Ухвала суду № 50594770, 14.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 646/11518/15-к Головуючий суддя І інстанції Салайчук С.М.

Провадження № 11-сс/790/1324/15 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: про застосування запобіжного

заходу (ст.194 КПК України)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шевченко В.В.,

суддів - Курила О.М., Яковлевої В.С.,

за участю прокурора - Слюсаря І.М.,

захисника - Коросташевського П.М.,

з секретарем - Серпуховою О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Коросташевського Павла Михайловича на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2015 року задоволено клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Янченкова О.С.; до підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 05 листопада 2015 року, із визначенням застави у розмірі 365400 грн. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_2 покладені обов*язки: прибувати до слідчого, прокурора у термін, що визначений слідчим чи прокурором; не відлучатися із м.Харкова без дозволу слідчого, прокурора ; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця мешкання.

З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Коросташевський П.М. та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 09 вересня 2015 року та застосувати до підозрюваного будь-який інший запобіжний захід, не пов*язаний із триманням під вартою. На думку апелянта, підозра ОСОБА_2 є недостатньо обґрунтованою, оскільки в його діях немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Захисник також вважає недоведеними обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також неможливість застосування до ОСОБА_2 більш м*якого запобіжного заходу. Апелянт зазначає, що підозрюваний тривалий час працює на посаді заступника начальника сектору карного розшуку відділу міліції, де позитивно характеризується в колективі; має постійне місце реєстрації та проживання, де також характеризується виключно позитивно; одружений, має двох неповнолітніх дітей та матір похилого віку, яка страждає тяжкими захворюваннями; має спеціальне звання - майор міліції та вищу освіту; раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався. Зазначені обставини у сукупності, на думку, захисника свідчать про міцність соціальних зв*язків підозрюваного та відсутність у ОСОБА_2 наміру ухилятися від проведення слідчих дій, переховуватись від правосуддя. Посилаючись на вимоги КПК України, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику ЄСПЛ, апелянт вважає, що найбільш суворий запобіжний захід застосований до ОСОБА_2 необґрунтовано, а визначена слідчим суддею застава у розмірі 300 мінімальних зарплат не відповідає тяжкості інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення та є завідомо непомірною для нього.

Відповідно до порядку перевірки ухвал слідчого судді, передбаченого ст.422 КПК України, та ч.4 ст.401 КПК України, апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу захисника Коросташевського П.М. за відсутності підозрюваного ОСОБА_2, який утримується під вартою, оскільки клопотання від підозрюваного про виклик в судове засідання апеляційного суду не надходило, в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища ОСОБА_2, а участь захисника, який, відповідно до ч.4 ст.46 КПК України, користується процесуальними правами підозрюваного, захист якого він здійснює, забезпечує дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного при апеляційному розгляді.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Коросташевського П.М., який підтримав апеляційну скаргу; думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував; вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, у відповідності зі ст.214 КПК України, 07 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015220000000723 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України та розпочате досудове розслідування (а.с.4).

В порядку ст.ст.276-278 КПК України 08 вересня 2015 року слідчим здійснено повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням свого службового становища, поєднане з вимаганням. (а.с.38-40).

Подане слідчим до суду першої інстанції клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України; наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.1-3).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України ;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.60-62). З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Доводи адвоката Коросташевського П.М. щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення є неспроможними. У розумінні п. 48 Рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. «для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов*язана мати докази, достатні для пред*явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов*язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред*явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання». Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, визначення остаточної кваліфікації злочину та доведеність його вини, як на те посилається захисник, підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування та в процесі судового розгляду справи.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 злочину у сфері службової діяльності, вчиненого працівником правоохоронного органу, з використанням службового становища та поєднаного із вимаганням неправомірної вигоди, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупністю із тяжкістю можливого покарання, а саме санкція ч.3 ст.368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією; даними про те, що підозрюваний, тривалий час працюючи в правоохоронному органі - в системі МВС України, може використовувати свої професійні навички з метою переховування від органів досудового розслідування, перешкоджання досудовому розслідуванню кримінального провадження, а, враховуючи його процесуальну поведінку щодо невизнання вини в інкримінованому злочині, наявний ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, спростовують доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу. Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, родини та неповнолітніх дітей, позитивна характеристика, хоча і заслуговують на увагу, проте на правильність висновку слідчого судді щодо необхідності застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави не впливає.

Що стосується оцінки визначеного слідчим суддею розміру застави при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд враховує наступні положення кримінального процесуального закону:

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов*язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов*язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Як зазначено в ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. При цьому розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов*язків та не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов*язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України, санкція якого передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією. Характер інкримінованого ОСОБА_2 корупційного злочину у сфері службової діяльності, вчиненого службовою особою, з використанням свого службового становища, що підриває авторитет правоохоронних органів, свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. З огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення та його тяжкість, кількість доведених у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов*язків, а тому, враховуючи наведені обставини, що є виключними, у відповідності до положень ч.5 ст.182 КПК України, застава має бути визначена у розмірі, що перевищує її максимальну межу.

Разом з тим, виходячи із вимоги КПК України щодо необхідності при визначенні розміру застави врахування майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 365400 грн., як-то визначив слідчий суддя, не є обґрунтованою. Підозрюваний ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, сім*ю, неповнолітніх дітей, тобто міцні соціальні зв*язки, характеризується виключно позитивно. В судовому засіданні апеляційного суду прокурор пояснив, що ОСОБА_2 у зв*язку із підозрою у вчиненні кримінального правопорушення відсторонений від посади. Дружина підозрюваного - ОСОБА_4 не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, 2014 року народження. Відомостей про наявність у ОСОБА_2 коштовного нерухомого та рухомого майна (транспортних засобів), вкладів у банках, цінних паперів та інших активів в Україні та за її межами, матеріали, що долучені слідчим до клопотання, не містять. Не надані такі докази і прокурором в стадії апеляційного розгляду. А тому колегія суддів вважає, що застава у розмірі 365400 грн. є завідомо непомірною для підозрюваного, що свідомо унеможливлює її внесення. Визначення такого розміру застави суперечить вимогам як національного, так і міжнародного законодавства.

Колегія суддів вважає, що, з огляду на наведені вище обставини, а також, враховуючи розмір отриманої підозрюваним неправомірної вигоди -12000 гривень, застава у розмірі 243600 грн. (200 розмірів мінімальних заробітних плат) буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов*язків та не є завідомо непомірною для нього.

Зазначене є підставою для скасування ухвали слідчого судді від 09 вересня 2015 року в частині визначення розміру застави та постановлення нової ухвали апеляційним судом.

Керуючись ст.с.404,405, ч.3 ст.407,428,419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Коросташевського П.М. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 05 листопада 2015 року, із визначенням застави у розмірі 365400 грн. - скасувати в частині визначення розміру застави.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу - 200 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 243600 грн. (двісті сорок три тисячі шістсот грн.)

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :