Рішення № 504890, 13.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2006

Справа №2-28/15172-2006

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег”, м. Сімферополь,

до відповідача – Державного підприємства України Міжнародний дитячий центр “Артек”, смт. Гурзуф, м. Ялта,

про стягнення 50 313,34 грн.

Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Сергєєнко О.О.- представник по довіреності № 35 від 25.09.2006 р.

Від відповідача – Кириленко А.І. - представник по довіреності № 01.11.1169 від 04.10.2006 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег”, м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Державного підприємства України Міжнародний дитячий центр “Артек”, смт. Гурзуф, м. Ялта, про стягнення 50 313,34 грн. заборгованості, у тому числі основного боргу в сумі 15 986,38 грн. та штрафніх санкцій у розмірі 34 327,02 грн.

Однак, позивачем при вказанні суми позову, у вступній та резолютивній частинах позову було допущено опечатку, оскільки до стягнення з відповідача підлягає 50 313,40 грн., замість 50 313,34 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2006 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами погодився в частині стягнення з Державного підприємства України Міжнародний дитячий центр “Артек” основного боргу в розмірі 15 986,38 грн., а в іншій частині позову просив відмовити, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву № 01.11.1271 від 31.10.2006 р.(залученому до матеріалів справи у попередньому судовому засіданні).

У судовому засіданні, 01.12.2006 р. було оголошено перерву до 08.12.2006 р. до 11 годин 10 хвилин для надання сторонами додаткових документів у справі.

08.12.2006 р засідання суду було продовжено за участю тих самих представників сторін.

У судовому засіданні 08.12.2006 р. представник позивача представив суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 24 029,51 грн. заборгованості, у тому числі основного боргу в розмірі 15 986,38 грн., пені в сумі 3 530,46 грн., штрафу в розмірі 3 288,09 грн., 3 % річних у сумі 1 224,58 грн., а також судові витрати та додав уточнений розрахунок ціни позову.

Однак, у судовому засіданні було оголошено перерву до 13.12.2006 р. до 12 годин 00 хвилин, для надання відповідачем додаткових документів у справі, зокрема, письмового відзиву на позовну заяву, з урахуванням вищезазначеної заяви позивача про уточнення позовних вимог.

13.12.2006 р. судове засідання було продовжено за участю тих самих представників сторін.

У даному засіданні суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег”позовні вимоги підтримав частково, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник Державного підприємства України Міжнародний дитячий центр “Артек” у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням вищевказаної заяви позивача № 56 від 08.12.2006 р. про уточнення позовних вимог, визнав у повному обсязі, про що також зазначив у доповненні до відзиву на позовну заяву від 13.12.2006 р., яке представив суду та просив залучити до матералів справи (про що зазначено у протоколі судового засідання).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

14 червня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег”, м. Сімферополь, та Державним підприємством України Міжнародний дитячий центр “Артек”, смт. Гурзуф, м. Ялта, був укладений договір купівлі-продажу № 26/1.

Відповідно до Розділу 1 даного договору продавець зобов’язувався передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов’язувався прийняти цей товар та оплатити його, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до Розділу 3 цього договору відпуск та прийом товару здійснюється в асортименті, кількості та за цінами, встановленими за згодою сторін на кожну партію постачання та вказується у накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 4.5. Роділу 4 вищевказаного договору № 26/1 від 14.06.2006 р. перехід права власності на товар відбувається з моменту фактичної передачі товару представнику покупця після представлення продавцю належним чином засвідченої довіреності.

Факт передачі товару відповідачеві підтверджується видатковою накладною № РН-000185 від 26.08.2005 р., згідно якої відповідачу було відвантажено: бензін А-95 у кількості 4 900 л. за ціною 3,13 грн. за 1 літр, на суму 15 312,50 грн.; дизельне пальне у кількості 7 835 л. за ціною 3,04 грн. за 1 літр на суму 23 831,46 грн., а всього на суму з ПДВ, який складає 7 828,79 грн., в розмірі 46 972,75 грн. (арк. спр. 6).

Прийняття представником відповідача вищевказаного товару підтверджується довіреністю: серії ЯИГ № 735452 від 22.08.2005 року, виданою на ім’я Дабаін Наталії Сергіївни (арк. спр. 7).

Згідно з п. 5.1. Розділу 5 договору № 26/1 від 14.06.2006 р. оплата за придбаний товар, постачання якого здійснюється за даним договором, проводиться покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів з дня відвантаження товару складом продавця.

За даними позивача, відповідач розрахунки за отриманий товар проводив частково, так, 21.11.2005 р. відповідачем було проведено часткову оплату товару в сумі 15 000 грн., що підтверджено копією кредитного платіжного документу від 21.11.2005 р. (арк.спр. 8).

17.04.2006 р. відповідачем також було проведено часткову оплату товару у сумі 15 986,37 грн., про що свідчить копія кредитного платіжного документу від 17.04.2006 р. (арк.спр. 9).

Тому, основний борг відповідача по сплаті за отриманий товар склав 15 986,38 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору № 26/1 від 14.06.2005 року передбачено, що у разі несплати, неповної або несвоєчасної сплати товару, згідно умов даного договору, покупець сплачує продавцю штрафну неустойку у розмірі 0,2 % від загальної вартості несплаченої партії товару за кожен день прострочення.

Так, за період з 30.08.2005 року по 16.08.2006 року відповідачу було нараховано пеню у розмірі 26 341,66 грн.

Однак, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог та уточненого розрахунку ціни позову, до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 05.09.2005 р. по 28.02.2006 р. у розмірі 3 530,46 грн.

В частині стягнення з відповідача 22 811,20 грн. пені у позові повинно бути відмовлено.

Пунктом 7.2 цього ж договору також передбачено, що за прострочення більше ніж на 30 днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від загальної вартості несплаченої партії товару.

Так, станом на 25.09.2005 року відповідачу нараховано штраф у сумі 3 288,09 грн., який підлягає стягненню з Державного підприємства України Міжнародний дитячий центр “Артек”.

Пунктом 7.3 цього ж договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем взятих на себе даним договором зобов’язань, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % вартості товару, у зв’язку з чим відповідачу було нараховано штраф у розмірі 4 697,27 грн.

Однак, договором, відповідно до вимог чинного законодавства України, має бути встановлено один вид штрафу, тому в частині стягнення 4 697,27 грн. штрафу (нарахованого відповідно до п. 7.3. договору) у позові повинно бути відмовлено.

Як було вказано вище, представник позивача уточнив позовні вимоги та просив, у зв’язку з перерахуванням стягнути з Державного підприємства України Міжнародний дитячий центр “Артек”, смт. Гурзуф, м. Ялта, суму основного боргу у розмірі 15 986,38 грн., 3 530,46 грн. пені, 3 288,09 грн. штрафу (застосувавши штрафні санкції за п. 7.2. договору) та 3% річних у сумі 1 224,58 грн., а всього 24 029,51 грн.

Оскільки позивачем були уточнені позовні вимоги, в яких він також просив стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 224,58 грн. , про що надав суду відповідний розрахунок на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а відповідач, зокрема, визнав цю вимогу, то вона підлягає задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 29.12.2006 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Державного підприємства України Міжнародний дитячий центр “Артек” (98600, АР Крим, смт. Гурзуф, м. Ялта, вул. Ленінградська, 41, р/р 2600400135657 у ВАТ “УкрСіббанк” м. Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 16502790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” (95022, м. Сімферополь, вул. Глінки, 63, р/р 26006011036000 в АКІБ “УкрСіббанк”, м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 31173285) 24 029,51 грн. заборгованості, у тому числі 15 986,38 грн. основного боргу, 3 530,46 грн. пені, 3 288,09 грн. штрафу, та 3% річних у розмірі 1 224,58 грн., а також 240,29 грн. державного мита та 56,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Альошина С.М.