Рішення № 5050713, 31.01.2008, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-8725

Головуючий у І інстанції: Смирнова Є.П.

Доповідач: Лесько А.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року січня місяця 31 дня Колегія суддів судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого : Лесько А.О.,

суддів: Усика Г.І.., Кравець В.А.,

при секретарі: Козачук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр теплопостачання», ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 вересня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр теплопостачання», з участю третьої особи - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 травня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено (а.с.86-87).

Ухвалою судової колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2005 року вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін (а.с.121-122).

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 01 лютого 2006 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2005 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 168).

При новому розгляді справи рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 вересня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр теплопостачання» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за січень 2004 року, лютий 2004 року в сумі 565 грн.62 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 410 грн. 16 коп., моральну шкоду - 1000 грн., витрати за проведення експертного дослідження -246 грн. 50 коп., за надання юридичної допомоги - 500 грн., а всього 16 722 грн. 28 коп.

Стягнуто з ТОВ «Інженерно-технічний центр теплопостачання» держмито на користь держави в сумі 1506 грн. 08 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Інженерний центр теплопостачання» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення в справі. Вказує на те, що суд безпідставно взяв до уваги тільки висновок спеціаліста КНДІІСЕ, оскільки відповідач не зміг оплатити проведення експертизи через фінансові труднощі. На зазначене рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу і ОСОБА_1 та просив скасувати таке з ухваленням нового рішення про повне задоволення його позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Інженерний центр теплопостачання" підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити з наступних підстав.

Скасовуючи попередні судові рішення в справі, Верховний Суд України, зазначив, що в порушення вимог ст.ст.30, 50 ЦПК України 1963 року, суд першої інстанції як доказ отримання ОСОБА_1 заробітної плати за січень, лютий 2004 року прийняв копії платіжних відомостей, надані відповідачем, при відсутності оригіналів таких відомостей, які втрачені відповідачем після пред'явлення позову. Показання свідків про отримання позивачем заробітної плати самі по собі не можуть вважатися безспірним доказом проведення ТОВ «Інженерний центр теплопостачання» повного розрахунку із позивачем (а.с.168).

Відповідно до ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ТОВ "Інженерний центр теплопостачання" № 46/2 к від 01 вересня 2003 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду інженера-технолога з 01 вересня 2003 року (а.с.36).

Наказом № 11-к від 04 лютого 2004 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади з 05 лютого 2004 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с.40).

В січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про стягнення з відповідача не виплаченої заробітної плати : за листопад 2003 року - за 20 робочих днів, за січень 2004 року - за 15 робочих днів;

за лютий 2004 року - за три робочих дні та грошову компенсацію за 5 днів невикористаної відпустки, а всього 1 672 грн. 69 коп.

Також просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав.

Згідно висновку за результатами дослідження спеціалістом зображень підписів від імені ОСОБА_1 в електрофотокопіях відомостей виплати заробітної плати № ВЗП-000025 за лютий 2004 року, № ВЗП-000024 за січень 2004 p., № НЗП-000017 за листопад 2003 року, складеного 30 вересня 2005 року спеціалістом ОСОБА_3, підпис від імені ОСОБА_1, зображення якого міститься навпроти запису цього прізвища в електрофотокопії" відомості виплати заробітної плати № НЗП-000017 за листопад 2003 року, виконаний самим ОСОБА_1

Підписи від імені ОСОБА_1, зображення яких містяться навпроти запису цього прізвища в електрофотокопіях відомостей виплати заробітної плати № ВЗП-000025 за лютий 2004 року, № ВЗП-000024 за січень 2004 p., виконані не ОСОБА_1, а кимось іншим (а.с.138-140).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 13 квітня 2007 року підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Підпис в одержанні" під № 72 проти його прізвища у платіжній відомості по ТОВ "ІТЦ Теплопостачання" № НЗП-000017 за листопад 2003 року ( а.с.203-204) виконаний ОСОБА_1

Підписи від імені ОСОБА_1, електрофотографічне зображення яких міститься у графі "Підпис в одержанні" під № 72 проти його прізвища у ксерокопіях платіжних відомостей № ВЗП- 000025 за лютий 2004 року , № ВЗП-000024 за січень 2004 року (а.с.43-45), виконані не ОСОБА_1.

Таким чином матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 не одержав заробітну плату, за січень 2004 року в сумі 379, 75 коп., та за лютий 2004 року в сумі 185, 87 грн., тобто на час звільнення відповідач мав борг по виплаті ОСОБА_1 заробітної плати в сумі 565 грн. 62 коп.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 565 грн. 62 коп. та рішення суду першої інстанції в цій частині є законним і обґрунтованим.

Суд також обґрунтовано стягнув з відповідача на користь витрати на надання правової допомоги в сумі 500 гривень та витрати на проведення експертного дослідження в сумі 246 грн. 50 коп. (а.с.290)

Разом з тим, не можна погодитись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням наказом № 11-к від 04 лютого 2004 року.

З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2004 року ОСОБА_1 звертався до генерального директора ТЕ ОСОБА_4 із заявою про надання допомоги в отриманні заробітної плати за листопад 2003 року, січень, лютий 2004 року (а.с.8). З позовними вимогами про стягнення заробітної плати за листопад, грудень 2003 року та січень 2004 року , вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, заподіяної затримкою розрахунку при звільненні ОСОБА_1 звернувся в суд 19 січня 2005 року.

Поважних причин пропуску строку звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 не навів.

Оскільки згідно ст. 233 КЗпП України строки позовної давності не поширюються тільки на вимоги про стягнення заробітної плати, ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодуванні моральної шкоди з підстав пропуску ним строку звернення до суду із цими позовними вимогами.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 117, 233, 234 КЗпП України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно технічний центр теплопостачання" задовольнити частково.

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 вересня 2007 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр теплопостачання" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 410 грн. 16 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр теплопостачання" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди відмовити.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжеренрно-технічний центр теплопостачання" на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за січень 2004 року та лютий 2004 року в сумі 565 грн. 62 коп., витрат за проведення експертного дослідження в сумі 246 грн. 50 коп. та витрат

на надання правової допомоги в сумі 500 грн. рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 вересня 2007 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр теплопостачання", рахунок 2600839016864 в ВАТ КБ «Хрещатик» м.Києва, МФО 300830, код ЄДРПОУ 3177704 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз , рахунок № 35223003002467 в УДК у м.Києві, МФО 820019, Код 02883096 КНДІСЕ за проведення експертизи 837 ( вісімсот тридцять сім ) грн. 12 (дванадцять) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр теплопостачання» на користь держави державне мито в сумі 56 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.