Ухвала суду № 50559405, 15.09.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/444/15

УХВАЛА 415/5305/15-к

15.09.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі Соболь Ю.В.

за участю: прокурора Сичова В.М.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015130240001065 від 18.05.2015 року у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого ВП «шахта ім. Г.Г.Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля», не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2015 року на розгляд Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015130240001065 від 18.05.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою суду від 25 серпня 2015 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисника зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту та заявив клопотання про приєднання до кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2. не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та клопотання прокурора про приєднання до обвинувального акту матеріалів, зібраних під час досудового розслідування.

Клопотання прокурора про приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріалів, зібраних в ході досудового розслідування, є обґрунтованим на підставі ст. 315, 317 КПК України та підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентуєпорядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисника.

Також, під час підготовчого судового засідання прокурор Сичов В.М. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6-ти до 10-ти років з конфіскацією майна, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились, оскільки ОСОБА_3 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та хворих родичів не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, а також репутація обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що вказує на те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 18.09.2015 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 вважала що доводи на які посилається прокурор щодо наявності істування ризиків необґрунтовані та безпідставні, вважає, що відсутність сімї та дітей у її підзахисного не може свідчити про те, що останній може переховуватись від суду, ОСОБА_3М, має постійне місце проживання, працює, а тому просила суд змінити у відношенні обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав думку захисника ОСОБА_2

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Сичова В.М. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується..

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 24.07.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якої спливає 18.09.2015 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України») ОСОБА_3 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, при цьому ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні повторно умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, при цьому суспільна небезпека кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоровю населення, це вказує на те, що перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він обвинувачується.

При цьому суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки доводи про існування даного ризику, на які посилається прокурор в письмовому клопотанні не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки обвинувачений має постійне місце роботи та вперше притягується до кримінальної відповідальності

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду та можливості продовжити кримінальне правопорушення в якому він обвинувачується, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240001065 від 18.05.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 24 вересня 2015 року на 11 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого та захисника, а також свідків, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України на 60 днів, тобто по 13 листопада 2015 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 13 листопада 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Старікова