Ухвала суду № 50502830, 09.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1320/15

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства України у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу про припинення права користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Головного управління Держземагенства України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу про припинення права користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однак за життя отримав у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського(фермерського) господарства площею 33,2га. Звернувшись після смерті батька до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав на зазначену ділянку, 07.02.2015р. позивач отримав відмову від державного нотаріуса у зв'язку із недостатністю наданих ним документів для вчинення нотаріальних дій щодо переоформлення земельної ділянки. 25.03.2015р. відповідачем прийнято наказ про припинення права користування земельною ділянкою. Вважаючи прийняття зазначеного наказу неправомірним, позивач просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2015р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства України у Миколаївській області від 25.03.2015р. за №1627-сг про припинення права користування земельною ділянкою.

Присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 73,08грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті рішення щодо припинення права користування землею та визнання нечинним акта на право користування землею ОСОБА_3 у зв'язку із його смертю, вийшов за межі своєї компетенції.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі розпорядження Єланецької районної державної адміністрації Єланецького району Миколаївської області за №159-р від 11.04.1996р. ОСОБА_3 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 33,2га в межах території Великосербулівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, про що видано державний акт серії НОМЕР_1 від 27.05.1996р.(а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3 позивач, який є сином померлого звернувся до Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та право постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою загальною площею 33,2га.

Постановою від 07.02.2015р. державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та право постійного користування землею (а.с.15).

25.03.2015р. відповідачем прийнято наказ за №1627-п про припинення права користування земельною ділянкою на підставі свідоцтва про смерть ОСОБА_3, а державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57 від 27.05.1996р. визнано таким, що втратив чинність.

Перевіряючи правомірність прийнятого відповідачем наказу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм діючого законодавства України, смерть користувача, як підстава припинення права постійного користування земельною ділянкою, відсутня.

Згідно із ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як вбачається з вищезазначеної норми, смерть користувача не віднесено до переліку підстав за яких припиняється право користування земельною ділянкою. Проте, при прийнятті рішення щодо припинення права постійного користування та скасування актів на право постійного користування земельною ділянкою, відповідач керувався саме тією обставиною, що користувач земельної ділянки ОСОБА_3 помер. А тому, виходячи із зазначеного, судова колегія вважає, що посилання відповідача на цю обставиною є незаконним.

В п.10 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що відповідно до ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб(емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Тобто, виходячи із наведеного вбачається, що право користування земельною ділянкою, що має місце в даному випадку, має такий самий порядок спадкування, як і земельна ділянка яка належить на праві власності.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що спірний наказ не відповідає вимогам законодавства щодо правовідносин, які виникають у сфері здійснення права постійного користування земельною ділянкою, а тому підлягає скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства України у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В.Лукянчук