Рішення № 50635242, 17.08.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/4517/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого: Івашкович І.І.

при секретарі: Гайданка Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Ужгородська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із даним позовом, посилаючись на те, що 16 листопада 2011 року помер його сусiд - ОСОБА_4, за яким він доглядав, оскільки останній був прикутий до лiжка.

За час життя ОСОБА_4 залишив заповіт, посвiдчений приватним нотарiусом Ужгородського районного нотарiального округу ОСОБА_5 02 березня 2011 року, за яким все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося., заповiв йому.

ОСОБА_4 мав дітей ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Однак, діти на протязi свого життя ОСОБА_4, та під час похилого його вiку і затяжних хвороб жодного разу не приходили до нього, матеріально не допомогали.

Після смерті ОСОБА_4, він як спадкоємець за заповітом на дану спадщину, прийняв спадщину, оскiльки своєчасно звернувся до Державної нотарiальної контори iз заявою про прийняття спадщини.

04 березня 2014 року знов звернувся до даного нотаріуса з заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, не дивлячись на це, отримати свiдоцтво про право власностi на дану спадщину не може, аскільки в нього немає правовстановлюючих документів на квартиру.

На момент смертi ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_3 шляхом обману i зловживання довiрою, забрала всi документи на квартиру, мовляв, що вони потрiбнi для поховання померлого, а потiм так i не вiддали.

Після того, він разом із заявою на видачу свiдоцтва про право на спадщину за заповiтом, подав до державного нотарiуса запит про надання витягу iз Спадкового реєстру, однак відповіді не отримав.

Згiдно ст.34 Закону України «Про нотарiат» нотартіуси вчиняють такi нотарiальнi дії: вживають заходiв щодо охорони спадкового майна; видають свiдоцтва про право на спадшину; видають дублікати нотарiальних документiв, що зберiгаються у справах нотаріуса.

На пiдставi ст.69 Закону України «Про нотарiат» нотарiус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповiтом перевтряє факт смерті спадкодавця, наявнiсть заповiту, час i мiсце вiдкриття спадщини, склад спадкового майна. Однак, цього здiйснено не було, тому що нотарiус надав право на спадкування нащадкам спадкодавця, який у заповiтi позбавив ix права на спадкування, так як вони подали правовстановлюючi документи на квартиру нотарiусу.

Згiдно п.214 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дiй нотаріусами Укрїни нотарiус при видачi свiдоцтва про право на спадщину за заповiтом шляхом витребування вiдповiдних доказів перевіряє факт смертi спадкодавця, наявнiсть заповiту, наявнiсть та чиннiсть спадкового договору, час i мiсце вiдкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свiдоцтво; перевiряє коло осiб, якi мають право на обов'язкову частку в спадщинi. Перевiрка наявності заповiту, спадкового договору здійснюється за допомогою Спадкового реєстру у порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та iнтересу. Способами захисту цивiльних прав та iнтересiв можуть бути: визнання права;

У вiдповiдності ст.319 ЦК України власник володiє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiї, які не суперечать закону. Усiм власникам забезпечуються рiвнi умови здiйснення своїх прав.

На пiдставi ст.321 ЦК України право власностi є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здiйсненнi. Особа може бути позбавлена права власностi або обмежена у його здiйсненнi лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності ст.ст.1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехiд прав та обов»язків (спадщини) вiд фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осiб (спадкоємці). Спадкування здійснюється за заповiтом або за законом. До складу спадщини входять yci права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смертi.

Вiдповiдно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначенi у заповiтi. У разi вiдсутностi заповiту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або вiдмови вiд її прийняття спадкоємцями за заповiтом, а також у разi неохоплення заповiтом yciєї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенi у ст.ст.1261- 1265 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.1233,1234,1235 ЦК України заповiтом є особисте розпорядження фiзичної особи на випадок своєї смертi. Право на заповiт має фiзична особа з повною цивiльною дiєздатнiстю. Право на заповiт здiйснюється особисто. Вчинення заповiту через представника не допускаєтъся. Заповiдач може призначити своїми спадкоємцями одну або кiлька фiзичних осiб, незалежно вiд наявностi у нього з цими особами сiмейних, родинних вiдносин, а також iнших учасникiв цивiльних вiдносин. Заповiдач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємцiв за законом. У цьому разi ця особа не може одержати право на спадкування. Заповiдач не може позбавити права на спадкування осiб, якi мають право на обов'язкову частку у спадщинi. Чиннiсть заповiту щодо осiб, якi мають право на обов'язкову частку у спадщинi, встановлюється на час вiдкриття спадщини.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та їх нащадків позбавляє права на спадкування.

Згiдно ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свiдоцтво про право на спадщину. Вiдсутнiсть свiдоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Вiдповiдно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до судy за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтepeciв. Вiдмова вiд права на звернення до суду за захистом є недійсною. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та iнтереси фiзичних осiб, права та iнтереси юридичних осiб, державнi та суспiльнi iнтереси у спосiб, визначений законами України.

Посилаючись на вказане просить визнати за ним право власностi на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування по заповiту за померлим 16.11.2011 року ОСОБА_4.

У судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачі . в судове засідання не з»явилися.

Представник Ужгородської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явилися, подав заяву про слухання справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ФМ №134050 ОСОБА_4 помер 16 листопада 2011 року.

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишив заповiт посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу від 02.03.2011 року, згідно якого все належне йому майна заповiв позивачу.

У зв'язку з смертю ОСОБА_4 відкрилася спадшина на належне йому нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1.

Із заяви №89 від 04.03.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся в Ужгородську районну державну нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.03.2014 року слідує, що державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_4, який помер 16.11.2013 року у зв»язку з тим, що ОСОБА_1 не подано правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавця.

Вiдсутнiсть свідоцтва про право власності на квартиру становить перешкоду в подальшому оформленні належних позивачу спадкових прав пiсля смерті ОСОБА_4

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та iнтересу. Способами захисту цивiльних прав та iнтересiв можуть бути: визнання права;

У вiдповiдності ст.319 ЦК України власник володiє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiї, які не суперечать закону. Усiм власникам забезпечуються рiвнi умови здiйснення своїх прав.

На пiдставi ст.321 ЦК України право власностi є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здiйсненнi. Особа може бути позбавлена права власностi або обмежена у його здiйсненнi лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності ст.ст.1216,1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехiд прав та обов»язків (спадщини) вiд фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осiб (спадкоємці). Спадкування здійснюється за заповiтом або за законом. До складу спадщини входять yci права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смертi.

Вiдповiдно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначенi у заповiтi. У разi вiдсутностi заповiту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або вiдмови вiд її прийняття спадкоємцями за заповiтом, а також у разi неохоплення заповiтом yciєї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенi у ст.ст.1261- 1265 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.1233,1234,1235 ЦК України заповiтом є особисте розпорядження фiзичної особи на випадок своєї смертi. Право на заповiт має фiзична особа з повною цивiльною дiєздатнiстю. Право на заповiт здiйснюється особисто. Вчинення заповiту через представника не допускаєтъся. Заповiдач може призначити своїми спадкоємцями одну або кiлька фiзичних осiб, незалежно вiд наявностi у нього з цими особами сiмейних, родинних вiдносин, а також iнших учасникiв цивiльних вiдносин. Заповiдач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємцiв за законом. У цьому разi ця особа не може одержати право на спадкування. Заповiдач не може позбавити права на спадкування осiб, якi мають право на обов'язкову частку у спадщинi. Чиннiсть заповiту щодо осiб, якi мають право на обов'язкову частку у спадщинi, встановлюється на час вiдкриття спадщини.

Із доданого до матеріалів справи листа Ужгородської районної державної нотаріальної контори №691 від 20.08.2014 року вбачається, що до нотаріальної контори крім ОСОБА_1 із заявами на прийняття спадщини за законом за померлим 16.11.2011 року ОСОБА_4 звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Спадкодавець ОСОБА_4 залишив заповіт посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу ОСОБА_5 від 02.03.2011 року за №1261, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_1, а ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та їх нащадків позбавив права на спадкування. Спадкоємцем за заповітом майна померлого 16.11.2011 року ОСОБА_4 є ОСОБА_1

Згiдно ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свiдоцтво про право на спадщину. Вiдсутнiсть свiдоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Досліджені судом докази дають підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 право власностi на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування по заповiту за померлим 16.11.2011 року ОСОБА_4.

У звязку з наведеним позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,11,214,215 ЦПК України, ст.ст.16,319,321,392,1216,1217,1218,1223,1233,1234,1235,1296 ЦК України, суд,-

РІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власностi на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування по заповiту за померлим 16.11.2011 року ОСОБА_4.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Івашкович І.І.