Рішення № 5062523, 10.02.2009, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2- 859/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2009 року. Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Панченко О.І.

при секретарі Воробйової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Феодосії справу за позовом ОСОБА_1до Феодосійського казенного оптичного заводу про стягнення заробітної плати, компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку і компенсації моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулася в суд з позовом до Феодосійського казенного оптичного заводу про стягнення заробітної плати, компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що вона працювала у відповідача з 11.12.1998 року і була звільнена з роботи 27.05.2008 року в зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про працю. З грудня 2007 року їй заробітна плата виплачувалась не в повному розмірі і при звільненні з роботи розрахунок з нею не був проведений. Просила стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 8258 грв. 80 коп., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 901 грв. 45 коп., середній заробіток за час затримки проведення розрахунку і в відшкодування моральної шкоди 5000 грв.

В судовому засіданні позивач позов підтримала.

Представник відповідача позов визнав в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 8258 грв. 80 коп. Позов в частині вимог про стягнення середнього заробітку і моральної шкоди, позов не визнав, посилаючись на те, що на рахунки заводу державною виконавчою службою, по виконанню судових рішень, накладено арешт, позивач в день звільнення з роботи не працювала, за отриманням розрахунку не зверталась і не надала суду доказів спричинення їй моральної шкоди.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач працювала на Феодосійському казенному оптичному заводі з 11.12.1998 року і була звільнена з роботи 27.05.2008 року за ч. 3 ст.38 КЗпП України (в зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про працю), що підтверджується копією трудової книжки позивача ( а.с. 5).

З грудня 2007 року позивачеві заробітна плата виплачувалась не в повному розмірі і на день звільнення ( 27.05.2008 р.) з роботи заборгованість по виплаті заробітної плати складала 12184 грв. 08 коп., при цьому, в червні 2008 року, позивачеві, в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі було виплачено 5000 грв. і на даний час позивачеві не виплачена заробітна плата в сумі 8258 грв. 80 коп., що підтверджується довідками відповідача ( а.с. 7,16).

Відповідно до ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що заяву на звільнення позивач подала 27.05.2008 року і в цей же день була звільнена з роботи. В заяві на звільнення позивач просила виплатити їй заборгованість з нарахуванням компенсації, що підтверджується копією заяви. За таких обставин, доводи представника відповідача, про те, що розрахунок з позивачем не був проведений через відсутність позивача на роботі і що позивач не зверталася з вимогою про проведення розрахунку, є безпідставними.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем права позивача, на одержання заробітної плати і розрахунку при звільненні порушені, внаслідок чого підлягають захистові з підстав, передбачених, ст. ст. 115, 116 КЗпП України шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 8258 грв. 80 коп. ( зазначена сума визначена без урахування утримання податків і інших обов'язкових платежів).

На підставі ст. 34 Закону України " Про оплату праці" підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення компенсації, у розмірі 901 грв. 45 коп., за порушення термінів виплати заробітної плати. Сума компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати, у сукупний оподатковуваний податок позивача не входить і оподатковуванню не підлягає.

Згідно ст.. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за вісь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що середньоденний заробіток позивача складав 31 грв. 96 коп. ( а.с. 6). Виходячи з чого, за затримку в проведенні розрахунку при звільненні, за період з 27.05.2008 року, з відповідача відлягає стягненню середній заробіток, що складе 9160 грв. 25 коп. Сума виплати середнього заробітку визначена без врахування утримання податків і інших обов'язкових платежів, оскільки, в відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. " Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 237* КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи із того, що відповідачем були порушенні законні права позивача: за рік роботи до звільнення їй була виплачена лише третя частина із нарахованої заробітної плати, при тому на протязі трьох місяців позивачеві зовсім не виплачувалась заробітна плата, при звільненні з роботи розрахунок не був, що призводило до моральних страждань, то суд приходить до висновку, що в відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди, виходячи із глибини завданих страждань, принципу розумності і справедливості, підлягає стягненню 1000 грв.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, на підставі ст. 95,115 ,116,117 КЗпП України, ст.34 Закону України "Про оплату праці" суд-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1до Феодосійського казенного оптичного заводу про стягнення заробітної плати, компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку і компенсації моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу, код 14310649 на користь ОСОБА_1невиплачену при звільненні заробітну плату у розмірі 8258 грв. 80 коп.. (зазначена сума визначена з урахуванням утримання податків і інших обов'язкових платежів), компенсацію за порушення термінів виплати заробітної плати в розмірі 901 грв. 45 коп.( зазначена сума в сукупний оподатковуваний доход не входить і оподатковуванню не підлягає), середній заробіток за час затримки проведення розрахунку в сумі 8309 грв. 60 коп. ( зазначена сума визначена без урахуванням утримання податків і інших обов'язкових платежів) і в відшкодування моральної шкоди 1000 грв., а всього 18469 грв. 85 коп.

Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу, код 14310649 судовий збір в розмірі 183 грв. 19 коп. та витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грв.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі протягом 10 днів із дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя