Рішення № 505816, 19.02.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2007

Справа №2-29/2094-2007

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Барвинок”, м. Феодосія.

До відповідача – Підприємства „Інтертехпром”, м. Сімферополь.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, м.Сімферополь.

Про визнання дійсним договору, визнання права власності, зобов’язання виконати певні дії.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ключник О.С. – представник, довіреність у справі.

Від відповідача – Кушнова А.О. – представник, довіреність у справі.

За участю третьої особи – не з’явився.

Сутність спору: позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Підприємства „Інтертехпром”, третя особа – Сімферопольське МБРТІ, про визнання договору купівлі-продажу не житлових будівель, АЗС, які складаються з: операторської - літ. А, площею 65,1 кв.м., навісу – літ. Б; споруд; резервуарів для зберігання ПММ; чотирьох по 10 м. куб. та одного 4 м.куб.; мостіння, асфальт, площею 420,8 кв.м.; двох паливороздавальних колонок, розташованих за адресою: України АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184б, укладений 29.12.2006р. між ТОВ „Барвинок” та Підприємства „Інтертехпром”. Також позивач просить зобов’язати Сімферопольське МБРТІ зареєструвати вказаний договір купівлі-продажу.

Заявою від 19.02.2007р. позивач змінив предмет позову та просить суд:

- визнати договір купівлі-продажу не житлових будівель, АЗС, які складаються з: операторської - літ. А, площею 65,1 кв.м., навісу – літ. Б; споруд; резервуарів для зберігання ПММ; чотирьох по 10 м. куб. та одного 4 м.куб.; мостіння, асфальт, площею 420,8 кв.м.; двох паливороздавальних колонок, розташованих за адресою: України АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184б, укладений 29.12.2006р. між ТОВ „Барвинок” та Підприємством „Інтертехпром”;

- визнати за ТОВ „Барвинок” право власності на не житлові будівлі АЗС, які складаються з: операторської - літ. А, площею 65,1 кв.м., навісу – літ. Б; споруд; резервуарів для зберігання ПММ; чотирьох по 10 м. куб. та одного 4 м.куб.; мостіння, асфальт, площею 420,8 кв.м.; двох паливороздавальних колонок, розташованих за адресою: України АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184б;

- зобов’язати Сімферопольське МБРТІ зареєструвати право власності на не житлові будівлі АЗС, які складаються з: операторської - літ. А, площею 65,1 кв.м., навісу – літ. Б; споруд; резервуарів для зберігання ПММ; чотирьох по 10 м. куб. та одного 4 м.куб.; мостіння, асфальт, площею 420,8 кв.м.; двох паливороздавальних колонок, розташованих за адресою: України АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184б за ТОВ „Барвинок”.

Заява прийнята судом до розгляду.

Позовні вимоги засновані на ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву не представив, однак проти позову не заперечує.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, направила клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2006р. між ТОВ „Барвинок” та Підприємством „Інтертехпром” укладений договір купівлі-продажу автозаправної станції.

Предметом договору є не житлові приміщення є АЗС, які складаються з: операторської - літ. А, площею 65,1 кв.м., навісу – літ. Б; споруд; резервуарів для зберігання ПММ; чотирьох по 10 м. куб. та одного 4 м.куб.; мостіння, асфальт, площею 420,8 кв.м.; двох паливороздавальних колонок, розташованих за адресою: України АР Крим, м.Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184б.

Причиною виникнення спору стало ухилення відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору.

Суд встановив, що між сторонами була досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору даного виду.

З матеріалів справи вбачається, що договір фактично виконаний у повному обсязі, що, підтверджується актом прийому-передачі від 15.01.2007 року та платіжним дорученням від 14.02.2007 року №81.

Суд встановив, що позивач листами від 12.01.2007р. та від 18.01.2007р. повідомляв відповідача про необхідність з’явитися до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення спірного договору, однак останній не з’явився до нотаріуса та не здійснив жодної дії для виконання положень ст.657 ЦК України, відповідно до якої договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Викладене свідчить про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібно.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним, обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.

В результаті укладення договору купівлі-продажу у однієї сторони Підприємства „Інтертехпром” припинилось право власності на майно, а у іншої сторони ТОВ „Барвинок” це право виникло, тобто відбувся перехід права від однієї особи до іншої.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд приходить до висновку, що позивач придбав право власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу, тобто шляхом не забороненим законом, а тому має право користуватися правами передбаченими ст.4 Закону України „Про власність” та ст. 392 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Закону України „Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Норми ст.392 ЦК України надають власнику майна право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд розцінює дії відповідача, щодо ухилення від нотаріального посвідчення спірного договору, як не визнання відповідачем права власності позивача, тому на думку суду, вимога позивача про визнання права власності на майно, що є предметом спірного договору є обґрунтованою та належним засобом захисту.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002р. № 7/5, передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису в реєстр прав власності на нерухоме майно (п. п.1.4., 1.5. Положення).

Дана реєстрація здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, до яких, згідно з Додатком №1 до вказаного Положення, віднесені рішення судів про визнання права власності.

Також, відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав, які засвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, є рішення судів.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повну.

Керуючись ст. 82 – 84 Господарського Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір купівлі-продажу не житлових будівель, АЗС, які складаються з: операторської - літ. А, площею 65,1 кв.м., навісу – літ. Б; споруд; резервуарів для зберігання ПММ; чотирьох по 10 м. куб. та одного 4 м.куб.; мостіння, асфальт, площею 420,8 кв.м.; двох паливороздавальних колонок, розташованих за адресою: України АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184б, укладений 29.12.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Барвинок” (АР Крим, м. Феодосія, вул. Галерейна,22, код в ЄДРПО України 22265561) та Підприємством „Інтертехпром” (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Донська,47, код в ЄДРПО України 23664027).

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Барвинок” (АР Крим, м.Феодосія, вул. Галерейна,22, код в ЄДРПО України 22265561) право власності на не житлові будівлі АЗС, які складаються з: операторської - літ. А, площею 65,1 кв.м., навісу – літ. Б; споруд; резервуарів для зберігання ПММ; чотирьох по 10 м. куб. та одного 4 м.куб.; мостіння, асфальт, площею 420,8 кв.м.; двох паливороздавальних колонок, розташованих за адресою: України АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184б;

4. Зобов’язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації (АР Крим, м.Сімферополь, вул. Некрасова,11, код в ЄДРПО України 03347537) зареєструвати право власності на не житлові будівлі АЗС, які складаються з: операторської - літ. А, площею 65,1 кв.м., навісу – літ. Б; споруд; резервуарів для зберігання ПММ; чотирьох по 10 м. куб. та одного 4 м.куб.; мостіння, асфальт, площею 420,8 кв.м.; двох паливороздавальних колонок, розташованих за адресою: України АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184б, за Товариством з обмеженою відповідальністю „Барвинок” (АР Крим, м.Феодосія, вул. Галерейна,22, код в ЄДРПО України 22265561).

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.