Рішення № 50566073, 14.09.2015, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1111/15-ц

Пров.№2/544/353/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Ралець О.С.,

у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що на підставі кредитних договорів №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року та №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року, укладених між ПАТ «Платинум банк» та ОСОБА_1, останній були надані кредити в сумі 1620,62грн. та 4319,95грн. відповідно. В подальшому первинним кредитором було відступлено право вимоги за вказаними кредитними договорами. Так, зокрема 19.06.2013р. між ПАТ "Платинум банк" та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20130619-к, відповідно до умов якого Банк відступив Фактору свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року. 08.05.2015р. між ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ "Кредекс фінанс" укладено договір факторингу №1/15-ФКю, відповідно до умов якого ТОВ "ЄАПБ" відступає Фактору ТОВ "Кредекс фінанс" свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року. Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу №1/15-ФКю від 08.05.2015р. позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 890,80грн., з яких: 572,40грн. заборгованість за основною сумою боргу; 318,40грн. заборгованість за пенею. Останній платіж за вказаним договором був здійснений відповідачем 28.02.2014 року.

Крім того 26.09.2012р. між ПАТ "Платинум банк" та ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» було укладено договір факторингу №20120926-Г, відповідно до умов якого Банк відступив Фактору свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року. 15.10.2012 року між ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №ФК/383, відповідно до умов якого Банк відступив Фактору свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року. 08.05.2015р. між ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ "Кредекс фінанс" укладено договір факторингу №1/15-ФКю, відповідно до умов якого ТОВ "ЄАПБ" відступає Фактору ТОВ "Кредекс фінанс" свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року. Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу №1/15-ФКю від 08.05.2015р. позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 914,60грн., з яких: 537,90грн. заборгованість за основною сумою боргу; 376,70грн. заборгованість за пенею. Останній платіж за вказаним договором був здійснений відповідачем 28.02.2014 року.

Таким чином позивач, являючись новим кредитором у зобовязаннях відповідно до кредитних договорів №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року та №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаними кредитними договорами в сумі 890,80грн. та 914,60грн. відповідно, а також судовий збір в сумі 243,60грн.

Представник позивача підтримав вимоги ТОВ «Кредекс фінанси» у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі, про що надав суду письмову заяву.

Відповідач надала суду письмову заяву, в якій вказала, що з позовними вимогами згодна частково, а саме: згодна виплатити заборгованість за основними сумами боргу 572,40грн. та 537,90грн., а у стягненні заборгованості за пенею в сумі 318,40грн. та 376,70грн. просила відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності. Також просила суд розглянути справу в її відсутність.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 липня 2011 року між ПАТ Платинум банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №853/2543SFDS7, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) на поточні потреби в сумі 1620,62грн. на строк 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,0001% річних, дата повернення кредиту 11.07.2014 року (а.с.7). Позичальник зобов'язалась здійснювати погашення кредиту у сумах та строки, що визначені в Додатку №1 до договору (оборотна сторона а.с.7).

14 жовтня 2011 року між ПАТ Платинум банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №370/3119SFNL10, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) на купівлю товару в сумі 4319,95грн. на строк 10 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,0001% річних, дата повернення кредиту 14.08.2012 року (а.с.11). Позичальник зобов'язалась здійснювати погашення кредиту у сумах та строки, що визначені в Додатку №1 до договору (оборотна сторона а.с.11).

Також судом встановлено, що відповідно до умов договору факторингу №20130619-к від 19.06.2013 року ПАТ "Платинум банк" відступило право вимоги за кредитним договором № №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року, укладеним між банком та позичальником ОСОБА_1, ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів". В свою чергу ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" відступило свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року ТОВ "Кредекс фінанс", про що 08.05.2015 року було укладено договір факторингу №1/15-ФКю (а.с.14-17, 43-57, 75-92).

