Постанова № 5060169, 15.10.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

К о п і я Справа № 2-а-7562/09/1170

Категорія обліку 6.6.6

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року о 17-20 год. Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чубари Н.В.

при секретарі Коробченко Є.К.

за участю представників:

від позивача - Патлатого П.М.,

від відповідача - Кравченко Т.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Кіровограді (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Тіко» (надалі - відповідач) про адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків строком на 96 годин:

- Кіровоградське регіональне управління «Приватбанк», м. Кіровоград, МФО 323583, номер рахунку 26008312183001.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовою особою - директором відповідача відмовлено працівникам податкової служби в проведенні планової перевірки, про що складено відповідний акт від 31.08.2009р., а тому, відповідно до п. п. 9.1.2. п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181) вказані обставини є підставою для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав свої заперечення, якими позов не визнав в повному обсязі з тих підстав, що відповідно до норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією з умов допуску посадових осіб органів податкової служби до перевірки, є наявність наказу керівника податкового органу, а в даному випадку наказ був підписаний не керівником, а його заступником. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ст. 9 Закону № 2181 адміністративний арешт активів є виключним засобом погашення податкового боргу, а він такого боргу не має.

Розглянувши позовну заяву, долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 9.3.9 п. 9.3. ст. 9 Закону № 2181 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

07 жовтня 2009 року керівником позивача прийнято рішення № 43 (а. с. 4) про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, яким керівник позивача прийняв рішення звернутись до суду із заявою про застосування до відповідача арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках.

На підставі вказаного рішення позивач 09 жовтня 2009 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про арешт коштів на рахунках платника податків - відповідача у вигляді зупинення строком на 96 годин операцій на рахунках, а саме на рахунку:

- Кіровоградське регіональне управління «Приватбанк», м. Кіровоград, МФО 323583, номер рахунку 26008312183001.

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону №2181 адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до пункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону № 2181 арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).

Згідно з підпунктом 9.3.8 пункту 9.3 статті 9 Закону № 2181 адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством.

З матеріалів справи вбачається наступне.

На підставі направлень №№ 683 та 680 від 19.08.2009 р. (а. с. 8, 15) посадовими особами позивача здійснено заходи щодо проведення планових перевірок відповідача з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96р. №98/96-ВР, «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95р. №481/95-ВР, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.92р. №637.

За результатами перевірок складено акти (довідка) перевірки за дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів від 25.08.2009 р. № 559/11/28/23/31008130 про перевірку господарської одиниці відповідача: аптечний кіоск № 2 за адресою м. Кіровоград, пр-т Правди, 2 (а. с. 9, 10) та від 25.08.2009 р. № 560/11/28/23/31008130 про перевірку господарської одиниці відповідача: аптечний кіоск № 3 за адресою м. Кіровоград, вул. Г.Сталінграду, 16/17 (а. с. 16, 17).

В ході перевірок встановлено, що посадова особа відповідача - директор, відмовив у допуску посадових осіб позивача до перевірки, що зафіксовано актами відмови платника податків від проведення документальної перевірки від 31.08.2009 р. (а. с. 7, 18).

Підставами відмови від допуску посадових осіб позивача до перевірки стало, на думку відповідача, недійсність направлень на перевірку вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

У зв'язку із зазначеними діями посадової особи-відповідача, виконуючим обов'язки начальника ГВПМ ДПІ у м. Кіровограді Ткаченко К.О. було внесено подання начальнику позивача про застосування адміністративного арешту активів платника податку (а. с. 6).

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Згідно абз. 7 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Статтею 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Згідно абз. 2 ст. 112 Закону № 509-XII ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

 Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що направлення на перевірку № № 683 та 680 від 19.08.2009р. (а. с. 8, 15) підписані - О.І. Підлісним, який є заступником керівника позивача.

З урахуванням вказаних фактів, суд приходить до висновку про правомірність відмови відповідача у допуску посадових осіб позивача до перевірки, оскільки направлення на перевірку підписані не керівником, а його заступником, що суперечить нормам Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. № 509-XII .

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За нормою пункту «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181 арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до п.9.1.1. п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181 адміністративний арешт активів платника податку є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З урахуванням наведених норм Закону №2181, заходи щодо адміністративного арешту активів мають вживатись виключно з метою забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків.

До матеріалів справи долучена довідка про стан розрахунків з бюджетом відповідача станом на 15.10.2009р. (а. с. 28), з якої вбачається, що відповідач не має податкового боргу.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає безпідставним застосування адміністративного арешту активів за умови відсутності податкового боргу.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що заявлені вимоги про застосування адміністративного арешту активів у вигляді арешту коштів на рахунку відповідача не ґрунтуються на нормах закону, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтями 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:   

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя - підпис Чубара Н.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

 адміністративного суду Чубара Н.В.