Постанова № 5060138, 28.09.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-10153/08/0470

Категорія статобліку 2.14.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Середа А.О.

за участю:

представників позивача Крапивко М.Л., Іванченко Т.О.

представників відповідача ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда» до Дніпропетровської митниці про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2008 року до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда» до Дніпропетровської митниці, в якій позивач просить визнати податкове повідомлення №47 від 07.08.08 р. на суму: всього 36743 грн. 67 коп., із якої за основним платежем 24495 грн. 78 коп., за штрафними санкціями 12247 грн. 89 коп.; № 48 від 08.08.2008 року на суму: всього 170236 грн. 58 коп., із якої за основним платежем 113491 грн. 05 коп., за штрафними санкціями 56745 грн. 53 коп. недійсним частково та відшкодувати встановлені законом судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування позову зазначено, що 24 липня 2008 року Дніпропетровською митницею був складений акт №16/8/11000000/13453815 про проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда». На підставі зазначеного акту перевірки були винесені податкові повідомлення форми «Р»: №47 від 07.08.08 р. яким визначено податкове зобов'язання на загальну суму 36743,67 грн. (за основним платежем: 24495,78 грн., за штрафними санкціями 12247,89 грн.) та №48 від 08.08.08 р., яким визначено податкове зобов'язання на загальну суму 170236,58 грн. (за основним платежем: 113491,05 грн., за штрафними санкціями 56745,53 грн.). Позивач вважає, що при проведенні позапланової перевірки в акті був застосований метод, який не є правомірним. Згідно з актом №16/8/11000000/13453815 від 24.07.08 р. відповідач посилається на ст. 267 Митного кодексу України, де зазначено, що є підстави вважати про неповне включення сум на перевезення імпортних вантажів до їх задекларованої митної вартості, яке призвело до зниження реальної митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що довідки підприємства-перевізника не є документами, що підтверджують фактичні витрати на транспортування до перетину митного кордону та фактичну сплату вартості цих витрат, та не є первинним документом бухгалтерського обліку товариства. Таким чином, внаслідок позапланової перевірки довідки були визнані митними органами як такі, що не відповідають вимогам абз.4 п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.12.06 № 1766.

Згідно зі ст. 41 Митного кодексу України, контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів під час митного оформлення шляхом перевірки документів. ТОВ «Отіс Тарда» були надані всі відповідні до постанови КМУ № 1766 від 20.12.2006 р. документи, а саме: довідка підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства. Таким чином, довідка визначена постановою КМУ № 1766 від 20.12.2006 р. як необхідний документ, де підтверджені транспортні витрати. Також позивач не згоден з розрахунками та висновками митної служби у частині акта, що стосується пропорційного розподілу витрат по відстані перевезення вантажу, виходячи з того, що тільки перевізник володіє інформацією щодо вартості послуг з перевезення вантажів як на території України, так і за кордоном, дійсною є інформація, яку він надає у вигляді довідки або калькуляції, які і були надані товариством у процесі декларування митним органам.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити.

 Представники відповідача проти позову заперечували та зазначили, що під час перевірки, з метою зіставлення заявлених під час митного оформлення та фактично здійснених витрат на доставку імпортних товарів, проведено звірку даних вантажних митних декларацій (далі - ВМД) та первинних документів бухгалтерського обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда» (рахунків, актів виконаних робіт). Перевезення імпортних товарів від нерезидента за зовнішньоекономічними контрактами для ТОВ «Отіс Тарда» здійснювали вітчизняні підприємства-перевізники, з якими товариством, або за його дорученням, укладались договори про надання послуг з перевезення або транспортного експедирування, відповідно до яких здійснювались розрахунки за їх надання. В процесі звірки було виявлено випадки неповного декларування сум, сплачених за транспортування товарів, ввезених на митну територію України на умовах поставки EXW, FCA, всього на суму 188 342,53 грн.

Крім того, встановлено, що в більшості випадків декларування транспортних витрат здійснювалось на підставі довідок підприємств-експедиторів, що організовували перевезення вантажу, калькуляцій витрат на доставку товару, наданих ТОВ «Отіс Тарда». Відповідно до абз.5 п. 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою КМУ від 20.12.06 № 1766, калькуляція транспортних витрат надається у разі здійснення перевезення товарів з використанням власного транспортного засобу. До того ж, надані калькуляції не містять відомостей про протяжність маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Довідки про транспортні витрати отримані від підприємств-експедиторів порушують вимоги абз.4.п.8 Порядку від 20.12.06 № 1766 та, крім того, не містять реквізитів товаротранспортних документів, що не відповідає вимогам того ж пункту. Відповідно до п. 10 Порядку від 20.12.06 № 1766, відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, чинне законодавство, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

На виконання наказу Дніпропетровської митниці від 19.06.08 № 361 «Про проведення перевірки» посадовими особами митниці була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда». За результатами перевірки було складено акт про проведення перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи від 24.07.2008 р. №16/8/11000000/13453815.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення форми «Р»:

- №47 від 07.08.08 р., яким визначено податкове зобов'язання з мита на товари, на загальну суму 36743,67 грн. (за основним платежем: 24495,78 грн., за штрафними санкціями 12247,89 грн.);

- №48 від 08.08.08 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, на загальну суму 170236,58 грн. (за основним платежем: 113491,05 грн., за штрафними санкціями 56745,53 грн.).

Під час перевірки, з метою зіставлення заявлених під час митного оформлення та фактично здійснених витрат на доставку імпортних вантажів, проведено звірку даних вантажних митних декларацій та первинних документів бухгалтерського обліку підприємства (рахунків, актів виконаних робіт). В процесі звірки було виявлено випадки неповного декларування сум, сплачених за транспортування товарів, ввезених на митну територію України на умовах поставки EXW,FCA, всього на суму 188 342,53 грн.

Дніпропетровською митницею встановлено, що в більшості випадків декларування транспортних витрат здійснювалось на підставі довідок підприємств-експедиторів, що організовували перевезення вантажу, калькуляцій витрат на доставку товару, наданих ТОВ «Отіс Тарда».

Повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730 «Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України».

Посадові особи митної служби, що проводили перевірку позивача, розглянули факти ввезення на митну територію України товарів згідно вантажним митним деклараціям за період з 01.01.07 р. по 30.04.08 р. Товари ввозилися на митну територію України на умовах EXW, FCA, згідно з правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2000.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з чинним законодавством митна вартість товарів, що імпортуються на територію України на умовах EXW, FCA, встановлюється як сума фактурної вартості товару згідно вантажній митній декларації та транспортних витрат на перевезення товару поза межами митної території України (ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України).

Статтею 262 Митного кодексу України зазначено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 р. № 1766, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:

або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;

або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до ст.267 Митного кодексу України до митної вартості включається: ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі), та інші витрати, якщо вони не включені до рахунку-фактури (фактурної вартості). Серед таких витрат основною складовою є транспорті витрати.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Дніпропетровської митниці із запереченнями до акту перевірки, разом з якими, окрім своїх заперечень та аргументів, надав копії відповідних листів перевізника на додаткове підтвердження того факту, що розподіл транспортних витрат було здійснено вірно. Вірність копій цих листів засвідчується оригінальною печаткою самого перевізника, що є достатнім доказом їх достовірності.

Суд вважає, що позивачем при декларуванні митної вартості товарів цілком правомірно надавалися такі листи-довідки перевізника, оскільки лише в цьому документі містився чіткий розподіл транспортних витрат.

Суд також не погоджується із застосуванням митницею непрямих методів при розрахунку транспортних витрат, які були понесені підприємством до кордону України, так як митницею були самостійно розраховані транспортні витрати до кордону України пропорційно відстані від місця завантаження до кордону України, виходячи із загальної вартості транспортних послуг, що є неправомірним.

При зазначених обставинах вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда» судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.   

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати частково податкові повідомлення Дніпропетровської митниці № 47 від 07.08.2008 року на суму: всього 36743 грн. 67 коп., із якої за основним платежем 24495 грн. 78 коп., за штрафними санкціями 12247 грн. 89 коп.; № 48 від 08.08.2008 року на суму: всього 170236 грн. 58 коп., із якої за основним платежем 113491 грн. 05 коп., за штрафними санкціями 56745 грн. 53 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда» судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 02 жовтня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя Олійник В.М.