Постанова № 50630069, 09.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"09" грудня 2010 р. № 2а- 2191/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

суддів - Котеньова О.Г., Шевченка О.В.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Харківського державного авіаційного орденів ОСОБА_3 та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське держане авіаційне орденів ОСОБА_3 та Трудового Прапору виробниче підприємство (надалі - ХДАВП), звернувся до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якій з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд скасувати Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006р. № 0000460815/0 на суму 1 291 553,08 грн.

Представники позивача в судовому засіданні, просили позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилалися на відсутність порушення з боку позивача вимог ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зазначили на недотримання Відповідачем вимог ст.7 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків", ст. 250 Господарського кодексу України та ст.1,12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також на невідповідність висновків акту перевірки фактичним обставинам справи.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові в своїх запереченнях на позов та її представники у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, вважають його безпідставним та просять суд відмовити у задоволені позовних вимог. Свою позицію обґрунтовували тим, що в порушення вимог статей 1,2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ХДАВП отримувало валютну виручку та імпортну продукцію з перевищенням встановленого граничного терміну. З посиланням на ст.4 зазначеного Закону наполягають на правомірності прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006р. № 0000460815/0 на суму 1 291 553,08 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Харківського державного авіаційного орденів ОСОБА_3 та Трудового Прапору виробничого підприємства підлягають задоволенню, з таких підстав.

Надані суду документи свідчать про те, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було здійснено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005р. по 01.04.2006р., валютного та іншого законодавства за період за період з 01.01.2005р. по 01.04.2006р. За результатами вказаної перевірки складено акт від 04.07.2006р. № 1154/41-014/14308894, на підставі якого Відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006р. № 0000460815/0 на суму 1 291 553,08 грн.

В акті перевірки зазначено про порушення Позивачем, встановлених ст.ст.1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строків зарахування валютної виручки та отримання імпортної продукції (робіт, послуг) за переліченими експортними та імпортними контрактами.

ОСОБА_4 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, (в редакції, що діяла на момент виконання валютних операцій) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх

валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

В силу ст. 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених, статтями 1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Положеннями ч.5 ст. 4 Закону встановлено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що на протязі перевіряємого періоду Позивач був учасником та виконавцем технологічного парку „Інститут монокристалів", що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію інвестиційного проекту № 100 від 21 листопада 2002р. „Організація виробництва і випуск першої партії літаків моделей АН-140, АП-74ТК-300 та АН-74ТК-300(П)".

Дослідивши наданий до матеріалів справи „Проект технологічного парку „Інститут монокристалів" суд встановив, що основною метою проекту є організація виробництва і випуск першої партії літаків моделей АН-140, АН-74 ТК-300 та АН-74ТК-300(П). При цьому, виробництво літаків складається з наступних основних етапів: придбання сировини, матеріалів і комплектуючих; виробництво деталей, вузлів, агрегатів; зборка;

- іспити;

відправлення продукції споживачу.

Наказом по ХДАВП № 1226 від 29.12.2002р. „Про роботу підприємства в рамках інноваційного та інвестиційного проектів технологічного парку „Інститут монокристалів" Позивачем затверджений Перелік діючих замовлень на виробництво та випуск літаків АН-140, АН-74ТК-300 та АН-74ТК-300УТ в рамках інвестиційного та інноваційного проектів технологічного парку „Інститут монокристалів", а також затверджені серійні номери літаків, що виготовлялися в рамках інвестиційного проекту.

Як вбачається з матеріалів справи, упродовж перевіряємого періоду Позивачем виготовлялися літаки тільки з серійними номерами, що вказані у наказі ХДАВП № 1226 від 29.12.2002р. „Про роботу підприємства в рамках інноваційного та інвестиційного проектів технологічного парку „Інститут монокристалів". Посилання ж Відповідача на ту обставину, що Позивач здійснював виготовлення літаків, які не входять в рамки інвестиційного та інноваційного проектів технологічного парку „Інститут монокристалів" не знайшли свого документального підтвердження в матеріалах справи.

Отже, суд приходить до висновку, що перелічені в акті перевірки зовнішньоекономічні операції з придбання Позивачем сировини, матеріалів та комплектуючих у виробників-нерезидентів, а також відправлення виготовленої продукції на експорт здійснювалося виключно в рамках виконання проекту технологічного парку „Інститут монокристалів".

За таких обставин, на зовнішньоекономічні операції Позивача як експортні так і імпортні розповсюджується дія Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків", яким передбачені особливості валютного регулювання.

ОСОБА_4 ч.1 ст.7 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (у редакції, що діяла на момент проведення Позивачем зовнішньоекономічних операцій) розрахунки за експортно-імпортними операціями, що здійснюються при виконанні відповідно до цього Закону проектів технологічних парків, провадяться у строк до 150 календарних днів.

Однак висновки акту перевірки про порушення строків зарахування валютної виручки та отримання імпортної продукції за валютними операціями здійснені Відповідачем без урахування наведених в Законі України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" особливостей валютного регулювання, а тому, суд вважає їх неправомірними.

Зокрема:

За контрактом №1169/09-04 від 06.10.2004р. укладеним з Компанією «В/Е Аегоsрасе Іпс.» (США), 14.10.2004р. Позивачем здійснено платіж на суму 64683,0 дол. США. Відповідачем визначений граничний термін надходження імпортної продукції-після здійснення авансового платежу, який настав 12.01.2005р. Часткове надходження імпортної продукції (комплектуючи вироби до літаків цивільної авіації) підтверджено належним чином оформленою ВМД №040168 від 31.01.2006р. (відмітка Бориспільської митниці «під митним контролем» 13.12.2004р.) на суму 31678,0 дол. США. Наступне надходження імпортної продукції (комплектуючи вироби до літаків цивільної авіації) підтверджено належним чином оформленою ВМД №040166 від 31.01.2006р. (відмітка Київської регіональної митниці «під митним контролем» 24.01.2005р.) на суму 33005,0 дол. США.

Зважаючи, що імпортна продукція отримана в рамках 150-деного строку для виконання інвестиційного проекту жодних порушень строків отримання імпортної продукції Позивачем за цим контрактом не допущено, а тому висновки ОСОБА_4 в цій частині є необгрунтованими.

За контрактом №145/0402-05 від 04.02.2005р. укладеним з Компанією «АМ Аігсгаft Suрроrt» (Великобританія) 17.02.2005р. ХДАВП здійснено авансовий платіж у сумі 148 820,0 дол. США (платіжне доручення №791)..

Граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, настав на думку Відповідача 18.05.2005р. Зважаючи, що імпортна продукція у перевіряємому періоді не отримана Відповідач дійшов висновку про прострочення законодавчо встановленого терміну на 8 днів (у період з 19.05.2005р. по 26.05.2005р.).

Проте, судом встановлено, що імпортна продукція отримана з урахуванням строку встановленого ч.1 ст.7 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків", а тому висновки ОСОБА_4 перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

За контрактом №289-ТС від 20.12.2004р. укладеного з ВАТ «Корпорація - новосибірський завод Електросигнал» (Росія), Позивачем 14.01.2005р. здійснено платіж на суму 98 000,0 дол. США. Граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, у рамках виконання умов контракту №289-ТС від 20.12.2004р., на думку Відповідача, настав 14.04.2005р.

Фактичне надходження імпортної продукції (радіостанція) підтверджено належним чином оформленою ВМД №042136 від 05.10.2005р. (відмітка Магістральної митниці «підмитним контролем» 08.02.2005р.) на суму 64 000,0 дол. США. Наступне надходження імпортної продукції (радіостанція) підтверджено належним чином оформленою ВМД №041714 від 16.08.2005р. (відмітка Магістральної митниці «підмитним контролем» 30.04.2005р.) на суму 64 000,0 дол. США. Відповідач визначив про прострочення законодавчо встановленого терміну на 16 днів (у період з 15.04.2005р. по 30.04.2005р.).

Натомість, судом встановлено, що імпортна продукція отримана з урахуванням строку встановленого ч.1 ст.7 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (150 днів), а тому висновки ОСОБА_4 перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

За контрактом №324/0401-ІТ від 16.12.2004р. укладеним з Компанією (Франція), на придбання (імпортування) окулярів димозахисних марки МХР210-00 з лінзами з пластмаси, для використання в літаках цивільної авіації 01.02.2005р. ХДАВП здійснено авансовий платіж у сумі 21982,0 дол. США. (п/д №48). Як визначено фахівцями податкового органу граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, у рамках виконання умов контракту №324/0401-ІТ від 16.12.2004р., настав 02.05.2005р. Фактичне надходження імпортної продукції підтверджено належним чином оформленою ВМД №040459 від 16.03.2005р. на суму 609,0 дол. США. Залишок авансового платежу у сумі 21373,00 дол. США повернуто шляхом зарахування грошових коштів на рахунок ХДАВП в установі банку 27.05.2005р. Відповідачем встановлено прострочення законодавчо встановленого терміну отримання імпортної продукції на 25 днів (у період з 03.05.2005р. по 27.05.2005р.).

Проте, враховуючи, що в рамках виконання інвестиційного проекту строки здійснення експортно-імпортних операцій встановлені в рамках 150 днів, жодних порушень для отримання імпортної продукції та повернення грошових коштів, на думку суду, Позивачем не допущено.

За контрактом №643/59290045/00002 від 14.05.2003р., укладеним з ВАТ «Алэм» (Росія), здійснено авансові платежі 04.11.2004 у сумі 56300,0 дол. США та 27.09.2004 у сумі 42395,0 дол. США. Фактичне надходження імпортної продукції (комплектуючі вироби для літака цивільної авіації) підтверджено належним чином оформленими ВМД №041091 від 03.06.2005р. на суму 187366,0 дол. США (відмітка Східної регіональної митниці «під митним контролем» 30.09.2004р.), ВМД №040593 від 17.03.2006р. на суму 169 579, 00 дол. США (відмітка Магістральної митниці «під митним контролем» 16.02.2005р.).

Фахівцями Відповідача встановлено, що граничні терміни надходження імпортної продукції після здійснення авансових платежів, у рамках виконання умов контракту №643/59290045/00002 від 14.05.2003р., настали 02.02.2005р. та 06.02.2005р. відповідно. Таким чином, Відповідач визначив прострочення законодавчо встановленого терміну (90 днів) у період з 03.02.2004р. по 06.02.2005р. (4 дні), та у період з 07.02.2005р. по 16.02.2005р. (10 днів),

Проте, судом встановлено, що імпортна продукція отримана з урахуванням строку встановленого ч.і ст.7 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (150 днів), а тому пеня за цим контрактом нарахована неправомірно.

За контрактом № 804/29200582/00088 від 05.07.2002р., укладеного з ТОВ «Мост-1» (Росія), здійснено авансовий платіж у сумі 24 498,06 дол. США (п/д №178 від 23.08.2005р.). Фахівцями Відповідача встановлено, що граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, у рамках виконання умов контракту №804/29200582/00088 від 05.07.2002р., настав 21.11.2005р. Фактичне надходження імпортної продукції (прутки пресовані з алюмінієвих сплавів) підтверджено належним чином оформленою ВМД №040707 від 12.04.2005р. Залишок авансового платежу у сумі 2 957,30 дол. США повернуто шляхом зарахування грошових коштів на рахунок ХДАВП в установі банку 17.01.2006р. Таким чином, Відповідачем визначено прострочення законодавчо встановленого терміну на 57 днів (у період з 22.11.2005р. по 17.01.2006р.).

Натомість, судом встановлено, що імпортна продукція отримана з урахуванням строку встановленого ч.1 ст.7 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків". Тому, висновки ОСОБА_4 перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, а пеня нарахована неправомірно.

По контракту № 86 від 15.03.2003р. укладеному з ЗАТ «Авіатехприйомка» (Росія) 11.10.2005р. Позивачем здійснено авансовий платіж у сумі 88772,70 дол. США (п/д №42).

Як визначено фахівцями податкового органу, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу настав 09.01.2006р. Фактичне надходження імпортної продукції (прутки гарячекатані з високолегованої нержавіючої

сталі) підтверджено належним чином оформленими ВМД №040021 від 12.01.2006р. (відмітка Магістральної митниці «під митним контролем» 31.12.2005р.), ВМД №040488 від 03.03.2006р. (відмітка Магістральної митниці «під митним контролем» 25.02.2006р.) Таким чином, на думку фахівців СДПІ, мало місце прострочення законодавчо встановленого терміну на 47 днів (у період з 10.01.2006р. по 25.02.2006р.), сума заборгованості складає 33 931,45 дол. США.

Натомість, судом встановлено, що імпортна продукція отримана з урахуванням строку встановленого ч.1 ст.7 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків". Тому, висновки ОСОБА_4 перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, а пеня нарахована неправомірно .

У рахунок контракту №ІЛЕ 2002-1 від 18.09.2002р. укладеного з Компанією «LEACH International Europe S.A.» (Франція), Позивачем здійснено платіж у сумі 5 216,77 дол. США. (п/д №7 від 31.03.2005р.)

Граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, на думку податкового органу, настав 29.06.2005р. Фактичне надходження імпортної продукції (комплектуючих виробів для літака цивільної авіації) підтверджено належним чином оформленою ВМД №041380 від 07.07.2005р. на суму 5 216,77 дол. США. відмітка Київської регіональної митниці «під митним контролем» 04.07.2005р.), що призвело до прострочення законодавчо встановленого терміну на 5 днів (у період з 30.06.2005р. по 04.07.2005р.).

Разом з цим, фахівцями Відповідача не прийнято до уваги, що строки здійснення експортно-імпортних операцій для цілей інвестиційного проекту встановлені для Позивача в рамках 150 днів, а тому жодних порушень для отримання імпортної продукції Позивачем не допущено.

У рахунок контракту № 618/1 від 06.12.2004р. укладеного з ВАТ Енгельське опитно-конструкторське бюро «Сигнал» ім. А.І. Глухарьова (Франція), здійснено платежі у сумі 20 000,0 дол. США. (п/д №8 від 19.01.2005р.) та 30 172,0 дол. США (п/д №43 від 17.06.2005р.). Як встановлено фахівцями Відповідача, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансових платежів, у рамках виконання умов контракту №618/1 від 06.12.2004р., настав 19.04.2005р. та 15.09.2005р. відповідно. Фактичне надходження імпортної продукції (частини апаратури для автоматичного регулювання та контролю, для встановлення в літаку цивільної авіації) підтверджено належним чином оформленими ВМД №041074 від 02.06.2005р. на суму 18954,0 дол. США. (відмітка Куп'янської митниці «під митним контролем» 09.01.2005р.), ВМД №042067 від 27.09.2005р. на суму 30158,0 дол. США (відмітка Магістральної митниці «під митним контролем» 17.09.2005р.). Залишки авансових платежів повернуто шляхом зарахування грошових коштів на рахунок ХДАВП в установі банку 05.05.2005р у сумі 1046,0 дол. США та 21.09.2005р. у сумі 14,0 дол. США. Таким чином, на думку Відповідача, мало місце прострочення законодавчо встановленого терміну на 16 днів (у період з 20.04.2005р. по 05.05.2005р.), сума заборгованості складає 1046,0 дол. США, на 6 днів (у період з 16.09.2005р. по 21.09.2005р.), сума заборгованості складає 14,0 дол. США, на 2 дні (16.09.2005р. по 17.09.2005р.), сума заборгованості складає 30158,0 дол. США.

Однак, судом встановлено, що Відповідачем не прийняті до уваги положення ч.1 ст.7 Закону України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків", якими встановлені особливості здійснення валютних операцій. Вказана обставина спростовує висновки ОСОБА_4 перевірки щодо допущення Позивачем правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На виконання умов імпортного контракту №028/ТСА8-94 від 28.01.2005 з Компанією "Techgiobe Systems Limited" (Великобританія), Позивачем здійснено платіж 01.02.2005р. на суму 74 410,00 дол. США. ОСОБА_4 перевірки, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, у рамках виконання умов договору №028/ТСА8-94 від 28.01.2005р., настав 02.05.2005р. Повернення коштів за непоставлену продукцію відбулося 26.05.2005р. у розмірі 74410,00 дол. США. Таким чином, на думку Відповідача, мало місце прострочення законодавчо встановленого терміну на 24 дні (у період з 03.05.2005р. по 26.05.2005р.).

Натомість, судом встановлено, що жодних порушень законодавчо встановлених строків виконання зовнішньоекономічних контрактів Позивачем не допущено, оскільки грошові кошти повернуті в рамках 150-денного строку встановленого вимогами ст. 7 Закону України №991 -XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків».

На виконання умов імпортного контракту №0405/0407 від 16.06.2005 укладеного з Компанією "DeCrane Aircraft Seating Company.INC" (США), 21.06.2005р. ХДАВП здійснено платіж на суму 73 845,00 дол. США. ОСОБА_4 висновків ОСОБА_4 перевірки, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, настав 19.09.2005р. Фактичне надходження імпортної продукції (крісла пасажирські) підтверджено належним чином оформленою ВМД №42672 від 28.11.2005р. (відмітка Бориспільської митниці «під митним контролем» 15.11.2005р.) на суму 151 890,00 дол. США, що призвело, на думку Відповідача, до прострочення законодавчо встановленого терміну надходження імпортних товарів на 57 днів (у період з 20.09.2005р. по 15.11.2005р.).

Однак, вимогами ст. 11 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» для виконання експортно-імпортних операцій в рамках виконання інвестиційних проектів встановлений 150-денний строк. Як вбачається з викладеного вище, імпортна продукція отримана в рамках встановленого 150-денного строку передбаченого Законом України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків». Тому, а пеня нарахована Відповідачем неправомірно.

На виконання умов імпортного контракту №052404 від 24.05.2004 укладеного з Компанією "AVITEX International Aircraft Parts Suppliers" (США), 16.11.2004р. здійснено платіж на суму 22 000,00 дол. США. Відповідно до ОСОБА_4 перевірки, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, настав 14.02.2005р. Фактичне надходження імпортної продукції (Комплектуючи вироби для літака цивільної авіації) підтверджено належним чином оформленою ВМД №42375 від 28.10.2005р. (відмітка Київської Регіональної митниці «під митним контролем» 02.03.2005р.) на суму 22 000,00 дол. США. На думку Відповідача, мало місце прострочення законодавчо встановленого терміну надходження імпортних товарів на 16 днів (у період з 15.02.2005р. по 02.03.2005р.).

Однак, суд вважає, що під час проведення перевірки фахівцями Відповідача не враховані положення ст. 7 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», у відповідності до яких строк для здійснення експортно-імпортних операцій становить 150 днів, а тому, пеня нарахована необґрунтовано.

На виконання умов імпортного контракту №12-05/2005 від 05.12.2005 укладеного з Компанією "Aeronautic Horizon Strategies, (AHS), ХДАВП здійснено наступні платежі на адресу нерезидента: 09.12.2005 на суму 100000,00 дол. США (граничний термін 09.03.2006р.); 31.01.2006 на суму 800000,00 дол. США (граничний термін 01.05.2006р.).

За висновками ОСОБА_4 перевірки, має місце прострочення законодавчо встановленого терміну надходження імпортних товарів на суму 100 000,00 дол. США на 22 дні (у період з 10.03.2006р. по 31.03.2006р.).

Однак, вимогами ст. 11 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» для виконання експортно-імпортних операцій в рамках виконання інвестиційних проектів встановлений 150-денний строк. Тому строк для отримання імпортної продукції у період проведення перевірки не настав, що унеможливлює застосування до Позивача адміністративно-господарських санкцій за цей період.

На виконання умов імпортного контракту №116 від 17.06.2004 з ТОВ «Авіасервіс» (Росія), ХДАВП здійснено наступні платежі:

10.11.2004р. на суму 10000,00 дол. США. (граничний термін 08.02.2005р.);

11.02.2005р. на суму 10000,00 дол. США. (граничний термін 12.05.2005р.);

14.03.2005р. на суму 10000,00 дол. США. (граничний термін 12.06.2005р.).

Фактичне надходження імпортної продукції (заклепки з алюмінієвих сплавів) підтверджено належним чином оформленою ВМД №41797 від 25.08.2005р. (відмітка Магістральної митниці «під митним контролем» 16.04.2005р.) на суму 20000,00 дол. США.

Повернення коштів за непоставлену продукцію відбулося 08.02.2005р. у розмірі 9000,00 дол. США та 09.02.2005р. у розмірі 1000,00 дол. США.

Таким чином, мало місце прострочення законодавчо встановленого терміну надходження товарів на суму 1000,00 дол. США на 1 день.

Разом з цим, суд вважає, що фахівцями Відповідача не прийнято до уваги особливості здійснення експортно-імпортних операцій для цілей інвестиційного проекту встановлені у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків». Тому, жодних порушень у строках повернення грошових коштів Позивачем не допущено.

На виконання умов імпортного контракту №140/09-10 від 07.09.2004 з Компанією "КВ іпуєзї 8А" (Швейцарія), ХДАВП здійснено наступні платежі:

18.10.2004р. на суму 75 848,00 дол.США. (граничний термін 16.01.2005р.);

19.01.2005р. на суму 83 000,00 дол.США. (граничний термін 19.04.2005р.);

21.06.2005р. на суму 46 699,00 дол.США. (граничний термін 19.09.2005р.);

30.06.2005р. на суму 28 019,40 дол.США. (граничний термін 28.09.2005р.);

18.10.2005р. на суму 37 359,20 дол.США. (граничний термін 16.01.2006р.).

Фактичне надходження імпортної продукції (крісла пасажирські) підтверджено належним чином оформленими ВМД №42639 від 23.11.2005р. (відмітка Рава - Руської митниці «під митним контролем» 15.11.2005р.) на суму 186 796,00 дол.США; ВМД №42709 від 29.11.2005р. (відмітка Ягодинської митниці «під митним контролем» 13.01.2005р.) на суму 75 848,00 дол.США.

Повернення коштів за непоставлену продукцію відбулося 26.05.2005р. у розмірі 83 000,00 дол.США.

Таким чином, мало місце прострочення законодавчо встановлених термінів розрахунків, відповідно на 37, 57 та 48 днів, що призвело до нарахування валютної пені.

Проте, Відповідачем не враховано, що строки здійснення імпортних операцій для Позивача згідно з положеннями ч.1 ст. 7 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» становлять 150 днів. Тому, здійсненні Позивачем валютні операції за наведеним вище контрактом узгоджуються з законодавчо встановленими строками, а нарахування пені здійснено Відповідачем неправомірно.

На виконання умов імпортного контракту №240-04 від 05.10.2004 з Компанією "United Snternational.LLC." (США), ХДАВП здійснено наступні платежі:

19.10.2004р. на суму 15000,00 дол.США. (граничний термін 17.01.2005р.);

19.11.2004р. на суму 10551,00 дол.США. (граничний термін 17.02.2005р.);

26.05.2005р. на суму 2746,13 дол.США. (граничний термін 24.08.2005р.);

15.11.2005р. на суму 2529,14 дол.США. (граничний термін 13.02.2006р.).

Фактичне надходження імпортної продукції підтверджено належним чином оформленими ВМД №40213 від 03.02.2006р. (відмітка Бориспільської митниці «під митним контролем» 19.02.2005р.) на суму 28 297,13 дол.США; ВМД №40646 від 22.03.2006р. (відмітка Бориспільської митниці «під митним контролем» 10.02.2006р.) на суму 2 529,14 дол.США.

Таким чином, на думку Відповідача, мало місце прострочення законодавчо встановлених термінів надходження товарів на суму 15 000,00 доларів США на 33 дні (з 18.01.2005 по 19.02.2005) та на суму 10 551,00 дол.США на 2 дні (з 18.02.2005 по 19.02.2005).

Проте, Відповідачем не враховано, що строки здійснення імпортних операцій для Позивача згідно з положеннями ч.1 ст. 7 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» становлять 150 днів. Тому, здійсненні Позивачем валютні операції за наведеним вище контрактом узгоджуються з законодавчо встановленими строками.

На виконання умов імпортного контракту №AN-74-КDМ-500/12-05-05 від 12.05.2005 з Компанією "Elimec Electromechnical Engineering (1988)" (Ізраїль), ХДАВП здійснено наступні платежі:

23.06.2005р. на суму 9602,00 дол.США (граничний термін 21.09.2005р.);

23.08.2005р. на суму 19204,00 дол.США (граничний термін 21.11.2005р.); 14.11.2005р. на суму 9602,00 дол.США (граничний термін 12.02.2006р.);

23.11.2005р. на суму 9602,00 дол.США. (граничний термін 21.02.2006р.);

30.01.2006р. на суму 19204,00 дол.США. (граничний термін 30.04.2006р.).

Фактичне надходження імпортної продукції підтверджено належним чином оформленими ВМД №42276 від 19.10.2005р. (відмітка Київської Регіональної митниці «під митним контролем» 23.09.2005р.) на суму 19 204,00 дол.США; ВМД №42999 від 27.12.2005р. (відмітка Київської Регіональної митниці «під митним контролем» 29.11.2005р.) на суму 19 204,00 дол.США. Також підприємством надано для перевірки СМК №82747 (відмітка Київської Регіональної митниці «під митним контролем» 07.02.2006р.), яка свідчить про надходження імпортної продукції на територію України на суму 19 204,00 дол.США.

Таким чином, фахівцями Відповідача визначено прострочення законодавчо встановлених термінів надходження товарів на суму 9 602,00 доларів США на 2 дні (з 22.09.2005 по 23.09.2005) та на суму 9 602,00 доларів США на 8 днів (з 22.11.2005 по 29.11.2005).

Однак, судом встановлено, що строки здійснення імпортних операцій для Позивача згідно з положеннями ст. 7 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» становлять 150 днів. Тому, здійсненні Позивачем валютні операції за наведеним вище контрактом узгоджуються з законодавчо встановленими строками.

На виконання умов імпортного контракту №DJ/98-087/OI від 28.08.2002 з Компанією "THALES AVIONICS ELECTRICAL SYSTEMS Societe Anonyme" (Франція), ХДАВП здійснено платіж 16.11.2005р. на суму 35 183,50 ЕШЮ. ОСОБА_4 висновків ОСОБА_4 перевірки, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, настав 14.02.2006р. Фактичне надходження імпортної продукції підтверджено рахунком-фактурою №1200248900 (відмітка Східної Регіональної митниці «під митним контролем» 03.03.2006р.) на суму 35 904,00 EURO.

Таким чином, мало місце прострочення законодавчо встановленого терміну надходження імпортних товарів на суму 31 428,43 ЕІЛЮ на 17 днів (у період з 15.02.2006р. по 03.03.2006р.).

Разом з цим, фахівцями Відповідача не прийнято до уваги, що строки здійснення експортно-імпортних операцій для цілей інвестиційного проекту встановлені згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» в рамках 150 днів, а тому жодних порушень у строках отримання імпортної продукції Позивачем не допущено, а пеня нарахована необґрунтовано.

На виконання умов імпортного контракту №ОНА 2003-1 від 16.01.2003 укладеного з Компанією «Goodrich Hella Aerospace Lighting Systems GmbH» (Німеччина), 15.11.2005р. здійснено платіж на суму 7 571,32 дол.США. Відповідно до ОСОБА_4 перевірки, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, настав 13.02.2006р. Фактичне надходження імпортної продукції підтверджено рахунком-фактурою №90091444 (відмітка Київської Регіональної митниці «під митним контролем» 23.02.2006р.) на суму 56 58,91 дол.США, що призвело, на думку Відповідача, до прострочення законодавчо встановленого терміну надходження імпортних товарів на суму З 084,86 дол.США на 10 днів (у період з 14.02.2006р. по 23.02.2006р.).

Разом з цим, фахівцями Відповідача не прийнято до уваги, що строки здійснення експортно-імпортних операцій для цілей інвестиційного проекту встановлені згідно з положеннями ч.1 ст. 7 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» в рамках 150 днів, а тому жодних порушень у строках отримання імпортної продукції Позивачем не допущено.

На виконання умов імпортного контракту №НА 2002-3 від 21.05.2002 укладеного з Компанією "Goodrich Hella Aerospace Lighting Systems GmbH" (Німеччина), 06.09.2005р. ХДАВП здійснено платіж на суму 7 323,66 дол.США. ОСОБА_4 перевірки, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, настав 05.12.2005р. Фактичне надходження імпортної продукції підтверджено належним чином оформленими ВМД №40176 від 03.02.2006р. (відмітка Київської Регіональної митниці «під митним контролем» 12.12.2005р.) на суму 1586,00 дол.США; ВМД №40376 від 27.02.2006р. (відмітка Київської Регіональної митниці «під митним контролем» 14.02.2006р.) на суму 1460,66 дол.США.

На думку Відповідача, мало місце прострочення законодавчо встановлених термінів надходження імпортних товарів на суму 1586,00 дол.США на 7 днів (з 06.12.2005 по 12.12.2005) та на суму 374,42 дол.США на 71 день (з 06.12.2005 по 14.02.2006).

Однак, Відповідачем не враховано, що строки здійснення імпортних операцій для Позивача згідно з положеннями ч.1 ст. 7 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» становлять 150 днів. Тому, пеня нарахована Відповідачем неправомірно.

На виконання умов імпортного контракту №09/02-2003 від 2003.09.03 укладеного з ЗАТ «Мобільні інформаційні системи» (Росія), 13.12.2005р. ХДАВП здійснено платіж на суму 12 540,00 доларів США. ОСОБА_4 перевірки, граничний термін надходження імпортної продукції після здійснення авансового платежу, настав 13.03.2006р.

17 жовтня 2005 року ХДАВП та ЗАТ «Мобільні інформаційні системи» підписано акт виконаних робіт на суму 2 000,00 дол.США.

Таким чином, станом на 01.04.2006р. на митну територію України не надійшло товарів (робіт, послуг) на суму 10540,00 дол.США., що призвело до порушення строків отримання імпортної продукції на 18 днів.

Однак, вимогами ч.1 ст. 7 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» для виконання експортно-імпортних операцій в рамках виконання інвестиційних проектів встановлений 150-денний строк. Тому строк для отримання імпортної продукції у період проведення перевірки не настав. Вказана обставина унеможливлює застосування до Позивача пені.

На виконання умов контракту №114-099 від 18.04.2005 Позивачем надані послуги АТЦ «Азал» (Азербайджан) щодо проведення заміни 5 опорно-наживних дисків КТ231А-060 на літаку Ан-140-100 №365.253.07.036, борт. №4К-Аz48 при ТО згідно з актом від 11.07.2005 №2-114 на суму 4890,0 дол. США. ОСОБА_4 перевірки визначено, що граничний термін отримання оплати за надані послуги настав 09.10.2005 (кількість днів прострочення законодавчо встановлених термінів - 173).

Разом з цим, суд вважає, що Відповідачем не враховані вимоги ст. 7 Закону

України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків про особливості валютного регулювання. Тому, Відповідачем неправомірно нарахована пеня упродовж 173 днів за несвоєчасно отримані валютні грошові кошти за експортною операцією.

На виконання умов контракту №138-099 від 07.09.2005 ХДАВП надані послуги АТЦ «Азал» (Азербайджан) на суму 16 260,0 дол. США згідно з актом від 01.11.2005 №1-138 щодо проведення технічного обслуговування літака Ан-140-100 №365.253.07.041, борт. №4К-Аг49. Оплата за надані послуги станом на 31.03.2006 ХДАВП не отримана. У відповідності до ОСОБА_4 перевірки, граничний термін отримання оплати 30.01.2006. (кількість днів прострочення законодавчо встановлених термінів - 60).

Послуги щодо ліквідування експлуатаційних дефектів та несправностей на літаку Ан-140-100 №365.253.07.041, борт. №4К-Аz49 надані ХДАВП згідно з актом від

05.12.2005№2-138 на суму 898,22 дол. США. Оплата за надані послуги станом на не отримана. Граничний термін отримання оплати 05.03.2006 (кількість днів

прострочення законодавчо встановлених термінів - 26).

Однак, вимогами ст. 7 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» для виконання

експортно-імпортних операцій в рамках виконання інвестиційних проектів встановлений 150-денний строк. Тому строк для отримання грошових коштів за експортною операцією у період проведення перевірки не настав, що унеможливлює застосування до Позивача адміністративно-господарських санкцій у цей період.

На виконання умов контракту №02/10-05 від 02.10.2005 здійснено продаж палива реактивного ТС-1 до літака цивільної авіації АН-140-100 на користь Державного концерну «Азербайджан ХаваЙоллари» на суму 4969,5 грн. згідно з вантажною митною декларацією №652202 від 02.10.2005. Оплата за відвантажене паливо станом на 31.03.2006 не отримана. За висновками ОСОБА_4 перевірки граничний термін отримання оплати -31.12.2005 (кількість днів прострочення законодавчо встановлених термінів - 90).

Разом з цим, досліджуючи наведену експортну операцію суд приходить до висновку, що Відповідачем під час нарахування пені не враховані вимоги ст. 7 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», якою визначено строк для зарахування валютних коштів за експортними операціями - 150 днів. Тому, висновки ОСОБА_4 перевірки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та приписах чинного законодавства України, а пеня нарахована необґрунтовано.

На виконання умов контракту №122-34/2005 від 21.11.2005 здійснено продаж палива реактивного ТС-1 до літака цивільної авіації АН-140-100 на користь Державного концерну «Азербайджан ХаваЙоллари» на суму 8 785,78 грн. згідно з вантажною митною декларацією №652248 від 24.11.2005. Оплата за відвантажене паливо станом на 31.03.2006 не отримана. ОСОБА_4 перевірки, граничний термін отримання оплати 22.02.2006 (кількість днів прострочення законодавчо встановлених термінів - 37).

Однак, при дослідженні цієї експортної операції судом встановлено, що Відповідачем не враховані вимоги ч.1 ст. 7 Закону України №991-XIV від 16.07.1999р. «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», якою подовжено строк для зарахування валютних коштів за експортними операціями до 150 днів. Тому, пеня нарахована Відповідачем необґрунтовано.

Як зазначено в ОСОБА_4 перевірки (ст.65) на виконання умов контракту №141/3/1011-140-74-1 від 03.12.1995 ХДАВП протягом перевіреного періоду відвантажено продукції на користь Іранської літакобудівної компанії «НЕSА» (Ісфахан Шахін-Шахр. бокс 83145/311, Іран, умови поставки - DDU Ісфахан) у загальній сумі 3 145 560,35 дол. США згідно з вантажними митними деклараціями, наведеними у додатку №21 та надано послуг у загальній сумі 250 257,0 дол. США згідно з сертифікатами про надання послуг, наведеними у додатку №21. Оплата за відвантажену продукцію та надані послуги надійшла від Іранської літакобудівної компанії «НЕSА» з порушенням термінів розрахунків в іноземній валюті на валютний рахунок підприємства №2600401681788, відкритий в ВАТ «Укрексімбанк» (м. Харків, МФО 351618), у загальній сумі 3 011 484,55 дол. США.

