Ухвала суду № 50567887, 09.09.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/437/13-к Номер провадження 11-кп/786/3/15Головуючий у 1-й інстанції Мурашко А.О. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.

Категорія: ч.3 ст.369-2 КК України Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Маліченка В.В.,

суддів: Томилка В.П. Харлан Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Токар М.І.

прокурора Толмачова Я.О., Жиліна А.С.

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Полтавської області кримінальну справу за апеляційними скаргами старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області Толмачова Я.О., обвинуваченого ОСОБА_2, та його захисника ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_7, на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2014 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчука Полтавської області, мешкає за адресою: АДРЕСА_3, громадянин України, з вищою освітою, одружений, не працюючий, депутат Кременчуцької міської ради, не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 369-2 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Кременчука Полтавської області, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, одружений, маючий на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючий, не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 369-2 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією ? всього належного йому майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Кременчука Полтавської області, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працює інженером з експлуатації житлового фонду КГЖЕП «Крюківське», не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 369-2 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? всього належного йому майна.

На підставі ст.ст. 75, 77 звільнений від відбування основного і додаткового покарання з випробуванням з іспитованим строком два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Постановлено стягнути в дольовому порядку на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області процесуальні витрати пов'язані з проведення судової хімічної експертизи в сумі 980 грн.,а саме з ОСОБА_11 - 600 грн., ОСОБА_4 - 380 грн.

Скасовано арешт на майно належне ОСОБА_4

Вирішено долю речових доказів.

Зазначеним вироком ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні злочинів за наступних обставин.

Депутат Кременчуцької міської ради ОСОБА_2, виконуючи обов'язки заступника завідуючого відділом обліку та розподілу житлової площі виконкому Кременчуцької міської ради, головний інженер з експлуатації та ремонту житлового фонду комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Автозаводське» ОСОБА_3 в період роботи на цій посаді і після звільнення з неї та головний інженер з експлуатації та ремонту житлового фонду комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Крюківське» ОСОБА_4 за попередньою змовою з лютого по грудень 2012 року одержували неправомірну вигоду від громадян за вплив на прийняття рішення членами виконкому Кременчуцької міської ради про дозвіл на приватизацію займаних приміщень у гуртожитках, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Обвинувачувані з 22.02.2012 року входили до складу громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради, а з 15.06.2012 року до складу робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках .

Так, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 отримали від громадян неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 55 426 грн. 48 коп., а спільно з ОСОБА_4- 36 000 грн., а всього 91 426 грн. 48 коп., з яких ОСОБА_2 особисто отримав 70 748 грн. 08 коп., ОСОБА_3- 11 078 грн. 40 коп., а ОСОБА_4- 9 600 грн. при наступних обставинах.

У грудні 2011 року та червні 2012 року, точних дат, місць та обставин слідством не встановлено, ОСОБА_2 з метою особистого збагачення, схилив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення злочинів, запропонувавши їм вимагати і одержувати від громадян, які виявляли бажання приватизувати кімнати у гуртожитках, неправомірну вигоду за вплив на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, рішень про затвердження протоколів засідань громадської комісії (а з 15.06 по 05.10.2012 року - робочої групи) з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, згідно яких надавалися дозволи на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках для оформлення та видачі свідоцтв на право власності, а отримані таким чином грошові кошти, ділити між собою.

Зокрема, за попередньою домовленістю з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні були виявляти осіб, що звертались з документами на приватизацію житла у гуртожитках та не проживають постійно у відповідних кімнатах або проживають на підставі обмінного ордеру. При цьому, роз'яснювати вказаним особам щодо неможливості приватизувати кімнати у гуртожитках з надуманих підстав, затримувати передачу на розгляд робочої групи документів цих осіб, тобто створювати умови, за яких громадяни вимушені були б надавати неправомірну вигоду, з метою запобігти шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, або ж безпосередньо ставити вимогу сплатити неправомірну вигоду, як умову позитивного вирішення питання про приватизацію житлових кімнат в гуртожитках.

Водночас, ОСОБА_2 повинен був направляти, осіб які звертались до нього з приводу приватизації житла у гуртожитках, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому, і ОСОБА_3, і ОСОБА_4 повинні були передавати ОСОБА_2 80 відсотків коштів, отриманих від громадян як неправомірну вигоду, а решту залишати собі.

Так, на виконання свого злочинного умислу, наприкінці лютого - березні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, почали вимагати від ОСОБА_13 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття громадською комісією позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_4 де зареєстрований та проживає останній, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів березня 2012 року (точної дати слідством не встановлено) біля будівлі КГЖЕП «Автозаводське», що розташоване по вул. 60 років Жовтня, 80, у м. Кременчуці, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду у сумі 300 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 14.03.2012 року становить 2395,5 гривень) за вплив на прийняття рішення членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_4 шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_13, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 240 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 30.03.2012 року становить 1916,4 гривень) ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_4 про що складено протокол №5 від 14.03.12 року Після цього, вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міської ради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_13 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №465 від 21.05.2012 року «Про затвердження протоколу №5 від 14.03.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_13 свідоцтво про право власності на кімнату №2, секції №16, у гуртожитку по вул. Перемоги, 18, у м. Кременчуці.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у червні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою, почали вимагати від ОСОБА_24, яка діяла в інтересах своєї матері ОСОБА_25, неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №85 у гуртожитку по вул. О. Сербіченка, 3, у м. Кременчуці, де зареєстрована та проживала її мати ОСОБА_25, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів наприкінці червня - початку липня 2012 року, (точної дати слідством не встановлено), поблизу кафе «Стара башта» у м. Кременчуці, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, одержав від ОСОБА_24, яка діяла в інтересах матері ОСОБА_25, неправомірну вигоду у сумі 5000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати №85 у гуртожитку по вул.. О. Сербіченка, 3, у м. Кременчуці, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_25, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 4 000 гривень ОСОБА_4 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_4 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №85 у гуртожитку по вул.. О. Сербіченка, 3, у м. Кременчуці, де зареєстрована та проживала її мати ОСОБА_25, про що складено протокол №2 від 04.07.2012 року. Після цього, вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_28, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_25 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №688 від 20.07.2012 року «Про затвердження протоколу №2 від 04.07.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_25 свідоцтво про право власності на кімнату №85 у гуртожитку по вул.. О. Сербіченка, 3, у м. Кременчук.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у липні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, повторно, почали вимагати від ОСОБА_29 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №24 у гуртожитку по вул. Ціолковського, 10, у м. Кременчуці, де зареєстрований та проживає останній, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва про право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів наприкінці липня - на початку серпня 2012 року (точної дати слідством не встановлено) у сквері біля зупинки «Водоканал» у місті Кременчук, о 15 годині, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_29 неправомірну вигоду у сумі 8000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати №24 у гуртожитку по вул. Ціолковського, 10, у м. Кременчуці, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_29, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 6400 гривень ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №24 у гуртожитку по вул. Ціолковського, 10, у м. Кременчуці, де зареєстрований та проживав ОСОБА_29, про що складено протокол №3 від 01.08.2012 року Після цього вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_29 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №861 від 07.09.2012 року «Про затвердження протоколу №3 від 01.08.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_29 свідоцтво про право власності на кімнату №24 у гуртожитку по вул. Ціолковського, 10, у м. Кременчуці.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у липні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою, почали вимагати від ОСОБА_30 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №6 у секції №28 у гуртожитку по вул. Шевченка, 27, у м. Кременчуці, де зареєстрована та проживає остання, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів наприкінці липня - початку серпня 2012 року (точної дати слідством не встановлено) у дворі одного з будинків по вулиці Шевченка у м. Кременчуці ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_30 неправомірну вигоду у сумі 7000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати №6 у секції №28 у гуртожитку по вул. Шевченка, 27, у м. Кременчуці, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_30, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 5600 гривень ОСОБА_4 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_4 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №6 у секції №28 у гуртожитку по вул. Шевченка, 27, у м. Кременчуці, де зареєстрована та проживала ОСОБА_30 , про що складено протокол №3 від 01.08.2012 року. Після цього, вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_30 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №861 від 07.09.2012 року «Про затвердження протоколу №3 від 01.08.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_30 свідоцтво про право власності на кімнату №6 у секції №28 у гуртожитку по вул. Шевченка, 27, у м. Кременчуці .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у вересні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, повторно, почали вимагати від ОСОБА_31, яка на підставі довіреності діяла в інтересах своєї двоюрідної сестри ОСОБА_32, неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №19 у гуртожитку по вул. О.Кошового, 5, у м. Кременчуці, де зареєстрована та проживала ОСОБА_32, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів на початку вересня 2012 року (точної дати слідством не встановлено) у салоні автомобіля, який знаходився біля магазину «М'ясна лавка» по вул. Мічуріна у м. Кременчуці, близько 20 години, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_31, яка діяла в інтересах ОСОБА_32, неправомірну вигоду у сумі 8000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати №19 у гуртожитку по вул. О.Кошового, 5, у м. Кременчуці, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_32, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 6400 гривень ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №19 у гуртожитку по вул. О.Кошового, 5, у м. Кременчуці, де зареєстрована та проживала ОСОБА_32, про що складено протокол №4 від 05.09.2012 року Після цього вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_28, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_32 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №1001 від 05.10.2012 року «Про затвердження протоколу №4 від 05.09.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_32 свідоцтво про право власності на кімнату №19 у гуртожитку по вул. О.Кошового, 5, у м. Кременчуці.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у вересні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, почали вимагати від ОСОБА_33, яка діяла в інтересах свого чоловіка - ОСОБА_34, неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №163 у гуртожитку по вул. Республіканській, 89, у м. Кременчуці, де зареєстрований останній, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів вересня 2012 року (точної дати слідством не встановлено) у салоні автомобіля, який знаходився біля центру «Віком» за адресою: м. Кременчук, вул. Першотравнева, 43-Д, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_33, яка діяла в інтересах свого чоловіка - ОСОБА_34, неправомірну вигоду у сумі 4000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати №163 у гуртожитку по вул. Республіканській, 89, у м. Кременчуці, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_34, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 3200 гривень ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №163 у гуртожитку по вул. Республіканській, 89, у м. Кременчуці, де зареєстрований та проживав ОСОБА_34, про що складено протокол №4 від 05.09.2012 року Після цього вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_28, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_34 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №1001 від 05.10.2012 року «Про затвердження протоколу №4 від 05.09.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_34 свідоцтво про право власності на кімнату №163 у гуртожитку по вул. Республіканській, 89, у м. Кременчуці.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у вересні 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, повторно, почали вимагати від ОСОБА_35, неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №1 у секції №30 у гуртожитку по вул. Перемоги, 8, у м. Кременчук, де зареєстрована та проживає остання, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, 25.09.2012 року у салоні автомобіля, який знаходився біля буд. №8 по вул. Перемоги у м. Кременчуці, близько 16 години ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_35 неправомірну вигоду у сумі 2400 гривень, 200 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2012 року становить 1598,6 гривень) та 100 ЄВРО (що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2012 року становить 1032,38 гривень), тобто загальною сумою 5030,98 гривень, за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати №1 у секції №30 у гуртожитку по вул. Перемоги, 8, у м. Кременчуці, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_35, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди, а саме 2200 гривень, 100 доларів США (що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2012 року становить 799,3 гривень) та 100 ЄВРО (що за офіційним курсом НБУ станом на 25.09.2012 року становить 1032.38 гривень), тобто загальною сумою 4031,68 гривень ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №1 у секції №30 у гуртожитку по вул. Перемоги, 8, у м. Кременчуці, де зареєстрована та проживала ОСОБА_35, про що складено протокол №5 від 26.10.2012 року Після цього вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_28, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_35 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №1151 від 16.11.2012 року «Про затвердження протоколу №5 від 26.10.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_35 свідоцтво про право власності на кімнату №1 у секції №30 у гуртожитку по вул. Перемоги, 8, у м. Кременчуці.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у жовтні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, почали вимагати від ОСОБА_36 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №3 у секції №19 у гуртожитку по бульвару Пушкіна, 9, у м. Кременчуці, де зареєстрований та проживає останній, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів в середині жовтня 2012 року (точної дати слідством не встановлено) у салоні автомобіля, який знаходився біля пам'ятника Пушкіну на однойменному бульварі у м. Кременчуці, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_36 неправомірну вигоду у сумі 10000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати №3 у секції №19 у гуртожитку по бульвару Пушкіна, 9, у м. Кременчуці, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_36, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 8000 гривень ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №3 у секції №19 у гуртожитку по бульвару Пушкіна, 9, у м. Кременчуці, де зареєстрований та проживав ОСОБА_36, про що складено протокол №5 від 26.10.2012 року Після цього вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_28, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_36 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №1151 від 16.11.2012 року «Про затвердження протоколу №5 від 26.10.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_36 свідоцтво про право власності на кімнату №3 у секції №19 у гуртожитку по бульвару Пушкіна, 9, у м. Кременчуці.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у жовтні 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, повторно, почали вимагати від ОСОБА_37 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №5 у секції №23 у гуртожитку по вул. Першотравневій, 39, у м. Кременчуці, де зареєстрований та проживає останній, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів осені 2012 року (точної дати слідством не встановлено) ОСОБА_3 тричі зустрічався з ОСОБА_37 біля будинку №22 по бульвару Автокразівському в м. Кременчуці та, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від останнього неправомірну вигоду всього у сумі 5000 гривень (частками по 3000 гривень та двічі по 1000 гривень) за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати №5 у секції №23 у гуртожитку по вул. Першотравневій, 39, у м. Кременчуці, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_37, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 4000 гривень ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати №5 у секції №23 у гуртожитку по вул. Першотравневій, 39, у м. Кременчуці, де зареєстрований та проживав ОСОБА_37, про що складено протокол №5 від 26.10.2012 року Після цього вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_28, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_37 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №1151 від 16.11.2012 «Про затвердження протоколу №5 від 26.10.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_37 свідоцтво про право власності на кімнату №5 у секції №23 у гуртожитку по вул. Першотравневій, 39, у м. Кременчуці.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у листопаді 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, повторно, почали вимагати від ОСОБА_38, який діяв в інтересах свого сина ОСОБА_39, неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_5, де зареєстрований та проживає ОСОБА_39, що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів осені 2012 року (точної дати слідством не встановлено) у салоні автомобіля, який знаходився біля автовокзалу міста Кременчук ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_38, який діяв в інтересах ОСОБА_39, неправомірну вигоду у сумі 7000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_5, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_39, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 5600 гривень ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечили прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_5, де зареєстрований та проживав ОСОБА_39, про що складено протокол № 6 від 07.11.2012 року Після цього вказаний протокол був направлений на затвердження до виконкому Кременчуцької міськради, члени якого, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_28, будучи особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи, що робочою групою перевірено наявність законних підстав для приватизації ОСОБА_39 вказаної кімнати, безумовно прийняли рішення №1151 від 16.11.2012 року «Про затвердження протоколу №6 від 07.11.2012 року засідання робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках», що являлось підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

У подальшому, орган приватизації, а саме управління житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради на підставі вказаного рішення виконкому, підготував та видав ОСОБА_39 свідоцтво про право власності на кімнату АДРЕСА_5.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у листопаді 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, почали вимагати від ОСОБА_40 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_6, де зареєстрована та проживає остання, що являлось би підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, в один із днів листопаду 2012 року (точної дати слідством не встановлено) у дворі буд. №27 по вул. Шевченка у м. Кременчуці ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_40 неправомірну вигоду у сумі 8000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_6, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_40, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 6400 гривень ОСОБА_4 передав ОСОБА_2

Проте, одержавши неправомірну вигоду ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обіцянку вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання ОСОБА_40 дозволу на приватизацію кімнати, не виконали у зв'язку з тим, що їх протиправна діяльність була викрита правоохоронними органами.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у грудні 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, повторно, почали вимагати від ОСОБА_41 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_5, де зареєстрована та проживає остання, що являлось би підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, 04.12.2012 року у салоні автомобіля, який знаходився біля будинку №33 по вул. Першотравневій у м. Кременчуці, близько 15 години ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_41 неправомірну вигоду у сумі 6000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_5, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_41, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 4800 гривень ОСОБА_3 передав ОСОБА_2

Проте, одержавши неправомірну вигоду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обіцянку вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання ОСОБА_41 дозволу на приватизацію кімнати, не виконали у зв'язку з тим, що їх протиправна діяльність була викрита правоохоронними органами.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у листопаді 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою, почали вимагати від ОСОБА_42 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_7, де зареєстрована та проживає остання, що являлось би підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

06.12 та 10.12.2012 року в автомобілі, що знаходився біля кінотеатру «Зебра» по вул. Жовтневій у м. Кременчуці ОСОБА_43, діючи за вказівкою ОСОБА_4 та не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_2, одержав від ОСОБА_42 гроші у сумі 8000 гривень (двічі частками по 5000 гривень та 3000 гривень), які вона передавала як неправомірну вигоду за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_7, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_42, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому ОСОБА_43, передав вказані 8000 гривень ОСОБА_4, який, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав їх як неправомірну вигоду за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_7, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_42, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку, що являлось би підставою для приватизації останньою цього житла у гуртожитку, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

Потім частину неправомірної вигоди у сумі 6400 гривень ОСОБА_4 передав ОСОБА_2

Одержавши неправомірну вигоду, ОСОБА_44 та ОСОБА_4 обіцянку вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання ОСОБА_42 дозволу на приватизацію кімнати, не виконали у зв'язку з тим, що їх протиправна діяльність була викрита правоохоронними органами.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у жовтні-грудні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою, почали вимагати від ОСОБА_45 неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_8, де зареєстрований та проживає останній, що являлось би підставою для приватизації вказаного житла, оформлення і видачі свідоцтва на право власності.

На виконання свого злочинного умислу, 10.12.2012 року у салоні автомобіля НОМЕР_1, який знаходився біля будівлі Кременчуцького МБТІ Полтавської області за адресою: м. Кременчук, вул. Жовтнева, 27, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, з корисливою метою, повторно, одержав від ОСОБА_45 неправомірну вигоду у сумі 8000 гривень за вплив на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_8, шляхом складання згаданого протоколу та внесення до нього ОСОБА_45, як особи, якій надається дозвіл приватизувати вказану кімнату у гуртожитку.

В подальшому частину неправомірної вигоди у сумі 4000 гривень ОСОБА_4 передав ОСОБА_2

Проте, одержавши неправомірну вигоду, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обіцянку вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які входили до складу виконкому Кременчуцької міськради, шляхом прийняття робочою групою позитивного рішення про надання ОСОБА_45 дозволу на приватизацію кімнати, не виконали у зв'язку з тим, що їх протиправна діяльність була викрита правоохоронними органами.

Не погодившись з вищевказаним вироком районного суду старший прокурор відділу прокуратури Полтавської області Толмачев Я.О., обвинувачений ОСОБА_2, та його захисники ОСОБА_47 та ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - ОСОБА_48 подали на нього апеляційні скарги. В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_2 відмовився від послуг захисників ОСОБА_47 та ОСОБА_5, та від поданих ними апеляційних скарг та разом із захисником ОСОБА_9 подали уточнену та змінену апеляційну скаргу, а обвинувачений ОСОБА_3 відмовився від послуг захисника ОСОБА_48 та від його апеляційної скарги та разом із захисником ОСОБА_49 подав змінену та уточнену апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржуваний вирок в частині покарання призначеного судом першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень та особам обвинувачених, яке за своїм розміром є явно несправедливим та зарахування в строк відбування покарання ОСОБА_2 утримання його під вартою з 10 по 11 грудня 2012 року через невідповідність таких висновків суду фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, при визначенні розміру покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не враховано, що кримінальні правопорушеннями ними вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, відносяться до категорії тяжких, значний розмір отриманої ними неправомірної вигоди та відсутність обставин, що пом'якшують їх покарання.

Крім того, необґрунтованим, як зазначає апелянт, є рішення районного суду про зарахування в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 часу тримання його під вартою 10 та 11 грудня 2012 року, оскільки у вказані дні ОСОБА_2 під вартою не тримався.

Враховуючи викладене апелянт просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 8-м років з конфіскацією всього належного йому майна. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 його утримання під вартою з 01 по 04 лютого 2013 року. Цим же вироком ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією всього належного йому майна. В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.

В апеляційні скарзі, зміненій та доповненій, обвинувачений ОСОБА_2 та в його інтересах захисник ОСОБА_9 просять перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.3 на ч.2 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі з врахуванням пом'якшуючих обставин, а саме скоєння злочину вперше, визнання вини, щире каяття, позитивні характеристики, сімейний стан та тяжким станом здоров'я, пов'язаним з хронічним захворюванням бронхіальної астми IV ст. та легеневою недостатність ІІІ ст., які виключають перебування в місцях позбавлення волі.

Не заперечуючи факту отримання ним разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошей від громадян, пов'язаних з винесенням рішення робочої групи з надання дозволу на приватизацію житлових приміщень в гуртожитках та в тих обсягах, які є предметом даного кримінального провадження, ОСОБА_2 заперечує те, що нібито він був організатором та спонукав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до неправомірних дій.

Вказує, що саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до нього з пропозицією щодо надання допомоги громадянам по наданню дозволу на приватизацію житлових приміщень гуртожитків та розподілом отриманих коштів порівну з кожним із них.

ОСОБА_2 також вважає, що відповідно до посадових інструкцій, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були йому підпорядковані, як виконуючому обов'язки заступника завідуючого відділом обліку та розподілу житлової площі виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, так як він їх на роботу не приймав і не звільняв.

На переконання ОСОБА_2, при отриманні грошей за приватизацію приміщень, до громадян, які проходять по даному кримінальному провадженню, що надали неправомірну вигоду, вимагання не застосовувалось, оскільки, надаючи неправомірну вигоду, останні були зацікавленими у незаконній, неправомірній поведінці службових осіб, прагнучи обійти закон та домогтися своїх незаконних інтересів по наданню дозволу на приватизацію.

Крім того, в апеляційній скарзі ставиться питання про повторне дослідження обставин щодо намагання обійти закон для приватизації житлових приміщень в гуртожитках громадянами ОСОБА_50, ОСОБА_31, ОСОБА_51, ОСОБА_40, ОСОБА_38, ОСОБА_36, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_37, ОСОБА_45, ОСОБА_52, ОСОБА_13, даних про особу обвинуваченого, його стан здоров'я, відповідно до медичних документів, які знаходяться в кримінальному провадження та виключають можливість знаходження його в місцях позбавлення волі, як особи, яка хворіє на даний час на бронхіальну астму IVст. та легеневу недостатність ІІІ ст., обставини щодо умов засідання робочої групи та витрат ним грошових коштів, отриманих від неправомірної вигоди на закупку інвентаря для роботи громадської комісії, проведення ремонту в приміщенні громадської комісії по вул. Шевченка м. Кременчука.

Свої зміни та доповнення мотивує правовою позицією своїх захисників, від послуг яких він відмовився, уклавши угоду з іншим захисником. У зв'язку з цим він відмовився і від апеляційних скарг, поданих в його інтересах захисниками ОСОБА_5 та ОСОБА_47

В апеляційні скарзі з внесеними змінами обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дії за ч. 3 ст. 369-2 КК України, просять оскаржуваний вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2014 року змінити, застосувавши ст.ст. 75, 76, 77 ККК України, звільнивши його від призначеного йому основного та додаткового покарання з випробуванням.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти зазначають на те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання та попереднім місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, яка не працевлаштована, кримінальне правопорушення вчинив під впливом обвинуваченого ОСОБА_2,

Крім того, як зазначають апелянти, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що на досудовому слідстві обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, сума, яку одержав ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди є незначною.

Свої зміни та доповнення мотивує правовою позицією свого захисника ОСОБА_48, від послуг якого він відмовився, уклавши угоду з іншим захисником. У зв'язку з цим він відмовився і від апеляційної скарги, поданої в його інтересах цим захисником.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши учасників судового провадження:

- прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_2 в частині призначених їм покарань та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_11 за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 369-2 КК України призначити покарання ОСОБА_2, у виді позбавлення волі строком 8-м років з конфіскацією всього належного йому майна. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 його утримання під вартою з 01 по 04 лютого 2013 року.

- Відносно ОСОБА_3 апеляційну скаргу не підтримав.

- обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_53, які підтримали подану змінену апеляційну скаргу та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, та просили звільнити ОСОБА_2 від покарання за хворобою;

- обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_7, які підтримали подану ними апеляційну скаргу із внесеними змінами, та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, також просили застосувати відносно ОСОБА_3 Закон України «Про амністію у 2014 році», як такого що має двох неповнолітніх дітей;

- обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_8, які при прийнятті рішення поклалися на розсуд суду та просили в разі перекваліфікації дій обвинувачених пом'якшити покарання ОСОБА_4;

- дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах поданих апеляційних скарг, обговоривши та перевіривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_53 ОСОБА_3, та його захисника ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, належним чином обґрунтовано у вироку та не оспорюється в апеляційних скаргах.

В той же час судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено та проаналізовано докази з приводу кваліфікуючої ознаки злочину, за яким обвинувачувалися ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині щодо «поєднане з вимаганням такої вигоди».

Так, вимаганням неправомірної вигоди визнається її вимагання службовою особою з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того хто надає неправомірну вигоду, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів.

Зважаючи на це, предметом дослідження в судовому засіданні мала бути правомірність чи неправомірність вимог осіб, які надавали неправомірну вигоду обвинуваченим.

Всупереч цьому, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив зазначені обставини та не дав їм оцінки у вироку.

Так, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що особи, які надавали неправомірну вигоду, а саме: ОСОБА_35, ОСОБА_32, ОСОБА_39, ОСОБА_13, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_34 та ОСОБА_25 надавали її з метою приватизації кімнат у гуртожитку на підставі обмінних ордерів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 86 Житлового кодексу, обмін жилими приміщеннями не допускається, зокрема, якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в гуртожитку.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 31 січня 1986 р. N31 «Про затвердження Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР», затверджені Правила обміну жилих приміщень в Українській РСР.

Відповідно до п/п 6 п.12 цих Правил, обмін жилими приміщеннями не допускається, якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в гуртожитку.

Зважаючи на цю обставину, колегія суддів приходить до висновку, що відносно вказаних осіб не було вимагання неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до листа директора КП «Квартирне управління» №01-10/163 від 27.08.2015 року, обмінні ордери та взагалі документи на приватизацію кімнат у гуртожитках громадян ОСОБА_37., ОСОБА_41, та ОСОБА_40 відсутні.

Відповідно до Положення про порядок передачі у власність громадян жилих приміщень (кімнат) у гуртожитках м. Кременчука, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №578 від 15.06.2012 року, це Положення поширюється на громадян, які на підставах, передбачених законодавством, проживають більше 5 років в одному або декількох гуртожитках в межах міста Кременчука.

Відповідно до ч.3 цього Положення для підготовки на розгляд робочої групи з розгляду документів, поданих громадянами на приватизацію жилих приміщень в гуртожитках міста, заявником подаються такі документи:

1.Заява про прийняття документів на розгляд робочої групи;

2.Завірена копія ордера або інший документ, який засвідчує правомірність проживання в гуртожитку на відповідній житловій площі;

3.Довідка з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію за відповідною формою з зазначенням тимчасово відсутніх осіб, за якими зберігається право на житло;

4.Копії паспортів (стор.1, 2 та всі сторінки, на яких відмічено реєстрацію) заявника та дорослих членів його сім'ї, та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей;

5.Довідка з КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради» про наявність або відсутність у заявника та членів його сім'ї нерухомого майна на праві власності у м. Кременчуці;

6.Довідка з попереднього місця проживання (з 1993 року) щодо невикористаного права на безоплатну приватизацію житла заявником та членами його сім'ї;

7.Довідка з Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансера;

8.Копія трудової книжки або довідка з місця роботи (для працюючих).

Решта осіб, які надавали неправомірну винагороду, намагаючись приватизувати житлові кімнати в гуртожитках не дотримались зазначених вимог.

Так, допитані в судовому засіданні потерпілі: ОСОБА_42- не змогла пояснити, які документи вона надала для приватизації, ОСОБА_29- хоча і зазначав, що подав усі необхідні документи, але не зміг назвати які, ОСОБА_30, також не змогла назвати які документи подавала.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, заперечував вимагання неправомірної вигоди, пояснивши, що у зазначених осіб були відсутні документи, необхідні для приватизації, тому ці особи і намагалися вирішити питання всупереч вимог чинного законодавства.

Заперечення обвинуваченого знайшли своє підтвердження.

Щодо ОСОБА_29 та ОСОБА_30, які користувалися житловими кімнатами в гуртожитку на підставі ордерів, але такі ордери до матеріалів кримінального провадження органом досудового слідства не надані і сторони не заявляли клопотань про витребування таких документів.

Щодо ОСОБА_42, яка користувалися житловою кімнатою в гуртожитку на підставі ордера, свідоцтво про право власності на цю кімнату отримала тільки 10 липня 2014 року, у зв'язку з проблемами по наданню відповідних документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Окрім зазначеного, особи, які надавали неправомірну вигоду, притягувалися до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 369-2 КК України, але кримінальні провадження відносно них закриті на підставі ст.45 КК України, - у зв'язку з дійовим каяттям. Згідно зазначених ухвал суду, вказані особи добровільно надавали неправомірну вигоду, за вплив на прийняття рішення в їхніх інтересах.

Щодо ОСОБА_45, який користувався житловою кімнатою в гуртожитку на підставі ордера, то як встановлено в судовому засіданні, він на час надання неправомірної вигоди прожив у цьому житлі менше 5 років, і приватизувати таке житло він не міг.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у діях обвинувачених кваліфікуючої ознаки складу злочину щодо вимагання неправомірної вигоди.

У зв'язку з цим кваліфікація дій обвинувачених підлягає зміні з ч.3 ст. 369-2 на ч.2 ст. 369-2 КК України.

Заперечення обвинуваченого ОСОБА_2, щодо того, що він не був організатором і ініціатором отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, спростовується рядом доказів.

Зокрема, показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, даних ним в суді першої інстанції та підтверджених під час апеляційного розгляду, в яких він повідомив, що влітку 2012 року, точно дати він не пам'ятає, його викликав до себе в кабінет ОСОБА_2, як член громадської комісії по приватизації та в.о. заступника начальника відділу розподілу житлової площі де сказав йому про те, що якщо будуть приносити документи на приватизацію кімнат з обмінним ордером, або якщо вони мають власне житло, не проживають в кімнатах чи здають їх в найм, то ці питання необхідно вирішувати безпосередньо через нього, приносити йому ці документи і він буде визначати скільки з цих людей необхідно брати грошей. Як правило ця суми була від 5 000 до 10 000 грн. в залежності від того, скільки вони зможуть дати. Розмір коштів кожного разу він погоджував з ОСОБА_11, який дозволяв йому зменшити суму, яку він потім доводив до людини. При цьому, коли ОСОБА_11 сказав йому пропонувати сплатити гроші за позитивне рішення по приватизації він повідомив, що з отриманої суми він буде отримувати 20%, а інші 80% мав передавати ОСОБА_11 Відмовити ОСОБА_11 він не міг, оскільки той мав значний вплив на посадових осіб і міг вирішити питання про його звільнення з роботи.

Показаннями обвинуваченого ОСОБА_3, даних ним в суді першої інстанції та підтверджених під час апеляційного розгляду, в яких він повідомив, що з 20 квітня 2009 року по 21 червня 2012 року він працював на посаді інженера КГЖЕП «Автозаводське».

Під час роботи на зазначеній посаді входив до складу громадської комісії з розгляду житлових питань Кременчуцької міської ради. З ОСОБА_2 познайомився в листопаді 2011 року, коли почалася приватизація малосімейних кімнат в гуртожитках. На той час ОСОБА_2 займав посаду заступника начальника відділу обліку та розподілу житла, та входив до складу громадської комісії з розгляду житлових питань при виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради.

Приблизно в грудні 2011 року ОСОБА_2 викликав його в свій кабінет та повідомив, що коли в людей є обмінні ордери то він повинен пропонувати особам, які звертаються, сплатити гроші в розмірі 10000 гривень, але не менше 8000 грн. Якщо питання складне, тобто коли обмінний- ордер та людина не проживає в кімнаті чи на комусь з членів сім'ї є квартира, то сума має бути в межах 2000 доларів США. При цьому ОСОБА_2, поставив йому умови, або він буде працювати на таких умовах або його виключать до кінця року зі складу громадської комісії і буде працювати нова людина, яка займеться цим питанням. За відсутності можливості іншого працевлаштування та знаходження на його утриманні непрацюючої дружини та двох дітей, він погодився на такі умови ОСОБА_2 В подальшому вищевказані суми регулювалися в залежності від платоспроможності людей. Згідно домовленості 20% він залишав собі, а 80 % віддавав ОСОБА_2

Про головну роль ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину свідчать і інші докази.

Так із протоколу проведення ОТЗ (т.4 а.с.38-40), вбачається, як ОСОБА_2 дає вказівки ОСОБА_4 що робити.

Із протоколу проведення ОТЗ (т.4 а.с.111-112), телефонна розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, видно як ОСОБА_4 з'ясовує стосунки із ОСОБА_3 з приводу того, що він направив «клієнта» до ОСОБА_2, а той передав йому. Вважає, що це несправедливо, але зробити нічого не може. Як вирішив ОСОБА_2 так і повинно бути.

Окрім зазначеного, як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснювали, що вони неодноразово зверталися до ОСОБА_2 для з'ясування, яку суму необхідно пропонувати особі, яка звертається з питанням приватизації. І той погоджував чи не погоджував суму.

З приводу телефонних розмов з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та особами від яких отримував неправомірну вигоду, які зафіксовані під час оперативно - технічних заходів, повідомив наступне.

По епізоду з ОСОБА_29 Під час розмови з ОСОБА_2 уточнювалися питання щодо отримання від ОСОБА_29 коштів за надання йому дозволу на приватизацію кімнати, а під час розмови з ОСОБА_29 він домовлявся про зустріч з останнім, валюту в якій буде надана неправомірна вигода та повідомляв про надання комісією дозволу на приватизацію.

По епізоду з ОСОБА_13 Під час розмови з ОСОБА_13 обговорювали суму, яку він мав передати в якості неправомірної вигоди за надання дозволу на приватизацію кімнати в гуртожитку.

По епізоду з ОСОБА_31 Під час розмови з ОСОБА_2 уточнювались передача коштів ОСОБА_31, а під час розмови з ОСОБА_31 він домовлявся про зустріч з останньою, суму неправомірної вигоди за надання дозволу на приватизацію кімнати в гуртожитку.

По епізоду з ОСОБА_37 Під час розмови з ОСОБА_2 він повідомив останнього по згоду ОСОБА_37 на передачу коштів за надання дозволу на приватизацію кімнати, а під час розмови з ОСОБА_37 він домовлявся про зустріч з останнім, суму неправомірної вигоди за надання дозволу на приватизацію кімнати в гуртожитку.

По епізоду з ОСОБА_33 Під час розмови з ОСОБА_4 він повідомляє останнього про те, що він домовився з ОСОБА_33 і вона дала йому кошти, а її документи ОСОБА_2 передав оформляти ОСОБА_4 безоплатно.

По епізоду з ОСОБА_36 Під час розмови з ОСОБА_2 останній повідомляє його про направлення до нього ОСОБА_36 для вирішення питання приватизації кімнати в гуртожитку та вирішення питання отримання від нього за це коштів, а під час розмови з ОСОБА_36 він домовлявся про зустрічі для обговорення та передачі останнім суми неправомірної вигоди за надання дозволу на приватизацію кімнати в гуртожитку.

По епізоду з ОСОБА_38 Під час розмови з ОСОБА_2 він повідомив останнього про те, що ОСОБА_55 відмовляється приймати від нього документи на приватизацію, а під час розмови з ОСОБА_38 він повідомив останнього про можливість позитивного вирішення питання приватизації кімнати, домовлявся про зустріч з останнім біля автовокзалу в м. Кременчуці.

По епізоду з ОСОБА_41 Під час розмови з ОСОБА_2 він повідомляє останнього про те, що домовився з ОСОБА_41 про передачу коштів, а під час розмови з ОСОБА_41 він повідомляє останню про можливість позитивного вирішення питання приватизації кімнати, домовляється про зустріч для обговорення суми неправомірної вигоди за надання дозволу на приватизацію кімнати в гуртожитку.

По епізоду з ОСОБА_35 Під час розмови з ОСОБА_2 останній повідомляє його про направлення до нього ОСОБА_35 для вирішення питання приватизації кімнати в гуртожитку та вирішення питання отримання від неї за це коштів, а під час розмови з ОСОБА_35 він домовлявся про зустрічі для обговорення суми неправомірної вигоди за надання дозволу на приватизацію кімнати в гуртожитку та направлення її в КЖЕП «Крюківське» для оформлення документів.

Під час розмов з ОСОБА_4 мова йшла про керівництво робочої групи, її роботу. Також мова йшла про ОСОБА_55, який хотів вивести його зі складу робочої групи та самому стати її членом всупереч бажанню ОСОБА_2 та обіцянки ОСОБА_2 допомогти йому поновитися на роботі з метою подальшої співпраці. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 є організатором та головним учасником вчинення злочинних дій.

Призначаючи покарання всім обвинуваченим за вчинені злочини передбачені ч.2 ст. 369-2 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 65 КК України, відповідно якої, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_2, колегія суддів не знаходить. Сам факт часткового визнання ним вини у суді апеляційної інстанції, не може бути розцінено як його щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину повторно та вчинення злочинів групою осіб за попередньою змовою.

При призначенні покарання, суд також враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, хворіє на бронхіальну астму, а також те, що частину коштів отриманих як незаконна винагорода, ОСОБА_2, витратив на ремонт робочого кабінету та приміщення де засідала робоча група.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2, організував вчинення злочинів, розкаявся та визнав свою вину тільки в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне призначити йому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі, оскільки не знаходить підстав для застосування більш м'якого покарання, ніж передбачено в санкції статті та вважає, що тільки таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вивчивши та проаналізувавши надані обвинуваченим документи про хворобу ОСОБА_2, та про необхідність його звільнення від відбування покарання колегія суддів дійшла висновку, про те, що надані документи не дають підстав для звільнення його від відбування покарання як у зв'язку із хворобою так і за амністією.

Відповідно до ч.2 ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу важку хворобу, може бути звільнена від покарання або від його відбування за умови, що інше тяжке захворювання перешкоджає відбуванню покарання.

Зазначена, у наданих довідках обвинуваченим хвороба, хоча і відноситься до тих що зазначені в «Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», але наявність у нього хвороби не підтверджено спеціальною медичною комісією з обов'язковим залученням фахівців відповідного профілю установ органів охорони здоров'я.

Медичне обстеження таких засуджених здійснюють спеціальні медичні комісії. Огляд хворого і розгляд матеріалів медичного обстеження здійснюється комісією після його обов'язкового лікування і ретельного обстеження в стаціонарних умовах.

У зв'язку з цим у суду відсутні будь які підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від покарання.

Відсутні, також підстави для застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2 ст. 369-2 КК України, суд, також, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на утриманні має двох неповнолітніх дітей та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину повторно та вчинення злочинів групою осіб за попередньою змовою.

Зважаючи на роль обвинуваченого ОСОБА_3, у вчиненні злочинів розкаявся та визнав свою вину, колегія суддів вважає за необхідне призначити йому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі, оскільки не знаходить підстав для застосування більш м'якого покарання, ніж передбачено в санкції статті та вважає, що тільки таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України підлягають, зокрема, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_56, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_57, ІНФОРМАЦІЯ_7, відносно яких він не позбавлений батьківських прав (т.16 а.с.181-182).

Отже ОСОБА_3 підпадає під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та підлягає звільненню від покарання.

Відповідно до ч.2 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

У зв'язку з тим, що дії обвинувачених перекваліфіковано судом із ч.3 ст. 369-2 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України, пом'якшенню підлягає і покарання визначене ОСОБА_4

В решті вирок суду необхідно залишити без змін.

Зазначене в апеляційній скарзі прокурора з приводу виправлення дати перебування обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою має бути вирішене в порядку передбаченому ст. 379 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_53 та обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2014 року, відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в частині кваліфікації їх дій та призначення покарання, змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з ч.3 ст. 369-2 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років і 6 місяців позбавлення волі.

На підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, звільнивши його з під варти в залі суду.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Маліченко В.В. Томилко В.П. Харлан Н.М.