Крім того, відповідно до умов договору факторингу №20120926-Г від 26.09.2012 року ПАТ "Платинум банк" відступило право вимоги за кредитним договором №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року, укладеним між банком та позичальником ОСОБА_1, ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС». В свою чергу ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» відступило свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів", про що 15.10.2012 року було укладено договір факторингу №ФК/383. В свою чергу ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" відступило свої права вимоги заборгованості за кредитним договором №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року ТОВ "Кредекс фінанс", про що 08.05.2015 року було укладено договір факторингу №1/15-ФКю (а.с.14-17, 43-57, 75-91).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже з наведеного вбачається, що позивач ТОВ "Кредекс фінанс" має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки до нього перейшли права вимоги за кредитними договорами, укладеними з боржниками, а також перейшли всі пов'язані з ними права.

При цьому позивач своїми листами повідомляв відповідача про зміну кредитора у зобовязаннях по вказаним кредитним договорам (а.с.68-74).

В порушення умов кредитного договору №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року відповідач взяті на себе зобов'язання виконувала неналежним чином, передбачені умовами договору платежі вносила не регулярно, тому утворилась заборгованість за договором в сумі 890,80грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу 572,40грн.; заборгованості за пенею 318,40грн., що підтверджено реєстром заборгованостей та розрахунком заборгованості (а.с.4, 49, оборотна сторона а.с.89, 91).

Також в порушення умов кредитного договору №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року відповідач взяті на себе зобов'язання виконувала неналежним чином, передбачені умовами договору платежі вносила нерегулярно, тому утворилась заборгованість за договором в сумі 914,60грн., яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу 537,90грн.; заборгованості за пенею 376,70грн., що підтверджено реєстром заборгованостей та розрахунком заборгованості (а.с.49, оборотна сторона а.с.81, 92).

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

У зв'язку з зазначеними обставинами та враховуючи, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання по кредитним договорам виконувала неналежним чином, а у позивача виникло право вимоги за кредитними договорами №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року та №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року, укладенеми між ПАТ «Платинум банк» та ОСОБА_1, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення з позичальника заборгованості за основними сумами кредиту в сумі 572,40грн. та 537,90грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наведених вище підстав. Всього сума до стягнення складає 1110,30грн.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за пенею за вищевказаними договорами в сумі 318,40грн. та 376,70грн., суд приходить до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Таким чином, пеня це санкція, яка нараховується від першого дня прострочення виконання зобовязання й до того дня, доки зобовязання не буде виконане.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Чинне цивільне законодавство передбачає два види позовної давності загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду України від 18.03.2015 року у справі № 6-25цс15, яка відповідно до ст..360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

Як убачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 до ухвалення рішення по справі звернулась із заявою про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

При цьому докази, що містяться в матеріалах справи, свідчать про те, що пеня за кредитним договором №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року була нарахована первісним кредитором в сумі 318,39грн. станом на 18.06.2013 року, а за кредитним договором №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року пеня в сумі 376,70грн. була нарахована первісним кредитором станом на 25.09.2012 року, та нарахування пені було зупинено з 18.06.2013 року та з 25.09.2012 року відповідно, що підтверджено реєстрами заборгованостей та розрахунками заборгованостей (а.с.81-82, 89-90, 91,-92), а також про це зазначено позивачем у своєму позові.

На підставі викладеного та враховуючи, що до позивача нового кредитора перейшли права первісного кредитора за кредитними договорами №853/2543SFDS7 від 11.07.2011 року та №370/3119SFNL10 від 14.10.2011 року, по яким нарахування пені були зупинено 18.06.2013 року та 25.09.2012 року відповідно, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до вимог в частині стягнення пені, тому суд вважає, що маються всі підстави для відмови в задоволенні цих вимог у звязку з пропуском позивачем строку позовної давності з зазначених вище підстав.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог, тому судові витрати належить стягнути пропорційно задоволеним вимогам в сумі 149,81грн. (1110,30грн. х 243,60грн. / 1805,40грн.).

Керуючись ст.ст.5-11, 60, 88, 209, 212-215, 292 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» заборгованість за кредитними договорами у сумі 1110 (одна тисяча сто десять) гривень 30 копійок, а також стягнути судовий збір у сумі 149 (сто сорок девять) гривень 81 копійка, а всього стягнути 1260 (одну тисячу двісті шістдесят) гривень 11 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Нагорна