Ухвала суду № 50635185, 15.09.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/9417/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.

суддів - Готри Т.Ю, Леска

при секретарі Дашковській С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 грудня 2013 року по справі за позовом Державного територіально-галузевого обєднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №5 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ДТГО «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому на підставі ст.ст.67-68 ЖК України, п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 2485.47 грн., з яких: 2401.42 грн. основний борг, 12.01 грн. інфляційне нарахування, 72.04 грн. 3% річних від простроченої суми, та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17 лютого 2013 року позов задоволено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22.04.2015 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.66).

На це рішення відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Свою позицію мотивує тим, що її квартира в жовтні 2008 року була відключена від теплопостачання.

Після перерви апелянт та представник позивача в судове засідання не зявились. Відповідно до положень ст. 197 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 27.01.2003 між сторонами по справі було укладено угоду про надання послуг по теплопостачанню (а.с.3)

Згідно п.2 Угоди позивач (постачальник) зобовязується забезпечувати відповідача (споживача) тепловою енергією в виді опалення та гарячої види, а споживач зобовязується кожний місяць проводити оплату за опалення та ГВП не пізніше 10 числа послідуючого місяця за рахунком. Відповідно до п. 7 Угоди при виникненні питань, які повязані із невідпуском, неякісне постачання теплової енергії «Споживач» зобовязаний письмово звернутись до «Постачальника» на предмет комісійного обстеження і складання акту причини неякісного постачання, перерахунок оплати проводиться тільки при наявності акта обстеження.

Як вбачається з інформації, наданої представником позивача, загальна площа квартири відповідача складає 51,9 кв. м., тариф на теплопостачання за 1 кв.м. рішенням виконавчого комітету Чопської міської ради від 23.11.2006 № 209 був встановлений 5,43 грн. (а.с.117). Виходячи з цього плата відповідача за опалення складала 281,82 грн., а з врахуванням 25 % пільги відповідачу нараховувалась плата 239,05 грн. (а.с.118). Згідно акту комісійного обстеження квартири в період з листопада 2007 по березень 2008 року нарахування здійснювалось на площу 16,95 кв. м. з урахуванням кількості днів опалювання та складало 92,04 грн., що відображено і у довідці-розрахунку заборгованості. За лютий 2008 року відповідачу було нараховано 79,34 грн., у березні 2008 32,65 грн. Заборгованості в сумі 2401.42 грн. перед позивачем у відповідача виникла ще у березні 2008 (а.с.115-116).

Листом за № 91 від 04.07.2011 позивач надіслав ОСОБА_1 попередження про порушення умов угоди по наданню послуг по теплопостачанню, в якому зазначив суму заборгованості та просив сплатити таку в 5-ти денний термін, одночасно повідомивши, що в разі невиконання умов цього попередження буде змушений звернутися до суду для примусового стягнення боргу (а.с.6).

У серпні 2011 року ДТГО «Львівська залізниця» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу (а.с.9). Заявник просив стягнути заборгованість в сумі 2749.62 грн. (2401.42 грн. борг, 276,16 грн. індекс інфляції, 72,04 грн. 3% річних від простроченої суми).

14.10.2011 Ужгородським міськрайонним судом за заявою ОСОБА_1 була постановлена ухвала, якою було скасовано судовий наказ № 2н-2751/11 від 08.09.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відокремленого підрозділу Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5 ДТГО „Львівська залізниця суму заборгованості в розмірі 2749.62 грн. та судові витрати по справі. Розяснено, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову (а.с.10).

Згідно з наданим позивачем розрахунками (а.с.11-12,13, 115-116) станом на 15.05.2013 заборгованість відповідача перед позивачем становила 2485.47 грн., з яких: 2401.42 грн. основний борг, 12.01 грн. індекс інфляції, 72.04 грн. 3% річних від простроченої суми.

В апеляційній скарзі, посилаючись на виписку з рішення виконкому Чопської міської ради №39 від 17.10.2008 (а.с.71), довідки міського комунального підприємства Житлово-комунального господарства „Тиса від 14.01.2015 (а.с.73), апелянтка стверджує, що її квартира за №1 в будинку №3 по вул.Спортивній в м. Чоп у жовтні 2008 року була відключена від центрального теплопостачання, а тому з цього часу позивачем послуги теплопостачання їй не надавались і ніякі кошти сплачувати вона не повинна.

Однак, як вбачається із довідки розрахунку сума заборгованості у розмірі 2401.42 грн. перед позивачем у відповідачки виникла ще у березні 2008 року, а тому вищезазначені доводи апелянтки на увагу не заслуговують.

Зважаючи на викладене, судова колегії вважає, що підстав для зміни рішення суду першої інстанції немає. Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча

Судді