Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О
В А
І М Е Н Е
М У К Р А Ї Н И
Харків
"30"
вересня 2009 р. № 2а- 38838/09/2070
Харківський окружний
адміністративний суд у складі
Головуючого судді Панченко О.В.
за участю секретаря судового
засідання Лишняк І.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача - Кулешова
В.А., який дії на підставі Доручення № 09/К-1 від 24.02.2009р.
представника відповідача
-Дем'янюка С.М., який дії на підставі
Доручення № 01/18-3115 від 10.07.2009р.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним
позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю «ІННОВИДА - УКРАЇНА» до Ровенської митниці, Головного
управління Державного казначейства України в Рівненській області про визнання протиправним рішення митного органу ,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ІННОВИДА - УКРАЇНА» (надалі
позивач), звернулося до суду з адміністративним позовом до Ровенської митниці
(надалі відповідач), в якому просить суд, з урахуванням наданих уточнень до
позову від 05.08.2009року та 18.09.2009 року:
- визнати протиправними рішення
Ровенської митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митного
оформлення та пропуску товару через митний кордон України,
- зобов'язати Ровенську митницю
визначити митну вартість товару, імпортованого ТОВ «ІННОВИДА - УКРАЇНА» по Методу № 1 - у відповідності з ціною
угоди.
- стягнути з держаного бюджету
України на користь ТОВ «ІННОВИДА - УКРАЇНА» надлишково сплачену суму у розмірі 11018, 84 грн. та 10581, 2 грн., а
всього: 21600, 94 грн.
Позовні вимоги ТОВ «ІННОВИДА -
УКРАЇНА» обґрунтувало наступним:
Між позивачем і фірмою «VELO-WERK» (Чехія) укладений
контракт на поставку будівельних систем VELOХ, загальна вартість якого 150 000
ЕVR. Ціна товару погоджена та
відображена в специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного контракту.
Окрім того, сторонами укладений договір
про партнерство, який по суті є дилерським договором та обґрунтовує надання 35
% знижки на ціну товару. Товар прибув на митну територію України двома
партіями в 2-х вагонах. При митному
оформленні вантажу, імпортером (ТОВ «ІННОВИДА - УКРАЇНА») була надана митна
декларація, в якій вказана митна вартість вантажу у відповідності до умов
міжнародного контракту та договору про партнерство. Проте, митними
органами було відмовлено в прийнятті
митної декларації, митному оформленні та пропуску товару через митний кордон
України. Причиною відмови в прийнятті декларації відповідачем було вказано те,
що заявлена в ВМД митна вартість товару не відповідає ціновій інформації, яка є
у митниці відповідно до вартості ідентичних товарів, і на цій підставі
здійснена митна оцінка за методом № 2. Вказане рішення позивач вважає
неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, з тих підстав, що відповідно до
ст. 266 митного Кодексу України основним методом визначення митної вартості
товарів є метод за ціною договору імпортованого товару. Якщо митна вартість не
може бути визначена за методом № 1, застосовується послідовно кожний з
наступних методів, визначених в ч. 1 ст. 266 Митного Кодексу України. У
відповідності з ч. 3 ст. 267 Митного Кодексу України вказані умови, при яких
застосування основного методу заборонено, і тільки при наявності однієї та /
або декількох з цих умов надає право митному органу здійснювати визначення
митної вартості на підставі наступного методу. Такої умови для застосування
наступного методу оцінки митної вартості, яка зазначена відповідачем, а саме:
«заявлена в ВМД митна вартість товару не відповідає ціновій інформації, яка є у
митниці відносно вартості ідентичних товарів» у вказаній статті Митного Кодексу
України немає, а тому немає підстав і права у митного органу для визначення митної вартості по методу № 2.
У судовому засіданні представник
позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з
урахуванням уточнень.
Представник Рівненської митниці в судовому засіданні
проти позову заперечував, надав письмові
заперечення на позов, в яких зазначено, що згідно ч.ч. 2. 3 ст. 265 Митного Кодексу України, митний орган вправі
впевнитись в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чим
декларації, поданої до митного органу для цілей визначення митної вартості.
