Постанова № 50567699, 28.08.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/2680/13-п

Номер провадження 33/786/236/2013

Категорія

Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І.

Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1

за участю прокурора Слаута Ю.В.

представника Полтавської митниці ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

при секретарі Журі Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава , апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 24 липня 2013 року,-

у с т а н о в и в:

Указаною постановою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець , гр.. України , працюючий директором ТОВНВФРотормаш м. Луганськ

визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 483 ч.1 Митного Кодексу України та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 743 888,00 грн.. Конфісковано в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил вартістю 743 888,00 грн..

Згідно постанови судді Кривоносенко С.В. являючись директором ТОВНВФРотормаш допустив порушення митних правил , що виразилось у подачі 18 січня 2013 року до оформлення вантажних митних декларацій № 806020000/2013/000489 від 18 січня 2013 року , № 806020000 /2013/000491 від 18 січня 2013 року , № 806020000/2013/000501 від 18 січня 2013 року , № 806020000/2013/000502 від 18 січня 2013 року , в режимі експорту в республіку Казахстан на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів № 29/05 від 29 травня 2012 року , № С12/0479 від 14 серпня 2012 року , № С12/0481 від 14 серпня 2012 року , № 29/10-1 від 29 жовтня 2012 року , які містять неправдиві відомості щодо найменування товарів , країни походження , які необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

В апеляції захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 ставиться питання про скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Полтава та повернення вилученого товару.

В обґрунтування апеляції захисник посилається на те , що в порушення положень ст..ст.265,266,416 МК України , протокол складено не відносно особи якою здійснювалось декларування товару митним брокером ФОП ОСОБА_5А , а посадової особи власника товару. Зазначає також , що постанова суддею прийнята після закінчення шестимісячного строку , на протязі якого можливе накладення стягнення , який скінчився 19 липня 2013 року.

Заслухавши апелянта , який підтримав доводи апеляції та просив її задовольнити , представника Полтавської митниці та прокурора , які вважали постанову судді законною та просили відмовити у задоволенні апеляції , розглянувши апеляцію в межах наведених у ній доводів , дослідивши матеріали справи , вважаю , що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог частини 8 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне , всебічне , повне і обактивне зясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом , забезпечення виконання винесеної постанови , а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень , запобігання правопорушенням , виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.

Відповідно до ст..9 КУпАП , притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності всіх складових складу адмінправопорушення: обєкту , обєктивної сторони , субєкту , субєктивної сторони.

За змістом ч.1 ст.483 МК України порушенням митних правил за цією нормою є переміщення або дії , спрямовані на переміщення товарів через митник кордон України з приховуванням від митного контролю , тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів , що утруднюють виявлення таких товарів , бо шляхом надання одним товарам вигляду інших , або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів , одержаних незаконним шляхом , або таких , що містять неправдиві дані.

Мотивуючи як встановлену обєктивну сторону складу адміністративного правопорушення , яка викладена у постанові , суддя першої інстанції обмежився лише аналізом Постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року. В обґрунтування висновку про те , що саме ОСОБА_4 подавав митні декларації , які містять неправдиві відомості щодо найменування товарів , країни походження і відповідно він є субєктом вказаного складу адміністративного правопорушення , суддя послався лише на те , що саме ним були задекларовані товари , що експортуються з України за зовнішньоекономічними контрактами , під іншими кодами у графі 31.

Проте вказані висновки судді ґрунтуються на поверховому дослідженні матеріалів справи , обставин вчиненого правопорушення.

За змістом положень ст..ст.265,266,416 Митного Кодексу України , особа уповноважена на декларування товарів , транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта має такі самі обовязки , права і несе таку саму відповідальність , що й декларант.

Із матеріалів справи вбачається що декларування товарів в даному випадку здійснювалось уповноваженою особою , яка була допущена до декларування митний брокер ФОП ОСОБА_5А. . Він особисто заповнював митні декларації та подавав їх митному органу. На підтвердження цього факту свідчать наступні обставини.

Так 07 грудня 2012 року між ОСОБА_6Л. у подальшому виконавець та ТОВНВФРотормаш в особі директора у подальшому замовник , було укладено договір доручення № 557/12.(т.2 а.с.117)

За вказаним договором виконавець зобовязався здійснювати представництво інтересів замовника на Полтавській та інших митницях України , а при необхідності і за її кордоном.

Згідно п.5.4 вказаного договору виконавець при здійсненні митного оформлення несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи митні декларації за якими товар Форсунка пісочниці та Тяга механізму відкривання борту були задекларовані під невірними кодами у графі 31 митної декларації , заповнювались і підписувались саме ОСОБА_6А..(т.1 а.с.30,32,34).

В той же час згідно електронного інвойсу , специфікації до договору про поставку товару , упаковочного листа , рахунку фактури що містяться в матеріалах справи товар Форсунка пісочниці та Тяга механізму відкривання борту значаться під такими самими назвами .(т.1 а.с.34,37,40,48,49). Вказані документи були підписані ОСОБА_4 як керівником товариства. Саме на підставі вказаних документів ОСОБА_6А. мав заповнювати декларації і зазначати назву товару.

Отже директором ТОВНВФРотормаш ОСОБА_4 дотримані положення договору доручення в частині надання уповноваженій особі достовірних документів.

За таких обставин є незрозумілим , з яких міркувань виходив ОСОБА_6А. зазначаючи у графі митної декларації 31 товар Форсунка пісочниці під кодом НОМЕР_1 УКТЗЕД , як Клапан призначений для контролю дозованої подачі піска під колеса електровоза та товар Тяга механізму відкривання борту під кодом НОМЕР_1 , як Вал привідний (трансмісійний) , суцільний , постійного поперечного перерізу.

Посилання ОСОБА_6А. у своєму поясненні , що міститься в матеріалах справи , на те , що документи на підставі яких він здійснював декларування товарів були забрані адвокатом ОСОБА_4 є надуманими.

Так адвокатом в ході апеляційного розгляду були представлені документи , які йому повернув ОСОБА_6А. і заперечень , що були повернуті саме ці документи ні з боку представника митниці ні з боку прокурора , в судовому засіданні висловлено не було.

Аналіз вказаних документів свідчить про те , що в них відсутні будь-які відомості щодо невірної назви товарів і ці обставини узгоджуються із іншими матеріалами справи.

Не вбачається із змісту матеріалів справи та додатково наданих документів , що товари були вироблені не в Україні на чому наголошує представник митниці.

Таким чином виходячи із системного аналізу положень ст..ст. 265,266,416,483 ч.1 МК України , обставин встановлених в ході апеляційного розгляду , відповідальність в даному випадку мала б бути покладена на належного субєкта - ОСОБА_6А. , який вчиняв всі дії щодо митного оформлення , вніс до митної декларації недостовірну інформацію всупереч змісту наявних у нього документів , отриманих від ОСОБА_4 і надав вказані документи митному органу.

Крім того за змістом диспозиції ч.1 ст.483 МК України , самої подачі митному органу , як підстави для переміщення товарів через митний кордон України , документів , що містять неправдиві дані , для висновку про наявність у цьому діянні складу правопорушення недостатньо. Відповідальність за нього настає у разі , якщо особа таким способом намагається приховати товари від митного контролю , а в даному випадку такі ознаки відсутні.

При цьому слід звернути увагу , що згідно наданих адвокатом копій митних декларацій , аналогічний товар за цим же зовнішньоекономічним контрактом був розмитнений Полтавською митницею в грудні 2012 року і пояснень цьому представник митниці не надав.

Слушними є доводи апеляції і щодо пропуску строку накладення стягнення.

Так відповідно до частини 2 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддею) , адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше , ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення , а в разі розгляду судами (суддею) справ про триваючі порушення митних правил , у тому числі передбачені статтями 469,477-485 цього Кодексу , - не пізніше , ніж через шість місяців з дня виявлення цих порушень.

Виходячи із аналізу зазначеної норми закінченим склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 КУпАП вважається з моменту виявлення порушення .

За змістом частин першої , другої статті 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту предявлення митному органу товарів і цей строк може бути перевищений на час виконання відповідним органом формальностей зокрема у разі підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару.

Як вбачається із матеріалів справи , а зокрема доповідної записки та протоколу про порушення митних правил , документи для митного оформлення були подані ОСОБА_6 , як уповноваженою особою , яка була допущена до декларування , 18 січня 2013 року. (т.1 а.с.1-6). Як пояснив в судовому засіданні апеляційного суду представник Полтавської митниці , в цей же день ОСОБА_6А. звернувся із листом про надання додаткових документів. Отже фактично та обставина , що митні декларації містили недостовірну інформацію було встановлено саме в цей день і цей же день вважається днем виявлення правопорушення.

Посилання представника Полтавської митниці на ту обставину , що днем виявлення правопорушення слід вважати день складання протоколу не ґрунтується на законі.

Отже відповідно до положень ст..ст.467 ч.2 , 483 ч.1 МК України останнім днем накладення стягнення слід вважати 18 липня 2013 року.

Проте суддя місцевого суду не врахувавши зазначені норми закону прийняв рішення про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення та конфіскацію товарів 24 липня 2013 року , тобто поза встановленим законом процесуальним строком , який не може бути продовжений.

Разом з тим оскільки в ході апеляційного розгляду встановлено , що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення , провадження у справі підлягає закриттю саме з цих підстав.

Згідно ч.2 статті 528 МК України у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована , а справа закрита , або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено , конфісковані товари , транспортні засоби , сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі , яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил , або її представникові.

Таким чином оскільки провадження у справі підлягає закриттю , конфіскований товар має бути повернутий.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.293,294 КУпАП,ст..ст.265,266,416,467,528 МК України,-

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Ленінського районного суду м. Полтава від 24 липня 2013 року , якою ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст..483 ч.1 МК України із накладенням на нього штрафу в розмірі 743 888,00 грн. в дохід держави та конфіскацією товарів на вказану суму , скасувати , а провадження у справі закрити у звязку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;

Зобовязати Полтавську митницю повернути ТОВ НВФРотормаш конфіскований товар;

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1