Постанова № 50544487, 30.09.2011, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №33/0690/324/11 Головуючий у 1-й інст. Прищепа Т.П.

Категорія ст. 163-1 ч.1 КУПАП Доповідач Михайловський В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2011 року м.Житомир

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Михайловський В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01 серпня 2011 року у справі про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, працюючого директором ТОВ „Ємільчинська гірничопромислова компанія, до адміністративної відповідальності не притягувався, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи, 18.05.2011 року при перевірці ТОВ „Ємільчинська гірничопромислова компанія встановлено введення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-1 ч.1 КУпАП.

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та закрити провадження по справі щодо нього, посилаючись на порушення його права на ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, вважає, що відомості, викладені у зазначеному протоколі, нічим не підтверджені, а сам протокол складений передчасно, оскільки акт перевірки ТОВ „Ємільчинської гірничопромислової компанії на час розгляду справи в суді першої інстанції було оскаржено у відповідному порядку до Житомирського окружного адміністративного суду, а тому податкові повідомлення-рішення №0006502320, №0006462320/0, №0006472320/0 від 01.06.2011 року вважаються неузгодженими. Крім того, апелянт вказує на відсутність доказів скоєння ним адміністративного правопорушення, а також на те, що справа була розглянута в його відсутність.

Вивчивши та перевіривши матеріали справи, доводи викладені в апеляції ОСОБА_1 щодо незаконності притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.163 ч.1 КУпАП, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором Новоград-Волинської ОДПІ було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді директора ТОВ „Ємільчинська гірничопромислова компанія, в порушення вимог п.п.4.11.1 п.4.1, п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7, п.п.8.1.3 п.8.1, п.п.8.2.1 п.8.2.1 п.8.2 ст.8 та п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України від 28.12.1994 року №334/94 „Про оподаткування прибутку підприємства; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № №168/97 „Про податок на додану вартість; п.п.3.1 п.3 „Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природнього середовища від 19.07.1999 року; абз.2. п.4 „Порядку встановлення нормативів від 01.03.1999 року №303, а саме встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку на ТОВ „Ємільчинська гірничопромислова компанія згідно акту перевірки № 968 р 5-53/23-20/34547145 від 18.05.2011 року в результаті чого донараховано податок на прибуток в розмірі 363663 грн.; встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 452355 грн.; зменшене відємне значення рядка 26 на загальну суму 363663 грн. та заниження суми збору за забруднення навколишнього природнього середовища на загальну суму 785,00 грн.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема всебічне, повне і обєктивне зясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Зазначених вимог закону суд першої інстанції належним чином не дотримався.

З постанови суду вбачається, що висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП зроблені з урахуванням досліджених матеріалів справи, зокрема з урахуванням лише даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені без врахування вимог ст.256 КУпАп, а саме: залишено поза увагою те, що при складанні протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП, вказаний протокол не підписаний особою, щодо якої він складений, відсутні й будь-які пояснення самого ОСОБА_1, а також викладення мотивів відмови особи від його підписання. Протокол щодо ОСОБА_1 в якості додатку містить лише витяг з акту перевірки ТОВ „Ємільчинської гірничопромислової компанії, у справі відсутні будь-які інші дані, які б свідчили, що ОСОБА_1 був ознайомлений з його змістом зазначеного акту, відсутні відомості про розяснення йому прав, передбачених ст.268 КУпАП, а також відомості про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, як бачається з матеріалів справи, вказаний акт перевірки на час розгляду справи в суді першої інстанції, було оскаржено у відповідному порядку до Житомирського окружного адміністративного суду, який на вказаний час справу по суті не вирішив.

Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, вищевказаний акт перевірки в частині його оскарження є таким, що не набрав чинності, а інші докази на підтвердження зазначених у ньому порушень відсутні. У звязку з цим, суд першої інстанції необгрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні порушень додаткового законодавства, наклавши на нього адміністративне стягнення, передбачене ст.163-1 ч.1 КУпАП.

З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення обгрунтованими, у звязку з чим постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі та підлягає скасуванню за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП, а справа закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247 п.1,293,294 КУпАП України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий: