Рішення № 50461135, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/13979/15Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України

про стягнення 11 056,57 грн.

Представники сторін:

від позивача: Самойленко М.В. - представник за довіреністю № 01-38-186 від 11.08.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України про стягнення 11 056,57 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.01.2014 року між ним та Всеукраїнською фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України укладено договір №471/07/17 на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У зв'язку з неналежним виконання умов договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою про стягнення коштів в розмірі 11 056,57 грн., з яких: 9 170,63 грн. основний борг за невиконані зобов'язання відповідно до договору, 1 847,38 грн. пеня за прострочення виконання основного зобов'язання за договором та 38,56 грн. пеня за несвоєчасне повернення банківських відсотків за договором.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.06.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.06.2015 року.

В судове засідання 22.06.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.06.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32008929, але 22.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав документи по справі, заяву про залучення третьої особи до участі у справі.

Представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду від 04.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.06.2015 року розгляд справи відкладено на 21.07.2015 року.

21.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, позивач - документи на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2015 року.

У судовому засіданні 21.07.2015 року представник відповідача підтримав подане клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2015 року задоволено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. Продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

28.08.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав документи по справі.

В судове засідання 07.09.2015 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином що підтверджується протоколом судового засідання.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача поданого раніше про залучення третьої особи до участі у справі у зв'язку з необґрунтованістю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.01.2014 року між виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ВД Фонду) та Всеукраїнським фізкультурно-спортивним товариством "Колос" агропромислового комплексу України (ФСТ) укладено договір №471/07/17 на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п.1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, Порядком часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 08.10.2013 № 49 (далі Порядок), та іншими нормативними актами Фонду, ВД Фонду здійснює перерахування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - кошти Фонду) на окремий поточний рахунок ФСТ у межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею "Оздоровчі заходи" на 2014 рік.

Отримувачем цільових коштів Фонду згідно з цим договором виступають дитячо-юнацькі спортивні школи (далі - ДЮСШ), що мають в установах банку окремий поточний рахунок для надходження та здійснення витрат по коштах Фонду та інші джерела фінансування (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, загальна сума фінансування за цим договором становить 23 058 000 грн. 00 коп.

Відповідно до додаткового договору №2 до договору від 01.10.2014 року, внесено зміни до п.2.1 договору, відповідно до якого загальна сума фінансування за цим договором становить 22 043 000 грн. 00 коп.

Згідно з п.3.2 договору, ВД Фонду здійснює перерахування коштів Фонду ФСТ для подальшого перерахування місцевим; осередкам ФСТ та ДЮСШ, що безпосередньо підпорядковуються ФСТ для забезпечення часткового фінансування ДЮСШ щомісячно до 25 числа рівними частинами від загальної суми фінансування за цим договором, відповідно до кошторису, що є невід'ємною частиною цього договору та наданими ФСТ заявками на фінансування.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2014 року (п.9.1 договору).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором, які виникли під час його дії (п.9.2 договору).

Пунктом 3.7 договору встановлено, що ФСТ повертає ВД Фонду невикористані за 2014 рік кошти Фонду протягом 5 банківських днів після здачі Виконавчій дирекції Фонду зведеного річного звіту про використання коштів Фонду.

Відповідно до п.3.5 договору до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, ФСТ перераховує на рахунок Виконавчої дирекції Фонду суми відсотків, нарахованих банком на залишки коштів Фонду.

Згідно з п.4.2.4 договору, ВД Фонду має право вимагати від ФСТ повернення коштів, які не використані ФСТ, місцевими осередками ФСТ та підпорядкованими їй ДЮСШ за 2014 рік, протягом 5 банківських днів після здачі нею зведеного річного звіту про використання коштів Фонду.

ФСТ зобов'язана надати до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, ВД Фонду зведений звіт про використання коштів Фонду по ФСТ (п.4.3.4 договору).

З наявного в матеріалах справи зведеного звіту та звіту по обласних організаціях про використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» АПК України за 2014 рік вбачається, що залишок коштів Фонду на кінець звітного періоду становить 242 221,45 грн. з яких 736,13 грн. нарахування банком відсотків на залишки коштів.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, зведений звіт на адресу позивача надійшов 20.01.2015 року.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем здійснено повернення на загальну суму 233 050,82 грн. з яких 232 314,69 грн. - залишок невикористаних коштів та 736,13 грн. - нарахованих банком відсотків на залишки коштів., а саме:

28.01.2015 року на загальну суму 202 337,37 грн. (39 112,00 грн. та 163 225,37 грн.);

30.01.2015 року в розмірі 121,97 грн. (відсотки нараховані банком);

27.02.2015 року в розмірі 7 264,00 грн.;

04.03.2015 року в розмірі 22 713,32 грн. та 614,16 грн. (відсотки нараховані банком).

Суд не погоджується з твердження відповідача щодо того, що під час підрахунку повернення коштів позивачем не враховано 2 279,95 грн. - повернення заробітної плати по Черкаській обл.. організації, та зазначає наступне.

Як вбачається з наданих документів повернення коштів в розмірі 2 279,95 грн. відбулося 12.06.2014 року, що на думку суду, мало б бути враховано відповідачем при складанні звіту про використання коштів Фонду за 2014 рік.

Також, заперечуючи проти позову відповідач посилався на п.6.1 та 6.2 договору щодо форс-мажорних обставин та зазначив, що 15.06.2015 року ним подано заяву №277/02-5 до Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин. Та, 23.07.2015 року отримано відповідь, в якій зазначено, що порушення зобов'язання з боку ВФСТ «Колос» не вбачається, ВФСТ «Колос» виконало умови договору в повному обсязі.

Відповідно до п.6.1 договору, жодна із сторін цього договору не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання будь-якого зі своїх обов'язків за цим договором, якщо невиконання буде наслідком форс-мажорних обставин, що виникли після іадання цього договору .

Під форс-мажорними обставинами слід вважати обставини, що знаходяться поза контролем волі сторін цього договору і які роблять виконання умов цього договору неможливим. Зокрема, такими обставинами є стихійні лиха (бурі, циклони, повені, землетруси, тобто такі погодні умови, які роблять надання неможливим); пожежі, руйнування внаслідок дії вибухових пристроїв, які знаходились у землі; радіаційна, хімічна забрудненість, війна, блокада, валютні обмеження чи інші заходи урядів і урядових органів, правові зміни в законах, розпорядження державно-адміністративних органів, інші подібні обставини, що роблять неможливим виконання цього договору і яким сторони не могли запобігти розумним способом (п.6.2 договору).

Відповідно до листа Міністерства Юстиції України № 6602-0-26-14/8.1 від 30.05.2014 р., за загальним правилом під "форс-мажором" розуміється виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, результатом яких є невиконання зобов'язань однією із сторін.

Таким чином, сторони мають право самостійно визначити у договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором і суб'єктів, що мають його підтверджувати.

Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Так, Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників) (частина 3 статті 14 вказаного Закону).

Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (частина друга ст. 3 цього Закону).

Як вбачається з листа Торгово-промислової палати від 30.05.2014 р. N 1362/-05-5, Торгово-промислова палата (далі - ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів (контрактів) на підставі чинного законодавства України, Методики про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин.

До ТПП зацікавлена сторона договору (контракту) подає письмову заяву, підписану її керівником. Заява прописується у довільній формі. В заяві вказуються початок виникнення подій (які віднесені в контракті/договорі до форс-мажорних обставин), період дії цих обставин та їх наслідки. Також у заяві вказується, які зобов'язання за договором не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин, та контактна інформація для зворотного зв'язку.

До заяви додаються такі документи: належним чином засвідчена копія договору (контракту) з усіма додатками (змінами та доповненнями, якщо вони були). У ньому мають бути вказані обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати форс-мажорними, вказані органи країн, що підтверджують факт настання обставин форс-мажору; інформація про обсяг виконаних (або невиконаних) зобов'язань по договору (контракту); документи компетентних державних органів, що підтверджують настання події.

За результатами розгляду документів ТПП видає сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини. Сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини - це документ установленої форми, який є підтвердженням настання форс-мажорних обставин на території України, виданий ТПП згідно з нормами чинного законодавства.

Сертифікат (висновок) видається заявнику на бланку ТПП. У сертифікаті (висновку) вказуються сторони контракту (договору), дата його укладення, місце, час, період (якщо це можливо вказати на дату звернення), протягом якого мали місце надзвичайні та невідворотні події.

Сертифікат (висновок) підписується Президентом ТПП, Першим віце-президентом або Віце-президентами. На сертифікаті (висновку) ставиться печатка ТПП.

Сертифікат видається по кожному контракту (договору) окремо українською (або іноземною) мовою за бажанням заявника. Копії виданих сертифікатів (висновків) та документів, на підставі яких вони були видані, зберігаються у департаменті юридичного забезпечення протягом 3-х років.

В матеріалах справи наявний лист Торгово-промислової палати України №2561/05.0-5.4 від 23.07.2015 року, в якому зазначено, що доведення наявності форс-мажорних обставин покладається саме на сторону яка не має можливості виконати зобов'язання. Із змісту наданих документів не вбачається порушення зобов'язань з боку заявника. Торгово-промислова палата України не вбачає підстав для засвідчення форс-мажорних обставин для Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України.

У зв'язку з вищезазначеним, в суду відсутні підстави для визнання зазначених відповідачем обставин форс-мажорними.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 9 170,63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання основного зобов'язання за договором в розмірі 1 847,38 грн. та 38,56 грн. пені за несвоєчасне повернення банківських відсотків за договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.5.6 договору, на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахованих за кожний день прострочення платежу.

Суд погоджується з розрахунком пені за прострочення виконання основного зобов'язання за договором в розмірі 1 847,38 грн. та 38,56 грн. пені за несвоєчасне повернення банківських відсотків за договором наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент подання позову), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір"(в редакції на момент подання позову) визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. позивач.

За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України (02002, м. Київ, вулиця Флоренції, будинок 1/11; ідентифікаційний код: 01287191) на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вулиця Боричів Тік, 28, ідентифікаційний код: 25885944) основний борг в розмірі 9 170 (дев'ять тисяч сто сімдесят) грн. 63 коп., пені за прострочення виконання основного зобов'язання за договором в розмірі 1 847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) грн. 38 коп., пені за несвоєчасне повернення банківських відсотків за договором в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 56 коп.

3. Стягнути з Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України (02002, м. Київ, вулиця Флоренції, будинок 1/11; ідентифікаційний код: 01287191) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.09.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий