Рішення № 50461107, 10.09.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р. Справа № 911/3217/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт»

про стягнення 6695075,33 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Слічна С.І., довір. № 352 від 17.08.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт» (далі - відповідач) про стягнення 6695075,33 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 25.09.2012 р. з ТОВ «Підприємство «Будконтракт» кредитного договору № 63684-20/12-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно якого банк зобов'язувався надати ТОВ «Підприємство «Будконтракт» кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3900000,00 грн., а відповідач - повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту.

Згідно умов договору позивач відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію, проте ТОВ «Підприємство «Будконтракт» не виконало свої зобов'язання за договором, укладеним з позивачем, у визначені договором строки не погасило заборгованість з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 3604477,00 грн. основного боргу, 22527,99 грн. відсотків, 6190,57 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 990490,53 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 604367,10 грн. 30% річних, 1467022,14 грн. інфляційних втрат.

Розгляд справи відкладався.

07.09.2015 р. до господарського суду Київської області ПАТ «Банк «Київська Русь» було подано документи на виконання ухвали суду від 29.07.2015 р.

Представник позивача у судових засіданнях 20.08.2015 р. та 10.09.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 20.08.2015 р. та 10.09.2015 р. уповноваженого представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.09.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

25.09.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт» (позичальник) було укладено кредитний договір № 63684-20/12-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах, з урахуванням додаткових угод до договору: ліміт кредитної лінії - 3900000,00 грн.; кінцевий термін повернення кредиту - 15.12.2014 р.; ціль використання - для ведення статутної діяльності; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка за користування - 15,0% річних.

Згідно з п. 2.1 договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 2062090331 в ПАТ «Банк «Київська Русь», код банку (МФО) 319092.

Відповідно до п. 4.1 договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Остаточне повернення кредиту (заборгованість за всіма отриманими відповідно до договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту.

Пунктами 4.3 - 4.5 договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня списання кредитних коштів позичкового рахунку по дату кінцевого терміну повернення кредиту. Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 1-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок в ПАБ «Банк «Київська Русь», виходячи із фактичної заборгованості за кредитом. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою, переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

У відповідності з п. 8.1 договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентам та іншим платежам згідно з договором, з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних від простроченої суми, за весь час прострочення (п. 8.2 договору).

Згідно з п. 8.6 договору позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем коли зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання.

Відповідно до п. 9.2 договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями та ін.), умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань (договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, або в інший строк, встановлений у відповідній вимозі банку, повернути суму заборгованості за кредитом, що залишилась, сплатити проценти, винагороди, інші платежі за договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі настання будь-якого з випадків, зокрема, порушення позичальником строків (термінів) сплати платежів, що встановлені умовами даного договору.

Згідно положень п. 10.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Позивачем та відповідачем, шляхом підписання договорів від 01.03.2013 р., від 24.04.2013 р., 31.05.2013 р., від 27.06.2013 р., від 17.07.2013 р., від 26.08.2013 р., від 24.09.2013 р., від 23.10.2013 р., від 19.11.2013 р., від 10.12.2013 р., від 01.04.2014 р., від 05.09.2014 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, кінцевої дати повернення кредиту, термінів сплати відсотків за користування кредитними коштами.

На виконання умов кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредит та перераховано суму кредитних коштів, що підтверджується виписками з особового рахунку ТОВ «Підприємство «Будконтракт» у ПАТ «Банк «Київська Русь».

Вищезазначене свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором в частині надання кредиту.

Проте, позичальник свої зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим внаслідок порушення останнім умов кредитного договору № 63684-20/12-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.09.2012 р., відбулося прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок заборгованості або докази внесення коштів на погашення кредиту за кредитним договором № 63684-20/12-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.09.2012 р. суду не надав.

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за неповернутим кредитом у сумі 3604477,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позов ПАТ «Банк «Київська Русь» містить вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом.

Розмір відсотків, визначений банком, становить 22527,99 грн. за період з 01.12.2014 р. до 15.12.2014 р., є обґрунтованим, у зв'язку з чим відсотки за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача в заявленій позивачем сумі.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача пеню, передбачену п. 8.1 договору № 63684-20/12-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.09.2012 р.

Як зазначалось вище, пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення, а п. 8.6 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем коли зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 16.12.2014 р. до 07.07.2015 р. на суму 3604477,00 грн. в сумі 990490,53 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня за несвоєчасне повернення кредиту підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 16.12.2014 р. до 07.07.2015 р. на суму 22527,99 грн. в сумі 6190,57 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня за несвоєчасну сплату відсотків підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, зазначеним вище п. 8.2 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентам та іншим платежам згідно з договором, з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних від простроченої суми, за весь час прострочення.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 30% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 30% річних у сумі 604367,10 грн. за період з 16.12.2014 р. до 07.07.2015 р. на суму 3604477,00 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 1467022,14 грн. за період з 16.12.2014 р. до 07.07.2015 р. на суму 3604477,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати також підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що приписами Закону України «Про судовий збір» відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, 27, код 33212451) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11а, код 24214088) - 3604477 (три мільйони шістсот чотири тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 22527 (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 99 коп. відсотків за користування кредитом, 990490 (дев'ятсот дев'яносто тисяч чотириста дев'яносто) грн. 53 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6190 (шість тисяч сто дев'яносто) грн. 57 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 604367 (шістсот чотири тисячі триста шістдесят сім) грн. 10 коп. 30% річних, 1467022 (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч двадцять дві) грн. 14 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Будконтракт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, 27, код 33212451) в доход Державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 15.09.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна