Постанова № 5046427, 13.07.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
13.07.2009
Номер справи
2а-7956/09
Номер документу
5046427
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 р.

м. Полтава

Справа № 2а-7956/09

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Єресько Л.О.

При секретарі - Бредун М.В.

За участю:

представника позивача: Марусич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції до дочірнього підприємства «Любич-Кременчук» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стекс» про визнання угоди недійсною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2006 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Любич-Кременчук» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стекс» про визнання недійсним договору № ДП - 00007 від 30.10.2003 р. щодо купівлі-продажу товару (м'ясоподуктів) та стягнення з ДП «Любич-Кременчук» на користь держави грошові кошти в сумі 1 843 282 грн. 47 коп.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.08.2006 р. позовну заяву було повернуто позивачу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2008 р. вищезазначену ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.06.2008 р. позовна заява була залишена без руху, надано строк для усунення недоліків до 30.07.2008 р.

08.07.2008 р. ухвалою Господарського суду Полтавської області матеріали позовної заяви направлені Полтавського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2008 р. було продовжено строк для усунення недоліків до 29.08.2008 р.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2008 р. було відкрито провадження по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 30.10.2003 р. між відповідачами було укладено договір № ДП - 00007 на поставку м'ясної продукції на загальну суму 1 184 282 грн. 47 коп. Разом з тим, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2004 р. визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Стекс» №36085186 від 01.10.2003 р. з моменту внесення до реєстру платників ПДВ. Враховуючи, що спірний договір укладений 30.10.2003 р. позивач посилається на ст.49 Цивільного кодексу Української РСР який діяв на момент укладення договору та зазначає, що оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Стекс» визнано недійсним з 01.10.2003 р. то спірний договір був укладений з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Просили визнати недійсним договір № ДП - 00007 від 30.10.2003 р., укладений між відповідачами, та стягнути з ДП «Любич - Кременчук» на користь держави грошові кошти в сумі 1 843 282 грн. 47 коп.

31.10.2008 р. позивач надав суду заяву про зміну підстав позову, просили визнати вищевказаний договір таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та стягнути з ДП «Любич - Кременчук» вищезазначену суму.

 Відповідачі заперечення на позов не надали, в судове засідання не з'являлися, ухвала та повістки направлені:

 ДП «Любич-Кременчук» на адресу: м.Кременчук, вул.60 років Жовтня, 158, кв.20.;

ТОВ «Стекс» на адресу: м.Київ, вул.Олександра Пироговського, 19, корп. 8.

Відповідно до витягу Державного реєстратора Кременчуцької міської ради №247110 серія АА від 09.04.09 р. (ДП «Любич-Кременчук» - відсутнє за місцезнаходженням) та довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 08.05.2009 р. № 12/1-7/954 відповідачі зареєстровані за вищезазначеними адресами та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавали. Разом з тим, поштові відправлення суду, направлені на зазначені адреси, повертаються до суду із поштовими відмітками про відсутність адресатів за вказаними адресами.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача здійснювалась згідно із даними в ЄДР та управління статистики, підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства дочірнього підприємства «Любич-Кременчук» за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 року, в ході якої було встановлено, що зазначене підприємство мало взаємовідносини з ТОВ «Стекс», що здійснювались на підставі договору від 30.10.2003 р. № ДП - 00007.

Дочірнє підприємство «Любич - Кременчук» зареєстровано як юридична особа 10.09.1999 р. (ідентифікаційний код 30566269), свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 127301, номер запису про державну реєстрацію 1 585 105 0001 001347, перебувало на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та мало свідоцтво платника ПДВ від 03.11.2005 р. 2005 р. № 23488476.

30.10.2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стекс» (продавець) та дочірнім підприємством «Любич-Кременчук» (покупець) був укладений договір №ДП - 00007 на поставку м'ясної продукції, згідно якого продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

На виконання вищезазначеного договору в період з 14.01.2004 р. по 13.02.2004 р. між ТОВ «Стекс» та ДП «Любич-Кременчук» відбулась поставка м'ясної продукції на загальну суму 1 843282,47 грн. (в т.ч. ПДВ - 307 213 грн. 74 коп.), в зв'язку з чим ТОВ «Стекс» були виписані податкові накладні № 58 від 14.01.2004 р., № 60 від 15.01.2004 р., № 61 від 16.01.2004 р., № 63 від 18.01.2004 р.№ 64 від 19.01.2004 р., № 65 від 19.01.2004 р., № 66 від 20.01.2004 р., № 67 від 21.01.2004 р., № 69 від 23.01.2004 р., № 71 від 24.01.2004 р., № 72 від 26.01.2004 р., № 73 від 26.01.2004 р., № 76 від 28.01.2004 р., № 82 від 03.02.2004 р., № 89 від 09.02.2004 р., № 94 від 13.02.2004 р., № 95 від 13.02.2004 р., № 96 від 13.02.2004 р., № 97 від 13.02.2004 р.

Фактичне виконання зазначених у податкових накладних поставок відбулось по видаткових накладних № 0052 від 14.01.2004 р., № 0054 від 15.01.2004 р., № 0055 від 16.01.2004 р., № 0057 від 18.01.2004 р., № 0058 від 18.01.2004 р., № 0059 від 19.01.2004 р., №0060 від 20.01.2004 р., № 0061 від 21.01.2004 р., № 0063 від 23.01.2004 р., № 0066 від 24.01.2004 р., № 0067 від 26.01.2004 р., № 0068 від 26.01.2004 р., № 0071 від 28.01.2004 р., № 0077 від 03.02.2004 р., № 0084 від 09.02.2004 р., № 0091 від 05.03.2004 р., № 0092 від 05.03.2004 р., № 0093 від 05.03.2004 р., № 0094 від 10.03.2004 р.

ДП «Любич - Кременчук» провів розрахунок з ТОВ «Стекс» відповідно до рахунків, які були досліджені Кременчуцькою ОДПІ під час проведення перевірки, та підтверджено їх виконання.

Таким чином, вищевказаний договір було виконано обома сторонами в повному обсязі, реальність та товарність проведених операцій не заперечується Кременчуцькою ОДПІ.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом яка виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) та платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно із п.п. 7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «про ПДВ» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону України «Про ПДВ» визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стекс» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 01.07.2003 р. рішенням Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації № 19746 (ідентифікаційний код 32523929), перебувало на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва та мало свідоцтво платника ПДВ від 01.10.2003 р. № 36085186.

Відповідно до п.п. «Г» п.9.8 ст. 9 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання , яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2004 р. визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Стекс» №36085186 від 01.10.2003 р. з моменту внесення до реєстру платників ПДВ та установчі документи (з моменту реєстрації) та скасовано державну реєстрацію (доказів про проведення державної реєстрації припинення юридичної особі - ТОВ «Стекс» позивачем не надано суду).

Тобто на момент укладення договору (жовтень 2003 року) та видання податкових накладних (січень-лютий 2004 року) ТОВ «Стекс» на виконання вищевказаної угоди, підприємство було зареєстровано в установленому законодавством порядку, було включено до ЄДРПОУ та мало свідоцтво платника ПДВ, отже мало всі правові підстави для складання податкових накладних.

Виходячи із системного аналізу норм законодавства суд приходить до висновку, що юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його державної реєстрації та свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визначення недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні . Третя особа не може посилатись на них у спорі в разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявність умислу при укладенні угоди не може бути підтверджено лише рішенням суду про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи та свідоцтва платника ПДВ однієї із сторін договору, оскільки предметом дослідження в такій справі є відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу при укладенні угоди при здійсненні ним підприємницької діяльності.

Щодо вимоги позивача про стягнення із ДП «Любич - Кременчук» на користь держави грошові кошти в сумі 1 843 282 грн. 47 коп. суд зазначає наступне.

За наслідками ст.49 Цивільного кодексу Української РСР який діяв на момент укладення договору, згідно якої якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї із сторін, все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Разом з тим, 01.01.2004 р. згідно з пп. 1, 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу (надалі - ЦК), Цивільний кодекс УРСР від 18.07.63 р. втратив чинність.

Цивільний кодекс, який набрав чинності, не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені ст. 49 ЦК УРСР. Цим кодексом скасовано відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК), не є адміністративно-правова конфіскація.

За змістом ч. 2 ст. 5 ЦК, Кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

Разом з тим, такі санкції за укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені Господарським кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2004 р.

Згідно із ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Однак, відповідно до пункту 5 розділу IX "Прикінцеві положення" ГК наведені положення цього Кодексу застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності, вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, а за порушення, вчинені до набрання ними чинності, - лише в разі, якщо вони пом'якшують відповідальність за ці порушення. (Постанова, Верховний Суд|Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду, від 04.03.2008, № 08/31 "Про визнання угоди недійсною").

Посилання позивача на ту обставину, що в мотивувальній частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28.09.2004 р., яким визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Стекс» №36085186 від 01.10.2003 р. з моменту внесення до реєстру платників ПДВ та установчі документи (з моменту реєстрації) та скасовано державну реєстрацію, зазначено, що дане підприємство з моменту реєстрації звітується з нульовими показниками, оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією із сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, встановлених вищевказаною статтею, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховування, ухилення від сплати податків.

Реальність угоди та товарність проведених господарських операцій на виконання цієї угоди по купівлі - продажу м'ясної продукції Кременчуцькою ОДПІ не заперечується, більш того підтверджується документами (податковими накладними, видатковими накладними та платіжними дорученнями), які досліджувались позивачем під час проведення перевірки ДП «Любич - Кременчук» та відображені в акті про результати цієї перевірки.

Інших доказів про наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, хоча б у однієї із сторін позивачем не надано.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також судом враховано, що ч. 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування вищевказаної санкції лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України та можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього ж кодексу.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При укладенні оспорюваної угоди 30.10.2003 року (остаточно виконана в квітні 2004 р.) позовна заява була подана до суду у серпні 2006 року, тобто за межами граничного строку, передбаченого ст. 250 вищевказаного Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9 Закону України «Про податок на додану вартість»ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , ст.49 Цивільного кодексу Української РСР, ч. 2 ст. 5, пп. 1, 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208, п. 5 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції до дочірнього підприємства «Любич-Кременчук», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стекс» про визнання угоди недійсною та стягнення коштів відмовити .

Постанова, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20.07.2009 р.

Суддя Л.О. Єресько

Часті запитання

Який тип судового документу № 5046427 ?

Документ № 5046427 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 5046427 ?

Дата ухвалення - 13.07.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 5046427 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 5046427 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 5046427, Полтавський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 5046427, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 13.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 5046427 відноситься до справи № 2а-7956/09

Це рішення відноситься до справи № 2а-7956/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 5046423
Наступний документ : 5046462