Постанова № 50502316, 09.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №752/3457/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Новак А.В.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя, треті особи управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя, треті особи управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності у відновлені виплаті пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 року, зобов'язання призначити, відновити, провести перерахунок та виплату пенсії за віком та інших пенсійних надбавок.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2015 року визначено територіальну підсудність справи Голосіївському районному суду м. Києва.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.07.2015 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Інші особи до судового засідання не з'явилися, що не заважає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

З 09.02.1994 року отримував пенсію за віком, а з 09.04.1996 року у зв'язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання в країну Ізраїль виплата пенсії була припинена.

Листом УПФ України в Ленінському районі м. Севастополя №159/Ш від 27.09.2013 року позивачу відмовлено в поновленні виплати пенсії та повідомлено, що позивач може звернутися до УПФ в Ленінському районі м. Севастополя АРК із заявою про поновлення пенсії у порядку, встановленому Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачається, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до Закону України «Про Конституційний суд», а також рішенням Конституційного суду України від 14.12.2000 №15-рп/200 закони, підзаконні акти чи їх окремі положення, які визнанні неконституційними, не підлягають застосуванню, оскільки відповідно до ч.2 ст.52 Конституції України втрачають чинність з дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року у справі №1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на зазначене, положення п.2 ч.1 ст.49 та другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність з 07.10.2009 року, тобто від дати прийняття рішення Конституційним Судом України №25-рп/2009 у урахуванням дії закону у часі.

Позивач виїхав на постійне місце проживання до країни Ізраїль у квітні 1996 року, та з урахуванням вищевикладених вимог закону має право на поновлення пенсійних виплат.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року.

Згідно п.1 вказаного Порядку передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Частиною 2 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Колегія суддів вказує, що імперативними приписами п.37 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно п.39 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Проте, за вказаних обставин колегія суддів зазначає про неправомірність висновку суду першої інстанції стосовно того, що підставою для відмови у поновленні пенсії позивачу може слугувати те, що останній не звернувся безпосередньо до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області та до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Водночас, з огляду на політичну ситуацію, тимчасову окупацію АР Крим, положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким гарантований захист конституційних прав та свобод громадян України, зокрема і право на отримання пенсійних виплат, та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року у справі №1-32/2009, судова колегія вважає, що звернення позивача до управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя АР Крим 24.09.2013 року визнається таким, яке було здійснено у спосіб та в порядку, що встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак суб'єкт владних повноважень своїми діями порушив право позивача на поновлення раніше призначеної пенсії за віком, та що безперечно є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та невідповідність посилань відповідачів обставинам справи, та вважає судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Апелянт на виконання вказаних вимог довів факт дотримання вказаної процедури звернення до органу Пенсійного фонду України, та порушення його прав відповідачем, та обгрунтував провомірність своєї позиції у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, яким надана неправильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 24.07.2015 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 24.07.2015 року - скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 24.09.2013 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.