Ухвала суду № 50544304, 16.09.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/43/13-к Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.

Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Романов О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.

суддів Кіянової С.В., Євстафєвої Т.А.

секретаря Гончарука С.С.

з участю прокурора Селюченко І.І.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12012060300000042 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 червня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік. Звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного даним вироком основного та додаткового покарання на підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній особисте зобовязання.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральноїшкоди .

Позов прокурора задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Червоноармійської районної ради Житомирської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 кошти в сумі 1842, 87 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Житомирської обласної ради(р/р 31411544700001 ГУ ДКУ в Житомирській області, МФО 811039, код 02313476 для перерахування обласній клінічній лікарні ім.О.Ф.Гербачевського) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 кошти в розмірі 2568, 10 грн.

Стягнуто зСК"Провіта"на користьпотерпілої ОСОБА_1 кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 гривень.

Зобовязанообвинуваченого ОСОБА_3 сплатити процесуальні витрати за проведення технічної експертизи в розмірі 1324,08 грн., експертизи лакофарбованих матеріалів в сумі 1176,96 грн.та технічної експертизи в сумі 392,0 грн.

Речовийдоказ-автомобіль Volkswagen, н/з LU 4072 U, який знаходитьсяна зберіганні ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили, постановлено передати власнику WORK-CENTER LTD sp.z.o.oODDZIAL W POLSCE.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні наступних дій.

24 липня 2012 року близько 22-ї години ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки VOLKSWAGEN Passat B5, реєстраційний номер LU 4072 U, рухаючись по 3 км автодороги від траси Київ-Чоп-Червоноармійськ-Н.Борова-Йосипівка в селі Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області у напрямку автодороги Київ - Чоп, на заокругленні дороги вліво, грубо порушуючи п.п.12.1, 1.10ПДРУкраїни - перевищив допустиму швидкість руху тадопустив виїзд за межі проїзної дороги з послідуючим перекиданням автомобіля VOLKSWAGENPassat B5, реєстраційний номер LU 4072 U.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирвказаного автомобіля ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодженняу вигляді тупоїпоєднаної травми тіла-переломів ребер зліва з розривомлегень, селезінки,печінки, що ускладнились масивноюкрововтратою та якізнаходяться в прямому причинному звязкузі смертю потерпілоїОСОБА_5

Крім того пасажир даного автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому вивиху 2-го шийного хребця без порушення функції спинного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Причиною виникнення даної аварійної обстановки і дорожньо-транспортної пригоди з її наслідками являється невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п.п. 12.1., 1.10Правил дорожнього рухуУкраїни.

Не погоджуючись із прийнятим судом рішенням, потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову, зокрема, в частині відшкодування моральної шкоди. Просить ухвалити новий вирок, яким цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з останнього на її користь гроші в сумі 400000 грн. Посилається, що при визначенні розміру моральної шкоди, судом не в повній мірі враховано характер вчиненого злочину, наслідком якого стала загибель людини, ступінь вини обвинуваченого та глибину її фізичних і моральних страждань. Звертає увагу, що втрата її доньки призвели до розладу її здоровя, порушився нормальний перебіг та якість її життя. Крім того, зазначає, що суд не взяв до уваги, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди син загиблої ОСОБА_5 залишився без матері, що призвело до непоправної зміни його життя. Вважає, що оцінена судом шкода не у повній мірі охоплює витрати, необхідні для забезпечення повноцінного життя дитини та її виховання.

На апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 обвинуваченим ОСОБА_3 було подано заперечення, в якому він просить вирок суду залишити без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, потерпілу ОСОБА_1 та прокурора, які підтримали подану потерпілою апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_2, який покладався у вирішенні апеляції на розсуд суду, обвинуваченого ОСОБА_3, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про винність обвинуваченого ОСОБА_3 в обсязі, встановленому вироком, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання, щодо порядку дослідження доказів, колегія суддів не вбачає, а тому ці обставини, як і юридична кваліфікація вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не перевіряється відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України.

Призначене ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

У відповідності до п.3ст.23 ЦПК України, роз'яснень, що містяться у п.9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Задовольнивши цивільний позов потерпілої в частині грошового відшкодування моральної шкоди частково, а саме в сумі 100000,00 грн., суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дотримався вищевказаних вимог закону.

Так, як вбачається з вироку суду, вирішуючи питання цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції відповідно до вимог законодавства України, належним чином врахував глибину фізичних та моральних страждань, спричинених потерпілій ОСОБА_1 внаслідок вчинення обвинуваченим правопорушення, яке належить до категорії необережних, від якого настали тяжкі наслідки у вигляді смерті дочки потерпілої, величину завданих внаслідок цього душевних страждань, що є непоправною втратою та призвело до порушення нормального перебігу її життя.

Проте, з огляду на матеріальний та сімейний стан обвинуваченого, який має невелику заробітну плату, з якої також сплачує аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини, а також додаткові стягнення на користь потерпілої ОСОБА_1 за судовими рішеннями, що були постановлені у цівільному порядку, та набрали законної сили, вважати стягнуту з нього суму на відшкодування моральної шкоди, недостатньою, або такою, що виходить за межи засад розумності, виваженості та справедливості, на думку колегії суддів, підстав немає.

Враховуючи вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги, а саме для збільшення суми відшкодування моральної шкоди, з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.376, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1, - залишити без задоволення, а вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 червня 2014 року щодо ОСОБА_3, - без змін.

На вказану ухвалу учасниками судового провадження може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців здня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: