Ухвала суду № 50502969, 08.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р.Справа № 820/3769/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 820/3769/15

за позовом Державної міграційної служби України

до Державної виконавчої служби України третя особа Державна міграційна служба України в Харківській області

про оскарження протиправної бездіяльності та постанови про стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна міграційна служба України, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України в частині відсутності розгляду клопотання ДМС України від 23.02.2015 року №9.3/335-15; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.02.2015 року ВП№46387574.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 820/3769/15 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України в частині відсутності розгляду клопотання ДМС України від 23.02.2015 року №9.3/335-15. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р та ухвалити нову, якою у позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить розписка про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014 року у справі № 820/13668/14, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Скасовано рішення Державної міграційної служби України від 16.06.2014 року № 346-14. Зобов'язано Державну міграційну службу України переглянути рішення про відмову ОСОБА_1 у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 26.01.2015 року державним виконавцем Державної виконавчої служби України 09.02.2015 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду №820/13668/14 від 06.01.2015 року.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, боржнику встановлений строк для добровільного виконання виконавчого документа - до семи днів з дня винесення постанови.

Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби України від 25.02.2015 року відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" з боржника стягнуто виконавчий збір у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку виконавчого документа у встановлений державним виконавцем строк.

Як вбачається з матеріалів справи постанова суду боржником була виконана 05.03.2015 року шляхом прийняття Рішення про визнання особою, яка потребує додаткового захисту №146-15 від 05.03.2105 року (а.с. 26).

До Державної виконавчої служби України зазначене рішення надіслано 16.03.2015 року, що підтверджується фіскальним чеком КМД УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 27).

Окрім того, Державна міграційна служба звернулась до державного виконавця з клопотанням від 23.02.2015 року, в якому просила звернутись до Харківського окружного адміністративного суду із поданням про відстрочку виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року у справі №820/13668/14 не більше ніж на один місяць; зупинити виконавче провадження № 46387574 на час судового розгляду подання державного виконавця про відстрочку виконання судового рішення.

Судом першої інстанції також було встановлено, що державний виконавець не розглянув зазначене клопотання та не надав вмотивовану відповідь, у зв'язку з чим позов в частині визнання протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України в частині відсутності розгляду клопотання ДМС України від 23.02.2015 року №9.3/335-15 є було задоволено.

В цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржена, а отже суд апеляційної інстанції за правилами ч. 1 ст. 195 КАС України, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, не надає оцінку даним правовідносинам, оскільки такі вимоги сторонами у справі не заявлені, а отже не є спірними.

Одночасно, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду №820/13668/14 від 06.01.2015 року виконано боржником з порушенням строків добровільного виконання, а отже постанова державного виконавця Державної виконавчої служби України від 25.02.2015 року про стягнення виконавчого збору є правомірною, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині її скасування залишено без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Посилаючись на те, що відповідач вирішив питання про стягнення виконавчого збору без урахування факту бездіяльності державного виконавця, а також на те, що виконання судового рішення у встановлені постановою державного виконавця строки неможливе у зв'язку з тривалістю процедури та необхідністю вжити певні заходи для перегляду рішення про відмову у визнанні Саллум Мішал Взіз біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та отримання постанови про відкриття провадження тільки 16.02.2015 року, тобто в останній день строку, встановленого для добровільного виконання, позивач вважає, застосовані до нього санкції у вигляді стягнення виконавчого збору безпідставними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець при винесенні спірної постанови діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а позивач не був позбавлений можливості звернутись самостійно із заявою про відстрочку виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Статтею 27 З Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другої статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з п. 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (згідно з наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства юстиції України від 30 листопада 2012 року № 1765/5) державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Положеннями ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Як вбачається з письмових доказів у справі, державним виконавцем 09.02.2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику в строк до семи днів з моменту винесення постанови добровільно виконати судове рішення.

Дана постанова отримана позивачем в межах строку на добровільне її виконання, що не заперечується сторонами у справі.

Проте, постанова суду боржником виконана лише 05.03.2015 року, а докази її виконання надіслані до ДВС 16.03.2015 року, що підтверджується фіскальним чеком КМД УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 27).

Окрім того, Державна міграційна служба звернулась до державного виконавця з клопотанням від 23.02.2015 року, в якому просила звернутись до Харківського окружного адміністративного суду із поданням про відстрочку виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року у справі №820/13668/14 не більше ніж на один місяць; зупинити виконавче провадження № 46387574 на час судового розгляду подання державного виконавця про відстрочку виконання судового рішення.

Отже, враховуючи те, що позивачем не виконаний виконавчий документ немайнового характеру у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного його виконання відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, що підлягало виконанню не скасовано, постанова державного виконавця Державної виконавчої служби України від 25.02.2015 ВП № 46387574 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів також звертає увагу на безпідставність доводів позивача з приводу того, що саме бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання ДМС від 23.02.2015 року про необхідність звернення до суду із поданням про відстрочку виконання постанови та зупинення виконавчого провадження № 46387574 на час судового розгляду подання державного виконавця про відстрочку виконання судового рішення та неможливість виконати рішення у строки у зв'язку з тривалістю процедури прийняття рішення, виходячи з наступного.

Позивач вказує на те, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження він отримав лише 16.02.2015 року, клопотання до ДМС направив 23.02.2015 року.

При цьому, відповідно до п. 13 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЗУ "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Отже, позивач не був позбавлений можливості самостійно, як сторона виконавчого провадження, звернутися до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на момент направлення відповідачу клопотання про звернення до суду з поданням, враховуючи, що після отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження сплинув тривалий час, а саме з 16.02.2015 року до 23.02.2015 року, позивач не скористався наданим йому правом на належне повідомлення державного виконавця про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, не скористався своїм правом на звернення до суду, у зв'язку з чим допущена бездіяльність відповідача, у даному випадку, самостійно не вплинула прийняте державним виконавцем рішення про стягнення судового збору.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова державного виконавця Державної виконавчої служби України від 25.02.2015 ВП № 46387574 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 820/3769/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.