Ухвала суду № 50503024, 25.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р.Справа № 816/2224/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представників позивача - Борисова Д.В., Конишевої Ю.О.

педставника відповідача - Касумова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 816/2224/15

за позовом Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група"

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Білоцерківська агропромислова група" звернулося до суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0006541501 від 08 червня 2015 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року позовні вимоги задоволені.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Білоцерківська агропромислова група" (код ЄДРПОУ 13961362) зареєстровано як юридична особа, номер запису 1 559 145 0000 000323 та є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у Великобагачанському відділенні Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області (а.с. 21- 23).

Податковим органом у період з 06 травня 2015 року по 13 травня 2015 року, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування ПП "Білоцерківська агропромислова група" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень-лютий 2015 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2015 року, за результатми якої складений акт №17/16-20-01-30/13961362/106 від 20 травня 2015 року, за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 200.1, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), а саме завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2015 року (р. 30 Декларації) на суму 104563 грн. (а.с. 9-17).

На підставі вищезазначеного акту, Миргородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2015 року №0006541501 (а.с. 26), яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: сума завищення бюджетного відшкодування 104563 грн., у тому числі штрафні санкції в розмірі 52281,50 грн.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ПП "Білоцерківська агропромислова група" контролюючий орган виходив з наступного: "до податкового кредиту ПП "БІАГР" за січень 2015 року включені податкові накладні №153/141 від 26 січня 2015 року №243//141 від 28 січня 2015 року на загальну суму ПДВ 104563 грн., виписані ПАТ "Полтаваобленерго", а саме: №153/141 від 26 січня 2015 року на загальну суму 5902,26 грн., в тому числі ПДВ 983,71 грн. (Акт від 26 січня 2015 року м.Красногорівка до Договору № 0105 від 17 липня 2008 року Про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії. Платіжне доручення №713 від 28 січня 2015 року на загальну суму 5902,26 грн. в тому числі ПДВ 983,71 грн.) та № 243/141 від 28 січня 2015 року на загальну суму 621475,72 грн., в тому числі ПДВ 103579 грн. (Платіжне доручення №712 від 28 січня 2015 року на загальну суму 621475,72 грн. в тому числі ПДВ 103579,29 грн.). Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку, які постачають електричну енергію, складають накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. Враховуючи, що оплата за електричну енергію здійснювалась платіжними дорученнями №713 від 28 січня 2015 року та №712 від 28 січня 2015 року, тобто у третій декаді місяця, з урахуванням пункту 201.4 статті 204 Податкового кодексу України, податкові накладні повинні бути виписані 30 січня 2015 року".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні виписувались ПАТ "Полтаваобленерго" по першій події відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виписки податкових накладних), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, які визначені пунктом 201.1 статті 201 Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що податкові накладні (а.с. 29-30), виписані ПАТ "Полтаваобленерго", складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 97).

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вказаного пункту наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок), пунктом 4 (в редакції, чинній на дату виписки податкових накладних) якого передбачено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця).

Пунктом 17 Порядку визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові накладні від 26 січня 2015 року №153/141 та від 28 січня 2015 року №243/141 відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку, дата складання податкових накладних відповідає даті виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), яка передбачена пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та зазначена в графі 2 накладних "дата виникнення податкового зобов'язання (постачання/оплати)".

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період

Пунктом 7 Порядку визначено, що не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту:- відсутність факту реєстрації платником податку - постачальником (продавцем) товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (для податкових накладних, складених до 01 січня 2015 року: відсутність факту такої реєстрації у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді); - порушення порядку заповнення податкової накладної; складення податкової накладної платником податку, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

З огляду на викладене, з урахуванням реєстрації спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, дотримання Порядку заповнення податкової накладної, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за січень 2015 року в загальному розмірі 64859,7 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що реальність виконання угод відповідачем під сумнів не ставиться.

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України , форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вказаного пункту наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної, який станом на дати виписки ПАТ "Полтаваобленерго" податкових накладних не містив приписів, передбачених пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України.

На момент складання податкових накладних у січні 2015 року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не вчинено дій щодо приведення нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади у відповідність до Податкового кодексу України, тобто зміни до Порядку податкової накладної внесені не були.

Відповідні зміни до Порядку заповнення податкової накладної внесено Наказом Міністерства фінансів України "Зміни до Порядку заповнення податкової накладної" від 23 січня 2015 року № 13, яким пункт 4 Порядку доповнено новим абзацом такого змісту: "Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця" та набули чинності 30 січня 2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що податкові накладні від 26 січня 2015 року №153/141 та від 28 січня 2015 року №243/141, виписані ПАТ "Полтаваобленерго", складені за формою та у порядку, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та в редакції, чинній на час їх складення.

Відповідно до положень пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що у зв'язку з тим, що встановлене під час розгляду справи правомірне включення позивачем до складу податкового кредиту в січні 2015 року податку на додану вартість на загальну суму 104563 грн. підтверджує правильність визначення ПП "Білоцерківська агропромислова група" розміру від'ємного значення, зменшення Миргородської ОДПІ суми бюджетного відшкодування у розмірі 104563 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 52281,50 грн. є безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення №0006541501 від 08 червня 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 816/2224/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 31.08.2015 р.