Рішення № 50601182, 16.09.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О.

суддів: Кулянди М.І.. Перепелюк Л.М.

секретар Вівчарик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції, державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання електронних торгів недійсними за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 липня 2015 року,

встановила:

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

Просив визнати електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1.

Посилався на те, що 10 березня 2015 року державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було проведено електронні торги на яких ВДВС Кіцманського РУЮ було реалізовано майно, яке належить ОСОБА_2, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Відповідачем для проведення електронних торгів був залучений організатор електронних торгів державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, який діяв на підставі договору.

Згідно протоколу №59645 від 10 березня 2015 року проведення прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна, який оформлений державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України переможцем став учасник №8.

На підставі вищевказаного протоколу відділом державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції був виданий акт державного виконавця про реалізацію квартир шляхом проведення електронних торгів.

Позивач не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі якого проводилась реалізація квартири, повідомлення про оцінку квартири, повідомлення про торги, протокол проведення електронних торгів, акт державного виконавця про проведення торгів.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу задовольнити частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 надсилалися документи на всіх стадіях виконавчого провадження, крім повідомлень про дату та час проведення електронних торгів, оскільки останнє не входить до обов'язків виконавчої служби.

Електронні торги було проведено згідно вимог закону.

Однак з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна.

Так, відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, N 606-XIV (далі - Закону) встановлено порядок визначення вартості, оцінка майна боржника.

Згідно частини 1 статті 62 Закону реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно пункту 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року, № 656/5 підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку».

Підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку» організатор зобов'язаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Відповідно до пункту 2 розділу VII Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів протокол електронних торгів підписується організатором та не пізніше наступного робочого дня направляється до органу державної виконавчої служби.

Оформлення результатів електронних торгів у разі продажу предмета іпотеки здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку».

Згідно пунктів 4,7,8 розділу IX Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та організатору.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Згідно пункту 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, N 9 особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи 10 березня 2015 року державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було проведено електронні торги на яких ВДВС Кіцманського РУЮ було реалізовано майно, яке належить ОСОБА_2, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Згідно протоколу №59645 від 10 березня 2015 року проведення прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна, який оформлений державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України переможцем став учасник №8 (а.с.2).

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника) визначений у статті 16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини другої якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням.

Правила проведення прилюдних торгів встановлені Тимчасовим положенням, яким визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення), та передбачено певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Такі правові позиції висловив Верховний Суд України в постанові від 3 червня 2015 року у справі №6-72цс15 та постанові від 22 квітня 2015 року № 6-85цс15.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що електронні торги були проведені без порушення норм законодавства.

Однак, судом першої інстанції не було враховано, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на ту обставину , що працівники відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції діяли у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Доповнити мотивувальну частину рішення посиланням на ту обставину, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

В решті рішення слід залишити без змін.

Помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що при проведенні електронних торгів було допущено порушення пункту 5 розділу ІІІ, пункту 2 розділу VІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Як вбачається з матеріалів справи на електронних торгах було продане арештоване нерухоме майно,яке належало боржнику ОСОБА_2 вищевказана спірна квартира не була предметом іпотеки та не реалізовувалась як іпотечне майно. За таких обставин до спірних правовідносин не підлягає застосування положення пункту 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 пред'явив позов про визнання електронних торгів недійсними до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції, державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

При цьому позивач помилково не пред'явив позов до особи, яка є переможцем електронних торгів та є стороною договору купівлі-продажу, що був укладений внаслідок проведення електронних торгів.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 липня 2015 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ту обставину, що працівники відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції діяли у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Доповнити мотивувальну частину рішення посиланням на ту обставину, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: