Рішення № 5057521, 12.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.09 Справа № 20/544/08

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ

до Приватного підприємства “ВДВ-Бізнес”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 12 341,46 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився; ОСОБА_2 (довіреність №8-168 від 26.01.2009р.,

у судовому засіданні 29.01.2009р.)

Від відповідача -не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ПП “ВДВ-Бізнес” на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 суми 6 553,80 грн. основного боргу, суми 3 031,72 грн. пені, суми 2 755,94 грн. втрат від інфляційних процесів, всього 12 341,46 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/544/08, судове засідання призначено на 11.12.2008р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області у зв'язку з хворобою судді на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.01.2009р., ухвалою від 12.01.2009р. строк вирішення спору у справі № 20/544/09 продовжено до 12.02.2009р. Ухвалою суду від 12.01.2009р. розгляд справи відкладено на 29.01.2009р., потім на 12.02.2009р.

12.02.2009р. оголошено рішення в повному обсязі.

09.02.2009р. судом отримано клопотання позивача про уточнення позовних вимог, просить стягнути з ПП “ВДВ-Бізнес” суму 11 278,86 грн., з яких сума 6 533,8 грн. основного боргу, сума 3 987,14 грн. відсотків за користування чужими коштами, яка розрахована від суми попередньої оплати за кожен день прострочення поставки товару згідно з п.п.5.1,7.1,10.4 договору поставки №007 від 10.01.2008р., ст.693 ЦК України; сума 757,92 грн. - інфляційних втрат, яка розрахована з 19.04.2008р.. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610-612, 623, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 ГК України. Позивач просить розглянути справу у відсутності представника позивача. У порядку ст.22 ГПК України заява (клопотання) прийнята до розгляду, згідно з фіскальним чеком та описом вкладення копія клопотання з розрахунком вимог направлена відповідачу 05.02.2009р.,тобто завчасно.

Позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 13.11.2008р. відхилено як необґрунтоване. Також у клопотанні, отриманому судом 09.02.2009р., позивач просить з метою встановлення платоспроможності відповідача зобов'язати надати у судове засідання бухгалтерські звіти про фінансовий стан підприємства за останні три роки, а також рух грошових коштів по розрахункових рахунках відповідача за останні шість місяців. Клопотання відхилено як необґрунтоване.

Відповідач у судові засідання 11.12.2008р.,12.01.2009р. не з'явився, однак надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з службовим відрядженням. Однак, у наступні судові засідання 29.01.2009р., 12.02.2009р. не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2008р. між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (покупець, позивач) та ПП “ВДВ-Бізнес” (постачальник, відповідач) був укладений договір поставки № 007, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався в установлені строки поставити і передати, а відповідач- прийняти та оплатити партії товару у кількості, асортименті та по цінам, вказаних у Специфікаціях та Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору Постачальник зобов'язаний передати партії товару Покупцю в строк 30 календарних днів з моменту отримання передоплати відповідно до п.7.1

Згідно з п.п.7.1,7.2 оплата проводиться частинами: Перша частина у розмірі 30% від вартості поставки повинна бути перерахована постачальнику не пізніше чим протягом 2 днів з моменту підписання договору. Друга частина: не пізніше 5 днів з моменту поставки обладнання на склад.

Відповідно до п. 6.1 договору вартість товару, що підлягає поставці, становить 58 446 грн.

Згідно з п. 12.1. договору він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 30 % від загальної вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 376 від 10.01.2008р. на суму 17 533,8 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару в строк 30 календарних днів з моменту отримання передоплати не виконав.

25.02.2008р. позивач на адресу відповідача направив лист № 05, в якому просив відповідача виконати належним чином свої зобов'язання за договором № 007 від 10.01.2008р. Листом № 22 від 11.03.2008р. відповідач підтвердив свої зобов'язання, але без зазначення конкретної дати їх виконання, лише гарантував поставку в строк не більше одного тижня з моменту закінчення перевірки підприємства податковими та митними органами.

15.04.2008р. позивач знов звернувся до відповідача з листом-вимогою № 31 щодо зазначення конкретної дати поставки товару, а в разі неможливості виконання зобов'язання, повернути позивачу перераховану суму попередньої оплати.

У відповідь на лист Відповідач погодився повернути решту заборгованості у розмірі 6 533, грн. у період з 01.07.2008р. по 04.07.2008р.(лист від 26.06.2008р.), перерахував на користь позивача частину заборгованості у розмірі 11 000 грн.(платіжні доручення №4 від 08.04.2008р., №9 від 16.04.2008р., №6 від 18.04.2008р.), гарантував повернення суми заборгованості (лист №088 від 05.09.2008р.).

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, до якого згідно з ст.712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України , ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач, отримавши обумовлену договором передплату, не поставив товар у встановлений договором строк.

Частиною 2 ст. 693 цього Кодексу передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач скористався своїм правом, та вимагав повернення передплати. Фактично відповідач повернув лише 11000грн. передплати, залишок боргу становить суму 6 553,80 грн.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання, перерахування позивачу суми 6 553,80 грн. основного боргу (передплати).

Таким чином, вимоги про стягнення з ПП “ВДВ-Бізнес” на користь позивача суми 6553,80 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 3987,14 грн. -процентів за користування чужими коштами за період з 10.02.2008р. по 04.02.2009р. на суму 17533,80грн. та суму 757,92 грн. втрат від інфляції на суму боргу 6533,80грн. за період з 19.04.2008р. по 31.01.2009р.

Згідно з ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.4 договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної поставки обладнання постачальник зобов'язаний сплатити покупцю проценти за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми першої частини оплати за кожен день прострочення поставки товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Листом №31 від 15.04.2008р., отриманого відповідачем згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 18.04.2008р., позивач фактично у термін 2 дні просив повернути передплату, тобто у відповідача виникли грошові зобов'язання. Згідно з розрахунком позивача втрати від інфляції від простроченої суми 6533,80грн. за період з 19.04.2008р. по 31.01.2009р. складають 757,92грн.

Вказаний розрахунок судом перевірено та встановлено, що його зроблено позивачем не вірно, оскільки втрати від інфляції за період квітень 2008р. -січень 2009р. становлять 962,77грн. Однак, оскільки відповідно до ст.83 ГПК України суд не може вийти за межі позовних вимог без клопотання позивача і такого клопотання не надійшло, суд стягує з відповідача заявлену позивачем суму 757,92 грн. втрат від інфляції.

Вирішуючи спір про стягнення суми 3987,14 грн. -процентів за користування чужими коштами за період з 10.02.2008р. по 04.02.2009р., суд бере до уваги наступне. Так як сторони у договорі встановили, що у випадку несвоєчасної поставки обладнання постачальник зобов'язаний сплатити покупцю проценти за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми першої частини оплати за кожен день прострочення поставки товару, то вимоги про стягнення процентів також заявлені обґрунтовано, оскільки розмір процентів, як і передбачено у ст.536 ЦК України, сторони встановили - подвійна облікова ставка НБУ . Однак, оскільки позивач скористався своїм правом, встановленим ч.2 ст. 693 ЦК України, і вимагав повернення суми попередньої оплати листом №31 від 15.04.2008р., то, як зазначено вище, у відповідача виникли грошові зобов'язання. І згідно з приписів ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Товар мав бути переданий до 10.02.2008р., тобто позивач правильно визначив початок нарахування процентів. Однак, враховуючи, що 08.04.2008р. відповідач сплатив частину суми передплати 3500грн., 16.04.2008р. сплатив 4500грн., 18.04.2008р. сплатив 3000грн.,то, відповідно, повинно бути зменшено суму попередньої оплати, на яку нараховуються проценти. Таким чином, за період з 10.02.2008р. по 07.04.2008р. на суму 17533,80грн. передплати проценти становлять 555,72грн. (17533,80 х 20%: 366 х 58); за період з 08.04.2008р. по 15.04.2008р. на суму передплати 14033,80грн. (17533,80 - 3500) проценти становлять 61,35грн. (14033,80 х 20% : 366 х8);  за період з 16.04.2008р. по 17.04.2008р. на суму передплати 9533,80грн. (14033,80 -4500) проценти становлять 10,42грн. (9533,80 х 20% : 366 х2); за період з 18.04.2008р. по 04.02.2009р. на суму передплати 6533,80грн. (9533,80 -3000) проценти становлять 1251,01грн. Всього підлягає до стягнення сума 1 878,50грн. (555,72+61,35+10,42+1251,01).

Таким чином, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “ВДВ-Бізнес” (юридична адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул. Сєдова, 9, фактична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Кірова, 47, код ЄДРПОУ 23880506, р/р 26000020871980 в ФБ “Фінанси та кредит” в Запорізькій області, МФО 313731) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Печерській філії “Приватбанк”, МФО НОМЕР_3) суму 6 533 грн. 80 коп. основного боргу, суму 1878 грн. 50 коп. відсотків за користування чужими коштами, суму 757 грн. 92 коп. інфляційних втрат, суму 91грн. 70 коп. витрат на державне мито, суму 95грн.94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 12.02.2009 р.