Постанова № 50644220, 14.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2015 року № 826/8858/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Київської міської митниці ДФС України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» з позовом до Київської міської митниці ДФС України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправною відмову КММ ДФС в поверненні ТОВ «Аскоп-Україна» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 82 676,03 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України через ГУДК України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 82 676,03 грн.

Позивач мотивує свої позовні вимоги протиправністю відмови у поверненні надмірно сплаченого податку на додану вартість, оскільки в судовому порядку встановлено неправомірність рішень митного органу, які зумовили помилкову та надмірну сплату сум митних платежів.

В судовому засіданні, призначеному на 25.06.2015 року, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

В наданих суду запереченнях представник Київської міської митниці ДФС України проти позовних вимог заперечує, оскільки сплачені декларантом суми не є надміру чи/або помилково сплаченими грошовими коштами, а відносяться до передоплати, яка підлягає поверненню відповідно до Порядку № 618.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві в письмових запереченнях зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог підприємства щодо стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених обов'язкових платежів, оскільки приймаючи рішення стягнути суму надміру сплачених митних платежів, фактично визначається митна вартість ввезеного товару, чим підміняється митний орган.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників відповідачів в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що 21.02.2012 року ТОВ «Аскоп-Україна» вантажною митною декларацією №100190000/2012/310174 від 21.02.2012 року було пред'явлено для митного оформлення імпортний товар «Риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана, з головою» виробництва Норвегії в кількості 16462,00 кг за кодом УКТЗЕД 0302120000.

В даній ВМД №100190000/2012/310174 від 21.02.2012 року позивачем була задекларована митна вартість товарів, що імпортуються, за ціною договору щодо товарів (тобто, за методом 1) в розмірі 87 678,01 доларів США або 700 328,09 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 21.02.2012 року в розмірі 7,9875 грн. за 1,00 долар США), та що складається з вартості товару в розмірі 83 922,14 доларів США або 670 328,09 грн. та 30 000,00 грн. вартості перевезення товару.

Однак, за висновками контролюючого органу (Київської регіональної митниці) щодо ненадання декларантом (позивачем) додаткових документів, які б підтверджували митну вартість товарів, 22.02.2012 року митний орган відмовив позивачу в митному оформленні задекларованого товару шляхом оформлення картки відмови № 100190000/2/00454.

В свою чергу підставою для такої відмови в митному оформленні задекларованого товару ТОВ «Аскоп-Україна» стало рішення Київської регіональної митниці від 22.02.2012 року №100000003/2012/010862/2 про визначення митної вартості товару, згідно якого митний орган самостійно визначив митну вартість імпортного товару позивача в розмірі 139 433,14 доларів США (по ціні 8,47 доларів США за один кг) із застосуванням положень ст. 273 Митного кодексу України, за методом 6 («резервний метод»).

Як наслідок, в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.02.2012 року № 100190000/2/00454 наведені вимоги, виконання яких забезпечувало прийняття митної декларації ТОВ «Аскоп-Україна», митного оформлення та пропуску товарів, задекларованих за ВМД № 100190000/2012/310174 від 21.02.2012 року, через митний кордон України, а саме - подання нової ВМД, заповненої у відповідності до рішення від 22.02.2012 року № 100000003/2012/010862/2 про визначення митної вартості товару.

22.02.2012 року позивачем було подано до Київської регіональної митниці нову вантажну митну декларацію №100190000/2012/310300 від 22.02.2012 року, заповнену з урахуванням митної вартості товару, визначеної митним органом в розмірі 139 433,14 доларів США або 1 113 708,26 грн. (згідно з офіційним курсом НБУ, встановленого станом на 22.02.2012р. в розмірі 7,9874 грн. за 1,00 долар США), та сплачено суму ПДВ в розмірі 222 741,65 грн. (тобто, 20% від 1 113 708,26 грн. - митної вартості товару).

Дані фактичні обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечувалися відповідачами.

Надалі, не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями митного органу ТОВ «Аскоп-Укрпаїна» звернулося з відповідною позовною заявою до Окружного адміністративного суду м. Києва, за наслідками розгляду якої Окружним адміністративним судом м. Києва винесено постанову від 08.11.2012 року по справі № 2а-11008/12/2670, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 22.02.2012 року №100000003/2012/010862/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.02.2012 року № 100190000/2/00454; вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» надміру сплачену суму у розмірі 82 676,03 грн., перераховану в якості податку на додану вартість, шляхом перерахування цієї суми коштів на поточний рахунок товариства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2012 року змінено в частині, шляхом внесення змін до абзаців 1 і 3 резолютивної частини такого рішення суду першої інстанції, а саме в задоволенні позовних вимог ТОВ «Аскоп-Україна» про стягнення суми надміру сплаченого податку на додану вартості було відмовлено.

При цьому, судом апеляційної інстанції в обґрунтування прийняття даної постанови від 27.05.2014 року було зазначено про передчасність заявленої позивачем позовної вимоги в зазначеній частині, оскільки ТОВ «Аскоп-Україна» не була дотримана процедура, передбачена розділом 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за №1097/14364, зокрема, в частині подання відповідної заяви до Київської регіональної митниці з підтверджуючими документами.

24 жовтня 2014 року ТОВ «Аскоп-Україна» з урахуванням зауважень суду апеляційної інстанції направило на адресу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України заяву за № 499/10 щодо повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 82 676,03 грн.

