Рішення № 50483780, 08.09.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа № 925/1067/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Г.І. Петровського

до Корсунської сільської ради Тальнівського району Черкаської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кухарського Сергія Дмитровича

про визнання недійсним рішення

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Хелис Н.М.

Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: Плесюк О.С. за довіреністю віл 11.11.2014;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: особисто третя особа Кухарський С.Д., а також Заболотна Н.Г. за довіреністю від 12.06.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Г.І. Петровського звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Корсунської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання недійсним рішення відповідача від 16.09.2005 № 24/6 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості Кухарському С.Д.".

В обґрунтування позову позивач вказав на порушення спірним рішенням його права власності на вказаний у цьому рішенні об'єкт нерухомості.

Ухвалою від 30.06.2015 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ім. Г.І. Петровського до розгляду, порушив провадження у цій справі, залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кухарського Сергія Дмитровича, призначив розгляд справи в судовому засіданні на 10 годину 14.07.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 14.07.2015 господарський суд Черкаської області у відклав розгляд справи на 10 годину 30 хвилин 27.08.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 27.08.2015 господарський суд Черкаської області за клопотанням представника позивача продовжив строк розгляду справи на 15 днів по 09.09.2015 і відклав розгляд справи на 11 годину 08.09.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідань суду, призначених на 10 годину 14.07.2015, на 10 годину 30 хвилин 27.08.2015 і на 11 годину 08.09.2015, проте його представник у ці судові засідання не з'явився і не повідомив господарський суд про причини нез'явлення.

Відзив на позов від відповідача до господарського суду не надійшов.

Третя особа проти позову заперечила, оскільки вважає позивача неналежним позивачем через бездоказовість його права власності на вказаний у спірному рішенні об'єкт нерухомості. Крім того, третя особа у поданих до господарського суду відзиві на позов письмових заявах вказала на сплив строку позовної давності за заявленою позивачем позовною вимогою та на необхідність припинення провадження у цій справі у зв'язку з наявністю постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015, якою вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.09.2015 за участю представника позивача, третьої особи та її представника, представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав, а третя особа та його представник підтримали заперечення проти позову, викладені у поданих до господарського суду відзиві на позов та письмових заявах.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню даного спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.05.2004 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2004 у справі №04/952 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - Беднарчука Миколи Петровича за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "Скіф" про примусове звільнення приміщення млина та складських приміщень встановлено, що 20.10.1996 між колективним сільськогосподарським підприємством ім. Петровського, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю ім. Петровського, і приватним підприємством "Скіф" був укладений договір купівлі-продажу млина №95, за яким колективне сільськогосподарське підприємство ім. Петровського продало належний йому на праві власності млин, розташований по вул. Петровського, 36 у с. Корсунка на території Корсунської сільської ради, приватному підприємству "Скіф".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 у справі 02/2344 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського до приватного підприємства "Скіф" про визнання договору недійсним укладений між колективним сільськогосподарським товариством ім. Петровського, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю ім. Петровського, і приватним підприємством "Скіф" договір купівлі-продажу млина від 20.10.1996 №95 був визнаний недійсним.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.12.2004 у справі №16/2060 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського до Корсунської сільської ради про скасування свідоцтва про право власності та спонукання відповідача до вчинення дій позов задоволено повністю, визнано недійсним і скасовано свідоцтво від 10.04.2000 про право власності приватного підприємства "Скіф" на млин, розташований по вул. Петровського, 36 у с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області, видане на підставі рішення виконкому Корсунської сільської ради від 18.03.1999 №6/6 і зобов'язано Корсунську сільську раду видати товариству з обмеженою відповідальністю ім. Петровського свідоцтво на право власності на приміщення млина у складі дво- та чотириповерхової будівель загальною площею 3200 кв.м., трьох складських приміщень загальною площею 2000 кв. м. за адресою: вул. Петровського, 36 у с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області. При цьому господарський суд Черкаської області вказаним рішенням встановив, що, оскільки договір купівлі-продажу млина від 20.10.1996 №95 визнаний постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 у справі 02/2344 недійсним, то цей договір не створив для приватного підприємства "Скіф" правовідносин з переходу до нього права власності на приміщення млина і право власності на ці приміщення залишилося за позивачем, тобто за товариством з обмеженою відповідальністю ім. Петровського.

Рішення господарського суду Черкаської області від 11.05.2004 у справі №04/952, від 30.12.2004 у справі №16/2060, та постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2004 у справі №04/952 і від 25.08.2004 у справі 02/2344 набрали законної сили, тому відповідно до ч. 5 ст. 123 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України вказані судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України, а відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлені ними обставини стосовно колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського та його правонаступника - товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Після визнання постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 у справі 02/2344 недійсним договору купівлі-продажу млина від 20.10.1996 №95 та прийняття господарським судом Черкаської області рішенням від 30.12.2004 у справі №16/2060 товариство з обмеженою відповідальністю ім. Петровського належний йому на праві власності млин по вул. Петровського, 36 у с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області нікому не відчужувало.

16 вересня 2005 року Корсунська сільська рада, не зважаючи на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2004 у справі 02/2344 та рішення господарського суду Черкаської області від 30.12.2004 у справі №16/2060, які набрали законної сили, прийняла спірне рішення №24/6 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості Кухарському С.Д.", яким вирішила оформити право власності на комплекс будівель у складі: (млин двох та чотирьох поверховий, три складських приміщення, приміщення вагової, перший поверх профілакторію, трансформаторна, норія), розташованих по вул. Петровського, 36 у с. Корсунка, Кухарському Сергію Дмитровичу, як такому, що набув це право від приватного підприємства "Скіф", з видачею йому свідоцтва про право власності.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Спірне рішення від 16.09.2005 №24/6 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості Кухарському С.Д." є незаконним, оскільки було прийняте Корсунською сільською радою всупереч обов'язкового до виконання нею рішення господарського суду Черкаської області від 30.12.2004 у справі №16/2060, щодо зобов'язання видати товариству з обмеженою відповідальністю ім. Петровського свідоцтво на право власності на відповідні приміщення млина, розташовані по вул. Петровського, 36 у с. Корсунка Тальнівського району Черкаської області, та з порушенням вимог ст. 321 Цивільного кодексу України щодо непорушності встановленого вказаними вище судовими рішеннями права власності товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського на приміщення млина.

Відтак спірне рішення Корсунської сільської ради від 16.09.2005 №24/6 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості Кухарському С.Д." є таким, що не відповідає вимогам закону і порушує право власності товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського на млин, тому в силу ст. 393 Цивільного кодексу України за позовом цього товариства підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

28 липня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю ім. Петровського звернулося до Тальнівського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом до Корсунської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з вимогами, у тому числі і про визнання незаконним та скасування рішення Корсунської сільської ради від 16.09.2005 № 24/6 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості Кухарському С.Д."

З 28.07.2012 по 16.06.2015 адміністративна справа №2-а-411/12, яка була відкрита Тальнівським районним судом Черкаської області за вказаним вище адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського, розглядалася адміністративними судами різних інстанцій.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 у адміністративній справі №2-а-411/12 позов товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського до Корсунської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 16.09.2005 № 24/6 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості Кухарському С.Д." залишено без розгляду з підстав подання позивачем позовної заяви подано з пропущенням встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до адміністративного суду і відсутністю підстав для визнання судом причин пропуску вказаного строку поважними. Ця ухвала в касаційному порядку не оскаржувалася.

Отже, у адміністративній справі №2-а-411/12 адміністративними судами розглядався адміністративний позов, який не був розглянутий по суті, а був залишений без розгляду.

24 червня 2015 товариство з обмеженою відповідальністю ім. Петровського звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання недійсним рішення Корсунської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 16.09.2005 № 24/6 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості Кухарському С.Д." з підстав порушення цим рішенням права власності позивача.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

Прийняття Корсунською сільською радою спірного рішення не є здійсненням цією радою владних повноважень у сфері реалізації її управлінських функцій, тому даний спір не є публічно-правовим. Позов товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського спрямований на захист свого порушеного права власності на об'єкт нерухомого майна і не пов'язаний із захистом його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади і місцевого самоврядування.

Отже, даний спір має розглядатися господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України, а відтак твердження відповідача про необхідність припинення провадження у цій справі у зв'язку з наявністю постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015, якою вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, не відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного процесуального законодавства, тому не береться до уваги господарським судом.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пункт 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України до його виключення із ч. 1 ст. 268 цього Кодексу передбачав, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється:

Законом України від 20.12.2011 №4176-VІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" п. 4 із ч. 1 ст. 268 був виключений, а пунктом 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" названого Закону було встановлено, що з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, остання має право звернутися до суду протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Закон України від 20.12.2011 №4176-VІ набрав чинності з 15.01.2012, отже за цим Законом товариство з обмеженою відповідальністю ім. Г.І. Петровського мало право звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Корсунської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання недійсним рішення відповідача від 16.09.2005 № 24/6 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості Кухарському С.Д." протягом трьох років у період з 15.01.2012 по 14.01.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Г.І. Петровського згідно з його ж твердженнями знало про наявність спірного рішення задовго до 15.01.2012, але фактично звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання його недійсним лише 24.06.2015, тобто після спливу встановленого Законом України від 20.12.2011 №4176-VІ строку на звернення до суду з такими позовами.

Причиною пропуску встановленого Законом України від 20.12.2011 №4176-VІ трирічного строку на звернення до господарського суду з позовом товариство з обмеженою відповідальністю ім. Г.І. Петровського пояснило тривалим розглядом адміністративної справи №2-а-411/12 в судах адміністративної юрисдикції.

За оцінкою господарського суду Черкаської області вказана товариством з обмеженою відповідальністю ім. Петровського причина пропуску встановленого Законом України від 20.12.2011 №4176-VІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" трирічного строку на звернення з позовом до суду не є поважною, оскільки розгляд адміністративними судами адміністративної справи №2-а-411/12 ніяким чином не перешкоджав позивачу вчасно звернутися з відповідним позовом до господарського суду.

За таких обставин відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ім. Г.І. Петровського слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 15.09.2015.

СУДДЯ М.В. Дорошенко