Рішення № 50594929, 16.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №634/1178/14. Головуючий 1 інст.: - Нестеренко О.С.

Провадження №22-ц/790/6859/15. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В. Категорія: відшкодування шкоди.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Черкасова В.В.,

при секретарі: - Каплаух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 14 серпня 2015 року по справі ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» Сахновщинського району Харківської області, 3-особа: ОСОБА_7 - про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_6 звернувся і суд із вказаним позовом, який уточнив у грудні 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 13 серпня 2014 року ОСОБА_7 керуючи трактором Т-150К державний номер НОМЕР_1 на території току ПСП «Маяк» в смт. Сахновщина Харківської області, грубо порушив Правила дорожнього руху України та допустив зіткнення з його автомобілем ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_3, який знаходився у нерухомому стані.

В результаті зіткнення транспортних засобів його автомобіль зазнав технічних пошкоджень.

ОСОБА_7 працює механізатором в ПСП «Маяк», транспортний засіб, яким керував ОСОБА_7 та скоїв ДТП, належить ПСП «Маяк» Сахновщинського району Харківської області.

Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 8 жовтня 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження ХНДІСЄ ім. Бокаріуса №13571 від 15 грудня 2014 року майнова шкода, завдана йому пошкодженням автомобіля ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_3, становить 2 156 грн.

В результаті ДТП ним понесені витрати на оплату телеграми для відповідача в розмірі 80 грн. 26 коп., оплату висновку експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 885 грн. 60 коп., придбання пального для проїзду автомобіля до експертної установи в розмірі 1094 грн. 97 коп., судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп.

Неправомірними діями ОСОБА_7 йому завдано моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., оскільки він тривалий час не може відновити автомобіль та використовувати його за призначенням через брак коштів, до теперішнього часу змушений пересуватися на пошкодженому транспортному засобі, що постійно привертає увагу інших учасників руху та знайомих, спілкування з близькими на тему скорішого відновлення автомобіля постійно призводить його до нервових зривів.

Добровільно відшкодувати спричинену йому майнову та моральну шкоду власник трактора та водій ОСОБА_7 відмовилися, що спонукає його звернутися з позовом в суд.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ОСОБА_6 просив суд стягнути з ПСП «Маяк» Сахновщинського району Харківської області на його користь майнову шкоду в розмір 4 596 грн. 67 коп., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а всього 9 596 грн. 67 коп., судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп.

Представник ПСП «Маяк» Сахновщинського району Харківської області позов не визнав. При цьому посилався на те, що ОСОБА_6 всупереч Правилам дорожнього руху України та без дозволу працівників току ПСП «Маяк» Сахновщинського району Харківської області поставив свій автомобіль в зоні роботи сільськогосподарської техніки, чим спровокував аварійну ситуацію. Вважав, що позивач навмисне чи з необережності сприяв виникненню дорожньо-транспортної пригоди.

3-особа ОСОБА_7, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 14 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з його недоведеності.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

За загальними правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на зальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ч. 2 ст. 1188 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України. Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 2014 року ОСОБА_7 керуючи трактором Т-150К державний номер НОМЕР_1 на території току ПСП «Маяк» в смт. Сахновщина Харківської області, грубо порушив п. 10.9 Правила дорожнього руху України та під час руху заднім ходом допустив зіткнення з нерухомим автомобілем ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_6 ( а. с. 5, 8,9 14).

В результаті зіткнення транспортних засобів автомобіль ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_3 зазнав технічних пошкоджень у вигляді деформації капоту.

ОСОБА_7 працює механізатором в ПСП «Маяк», транспортний засіб, яким керував ОСОБА_7 та скоїв ДТП, належить ПСП «Маяк» Сахновщинського району Харківської області.

Постановою Сахновшинського районного суду Харківської області від 8 жовтня 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а. с. 6).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження ХНДІСЄ ім. Бокаріуса №13571 від 15 грудня 2014 року майнова шкода, завдана власнику автомобіля ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_3 в результаті ДТП 13 серпня 2014 року, становить 2 156 грн. (а. с. 47-52).

Як на підставу відмови у задоволенні позову суд послався на те, що позивач не довів у суді, що виявлені судовим експертом 15 грудня 2014 року технічні пошкодження на автомобілі ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_3 утворилися саме внаслідок ДТП 13 серпня 2014 року.

Проте, такий висновок суду не відповідає обставинам справи та суперечить наявним у справі доказам.

Так, із письмових пояснень ОСОБА_7, наданих начальнику Сахновщинського РО ГУМВС України в Харківській області 13 серпня 2014 року вбачається що, він визнавав, що під час керування трактором Т-150К державний номер НОМЕР_1 на току ПСП «Маяк» в смт. Сахновщина Харківської області пошкодив автомобіль ОСОБА_6 та пообіцяв постраждалому відшкодувати збитки за пошкодження автомобіля (а. с. 9).

Із висновку експертного автотоварознавчого дослідження ХНДІСЄ ім. Бокаріуса №13571 від 15 грудня 2014 року вбачається, що при огляді автомобіля ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_3 судовим експертом на території ХНДІСЄ виявлено лише одне технічне пошкодження, а саме: деформацію передньої лівої частини капота автомобіля (а. с. 47-52).

Постановою Сахновшинського районного суду Харківської області від 8 жовтня 2014 року встановлено, що 13 серпня 2014 року о 15 годині ОСОБА_7 керуючи трактором Т-150К державний знак НОМЕР_1 на території току ПСП «Маяк» в смт. Сахновщина Харківської області, при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт з зерновими культурами під час руху заднім ходом здійснив пошкодження легкового автомобіля НОМЕР_2, який знаходився у нерухомому стані (а. с. 6).

Наведене свідчить, що пошкодження легкового автомобіля НОМЕР_2 у вигляді деформації капоту сталося під час ДТП 13 серпня 2014 року, яка виникла з вини водія ОСОБА_7

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та помилково дійшов висновку щодо недоведеності позову.

За таких обставин, колегія суддів не може визнати рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та вважає необхідним його скасувати.

В той же час, колегія суддів визнає, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що майнова шкода, завдана ОСОБА_6 пошкодженням автомобіля ВАЗ-2110 державний номер НОМЕР_3 в результаті ДТП 13 серпня 2014 року, становить 2 156 грн.

Вартість висновку експертного автотоварознавчого дослідження становить 885 грн. 60 коп. (а. с. 46).

Позивач ОСОБА_8 поніс витрати на оплату телеграми з повідомленням ОСОБА_7 про час та місце проведення огляду автомобіля в розмірі 80 грн. 26 коп. (13 грн. 28 коп. - касове обслуговування, 66 грн. 98 коп. - вартість телеграми), придбання пального для проїзду автомобіля до експертної установи в розмірі 360 грн. 47 коп. ( а. с. 40, 41- 45, 87).

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що він поніс витрати на придбання пального для проїзду автомобіля до експертної установи в розмірі 1094 грн. 97 коп., оскілки огляд автомобіля проводився судовим експертом лише 8 грудня 2014 року, а вартість пального, яке необхідне для проїзду автомобіля з місця його зберігання до експертної установи та зворотному напряму становить за розрахунком позивача 360 грн. 47 коп. ( а. с. 88).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість ремонту автомобіля в розмірі 2156 грн., витрати на оплату експертного дослідження в розмірі 885 грн. 60 коп., витрати на відправку телеграми в розмірі 80 грн. 26 коп., витрати на придбання пального в розмірі 360 грн. 47 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 2 п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: - наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_6 з вини ОСОБА_7 завдано моральної шкоди, оскільки в результаті ДТП було пошкоджено належний йому автомобіль, який тривалий час він не може відновити та використовувати його за призначенням через брак коштів. Вказані обставини призвели до зміни його звичайного способу життя, змусили його витрачати свій час на звернення з позовом до суду .

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, судова колегія стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп.

Доводи представника відповідача ПСП «Маяк» Сахновщинського району Харківської області про те, що позивач навмисне чи з необережності сприяв виникненню ДТП, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки винним у скоєнні даного ДТП визнано водія трактора ОСОБА_7

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 14 серпня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк», 3-особа: ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» Сахновщинського району Харківської області (р/рахунок 260033013599 в ХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харків, МФО 351823, ідентифікаційний код 00706332) на користь ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 2 156 грн., витрати на оплату телеграми в розмірі 80 грн. 26 коп., витрати на оплату експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 885 грн. 60 коп., витрати на придбання пального в розмірі 360 грн. 47 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., а всього 4969 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 53 (п'ятдесят три) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання н им законної сили.

Головуючий:

Судді: