Ухвала суду № 50474431, 04.09.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9402/15-ц

Провадження № 2/369/4054/15

У Х В А Л А

іменем україни

4 вересня 2015 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться дана цивільна справа.

До суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суду в порядку забезпечення позову передати на зберігання ОСОБА_1 акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_2» автомобіль марки MITSUBISHI модель OUTLANDER, 2005 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КХС № 563345, а також призначити відповідальною особою за зберігання автомобіля керівника напрямку основних засобів Департаменту управління активами та АГУ ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_5.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання право власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору між сторонами є стягнення заборгованості за кредитним договором № 161 від 08.08.2005 року. При цьому, представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову відносно майна відповідача, яким було забезпечено виконання кредитних зобовязань, вимог щодо якого в позовній заяві заявлено не було.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження обєктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

З огляду на викладене, вважаю, що обраний вид забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам позивача, оскільки майно, щодо якого заявлено обраний захід забезпечення, не є предметом спору, а тому його обрання може суттєво порушити майнові права відповідача, а відтак суд не вбачає підстав для передання на зберігання позивачу автомобіля марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2005 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 208, 209, 210 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и л а :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Суддя : Т.В.Дубас