Дослідивши надані сторонами документи до цього контракту та проаналізувавши наведені Відповідачем розрахунки у Додатках до першого примірника ОСОБА_4 перевірки, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

03 грудня 1995 року між Іранською літакобудівною компанією «НЕSА» та Авіаційним науково-технічним комплексом імені ОСОБА_5" („Антонов") укладено Контракт №141/3/1011-140-74-1 про спільне виробництво, проектування, передання технології та виготовлення літака АН-140.

Додатковою угодою № 14 від 09 грудня 1999 р. до вказаного контракту були внесені зміни. З метою прискорення виконання робіт за Контрактом з організації серійного виробництва літаків АН-140 сторони домовилися залучити в якості сторони за контрактом Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП). У свою чергу ХДАВП прийняло на себе на умовах контракту відповідальність та зобов'язання „Антонов" в обсягах, що відносяться до ХДАВП та необхідних для реалізації вказаної Додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.3 Додаткової угоди ХДАВП здійснить поставку«НЕSА» документацію, товари, проведе навчання та надасть послуги у відповідності з Додатком № 1 до цієї Додаткової угоди, а „НЕSА" здійснить оплату за поставки, навчання та послуги на умовах трансферабельної частини акредитиву № 74018720.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди визначено, що загальна вартість поставки документації, товарів, проведення навчання та надання послуг ХДАВП для «НЕSА» складає 10 331 540,00 доларів США.

Умовами п. 3.1. Додаткової угоди встановлено, що платежі за поставки згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди будуть здійснюватися проти документів, представлених від імені ХДАВП у відповідності до ст.. 6 Контракту та умовами секцій АА, ВВ, СС та ВВ акредитиву № 74018720.

Отже, судом встановлено, що Позивач є повноправною стороною зовнішньоекономічного контракту №141/3/1011-140-74-1 від 03.12.1995р., укладеного з Іранською літакобудівною компанією «НЕSА», який за контрактом здійснював поставку товарів, документації, проводив навчання та надавав послуги та отримував від наведеного іноземного контрагенту грошові кошти в іноземній валюті в якості оплати.

ОСОБА_4 Додатку 21 до першого примірнику ОСОБА_4 перевірки Відповідачем визначено 18 фактичних порушень за вказаним контрактом та нарахована відповідна сума пені у розмірі 586 144,65 грн. на суму недоотриманої у встановлений строк валютної виручки.

Разом з цим, порівнявши вихідні дані, що містяться у розрахунку до ОСОБА_4 перевірки з фактичними даними, визначеними у ВМД, сертифікатах наданих послуг та банківських виписках, суд приходить до висновку про їх неспівпадіння та невідповідність, що призвело до необґрунтованого нарахування пені.

Як вбачається з Додатку № 21 до першого примірника ОСОБА_4 перевірки Позивачем експортовано консультаційні послуги згідно Сертифікату про надання послуг № 62 від 02.03.2005р. на суму 19 000,00 доларів США. Грошові кошти у сумі 3 294,70 доларів США отримано 14.02.2005р. Пеня у сумі 1 687,46 грн. нарахована Відповідачем за період з 08.02.2005р. по 14.02.2005р. Отже, Відповідачем нарахована пеня у період, що передує експорту послуг, що на думку суду є неправомірним , оскільки право на нарахування пені могло виникнути у Відповідача тільки після спливу граничного строку для отримання валютної виручки.

Також Відповідачем нарахована пеня у сумі 566,02 грн. за період з 15.02.05р. по 17.02.05р. на суму недоотриманої в строк валютної виручки у розмірі 11 865,22 доларів США. Вказана пеня нарахована за сертифікатом наданих послуг№63 від 12.03.2005 р. на суму 19 247,00 доларів США. Втім, з того ж Додатку до ОСОБА_4 перевірки вбачається, що надані послуги за вказаним сертифікатом сплачені іноземним контрагентом за платіжним документом від 17.02.2005 р. у сумі 147 709,70 доларів США. Отже, сплачена контрагентом сума грошових коштів значно перевищує вартість наданих послуг, а також передує наданню послуг. Натомість, з Додатку 21 до ОСОБА_4 перевірки вбачається, що фахівцями Відповідача здійснено нарахування пені на неіснуючу суму недоотриманої валютної виручки у сумі 11 865,22 доларів США. Крім того, періодом, за який здійснено нарахування пені є період з 15.02.05р. по 17.02.05р., у той час, як послуги надані пізніше, а саме - 12.03.2005р.

15.03.2005р. Позивачем експортовано комплектуючи вироби для виробництва літака АН-140 за ВМД № 10175 на суму 298 781,62 доларів США. Як визначено у Додатку до ОСОБА_4 перевірки № 21 оплата за вказану продукцію отримана Позивачем 04.03.2005р. у сумі 17 520,00 доларів США, що призвело до нарахування пені у сумі 2 776,65 грн. за період з 23.02.2005р по 04.03.2005р. Таким чином судом встановлено, що пеня нарахована Відповідачем у періоді, який передував здійсненню експортної операції, а тому пеня нарахована у цей період незаконно.

За ВМД № 10176 від 15.03.2005р. Позивачем експортовано продукції на загальну суму 22 000,70 доларів США. Оплата вказаної продукції здійснена іноземним контрагентом 06.04.2005 на суму 41 976,00 доларів США. Тобто, оплата проведена на суму, що перевищує вартість продукції у встановлений діючим законодавством строк.

Разом з цим, з Додатку № 21 до ОСОБА_4 перевірки вбачається необґрунтоване нарахування пені за період з 22.03.05р. по 06.04.05р. на суму 33 629,81 грн.

Як вбачається з Додатку № 21 до ОСОБА_4 перевірки за сертифікатом про надання послуг №64 від 11.04.2005 Позивачем надані послуги іноземному контрагенту на суму 22 425,00 доларів США. їх оплата здійснена контрагентом 06.04.2005 на суму 62 124,96 доларів США. Тобто, Позивачем отримана передплата на суму, що перевищує надані послуги. У той же час, фахівцями податкового органу неправомірно нарахована валютна пеня за період з 14.06.05р. по 22.07.05р. на суму 171 608,82 грн.

