Рішення № 505799, 06.02.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.02.2007

Справа №2-7/1906-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веда» (95000, м. Сімферополь, вул. Данилова, 62, код ЗКПО 32296609)

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод монтажних заготовлень» (95047, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18, код ЗКПО 01412644)

Про визнання дійсним договору та визнання права власності.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Руденко М. Ю., предст., дов. №27 від 17.01.2007 р.

Від відповідача - не з’явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веда» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський завод монтажних заготовлень» про визнання дійсним договору купівлі-продажу №К 1/1 від 24.03.2004 р. та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: 95048, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18 – блок складів – загальна площа 1264,9 кв. м.; лінія ізоляції – загальна площа 932,1 кв. м.; бетонована дорога від об’єкта «лінія ізоляції» до воріт №2; нежилі приміщення на 2-му поверсі адміністративно-виробничого корпусу літер А (номери приміщень згідно плану БТІ з 1 по 20 та з 22 по 24) – загальною площею 497,1 кв. м., що складає 24/100 частки) .

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором купівлі-продажу від 24.03.2004 р. позивачем було придбано вищевказане майно, проте, нотаріальне посвідчення цього договору, як того вимагає законодавство України, не відбулося, у зв’язку з чим порушуються законні права та інтереси ТОВ «Веда».

Відповідач у судове засідання не з’явився, однак направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Веда» у повному обсягу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

24.03.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веда» (Покупець) та Відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський завод монтажних заготовлень» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно з п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець покупає майно, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18:

- блок складів загальною площею 1264,9 кв. м.;

- лінії ізоляції площею 932,1 кв. м.;

- нежилі приміщення на другому поверсі адміністративно-виробничого корпусу (номера приміщень згідно плану БТІ з 1 по 20 та з 22 по 24) загальною площею 497,1 кв. м.;

- бетоновану дорогу від об’єкту «лінія ізоляції» до воріт №2;

- майданчик для складування ПММ.

Відповідно до п. 1.5 Договору окремі гілки комунікацій, які забезпечують об’єкти купівлі-продажу водою, електроенергією, телефонним зв’язком, опалюванням та каналізацією, входять до складу майна, що продається, та складають 24/100 частки.

П. 4. 1 Договору передбачено, що вартість об’єктів встановлюється в розмірі ринкової вартості, що дорівнює експертній оцінці майна на 01.01.2004 р.

Згідно з п. 6 Договір вступає в силу з моменту підписання, оформлення акта приймання-передачі та діє до повного виконання зобов’язань сторонами.

Згідно зі звітом «Про оцінку вартості групи інвентарних об’єктів ВАТ «Сімферопольський завод монтажних заготовлень», що підлягають продажу та розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18» від 10.03.2004 р. ринкова вартість придбаного позивачем майна складає 285600,00 грн. (з ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами були виконані умови Договору. Так, зокрема, об’єкт купівлі-продажу був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Веда» за відповідними актами приймання-передачі №1 та №2 від 31.03.2004 р., а позивачем була сплачена його вартість, що підтверджується банківськими виписками на загальну суму 305600,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 209 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Такий випадок встановлений, зокрема, ст. 657 ЦК України, в якій акцентується, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Проте, всупереч зазначеній нормі, нотаріальне посвідчення вищевказаного договору не відбулося.

Ч. 2 ст. 220 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч. з ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Матеріалами справи підтверджується домовленність сторін щодо істотних умов договору під час його укладання та повне виконання сторонами своїх обов’язків, вказаних в угоді. Таким чином, суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного 24.03.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веда» та Відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський завод монтажних заготовлень».

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист порушеного права може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про власність» володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом. Суду не надано на час розгляду справи суду доказів неправомірності володіння позивачем придбаним за договором купівлі-продажу від 24.03.2004 р. майном, у той час як відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже вказана стаття закріплює презумпцію правомірності набуття права власності. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду. До набрання рішенням суду законної сили право власності вважається набутим правомірно. Враховуючи відсутність відповідного рішення, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання права власності на придбане за договором купівлі-продажу від 24.03.2004 р. майно підлягають задоволенню.

Судові витрати суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір купівлі-продажу №К 1/1 від 24.03.2004 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веда» (95000, м. Сімферополь, вул. Данилова, 62, код ЗКПО 32296609) та Відкритим акціонерним товариством «Сімферопольський завод монтажних заготовлень» (95047, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18, код ЗКПО 01412644), дійсним з моменту його укладання.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Веда» (95000, м. Сімферополь, вул. Данилова, 62, код ЗКПО 32296609) право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: 95048, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 18 – блок складів – загальна площа 1264,9 кв. м.; лінія ізоляції – загальна площа 932,1 кв. м.; бетонована дорога від об’єкта «лінія ізоляції» до воріт №2; нежилі приміщення на 2-му поверсі адміністративно-виробничого корпусу літер А (номери приміщень згідно плану БТІ з 1 по 20 та з 22 по 24) – загальною площею 497,1 кв. м., що складає 24/100 частки).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.