Якщо митний орган дійде висновку, що визначена декларантом митна вартість
нижче, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, у тому числі сировини,
матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має
право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він
використав для її визначення. Митне оформлення товарів за заявленою митною
вартістю здійснюється, якщо остання відповідає вартості, зазначеній у програмно
- інформаційному комплексі, згідно Наказу Державної митної служби України від
29.08.2000р. № 476 «Про впровадження дослідної експлуатації першої черги
програмно - інформаційного комплексу «Інформаційно - пошукова система обробки
та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що
переміщуються через митний кордон України».
02.09.2008 року до відділу контролю
митної вартості та номенклатури була подана вантажна митна декларація №
204000001/2008/006106. Декларант при митному оформленні товару застосував метод
1 визначення митної вартості товару, що ввезений на митну територію України,
тобто за ціною договору щодо товарів, що імпортуються (вартість операції).
Посадовою особою підрозділу ВКМВН, уповноваженою на виконання функцій з
контролю за визначенням митної вартості, відповідно процедури, визначеної пп. 1
та 2 Постанови КМУ від 09.04.08р. № 339 «Про затвердження Порядку здійснення
контролю за правильністю визначення
митної вартості товарів» було проведено контроль правильності визначення бази
оподаткування партії товару шляхом перевірки документів, поданих для
підтвердження заявленої митної вартості товарів, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які
переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження,
затвердженим ПКМУ від 20.12.06р. № 1766 та порівняння заявленого до митного оформлення вартісного рівня товару із
рівнем митної вартості ідентичних товарів, митні оформлення яких вже здійснені,
інформація про які міститься в базі митних оформлень Держмитслужби України (ПІК
«Цінова інформація про визначенні митної
вартості» ЄАІС ДМСУ) за кодами згідно УКТЗЕД та заявлено країною. У результаті
такого аналізу було встановлено, що товар поставлявся за прямим контрактом з
виробником від 10.07.2008р. № 01/08/141, загальна сума якого на момент митного
оформлення становила 150 000 Євро. Згідно п.п 2.3. основного тексту Контракту
«в зависимости от объемов поставок
Товара, в его цене возможны скользящие скидки, что оговаривается в конкретной
спецификации». У доповненні від 10.07.2008 р. № 1 розмір основної знижки
зазначено на рівні 35 % на кожну партію товару без будь - якого обґрунтування.
У специфікації від 14.07.2008 № 1 ціни зазначено без знижки та зі знижкою 35 %
окремими рядками. Загальна сума специфікації з врахуванням знижки склала 35017,
1 Євро. Вартість ввезеної партії склала 17509, 55 Євро. У ЄАІС Держмитслужби
серед іншого міститься інформація про більш високій вартісний рівень ідентичних
товарів за основну одиницю УКТЗЕД - кг., митне оформлення яких вже здійснене,
ніж заявлений до оподаткування, тому у
митного органу виникли об'єктивні сумніви щодо правомірності застосування
методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які
імпортуються (вартість операції). Для підтвердження заявленої до митного
оформлення митної вартості, декларанту ТОВ «Рівне ДЕК»- ОСОБА_102.09.2008р.
було поставлено вимогу про надання
додаткових документів, зокрема, прайс -
листа виробника для незалежного кола покупців та інформацію про собівартість
продукції - з метою підтвердження покриття прямих витрат на виробництво одиниці
продукції.
02.09.2008р. до ВКМВ та Н було
надано копію виробничої програми із діючими на період з 01.07 по 30.09.2008р.
цінами товарів, що виробляються підприємством. Їх рівні відповідали цінам
специфікації без знижки. 03.09.2008р. на звороті декларації митної вартості
декларантом власноруч зроблено запис: «Калькуляцію собівартості продукції
надати відмовляюсь», під якою проставлено підпис та дату. Враховуючи вказані
обставини та відмову декларанта у наданні митному органу калькуляції з
виробництва одиниці товару (інформацію про собівартість продукції), відповідно
до ст. ст. 264- 265 Митного Кодексу України. п. 14 ПКМУ від 20.12.06р. № 1766
митний орган визначив базу оподаткування партії товару на підставі наявних у
нього відомостей, без врахування 35 % знижки, згідно із законодавством, про що
було складено довідку про визначення митної вартості товарів від 03.09.08 № 814
та надано декларанту картку відмови від 03.09.08 № 204000000/2008/000199. У
обох документах міститься причина відмови та коригування бази оподаткування
товару. Декларант ознайомлений з даними документами під розпис.
03.09.08р. декларантомОСОБА_1було
подано ВМД № 204000002/8/006121, заповнену у звичайному режимі, в графі 12 якої
заявлено митну вартість 176193, 81 грн., визначену Рівненською митницею.
Декларант не використав своє право на оскарження рішення митного органу щодо
митної оцінки, до митного органу вищого рівня або суду в порядку, встановленому
ст. 264 Митного кодексу України, погодившись визначити митну вартість за іншим
методом. 03.09.08р. митне оформлення за поданою декларантом ВМД було завершено,
товар випущено у вільний обіг, а тому даний позов не базується на нормах
митного законодавства та є безпідставним.
Крім того, відповідач вважає, що
позовна заява подана неналежною особою,
із порушенням вимог ч. 8 ст. 264 митного кодексу України, оскільки право на
оскарження рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних
товарів до суду законодавець надав виключно декларанту, яким ТОВ «ІННОВИДА -
УКРАЇНА» у даному випаду не є. Отже, дії посадових осіб Рівненської митниці по
контролю за визначенням митної вартості вчинено у відповідності до вимог
чинного законодавства та у межах компетенції митних органів України.
Ухвалою суду в якості другого
відповідача по справі залучено Головне управління Державного казначейства
України в Рівненській області, яке позов не визнало та надало письмову заяву
про розгляд справи без його участі.
Суд, вислухавши пояснення учасників
процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено та не
заперечується сторонами, що 02.09.2008 року позивачем було надано до
Рівненської митниці вантажну митну декларацію ВМД № 20400000/2008/006106 на товар:
1) плити торгової марки «VELOХ»
різних розмірів та маркувань, що складаються з хвойної тріски, цементу та розчину рідкого скла, що використовуються для
будівництва будинків, код згідно УКТЗЕД 6808000000;
2) конструкції з чорного металу для
монтажу будинків з тріско цементних плит марки «VELOХ», код згідно УКТЗЕД 7308409000, походженням з Чеської
республіки, з комплектом товаросупровідих документів.
Митна вартість була визначена
позивачем відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України за ціною
договору. Відповідач не погодився із заявленою позивачем митною вартістю і
здійснив самостійну митну оцінку вартості імпортованого товару по методу № 2
(метод визначення митної вартості за
ціною договору щодо ідентичних товарів) на підставі ст. ст. 90, 264-265,
267-268 Митного кодексу України, Постанови КМУ від 20.12.06р. № 1766 та від
09.04.08р. № 339.
Як підставу прийняття рішення
зазначено: заявлена у ВМД митна вартість
товару не відповідає наявній у митного органу ціновій інформації щодо вартості
ідентичних товарів, що оформлювались у інших регіонах України у час, наближений
до митного оформлення. При визначення бази оподаткування застосовано знижку у
розмірі 35 % від цін, зазначених у виробничій програмі виробника без градації
застосування різних розмірів знижок в залежності від обсягів партій, що не
відповідає п. 2.3. Контракту (ковзаючи знижки від обсягів). Відмова декларанта
надати додаткові документи на підтвердження митної вартості.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції
України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією України та законами України.
Статтею 11 Митного кодексу України
встановлено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують,
зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення
товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до статті 42 Митного
кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно
визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання
законодавства України з митної справи та міжнародних договорів України,
укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких
покладено на митні органи.
Відповідно до статті 70 Митного
кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних
під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через
митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.
Згідно зі статтею 72 Митного
кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу
митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та
оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які
підлягають митному оформленню.
Згідно з статтею 81 Митного кодексу
України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою
(письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і
транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також
відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного
оформлення.
Статтею 88 цього ж Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів
відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу
пред'явити товари і транспорті засоби для митного контролю і митного оформлення;
надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для
виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Базою (основою) оподаткування
митними платежами є митна вартість товару. Митна вартість товару - це величина
розрахункова. Порядок її розрахунку регламентований ст. ст. 259-273 Митного
кодексу України.
Відповідно до статті 259 Митного
кодексу України, митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон
України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно ст. 262 Митного кодексу
України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються
(декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товару через
митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів,
які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної
вартості товарів за ціною договору щодо
товарів, які імпортуються (вартість операції). У випадку, якщо основний метод
при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується
послідовно кожний із зазначених методів.
Позивач визначив митну вартість у
сумі, яка дорівнює вартості товарів, визначеній умовами специфікації від
14.07.2008 року до зовнішньоекономічного контракту № 01/08/141 від 10.07.2008
року. Загальна вартість контракту 150 000 Євро. Ціна товару погоджена та
відображена в специфікації, яка є
невід'ємною частиною вказаного
контракту. Окрім вказаного контракту, між сторонами - учасниками контракту
укладений договір про партнерство, який по суті є дилерським договором та
обґрунтовує 35 % знижки на ціну товару.
У відповідності до вимог ст. 266
Митного кодексу України, основним є метод визначення митної вартості товарів за
ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути
визначена за методом 1 згідно з положеннями ст. 267 цього Кодексу, проводиться
процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого
вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 та
269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть
здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог
щодо їх конфіденційності.
У разі неможливості визначення
митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей
268 та 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані
ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до
вимог ст.271, або обчислювана відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу
вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод
застосується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом
застосування попереднього методу.
Відповідач обґрунтовує
незастосування першого методу визначення митної вартості тим, що заявлена у ВМД митна вартість товару не
відповідає наявній у митного органу ціновій інформації щодо вартості ідентичних
товарів, що оформлювались у інших регіонах України у час, наближений до митного
оформлення. При визначення бази оподаткування застосовано знижку у розмірі 35 %
від цін, зазначених у виробничій програмі виробника без градації застосування
різних розмірів знижок в залежності від обсягів партій, що не відповідає п.
2.3. Контракту (ковзаючи знижки від обсягів). Відмова декларанта надати додаткові
документи на підтвердження митної вартості.
Разом з тим, статтею 267 Митного
Кодексу України чітко визначено перелік обставин, за яких можливий перехід до
наступного (в даному випадку другому) методу визначення митної вартості товару.
Визначаючи метод № 2 для визначення
митної вартості товару, митний орган використав дані, які містяться у «Цифровій
інформації при визначені митної
вартості», тоді як згідно Наказу № 74 Державної митної служби України від
31.01.2007 року митний орган повинен був виходити з того, що за основу береться
не тільки ціна ідентичного товару, але й продаж ідентичних товарів на тих самих
же комерційних умовах та приблизно в тих же об'ємах. Як вбачається з матеріалів
справи, митний орган в даному випадку не взяв до уваги особливостей комерційних
умов по даній угоді, а тому суд дійшов до висновку про те, що зазначені
відповідачем підстави неможливості застосування першого методу -
необґрунтовані.
Щодо відмови декларанта надати митному органу
додаткові документи на підтвердження митної вартості, а саме: зокрема прайс -
лист виробника для незалежного кола покупців (дійсна вартість товару) та
інформацію про собівартість продукції (калькуляцію) - з метою підтвердження
покриття прямих витрат на виробництво одиниці продукції, суд зазначає, що позивачем не було надано вказаних документів
з тих підстав, що ці документи містять конфіденційну інформацію, яка складає
комерційну тайну іноземного виробника - контрагента. Однак, позивач надав
відповідачу лист від фірми «VELO-WERK» (Чехія), адресований директору ТОВ «ІННОВИДА - УКРАЇНА» для надання в митні
органи, та наданий Рівненській митниці з якого вбачається, що ціни зі знижкою
не є цінами, які нижчі, ніж себе вартості імпортованої продукції.
Суд також дійшов до висновку про
необґрунтованість доводів відповідача про те, що декларантомОСОБА_1було
подано ВМД № 204000002/8/006121,
заповнену у звичайному режимі, в графі 12 якої заявлено митну вартість, яка
була визначена Рівненською митницею (176193, 81 грн.), а тому декларант не
використав своє право на оскарження рішення митного органу у встановленому
порядку і взагалі позовна заява подана неналежною особою з наступних підстав:
У зв'язку з тим, що позивачу
необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром,
він був вимушений здійснити митне оформлення на вкрай незручних для нього
умовах, внаслідок чого товар був оформлений 03.02.2009 року за митною вартістю
визначеною відповідачем, після чого позивач скористався своїм правом та
оскаржив в судовому порядку рішення Рівненській митниці, як це передбачено
чинним законодавством.