Комплектуючи вироби для літака за ВМД № 10329 на суму 61 775,70 доларів США експортовані Позивачем 26.04.2005р. Оплата за вказані вироби отримана Позивачем 06.04.2005р. на суму 288 704,09 доларів США. Виходячи з вказаних даних ОСОБА_4 перевірки вбачається, що іноземним контрагентом здійснена попередня оплата отриманих виробів на суму, що значно перевищує вартість виробів. За таких обставин, нарахування пені у сумі 58 877,76 грн. за період з 23.07.2005р. по 08.08.2005р. є неправомірним.

ОСОБА_4 Сертифікату про надання послуг № 65 Позивачем експортовано 22.05.2005р. іноземному контрагенту консультаційні послуги на суму 18 293,00 доларів США. Оплата за вказані послуги у сумі 19 247,00 доларів США отримана Позивачем 07.04.2005р., що узгоджується з приписами чинного законодавства України, а тому, нарахування пені за цією валютною операцією на суму 9 862,18 грн. за період з 11.07.2005р. по 08.08.2005р. є незаконним.

Відповідно до ВМД № 10461 Позивач 10.06.2005р. експортував комплектуючі частини для виробництва літака АН-140 на загальну суму 86 492,10 доларів США. Оплата за передану продукцію отримана Позивачем 22.07.2005р. на суму 61 775,70 доларів США. Однак нарахування пені у сумі 13 102,63 грн. здійснено Відповідачем за період з 26.07.2005р. по 08.08.2005р. упродовж встановленого законодавством України строку на отримання валютної виручки, що на думку суду є неправомірним та необґрунтованим.

ОСОБА_4 ВМД 10475 від 10.06.2005р. Позивачем експортовані комплектуючі вироби на суму 149 042,20 доларів США. Валютна виручка отримана 08.08.2005р. на суму 88 217,00 доларів США. Разом з цим, валютна пеня нарахована Відповідачем на суму недоотриманої валютної виручки у сумі 228 539,41 доларів США, що значно перевищує вартість експортованих приладів, а тому висновки ОСОБА_4 перевірки в цій частині є неправомірними та необґрунтованими.

Аналогічні неспівпадіння та невідповідності в ОСОБА_4 перевірки з первинними документами, що надані до матеріалів справи, вбачаються судом і за іншими валютними операціями за контрактом №141/3/1011-140-74-1 від 03.12.1995, що призвело до необґрунтованого та незаконного нарахування пені.

Таким чином, висновки ОСОБА_4 перевірки про порушення Позивачем термінів проведення розрахунків в іноземній валюті за експортними та імпортними зовнішньоекономічними контрактами не знайшли свого документального підтвердження в матеріалах справи.

Окрім цього, оскаржуваним Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006р. № 0000460815/0 до Позивача застосовані штрафні санкції за порушення валютного регулювання та валютного контролю у загальній сумі 2 100,00 грн.

З ОСОБА_4 перевірки (стор. 78-80) вбачається, що вказана штрафна санкція застосована до Позивача у зв'язку із порушенням порядку декларування валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України:

-в пункті 13 розділу II Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що

належить резиденту України і знаходиться за її межами не задекларовано суму коштів

перераховану за кордон по імпортним контрактам;

-в пункті 15 розділу III Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що

належить резиденту України і знаходиться за її межами не задекларовано вартість товарів

(послуг), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за

які на звітну дату не надійшла в установлені законодавством терміни валютні кошти на

валютний рахунок резидента по експортним контрактам, по яким на звітну дату

перевищено встановлені законодавством терміни;

- в пункті 8 розділу III Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами не задекларовано тимчасовий вивіз майна за контрактами.

Відповідно до преамбули Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Вимогами ч. 1 ст. 9 Декрету КМУ встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Положеннями п.2 ст. 16 вказаного Декрету передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):

за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що передбачені п. 2 ст. 16 Декрету міри відповідальності (фінансові санкції) до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю застосовуються виключно Національним банком України та підпорядкованими йому установами.

При цьому, зазначеним положенням Декрету не встановлюється застосування штрафних санкцій органами податкової служби.

Щодо Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", то як вбачається зі змісту його преамбули, він стосується врегулювання порядку дотримання валютного законодавства резидентами та нерезидентами при отриманні кредитів та позик в іноземній валюті від останніх.

Стаття 3 Указу Президента України встановлює функції державних органів і банківської системи у сфері контролю за фінансовими валютними операціями при кредитуванні і позиках, віддаючи під контроль Національного банку України - дії банків та інших фінансово-кредитних установ, органам державної податкової служби - інших резидентів і нерезидентів України у вказаній сфері, тобто при кредитуванні і позиках.

Тому, доводи Відповідача щодо повноважень органів державної податкової служби при спірних правовідносинах з посиланням на Указ Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" не можуть бути взяті судом до уваги.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що штрафна санкція за порушення валютного регулювання та валютного контролю у загальній сумі 2 100,00 грн. застосована податковим органом до Позивача неправомірно.

Одночасно з цим, суд вважає необхідним вказати, що нарахування Відповідачем пені та штрафної санкції здійснювалося без дотримання встановленого у ст. 250 Господарського кодексу України річного строку для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Вимогами ст. 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Під час застосування адміністративно-господарських санкцій, у вигляді пені, на підставі Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006р. № 0000460815/0 на суму 1 291 553,08 грн., Відповідач всупереч вимогам ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України не застосував, річний строк давності.

Враховуючи викладене вище, Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006р. № 0000460815/0 на суму 1 291 553,08 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, сума державного мита, що підлягає поверненню позивачеві на підставі п.п. „б" п.1 ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито", складає 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського державного авіаційного орденів ОСОБА_3 та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006р. № 0000460815/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13.12.2010 року.

Головуючий суддяПіскун В.О.

Судді Котеньов О.Г.

ОСОБА_6