Рішення № 50460589, 03.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2015Справа №910/16793/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел»

Про стягнення 53 077,65 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Лукянчук А.В. представник за довіреністю № 493 від 15.06.15.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел» (далі - відповідач) про стягнення 53 077,65 грн., а саме: 51 879,45 грн. - основного боргу, 1 198,20 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.15. порушено провадження у справі № 910/16793/15 та призначено її до розгляду на 18.08.15.

За результатами судового засідання 18.08.15. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 03.09.15., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 03.09.15. позивачем було подано письмові пояснення по справі та підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 03.09.15. повторно не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Поштові повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду у справі № 910/16793/15 наявні в матеріалах справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/16793/15.

В судовому засіданні 03.09.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.13. між позивачем (страховик, довіритель) та відповідачем (повірений, агент) укладено Договір доручення (агентська угода) № 900.3314.01.111.5735.01 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) страховик доручає, а агент на умовах, визначених Договором, приймає на себе зобов'язання здійснювати посередницьку діяльність, а саме: від імені та на підставі довіреності довірителя вчиняти дії, пов'язані з укладанням та виконанням умов договорів страхування між страховиком та страхувальниками на території України, а також виконувати інші дії, передбачені п. 2.1 Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, повірений має право отримати винагороду за посередницьку діяльність, яка здійснюється ним в інтересах страховика в розмірі та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, з метою реалізації цього доручення повірений:

- проводить маркетингові дослідження страхового ринку з метою пошуку потенційних страхувальників і встановлення з ними відносин;

- пропонує страхувальникам страхові послуги довірителя;

- надає консультації щодо умов надання страхових послуг Довірителем;

- проводить переговори з потенційними страхувальниками на предмет укладення договорів страхування;

- укладає, сприяє укладанню та виконанню умов договорів страхування між довірителем та страхувальниками, зокрема проводить роботи, пов'язані з укладанням, підписанням, виконанням умов і супроводженням договорів страхування, отриманням страхових платежів від страхувальників та перерахуванням їх довірителю, в тому числі оформленням всіх необхідних документів, необхідних для сплати страхових платежів, та контролює своєчасну сплату страхувальниками страхових платежів;

- здійснює всі інші дії, необхідні для реалізації предмету цього Договору.

Розділом 10 Договору сторони погодили, що повірений самостійно розраховує і нараховує страхові платежі (внески, премії) згідно з чинним законодавством України та інструкціями довірителя. При виявленні договору страхування, за яким неправильно розрахований страховий платіж, сторони діють згідно з розділу 5 Договору. Страховий платіж сплачується страхувальником на рахунок повіреного. Повірений має право отримувати страхові платежі відповідно до договору страхування та інструкцій довірителя безпосередньо під час укладення договору страхування. У таких випадках повірений зобов'язаний укласти договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу. Повірений перераховує страхові платежі довірителю за вирахуванням винагороди, що належить Повіреному.

Згідно з розділом 11 Договору, винагорода повіреному встановлюється як певний відсоток від суми страхових платежів, сплачених довірителеві страхувальниками за договорами страхування, укладеними безпосередньо повіреним або за його сприяння. Розмір винагороди повіреному визначається у додатку 3 до Договору. Максимальний розмір винагороди повіреному, встановлений в додатку 3 до Договору, за конкретним договором страхування, укладеним за участю повіреного, залежно від встановленого довірителем та застосованого повіреним страхового тарифу може бути змінений за письмовою домовленістю сторін, конкретний розмір винагороди за конкретним договором страхування зазначається в акті виконаних робіт (акті звірки розрахунків). Звірка розрахунків сторін здійснюється на підставі акта виконаних робіт (додаток 6 до Договору). Акт виконаних робіт (акт звірки розрахунків) складається довірителем на вимогу повіреного протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання відповідного запита від повіреного та надсилається повіреному електронною поштою. Підставою для складання акта виконаних робіт є: наявність у довірителя належних йому других примірників договорів страхування; своєчасне перерахування страхових платежів за укладеними договорами в розмірі повної сумі, зазначеної в договорі страхування, за вирахуванням винагороди, що належить повіреному. У разі наявності розбіжностей між відомостями, зазначеними в договорах страхування, реєстрі та фактично перерахованих платежах, строки складання акта виконаних робіт переносяться до погодження цих розбіжностей. Після отримання акта виконаних робіт електронною поштою повірений його підписує та надсилає довірителеві факсом для правильного відображення в бухгалтерському обліку довірителя. Водночас повірений надсилає довірителеві оригінали підписаного акта виконаних робіт рекомендованим листом, кур'єрським доставлянням тощо. Довіритель підписує Акт протягом 10 днів після отримання від повіреного підписаного Акту. Повірений при здійсненні посередницької діяльності за цим Договором використовує власні засоби виробництва. Всі витрати, пов'язані з укладенням договорів страхування, повірений компенсує за рахунок своєї винагороди.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 14.1 в редакції додаткової угоди № 3 від 31.03.14. до Договору з моменту підписання і діє до 18.03.15.

Позивач вказує на те, що відповідач подав позивачу щодекадні звіти про укладені договори страхування за три декади грудня 2014 року та за три декади січня 2015 року, проте не перерахував належні позивачу страхові платежі в розмірі 51 879,45 грн. в строки, передбачені п. 10.6 Договору.

Відповідно до п. 10.8 Договору, в разі затримки перерахування повіреним суми страхових платежів більш як на 10 днів, винагорода повіреному за такими платежами не нараховується і не сплачується.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 165/02-02 від 02.02.15. з вимогою погашення існуючої заборгованості зі сплати страхових платежів та повернути бланки договорів страхування і укладені договори страхування, проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно ч. 1 ст. 1005 Цивільного кодексу України, повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

Повірений зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення (ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України).

За своїм змістом договір доручення передбачає обов'язок повіреного негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення (п. 3 ст. 1006 ЦК України).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не перерахував позивачу в строк передбачений Договором страхові платежі в розмірі 51 879,45 грн., чим прострочив виконання свого зобов'язання. Таким чином вказана сума становить борг відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення та підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування».

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 198,20 грн. пені.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 10.7 Договору за несвоєчасне перерахування повіреним суми страхових платежів, він сплачує довірителю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1 198,20 грн. пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел» (04210, м. Київ, проспект героїв Сталінграда, б. 6А; ідентифікаційний код 33782884) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 19; ідентифікаційний код 30968986) 51 879 (п'ятдесят одну тисячу вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 45 коп. - основного боргу, 1 198 (одну тисячу сто дев'яносто вісім) грн. 20 коп. - пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.15.

Суддя Т.М. Ващенко