Ухвала суду № 50503133, 09.09.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 682/1651/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Зеленська В.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

09 вересня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор", про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області, третя особа: публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор", про визнання протиправним рішення №48 від 26.12.2014 управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії за віком по Списку №2; зобов'язання відповідача зарахувати роботу позивача ливарником санітарно-будівельних виробів на стенді за період з 13.02.181 по 21.08.1992 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов'язання відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за віком відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення із заявою про її призначенням - 30 вересня 2014 року; стягнення з відповідача понесених судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, відмовою у зарахуванні до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах час роботи позивача на роботах зі шкідливими умовами праці.

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2015 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута від 26.12.2014 №48 про відмову в призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії за віком по Списку №2; зобов'язано відповідача зарахувати роботу позивача на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді у Славутському комбінаті "Будфарфор" з 13 лютого 1981 року по 21 серпня 1992 року до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та призначити пенсію з 09 грудня 2014 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 73 грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

Позивач не погодилась з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з 09 грудня 2014 року та в поданій апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції змінити постанову Славутського міськрайонного суду від 22.06.2015 , а саме вказавши дату призначення пенсії позивачу 30 вересня 2014 року. Обґрунтовуючи доводи позивач вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частину 2 статті 99 КАС України.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Славутського міськрайонного суду від 22.06.2015 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю. Аргументуючи доводи апеляційної скарги відповідач вказує на те, що згідно з записами у трудовій книжці позивача, з 13.02.1981 по 04.01.1988 вона працювала за професією "литейщик фарфоровых и фаянсовых изделий", а з 04.01.1988 - встановлено назву професії "отливщик фарфоровых и фаянсовых изделий", за якою позивач працювала до 02.08.1993, дані посади не включені до Списку №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах ні Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956, ні Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991. З 22.08.1993 позивач працює за професією ливарник санітарно-будівельних виробів на стенді, яка включена до Списку №2 Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, проте за результатами атестації робочих місць, проведеної на підприємстві у 2000 році і наступних роках право на пільгове пенсійне забезпечення за цією професією не підтвердилось.

Сторони в судове засідання призначене на 09 вересня 2015 року не прибули, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження, при цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг сторін, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач в спірний період, а саме: з 13 лютого 1981 року по 21.08.1992 працювала у ливарному відділенні ВЦ №1 в Славутському комбінату "Будфарфор" на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді.

По досягненню п'ятдесятирічного віку позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області про призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач листом №12420/03 від 26.12.2014 повідомив позивача, що їй відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з підстав, що разом з іншими документами для призначення пенсії позивачем не подано уточнюючу довідку, яка підтверджує пільговий характер роботи.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за умови наявності у трудовій книжці запису про роботу, яка дає право на пільгову пенсію, законодавством не передбачено обов'язку особи подавати для призначення пенсії уточнюючу довідку про характер роботи. При цьому, суд дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту з 09 грудня 2014 року, оскільки за захистом порушеного права позивач звернулась 09 червня 2015 року.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 195 КАС, погоджується із такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту "б" частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 17.06.1993 № 3284-12 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: по 31 березня 1965 року включно - 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом "а" частини першої статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Як випливає з копії трудової книжки НОМЕР_1 виданої на ім'я ОСОБА_2, позивач з 13.02.1981 по 02.08.1993 працювала на посаді "литейщика фарфоровых и фаянсовых изделий", "отливщика фарфоровых и фаянсовых изделий", ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді в Славутському комбінаті "Будфарфор".

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 у випадку, коли атестація з 21.08.1991 не проводилась чи за результатами атестації проведеної вперше після 21.08.1997 право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи зі шкідливими умовами праці до 21.08.1992.

З матеріалів справи судом встановлено, що атестація робочих місць на підприємстві, де працювала позивач, проведена лише у 2000 році.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що згідно з записами у трудовій книжці позивача, з 13.02.1981 по 04.01.1988 вона працювала за професією "литейщик фарфоровых и фаянсовых изделий", а з 04.01.1988 - встановлено назву професії "отливщик фарфоровых и фаянсовых изделий", за якою позивач працювала до 02.08.1993, дані посади не включені до Списку №2, який дає право на пенсію на пільгових умовах ні Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956, ні Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991. З 22.08.1993 позивач працює за професією ливарник санітарно-будівельних виробів на стенді, яка включена до Списку №2 Постановою Кабінуту Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, проте за результатами атестації робочих місць, проведеної на підприємстві у 2000 році і наступних роках право на пільгове пенсійне забезпечення за цією професією не підтвердилось.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду зазначає, що зі змісту розділу 21900000 XVIII "Скляне виробництво, виробництвом керамічних, фарфорових и фаянсових виробів" Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991, випливає, що посада ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді входила до Списку № 2 посад та робіт, що дають право на пільгову пенсію, затвердженого вказаною постановою.

За таких обставин, помилковим є висновок управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області про відсутність у позивача права на зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 13.02.1981 по 02.08.1993 на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді з мотивів не надання довідки уточнюючої характер роботи та не віднесення зазначеної посади до Списку № 2 посад, які дають право на пільгову пенсію.

Варто також зазначити, що зміна назви з "литейщик фарфоровых и фаянсовых изделий" на "отливщик фарфоровых и фаянсовых изделий" та на ливарник санітарно-будівельних виробів на стенді не змінює характер та умови виконуваної позивачем роботи, що підтверджується довідками Славутського комбінату "Будфарфор" від 27.10.2014 №193К та від 05.06.2015 №63к, а також не спростовано відповідачем.

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з ненаданням довідки уточнюючої характер роботи, яка дає змогу підтвердити спеціальний стаж.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується також з висновком суду першої щодо часу з якого необхідно призначити пенсію.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини склалися у 2014 році.

Відповідно до частини 1 статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

При цьому, як встановлено частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, матеріалами справи підтверджено, що до органу Пенсійного фонду з наданням необхідних документів позивач звернулась 30 вересня 2014 року, про порушення свого права позивач дізналась 26 грудня 2014 року з листа управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута №12420/03, при цьому звернулась до суду з позовом 09 червня 2015 року. Позивач вважає, що пенсія їй повинна бути призначена з 30 вересня 2014 року - з дня звернення за пенсією.

Доводи позивача, які знайшли своє відображення в апеляційній скарзі ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини 2 статті 99 КАС України.

Враховуючи те, що позивач звернулась з позовом до адміністративного суду 09 червня 2015 року, позовні вимоги про призначення пенсії з дати звернення за пенсією, а саме з 30 вересня 2014 року не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку звернення до суду встановленого частиною 2 статті 99 КАС України.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до статті 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Курко О. П.

Сапальова Т.В.