Оскільки рішення Рівненській
митниці прямо та безпосередньо стосується інтересів ТОВ «ІННОВИДА - УКРАЇНА»,
останній вправі був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та
інтересів.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в
адміністративних справах про протиправність дій чи бездіяльність суб'єкту
владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії
чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного
позову.
Відповідачем не надано суду належних доказів неможливості застосування
першого методу, тобто будь які обставини, які унеможливлюють визначення митної
вартості товару за першим методом відповідачем не наведені, у зв'язку з чим суд
дійшов до висновку про те, що картка відмови № 204000000/2008/000199 від
03.09.08р. та Рішення Рівненської митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску
товару через митний кордон України є незаконними.
Частиною 6 ст. 264 Митного кодексу
України зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів
(обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним
органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої
декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів)
повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку,
передбаченому законодавством.
Різниця митної вартості
імпортованого товару між вартістю визначеною по основному методу та вартістю,
неправомірно встановленої Рівненською митницею складає:
- згідно довідки визначення митної
вартості № 16/806 від 29.08.2008р.: 25292, 38 - 17 506, 09 = 7786, 29 Євро;
- згідно довідки визначення митної вартості
№ 16/814 від 03.09.2008р.: 24 752, 96 - 17 325, 63 + 273, 13 - 185, 38 = 7515,
08 Євро.
У відповідності з даними НБУ
офіційний курс грн./євро складав на той момент 714, 087 грн. та 704, 087 за 100 Євро.
На розмір надлишково нарахованої
митної вартості нараховується НДС у розмірі (7786, 29 + 7515, 08) х 20 %, що
складає в перерахунку на національну валюту:
7786, 29 х 20 % х 7, 14 = 11 018,
84 грн. та 7515, 08 х 20 % х 7, 04 = 10581, 2 грн.
Таким чином, суд вважає, що позивач
має право на отримання бюджетного відшкодування надмірної сплати позивачем
податку на додану вартість у сумі: 11 018, 84 грн. + 10581, 2 грн. = 21600, 04 грн.
Зважаючи на вищевикладене та
керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд , -
П О С Т А Н О
В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю
«ІННОВИДА - УКРАЇНА» до Ровенської митниці, Головного управління
Державного казначейства України в Рівненській області про визнання протиправним рішення митного органу -задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними рішення
Ровенської митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митного
оформлення та пропуску товару через митний кордон України та зобов'язати Ровенську митницю визначити
митну вартість товару, імпортованого ТОВ «ІННОВИДА - УКРАЇНА» по Методу № 1 - у відповідності з ціною
угоди.
Зобов'язати Головне управління
Державного казначейства України в Рівненській області (вул. С. Петлюри, 13, м.
Рівне, 33028) повернути ТОВ «ІННОВИДА - УКРАЇНА» (пер. Університетський, 1, м. Харків, 61003,
Код ЄДРПОУ: 35474246, ІПН: 354742420306, розрахунковий рахунок
(мультивалютний): 26002221296300 АКИБ «Укрсиббанк» в м. Харкові, МФО 351005) надлишково сплачену суму у розмірі 21600.94 грн. (двадцять одна тисяча шістсот гривень дев'яносто чотири копійки).
Постанова може бути оскаржена в
Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний
адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови
суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього
протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили
після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку
заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але
апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає
законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги
постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення
апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови
виготовлено 05 жовтня 2009 року.
Суддя Панченко О.В.
Часті запитання
Який тип судового документу № 5058828 ?
Документ № 5058828 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 5058828 ?
Дата ухвалення - 30.09.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 5058828 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 5058828 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 5058828, Харківський окружний адміністративний суд
Судове рішення № 5058828, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Судове рішення № 5058828 відноситься до справи № 2а-38838/09/2070
Це рішення відноситься до справи № 2а-38838/09/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