Водночас, митний орган у встановлений строк висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів, як це передбачено згаданим вище Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.2007 року № 618, не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейської служби.

Натомість, листом від 17.11.2014 року № 12698/1/26-70-52-06 митний орган відмовив позивачу в поверненні коштів, посилаючись лише на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення надміру сплаченої суми податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 року (далі - МК України) митні платежі: поняттям «митні платежі», з-поміж іншого, охоплюється податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

За змістом норми ст. 260 МК України від 11.07.2002 року (що діяв на момент оформлення та подання позивачем ВМД від 21.02.2012 року та від 22.02.2012 року, та втратив чинність 01.06.2012 року) митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу, яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів та умови їх застосування.

Згідно зі статтею 262 цього ж Кодексу митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Одночасно за ч. 1 ст. 265 цього Кодексу митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, порядок застосування методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, декларантом та митним органом врегульований нормами гл. 47 зазначеного Кодексу, в т.ч. ст. 273 «Резервний метод».

Згідно з ч. 8 ст. 264 зазначеного Кодексу декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

При цьому відповідно до тексту постанови Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015 року К/800/32479/13, К/800/32481/13, аналізуючи зазначені та інші норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 07.07.2015 року дійшла правового висновку, який полягає в тому, що декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надміру сплаченими немає.

Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту відповідно до частини шостої статті 264 МК у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із п. 14.1.115 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

При цьому, як зазначає Верховний Суд України у своїй постанові від 25.11.2014 року за № 21-207а14: «Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів».

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Зокрема, згідно із ч.ч. 1 - 4 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Також, відповідно до ч.ч. 43.1 - 43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За змістом пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, саме даний Порядок (надалі - Порядок № 618) на виконання вимог статті 43 ПК України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Так, відповідно до положень абз. 1 і 2 п. 1, п. 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України (далі - ДКУ) від 20 липня 2007 року № 611/147 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362, чинного до 25.02.2014 року; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Разом з тим, взаємовідносини митних органів та органів державної казначейської служби в період до 25.02.2014 року в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії № 611/147.

Відповідно до п. 2 Порядку взаємодії № 611/147 повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з п. 7 Порядку взаємодії № 611/147 на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган ДКУ готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

На момент виникнення спірних правовідносин діяв аналогічний порядок взаємодії - Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 р. за N 146/24923, набрав чинності з 25.02.2014 року).

Зокрема, відповідно до п. 5, 7 і 10 чинного Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Обов'язкові реквізит такої заяви наведені в п. 6 цього Порядку.

Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

При цьому в силу приписів п. 8 зазначеного Порядку взаємодії орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що чинним законодавством відповідно до ст. 301 МК України та ст. 43 ПК України визначений механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Також, системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку. У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань перевірки достовірності документів, що підтверджують визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 618 та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) і з здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Наведена вище правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12.05.2015 року, 27.04.2015 року, від 15.04.2014 року № 21-29а14, від 25.11.2014 року №, 21-338а14, від 12.11.2014 року № 21-491а14, та в силу вимог статті 2442 КАС України має бути врахована судами при постановленні судових рішень для забезпечення єдності судової практики.

Як вбачається з наявних матеріалів справи внаслідок коригування митним органом митної вартості товарів, що ввозились ТОВ «Аскоп-України» за ВМД № 100190000/2012/310174 від 21.02.2012 року, позивачем було надміру сплачено суму податку на додану вартість на підставі рішення Київської регіональної митниці від 22.02.2012 року № 100000003/2012/010862/2 про визначення митної вартості, всього в розмірі 82 676,03 грн., що також встановлено у рішеннях судів у справі № 2а-11008/12/2670.

Згодом в судовому порядку визнано протиправність рішення митного органу, яке зумовило надмірну сплату сум митних платежів (в тому числі податку на додану вартість), а тому такі суми платежів відповідно до вимог чинного законодавства підлягають поверненню в порядку і на умовах, встановлених у ст. 301 МК України, ст. 43 ПКУкраїни і ст. 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої чинними Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії.

Матеріали даної справи містять докази дотримання позивачем наведеної процедури (подання заяви до відповідного митного органу про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість позивача за встановленою формою). Протилежного відповідачами доведено не було.

З положень Порядку №618 вбачається, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

У зв'язку з цим та враховуючи, що позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в даному випадку відсутні, що свідчить про протиправну відмову Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в поверненні з державного бюджету надмірно сплачених коштів та вчинення дій щодо їх повернення.

За таким обставин, суд приходить до висновку про протиправність відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, правонаступником якої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» являється Київська міська митниця ДФС, в поверненні ТОВ «Аскоп -Україна» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 82 676,03 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, зважаючи на протиправність рішення митного органу про визначення митної вартості товарів, не спростований факт надмірної сплати суми податку на додану вартість, та вчинення позивачем дій, передбачених ст. 301 МК України і ст. 43 ПК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 618, суд вважає доводи позивача про наявність підстав для повернення йому з Державного бюджету України суми надмірно сплачених митних платежів, а саме податку на додану вартість у розмірі 82 676,03 грн., цілком обґрунтованими.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ними дій.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Аскоп-Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, правонаступником якої є Київська міська митниця ДФС, в поверненні товариству з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 82 676,03 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (ідентифікаційний код 30579869, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, офіс 600) суму надміру сплаченого податку на додану вартість в розмірі 82 676,03 грн.

Судові витрати у розмірі 255,78 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов