Рішення № 50461121, 31.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015Справа №910/10845/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна»

До Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «ЕРА»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс»

Про стягнення 1 368 549,09 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Майорова О.І., довіреність № б/н від 26.05.2015р.

від відповідача Дацьків А.І., довіреність № б/н від 02.07.2015

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «ЕРА» (далі - відповідач); третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс» про стягнення 1 368 549,09 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не повертаються кошти надані, на виконання кредитного договору № 122-09/КР-SEL від 27.12.2010р.

Ухвалою суду від 28.04.2015р. порушено провадження у справі № 910/10845/15 та призначено розгляд на 12.06.2015 р.

09.06.2015р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

12.06.2015р. представник позивача надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 24.07.2015р.

25.06.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

24.07.2015р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

24.07.2015р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 31.08.2015р.

31.08.2015р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав докази на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2015р., проти позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «ВЕСНА» та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі - Банк, ПАТ ПУМБ») був укладений договір про відступлення права вимоги № 1574/61 від 19.02.2015 р.. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за № 467, 468 (далі - Договір відступлення), на підставі якого, Банк (первісний кредитор) відступив ТОВ «ВЕСНА» (новий кредитор), а ТОВ «ВЕСНА» прийняло права вимоги, що належать Банку, і стало кредитором за наступними договорами:

Кредитним договором № 122-09/KP-SEL від 27.12.2010 р., укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс» (далі - третя особа).

Договором поруки № 122-09T1-3-SEL від 27.12.2010 р. (далі - «Договір поруки»), укладеним між Банком та Відкритим акціонерним товариством «Севастопольське підприємство «ЕРА», (далі - «Відповідач»)

Як зазначає позивач у поданому позові та наданих суду поясненнях, за вказаним договором відступлення, до Позивача перейшли права Банку як кредитора за зобов'язаннями, що виникли з Кредитного договору, Договору поруки в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу зазначених прав (п. 1.2. договору про відступлення).

Згідно п. 1.3. договору відступлення, загальна сума права вимоги за Кредитним договором, Договором поруки, яке було відступлено Банком Позивачу згідно Договору відступлення, станом на 18.02.2015 р. включно становить 1 368 549,09 грн., з яких:

заборгованість з повернення основної суми кредиту за Кредитним договором - 1 201 033,53 гривень;

заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом за Кредитним договором - 167 515, 56 гривень.

Згідно п. 1.4. договору відступлення, право вимоги за Кредитним договором та Договором поруки переходить до нового кредитора (Позивача) з моменту підписання сторонами Договору відступлення.

Позивач стверджує, що у зв'язку з укладенням договору відступлення, ПАТ «ПУМБ» повідомило Відповідача про відступлення на користь ТОВ «ВЕСНА» права вимоги за Кредитним договором, Договором поруки, внаслідок чого, позивач вважає, що право вимоги за Договором поруки перейшло до Позивача в день укладення Договору відступлення, а саме - 19.02.2015 р., у зв'язку з чим невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором поруки порушує інтереси ТОВ «ВЕСНА», як кредитора у відповідних зобов'язаннях.

Згідно поданого до суду позову, позивач стверджує, що третьою особою порушено умови кредитного договору, так як третя особа не сплачує кредитні кошти отримані за договором кредитування, укладеним з банком, а оскільки право вимоги за кредитним договором, на підставі вищевикладеного, перейшло до позивача, то останній повідомляє суд про те, що за договором кредитування у третьої особи перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 1201033,53 грн. - основного боргу по кредиту та 167 515,56 грн. - заборгованості зі сплати відсотків за кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань третьою особою за Кредитним договором між Банком та Відкритим акціонерним товариством «Севастопольське підприємство «ЕРА» (далі - Відповідач) був укладений договір поруки № 122-09/T1-3-SEL від 27.12.2010 р. (далі - Договір поруки).

Згідно ст.ст. 1, 2 договору поруки, відповідач поручився перед кредитором (Позивачем) за виконання боржником (ТОВ «Автобудсервіс») зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно своїх пояснень позивач стверджує, що Відповідач відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання ТОВ «Автобудсервіс» в повному обсязі та в тому ж обсязі, що й ТОВ «Автобудсервіс», включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, тобто солідарно.

Згідно п. 3.1 договору поруки, у разі порушення зобов'язання боржником, кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати Зобов'язання (або ту чи іншу його частину). Кредитор не зобов'язані підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання Зобов'язання Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобов'язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів.

Позивач стверджує, що у зв'язку з невиконанням ТОВ «Автобудсервіс» зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, на підставі п. 3.1. Договору поруки 16.01.2015 р. Банком було надіслано на адресу Відповідача вимогу № 61-05-26 від 14.01.2015 року про виконання зобов'язань за договором поруки.

Згідно п. 7.3 договору поруки, будь-які повідомлення і/або документи, що направляються Сторонами один одному у зв'язку з цим Договором, мають бути викладені у письмовій формі і вважатимуться поданими належним чином, якщо вони спрямовані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу Сторін. Повідомлення і/або документи вважаються спрямованими з дати їх відправки однією Стороною іншій за адресою, вказаною в Договорі поруки. Сторона вважається повідомленою про зміну адреси іншої Сторони, виключно у разі укладення Сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору. Сторони погодилися, що повідомлення і/або документи вважаються отриманими Поручителем на сьомий календарий день з дати реєстрації кредитором рекомендованого листа у відділенні поштового зв'язку (при цьому Поручите несе ризик отримання таких листів в строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення Поручителеві, вказаний в повідомленнях і/або документах.

Згідно п. 3.2. Договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену кредитором вимогу у повному обсязі у строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання вимоги.

Позивач вважає, що відповідач вчасно отримав вимогу про виконання забезпеченого порукою зобов'язання, а тому мав виконати свої договірні зобов'язання, погасити борг третьої особи, в строк до 26.01.2015 р., проте відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань. внаслідок чого позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив суд стягнути з відповідача 1201033,53 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту та 167 515,56 грн. - заборгованість за відсотками по кредиту, крім того, позивач просив суд відшкодувати судовий збір у розмірі 27370,98 грн., сплачений за подачу позовної заяви на розгляд до суду.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, виходячи з такого.

Пунктом 1.3 договору поруки визначено солідарну відповідальність третьої особи (далі - боржник) і Відповідача за порушення зобов'язань за Кредитним договором Боржником та деталізовано, що дає право Кредитору вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від Боржника так і від Поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Отже, першою необхідною підставою виникнення обов'язку у Відповідача (як солідарного боржника за Кредитним договором) виконання вимог Позивача (як правонаступника кредитора за вказаним договором Банку) є порушення основного зобов'язання зі сторони Боржника.

Оскільки ЦК України не визначає строку виконання зобов'язання поручителем, у разі пред'явлення до нього вимоги кредитором, повинні застосовуватись положення ст. 530 ЦК України, якими передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язоку семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.2 договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується виконати пред'явлену йому вимогу Кредитора в валюті Зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання такої вимоги. Така вимога у разі порушення зобов'язань Боржником відповідно до п. 3.1 договору поруки направляється Поручителеві в письмовій формі.

Отже, другою необхідною підставою виникнення обов'язку у Відповідача виконання вимог Позивача є отримання таких вимог у письмовій формі.

Окрім цього, п.7.3 Договору поруки визначено, що будь-які повідомлення і/або документи, які направляються Сторонами одна одній у зв'язку з цим договором, мають бути викладені у письмовій формі і вважатимуться поданими належним чином, якщо вони спрямовані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу Сторони. Сторони погодилися, що повідомлення і/або документи вважаються отриманими Поручителем на сьомий календарний день з дати реєстрації кредитором рекомендованого листа у відділенні поштового зв'язку або в день особистого вручення Поручителеві, вказаний в повідомленнях і/або документах.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, прийнятими відповідно до Закону про поштовий зв'язок та затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правилами поштового зв'язку), деталізовано поняття рекомендованого поштового відправлення, а саме визначеного його як реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення. Окрім цього, Правилами поштового зв'язку встановлено, що реєстроване поштове відправлення це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку, а також що розрахунковий документ - документ встановленої, відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв 'язку.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства можна дійти висновку, що належним доказом відправлення рекомендованого листа в розумінні Договору поруки може бути лише розрахунковий документ (фіскальний чек), який:

виданий оператором поштового зв'язку, створеним відповідно до Закону про поштовий зв'язок та інших вимог національного законодавства України;

оформлений відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, третьою необхідною підставою виникнення обов'язку у Відповідача виконання вимог Позивача є подання таких вимог одним із належних способів, а саме шляхом:

вручення особисто Відповідачу, або

відправлення рекомендованим листом Відповідачеві через відділення поштового зв'язку.

Такі обставини відповідно до вищеперелічених положень Закону про поштовий зв'язок та Правил поштового зв'язку мають підтверджуватися належними та допустимими доказами - розрахунковими документами (фіскальними чеками, описами поштового вкладення або повідомленнями про вручення кореспонденції).

Як вказується позивачем в позовній заяві, у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, на підставі п. 3.1 Договору поруки 16.01.2015 р. Банком було надіслано на адресу Відповідача вимогу №61-05-26 від 14.01.2015 р. про виконання зобов'язань за договором поруки, що, підтверджується квитанцією № 04096 (номер поштового ідентифікатора 2990118104096) від 16.01.2015 р., виданою відділенням поштового зв'язку №11 федерального державного унітарного підприємства «Пошта Криму» (далі - ФДУП «Пошта Криму»).

Така квитанція, яку позивач вважає належним та допустимим доказом подання вимоги до поручителя в розумінні п.7.3 Договору поруки, видана ФДУП (рос. Федеральное государственное унитарное предприятие) «Пошта Криму», яке засноване на тимчасово окупованій території України Автономній Республіці Крим, не може вважатися належним доказом відправки відповідачу, виходячи з наступного.

Згідно з повідомленням Київського відділення УДППЗ «Укрпошта» №30-626 від 23 червня 2014 року, щодо діяльності поштових відділень на тимчасово окупованих територіях «у зв'язку з силовим захопленням АР Крим та м. Севастополь та блокуванням усіх об'єктів поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» на території півострову, національний оператор змушений тимчасово припинити прийом і доставку пошти в напрямку до АР Крим та м. Севастополь до врегулювання ситуації. Таким чином, відправлення рекомендованих листів з використанням відділень національного оператора поштового зв'язку, яким відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10-р є Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", на той момент, коли як стверджує позивач було відправлено повідомлення відповідачу, не здійснювалось.

Внаслідок чого, суд вважає, що подані позивачем докази направлення на адресу відповідача повідомлення про заміну вигодонабувача за кредитним договором та про наявну заборгованість по кредитному договору, є неналежними.

Отже, враховуючи вищенаведене, банком та позивачем не доведено виконання положення п.7.3 Договору поруки, стосовно належного направлення вимоги до відповідача, як поручителя за зобов'язаннями боржника, відповідно до Кредитного договору, що є істотною умовою Договору поруки та обов'язковою до виконання згідно із ст. ст. 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Беручи до уваги те, що позивачем не надано жодного іншого належного доказу відправлення зазначеної вимоги до Відповідача від власного імені як правонаступника за Договором відступлення до моменту пред'явлення позову, суд дійшов висновку про те, що обов'язок виконати таку вимогу у відповідача на момент звернення до суду позивача не виник, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1 368 549,09 грн.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 14.09.2015р. )

Суддя В.І.Мельник