Постанова № 50486221, 09.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.09.2015 справа №908/851/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Кододової О.В. Мартюхіної Н.О., Склярук О.І. Дем'яновій Є.Є. Гендеровська Ю.О. (за довіреністю) Не з»явився розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької областівід15.05.2015 р. (повний текст рішення складений та підписаний 04.06.2015року)у справі№ 908/851/15-г (суддя І.А. Попова)за позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», м.Краматорськ Донецької областіпро За зустрічним позовом до про стягнення 13860000 грн. суми заборгованості за кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р., 2192917 грн. 75 коп. заборгованості за відсотками, 185278 грн. 25 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту. Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», м.Краматорськ Донецької області Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м.Київ визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р., укладеного відповідачами.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.05.2015р. (повний текст рішення складений та підписаний 04.06.2015року) у справі №908/851/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 13860000грн. заборгованості за кредитом, 2192917 грн. 75 коп. заборгованості за відсотками, 185278 грн. 25 коп. пені, 73080 грн. судового збору. В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р. відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що за договором купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р. ПАТ «Дельта Банк» передано право вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» до боржників. Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги виконання зобов'язання (сплати кредиту, процентів за його користування, комісій, неустойки тощо) та забезпечення виконання цих зобов'язань (іпотека, порука, застава тощо) від боржників. Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, на думку місцевого господарського суду, заміна кредитора у зобов'язанні згоди боржника не потребує. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» виконали умови договору купівлі-продажу прав вимоги в частині повідомлення позичальника - ПАТ» Торговий дом Астрон» про відступлення права вимоги за кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р.

Доводи позивача за зустрічним позовом про порушення банком зобов'язань по кредитному договору шляхом розголошення банківської таємниці та розкриття конфіденційної інформації були відхилені місцевим господарським судом за необґрунтованістю.

Господарським судом Запорізької області не встановлено правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р., укладеного Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», внаслідок чого в задоволенні зустрічної позовної заяви судом першої інстанції було відмовлено.

Суд першої інстанці при розгляді справи встановив, що ПАТ «Торговий дом Астрон» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі у встановлені терміни та в узгоджених розмірах не виконувало, кредитні кошти та відсотки за користування кредитними ресурсами своєчасно не повертало. Згідно розрахунку позивача, який підтверджено наявними у справі доказами, заборгованість за кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р. складається з 13860000 грн. заборгованості по кредиту, 2192917 грн. 75 коп. заборгованості за простроченими процентами за період з 16.01.2014 р. по 20.01.2015 р. Доказів належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач за первісним позовом не надав. Господарський суд також зазначив, що відповідач за первісним позовом не надав доказів виконання зобов'язань за кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р., оскільки зобов'язання за кредитним договором позичальником не виконані, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 13860000 грн. заборгованості по кредиту, 2192917 грн. 75 коп. заборгованості за простроченими процентами за період з 16.01.2014 р. по 20.01.2015 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р. у відповідності до п. 3.4.9 кредитного договору банком заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 185278 грн., нараховану за прострочення у період з 06.07.2013 р. по 20.01.2015 р. Перевіривши розрахунок пені, господарський суд Запорізької області дійшов до висновку про його обгрунтованість, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та умовам договору, а відтак задовольнив їх.

Відповідач (за первісним позовом) не погодився із прийнятим рішенням та звернувся до Донецького апеляційного суду із апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року у справі №908/851/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ПАТ «Дельта Банк», зустрічний позов ПАТ «Торговий дом Астрон» задовольнити, визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013року.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в матеріалах справи акт приймання-передачі прав вимоги відсутній, ця обставина залишилися без з»ясування. Натомість, відповідно до п.2.3 договору права вимоги переходять від первісного кредитору до позивача, а обов'язки щодо передання права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання між первісним кредитором та позивачем відповідного акту приймання-передачі прав вимоги. На думку апелянта, в даному випадку, факт передання відповідачеві як новому кредиторові документів, що засвідчують право вимоги, які він звертає до відповідача у первісному позові і з яким, в свою чергу, пов»язується зобов'язання відповідача його задовольняти, - є недоведеним. Відтак, оскаржуване рішення суду першої інстанції щодо примусового стягнення з відповідача за цим зобов'язанням є безпідставним, а тому неправильним по суті.

Апелянт зауважує, що внаслідок заміни кредитора відповідач має виконувати свої зобов'язання перед зовсім іншою фінансовою установою. Порядок виконання цих зобов'язань, обліку строкової заборгованості, оплати комісій, сплати процентів має виконуватись в інший спосіб, з відкриттям відповідних рахунків, що потребує внесення відповідних двосторонніх змін до спірного кредитного договору. Будь-яких подібних змін чи доповнень до спірного кредитного договору сторонами не вносилось, ніяких додаткових угод з цього приводу не укладалось, однак ці обставини залишені судом першої інстанції без з»ясування.

Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції посилаючись на положення ч.6 ст.62 Закону України «Про банківську діяльність» мав встановити факт запровадження відносно банку відповідної програми фінансового оздоровлення банку або процедури ліквідації на момент укладення спірного договору купівлі - продажу права вимоги, чого зроблено не було.

Таким чином, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову відповідача є таким, що винесене при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а відтак таким, що підлягає скасуванню.

Представник Банку у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував за мотивами викладеними у запереченнях.

Апелянт не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом явка представників сторін не визнана обов'язковою, сторін повідомлено, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами у справі.Згідно зі ст.75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Акціонерним товариством закритого типу «Торговий дім Астрон» (позичальник, відповідач за первісним позовом) 14.11.2007 р. укладено кредитний договір №3.3ДС/371/2007-КЛТ, за умовами якого банк надає позичальнику кредити на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів. Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1 договору (13000000 грн.) та термін його кінцевого повернення визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього договору (13.11.2012 р.). Відповідно до п. 2.2 кредитного договору кредит наданий з метою фінансування витрат, пов'язаних з реконструкцією адміністративно-побутового корпусу машинобудівного технікуму за адресою: м.Дружківка, вул. Леніна, 32-а.

До кредитного договору № 3.3ДС/371/2007-КЛТ вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод щодо зміни суми кредиту, порядку сплати процентів, кінцевого строку повернення кредиту та процентної ставки за користування кредитними коштами.

14.11.2012 р. ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Торговий дом Астрон» укладено додатковий договір № 11 до кредитного договору № 3.3ДС/371/2007-КЛТ. Згідно умов договору № 3.3ДС/371/2007-КЛТ (в редакції додаткового договору № 11 від 14.11.2012р.) позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни визначені відповідними додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 25.12.2015 р.

На виконання умов Договору № 3.3ДС/371/2007-КЛТ банк перераховував на рахунок товариства «Торговий дом Астрон» грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерами, доданими до матеріалів справи.

19.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчений нотаріально за реєстровим номером - №1360. Відповідно до умов вказаного договору продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну. Термін «права вимоги» в цьому договорі означає всі права (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальником та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитним договорами та договорами забезпечення.

Перелік кредитних договорів, укладених ПАТ «Кердитпромбанк» з позичальниками, права вимоги за якими передані ПуАТ «Дельта Банк», наведений в Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.2.3 договору, права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання-передачі прав вимоги.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» листом № 2/01-17/6421 від 26.06.2013 р. повідомили АТЗТ «Торговий дом Астрон» про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р. Крім цього, в зазначеному листі боржнику повідомлено реквізити для здійснення наступних платежів за кредитними документами.

Як вбачається з акту приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги та Додатку №1 до Акту приймання-передачі прав вимоги до ПуАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги, зокрема, за Кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р.

ПАТ «Дельта Банк» у зв'язку з простроченням виконання позичальником (ПАТ «Торговий дом Астрон») зобов'язань за кредитним договором направив на адресу позичальника претензію № 18.2-703 від 31.12.2013 р. про дострокове повернення позики (а.с.47). В зазначеній претензії банк вимагав у позичальника сплатити заборгованість в сумі 13860000 грн., а також суму заборгованості за відсотками в розмірі 131005 грн. 48 коп. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 2232 грн. 95 коп. Вказана претензія залишена позичальником без задоволення.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх грошових зобов'язань за кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р. ПАТ «Дельта Банк» звернулось з позовом до суду про стягнення з ПАТ «Торговий дом Астрон» 13860000 грн. суми заборгованості за кредитом за кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р., 2192917 грн. 75 коп. пені за відсотками, 185278 грн. 25 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

ПАТ «Торговий дом Астрон» заявлено зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р. В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що боржника не повідомлено належним чином про перехід прав за Кредитним договором, підтвердження передачі права вимоги за кредитним договором 3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р. відсутнє, банком порушено зобов'язання по кредитному договору шляхом розголошення банківської таємниці та розкриття конфіденційної інформації стосовно боржника.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою кредитний договір № 3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявність заборгованості відповідача за кредитним договором №3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р. у повному обсязі та встановлені строки не виконував, отже правомірним є висновок місцевого суду про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 138600грн. та відсотками за користування кредитом в сумі 2192917,75грн.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем при зверненні до суду першої інстанції із позовною заявою були заявлені у тому числі вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 185278,25грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості розрахунку суми пені, однак вважає за потрібне зменшити її розмір та період нарахування з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Краматорськ, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014р. № 1053-р".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Законодавець надав зворотню силу Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" з моменту прийняття Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, ці заходи повинні діяти до їх скасування Президентом (ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"). Перелік, де проводиться антитерористична операція який був затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р.з урахуванням судових рішень діяв до 28.07.2015р. до моменту прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 28.07.2015року по справі №К/800/19383/15 про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р.

Тобто у будь-якому випадку позивач неправомірно нарахував пеню за період з 15.04.2014р. по 01.01.2015р.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що розміщені на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua) місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» є м.Краматорськ Донецької області.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла до висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з 15.04.2014року по 01.01.2015року у розмірі 152065,59грн. слід відмовити, а рашення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року в цій частині скасувати.

Відтак рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року по справі №908/851/15-г підлягає частковому скасуванню.

Перевіривши правомірність рішення господарського суду Запорізької області в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013року, Донецький апеляційний господарський суд дійшов до висновку про його обґрунтованість та відповідність законодавству, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, договір про відступлення права вимоги, як і будь-який інший правочин, має відповідати встановленим чинним законодавством вимогам.

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Зокрема, в силу ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7.6 договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 р. сторони передбачили, що покупець зобов'язаний надіслати кожному позичальнику повідомлення про відступлення права вимоги, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, в порядку, встановленому чинним законодавством.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» листом повідомили АТЗТ «Торговий дім Астрон» про здійснення заміни кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором № 3.3ДС/371/2007-КЛТ від 14.11.2007 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ПрАТ «Торговий дом Астрон» 02.07.2013 р. У вказаному повідомленні також зазначено реквізити для здійснення платежів новому кредитору за кредитним договором. Наявні матеріали свідчать, що позичальник здійснював відповідні платежі певний час на зазначені реквізити.

Частиною другої ст. 516 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Крім того, відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Водночас, статтею 518 Цивільного кодексу України визначено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Отже, приписами статті 516 Цивільного кодексу України визначене загальне правило, в силу якого на заміну кредитора у зобов'язанні згода боржника не потрібна, однак, встановлюється і виняток з відповідного правила - така заміна неможлива без згоди кредитора у випадках, встановлених законом.

Щодо посилань апелянта на те, що в матеріалах справи відсутній акт приймання передачі прав вимоги, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що ненадання первинних документів, які засвідчують право, як і наявність заперечень боржника щодо вимог кредитора не є підставою вважати спірний договір недійсним.

Так, неподання таких документів первісним кредитором новому кредитору ніяк не порушує прав позивача, який згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Однак, на момент повідомлення про відступлення вимоги (02.07.2013р.) боржник не висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов'язанні, які він мав проти первісного кредитора (ч.1 ст.518 Цивільного кодексу України)

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи недоведеність позивачем факту порушення відповідачами суб'єктивного матеріального права або законного інтересу позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги ПАТ «Торговий дом Астрон» є недоведеними, безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.61 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Відтак посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що укладенням спірного договору купівлі-продажу прав вимоги без дозволу відповідача порушується право відповідача на надання такої згоди при передачі матеріалів кредитної справи та пов'язаної із цим особистої інформації іншій особі, що фактично є розголошенням банківської таємниці, колегією суддів відхилені за необґрунтованістю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Торговий дом «Астрон», м. Краматорськ Донецької області задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року у справі №908/851/15-г ґрунтується на чинному законодавстві та підстав для його скасування в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви не вбачається.

Судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Результати апеляційного провадження у справі №908/851/15-г оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Торговий дом «Астрон», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року у справі №908/851/15-г, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року у справі №908/851/15-г, скасувати частково.

Прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 152065,59грн.та судового збору в розмірі 684,37грн.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року у справі №908/851/15-г у наступній редакції:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Двірцева, 6, ЄДРПОУ 20387067) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юр. адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б; пошт. адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп. 20, ЄДРПОУ 34047020) 13860000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2192917,75грн. заборгованості за відсотками, 33212,66грн. пені, 72395,63грн. судового збору.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2015року у справі №908/851/15-г залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м.Київ на користь Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», Донецька область, м.Краматорськ судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 342,19грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати накази у відповідності до закону України «Про виконавче провадження»

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В.Кододова

Судді: Н.О.Мартюхіна

О.І.Склярук

Надруковано: 5 прим.

1.позивачу;

1. відповідачу;

1. у справу;

1. апеляційному суду.

1. ГСЗО.