Ухвала суду № 50544384, 16.09.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №686/7027/15-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький С. С.

Категорія 19 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 25 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2015р. МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" звернулося до суду з позовом. Просили стягнути 2774,58грн. заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.09.2013р. по 31.01.2015р. Зазначали, що між сторонами існують фактичні договірні відносини по наданню послуг з теплопостачання. Проте оплату за послуги у повному обсязі відповідач не здійснює.

Рішенням Овруцького райсуду Житомирської області від 25 червня 2015р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 2774,58грн. заборгованості та 243,60грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Зазначає, що не підписувала з позивачем договір про надання послуг, а власником квартири стала з моменту видачі свідоцтва про право на спадщину - 12.05.2014р.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, власниками трикімнатної квартири №26 у буд.12/1 по вул. Гастелло у м.Хмельницькому були ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які трагічно загинули в наслідок пожежі у спірній квартирі 18.10.2013р.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідач стала власником вказаної квартири в порядку спадкування. Інших спадкоємців на спірне житло немає.

Судом встановлено, що станом на 19.02.2015р. заборгованість з теплопостачання по спірній квартирі після смерті колишніх власників становить 2774,58грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.6-7).

Згідно з положеннями чч.1,2 ст.1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1,3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК України строк.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених правових норм фактичне подання особою в передбачений законом строк заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини свідчить про прийняття нею спадщини (ст.ст.1268,1269 ЦК України).

Відповідно до п.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Правовідносини сторін по наданню житлово-комунальних послуг, в тому числі: права і обов'язки, порядок розрахунків, підстави і розмір відповідальності регулюютьсяЖК України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги» і «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженимиПостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. №630.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №1875IV) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом із тим ст.4 Закону №1875-ІV передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно дост.20 ч.3 п.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, зокрема послуги з теплопостачання, у строки, встановлені договором або законом. Плата за такі послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показів засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

ЦК України у ст.ст.3,6,203,626,627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626, п.2 ч.1 ст.208 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст.ст.642- 643 ЦК України.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст.ст.6,627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 та ст.627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Водночас ч.1 ст.19 Закону №1875IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Статті 20,21 цього Закону визначають обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч.3 ст.20 Закону № 1875IV передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п.3 ч.2 ст.21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 « Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі постанова № 529).

З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ст.ст.1921 Закону №1875 IV, постанови №529 убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обовязковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6, ст.ст.627,630 ЦК України та ст.ст.19,20 Закону №1875 IV від 24 червня 2004р.

Згідност.68 ЖК Українинаймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця.

Пунктом 5 ч.3ст.20 Закону передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. П.18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (Постанова КМУ №630 від 21.07.2005р.) передбачено, що плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно дост.32,19 Закону розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері жилого-комунальних послуг є власник споживач, виконавець та виробник.

Згідно зі ст.ст.526,530,610 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд першої інстанції правильно визнав, що успадкувавши квартиру, відповідач успадкувала і борги з теплопостачання, що передбаченост.1218 ЦК України.

Судом встановлено, що станом на 19.02.2015р. заборгованість відповідача за період з 01.09.2013 р. по 31.01.2015 р. становить 2774,58 грн.

Вказана обставина підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.6-7).

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 25 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: