Постанова № 50620620, 23.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2010 р. Справа № 2а-5645/10/1470

м. Миколаїв

16:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши адміністративну справу без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу

за позовом

Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

(вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Кредо»

(вул. Лягіна, 8, м. Миколаїв, 54001)

про стягнення податкової заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 43276,14 гривень, з яких: 41990,41 грн. заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та 1285,73 грн. –земельного податку.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (арк.спр.22).

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У такому випадку, суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обов’язки щодо явки до суду.

Дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Кредо»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (арк.спр.16)

Як платник податків відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби з 11.06.1994. № 14030451 (арк.спр.10).

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування»відповідач є платником податків та зборів та повинен сплачувати передбачені законодавством податки та збори.

Відповідач є користувачем земельної ділянки за місцезнаходженням у м. Миколаїв.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено обов’язок відповідача самостійно сплатити податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, яке сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період.

28.01.10 р. відповідачем подано до податкового органу податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік , відповідно до якого ним самостійно визначене зобов’язання за звітний період (арк.спр11).

Станом на час розгляду справи борг зі сплати земельного податку за червень-серпень 2010 р. повністю не погашений та складає 1285,73 грн. (арк.спр.8).

28.01.2010 р. відповідачем подано до податкового органу «Податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності», відповідно до якого ним самостійно визначене зобов’язання за 2010 рік (арк.спр.12). У розрахунку за період з лютого по серпень 2009 р борг зі сплати орендної плати за земельні ділянки становив 40939,018 грн (арк.спр.12).

Станом на час розгляду справи борг зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності повністю не погашений.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до абзаца третього підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

18.06.2010 р. працівниками податкової служби проведено перевірку відповідача на предмет своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Перевіркою було виявлено несвоєчасність перерахування до бюджету узгодженої суми податкового зобов’язання за жовтень та листопад 2009 р. (акт № 278/15-326/13845029 від 18.06.10 р.) та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016731530/0 від 18.06.10 р. про нарахування суми штрафу у розмірі 20% узгодженої суми податкового зобов’язання, сплаченої з затримкою, що складає 3819,06 грн. (арк.спр.14-15).

Правом на оскарження в адміністративному та судовому порядку рішення-повідомлення податкового органу про застосування штрафних санкцій відповідач не скористався, доводів щодо необґрунтованості рішення не надав, його законність не заперечував ні під час цього судового розгляду, ні раніше.

У результаті зарахування суми переплати на особовому рахунку відповідача сума податкового боргу була зменшена. Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми податкового боргу (арк.спр.9), за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на землю та з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, з урахуванням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у загальній сумі 43276,14 грн.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції мають повноваження щодо подання до суду позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Кредо» на користь ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва податкову заборгованість на загальну суму 43276,14 гривень.

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.В. Біоносенко