Рішення № 50485058, 15.09.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

10 вересня 2015 року Справа № 927/1091/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Кредобанк",

вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026

поштова адреса: комаха А.І., вул. Іллінська, 8, БЦ "Іллінський", 10 під'їзд, 6 поверх, м. Київ, 04070

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 45594,16грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Комаха А.І (довіреність №7996 від 08 липня 2015 року),

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 10 вересня 2015 року на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання стягнення 45594,16грн. боргу, в тому числі 36962,52грн. неповернутої суми овердрафту, 8365,54грн. пені по основній сумі овердрафту, 266,10грн. пені по прострочених відсотках. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання овердрафту №41/13 від 24 вересня 2013 року.

Ухвалою суду від 27 серпня 2015 року розгляд справи відкладався.

09 вересня 2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, в якій відповідач, також, не заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що ним частково погашено заборгованість в сумі 2000,00грн. Суд долучив заяву до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10 вересня 2015 року суд оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви та перейшов до розгляду справи по суті.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

24 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір про надання овердрафту №44/13 (далі - договір) (а.с. 8-14).

Відповідно до умов п.1.1, 2.1, 2.4 договору банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність, грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним. Банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник приймає його на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості по овердрафту - 48000,00грн., дата остаточного повернення овердрафту - 23 вересня 2014 року.

Положеннями пункту 2.2 договору визначено, що річна процентна ставка встановлюється в залежності від строку безперервного дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника (строку використання овердрафту), а саме: 18,5% річних - строк використання від 1 до 3 днів; 22,0% річних - строк використання від 4 до 7 днів; 23,5% річних - строк використання від 8 до 15 днів; 24,0% річних - строк використання від 16 до 30 днів; 24,5% річних - строк використання від 31 до 45 днів; 25,0% річних - строк використання від 46 до 60 днів; 25,5% річних - строк використання від 61 днів.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили нарахування комісії за надання овердрафту.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, вказаної у п. 2.2. цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом з моменту надання овердрафту до терміну, вказаному у п. 2.4. цього договору.

На виконання умов договору, позивач надавав відповідачу кредитні кошти, про що свідчить виписка з поточного рахунку відповідача (а.с. 15-25).

Згідно пункту 4.1. договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору позивач направляв 09 січня 2015 року відповідачу лист №2-1226-15/2014-15 з вимогою погасити борг у строк до 09 лютого 2015 року (а.с. 28-31). Відповідач дані вимоги не виконав, кредитні кошти не повернув.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на 17 червня 2015 року заборгованість відповідача по кредиту становить 36962,52грн.

21 серпня 2015 року, тобто після порушення провадження у справі, відповідач поповнив поточний рахунок на 2000,00грн., про що свідчить платіжне доручення №79 від 21 серпня 2015 року (а.с. 46) та підтверджує представник позивача у судовому засіданні.

Отже, на момент винесення рішення судом заборгованість відповідача по кредиту становить 34962,52грн.

З огляду на вищевикладене та згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 2000,00грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору в цій частині.

Також, позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення 8365,54грн. пені по основній сумі овердрафту за період з 17 січня 2015 року по 16 червня 2015 року, 266,10грн. пені по прострочених відсотках за період з 17 січня 2015 року по 08 квітня 2015 року.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.6. цього договору, а саме 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати кредиту та процентів.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 10 липня 2014 року №6 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов Пленуму ВГСУ" у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доповнено підпунктом 2.5.1 такого змісту: "2.5.1. Частиною першою статті 35 ГПК передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі." Зокрема, абзацами 4, 6 даного підпункту визначено, що про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості). Не передбачено законом й можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин.

Заява відповідача від 09 вересня 2015 року №б/н свідчить про те, що відповідач визнав заборгованість перед позивачем повністю в сумі 45594,16грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 43594,16грн., в тому числі 34962,52грн. - неповернута сума овердрафту, 8365,54грн. - пеня по основній сумі овердрафту, 266,10грн. - пеня по прострочених відсотках.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1827,00грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Крім того, відповідачем подано суду заяву про розстрочення виконання рішення суду таким чином: часткове погашення заборгованості в сумі 15140,39грн. - в строк до 10 жовтня 2015 року; часткове погашення заборгованості в сумі 15140,39грн. - в строк до 10 листопада 2015 року; часткове погашення заборгованості в сумі 15140,39грн. - в строк до 10 грудня 2015 року. Дана заява обґрунтована тим, що відповідач перебуває у складному фінансовому становищі, що значно може утруднити виконання рішення суду.

Присутній у судовому засіданні представник позивача не заперечив щодо розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. ст. 121 Господарського процесуального кодекс України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2, 7.2 постанови Пленуми Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17 жовтня 2012 року розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом; вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд, враховуючи фінансовий стан відповідача, з метою збереження його фінансової платоспроможності, вважає за можливе задовольнити заяву, розстрочивши виконання рішення суду на три місяці з наступним графіком погашення: 15140,39,00 грн. - до 10 жовтня 2015 року; 15140,39,00 грн. - до 10 листопада 2015 року; 15140,39,00 грн. - до 10 грудня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 78, 80, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2000,00грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026; поштова адреса: Комаха А.І., вул. Іллінська, 8, БЦ "Іллінський", 10 під'їзд, 6 поверх, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 09807862; р/р 290999901023 в ЦФ ПАТ "Кредобанк" м. Львів, МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) 34962,52грн. заборгованості по овердрафту, 8365,54грн. пені за несвоєчасне повернення овердрафту, 266,10грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків та 1827,00грн. судового збору.

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Чернігівської області на три місяці.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази зі строками пред'явлення до виконання:

на суму 15140,39грн. - до 10 жовтня 2015 року,

на суму 15140,39грн. - до 10 листопада 2015 року,

на суму 15140,39грн. - до 10 грудня 2015 року.

Повне рішення складено 15 вересня 2015 року.

Суддя В.В. Моцьор