Рішення № 50445052, 14.09.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.15р. Справа № 904/6930/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРО-СОЮЗ", смт. Ювілейне

про стягнення заборгованості за кредитним договором

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРО-СОЮЗ", смт. Ювілейне

до Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"

про визнання недійсним договору поруки

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Петруня А.В., дов. № 02-36/2115 від 10.08.2015 року, представник;

Аверянов С.М., дов. від 15.12.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРО-СОЮЗ", смт. Ювілейне про стягнення заборгованості за кредитним договором № 126-СВ від 03.09.2010 та договором поруки № 126-СВ/SUR-1 від 06.09.2010у розмірі 78 985 831,59 грн. (з яких: 35 728 900,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 4 108 823,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 22 112 649,68 грн. неустойка за несвоєчасне повернення кредиту, 997 083,98 грн. неустойка за несвоєчасне повернення відсотків, 15 399 155,90 грн. інфляційні втрати за кредитом, 639 218,53 грн. інфляційні втрати за відсотками) та 1 570 766,01 доларів США (1 480 622,13 доларів США сума заборгованості за кредитом, 90 143,88 доларів США сума заборгованості за відсотками).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 126-СВ від 03.09.2010, в частині повного та своєчасного повернення кредиту та відсотків.

11.08.2015 року до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АГРО-СОЮЗ" про визнання недійсним договору поруки № 126-СВ/SUR-1 від 06.09.2010. Також ТОВ "Компанія" АГРО-СОЮЗ" просило звільнити його від сплати судового збору за подання зустрічного позову.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що договір поруки був підписаний представником відповідача (за первісним позовом) за відсутності повноважень на його підписання, тобто без отримання попередньої згоди Загальних зборів учасників ТОВ "Компанії "АГРО-СОЮЗ".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2015 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"АГРО-СОЮЗ" для спільного розгляду з первісним позовом. Відстрочено сплату судового збору за подання зустрічного позову.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.09.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Виробниче підприємство «Агро-Союз» (далі за текстом - Позичальник) та ВАТ "УніКредит Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі креедитор/Позивач) був укладений Кредитний договір №126-СВ від 03.09.2010 року (далі - Кредитний договір).

За умовами п.1.1 Кредитного договору Банк відповідно до умов та на термін цього Договору надає Позичальнику револьверну кредитну лінію без зобов'язання надання (Кредит) із загальною сумою кредиту 4 400 000,00 доларів США з можливістю отримувати в доларах США, євро та гривні таз терміном кредиту до 03 вересня 2011 року, урахуванням обмежень, визначених у Договорі, зокрема, але не обмежуючись, у пп. 3.2. (h)-3.2 (j) Договору.

Згідно з умовами п.3.2 Кредитного договору Банк надає кошти Позичальнику однією або кількома сумами (частка або частки).

Додатковою угодою №11 від 09.12.2013р. до Кредитного договору Банк та Позичальник домовились змінити Кредитний договір та викласти його з усіма додатками до нього у новій редакції.

Додатковою угодою №11 від 09.12.2013 р. сторонами були погоджені наступні умови Кредитного договору:

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк відповідно до умов цього Договору надає Позичальнику Фінансування із Загальною Сумою Фінансування 8 625 397,50 дол. США з можливістю отримувати в доларах США, євро, гривні та терміном фінансування до 31.07.2014 р.

Згідно із п.1.2 Кредитного договору Фінансування надається з метою фінансування обігових коштів Позичальника, а також шляхом відкриття непокритих акредитивів та надання Гарантій.

За умовами п. 5.1 Кредитного договору Позичальник сплачує Банку проценти за отримані та непогашені Частки (згідно із визначенням, погодженим Сторонами в Кредитному договорі, частка - частина Фінансування, що надається Позичальнику в рамках Загальної Суми Фінансування), якщо інше передбачено Договором.

За умовами п. 5.2 Кредитного договору процентна ставка для Часток в доларах США та Євро змінюваною і складається з маржі 12% річних та ставки LIBOR. (відповідно до валюти Частки). При цьому максимальний розмір збільшення процентної ставки для Частки в доларах США та Євро складає 17% річних (підпункт 5.2.1 Кредитного договору). Процентна ставка для Часток в гривні є фіксованою і на дату укладення цього Договору становить 28% річних (підпункт 5.2.2 Кредитного договору).

Відповідно до п. 5.2.3 Кредитного договору незважаючи на викладене п.5.2.2 цього Договору, ля кожної Частки в гривнях, крім Часток, що надаються згідно з пп. 3.5.1, 3.6.1, 3.6.2 цього договору, процентна ставка додатково погоджується Сторонами у письмовій формі у відповідній заявці на отримання Частки та буде застосовуватись до такої Частки до Дати повернення Частки, але будь-якому випадку до дати фактичного погашення Позичальником такої частки, якщо інше не уде передбачене умовами цього Договору.

Порядок сплати процентів погоджений у п. 5.4 Кредитного договору. Зокрема, нараховані проценти за кожен Процентний період, крім останнього, сплачуються Позичальником протягом строку сплати процентів, а за останній процентний період - в Термін сплати процентів. Сплата процентів здійснюється шляхом переказу коштів на внутрішньобанківський рахунок.

Згідно із погодженими сторонами в Кредитному договорі визначеннями термінів:

Строк сплати процентів - означає період у часі, що дорівнює 6 календарним дням, протягом якого Позичальник зобов'язаний сплатити проценти, нараховані за відповідний процентний період, крім випадків, коли застосовуються Термін сплати процентів. Якщо останній день Строку сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший день, що не є робочим днем, днем закінчення цього строку є наступний за таким днем робочий день;

Термін сплати процентів означає календарну дату, в яку Позичальник зобов'язаний сплатити проценти і застосовується при строкову остаточному погашенні останньої Частки, де така календарна дата збігається з Датою повернення Частки та у будь-якому випадку з останнім днем терміну фінансування.

Згідно із п. 7.1 Кредитного договору повернення або дострокове погашення Частки або будь-якої частини здійснюється у валюті, в якій така частка була надана; проценти сплачуються у валюті виданої Частки.

За умовами п.6.6 Кредитного договору в разі несплати Позичальником в належний термін будь-сої суми за цим Договором. Позичальник сплачує неустойку за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з подвійної облікової ставки Національного банку. Неустойка за несплату Позичальником в належний термін будь-якої суми в Євро або доларах США за цим Договором сплачується Позичальником у гривневому еквіваленті, сторони погодилися, що строк позовної давності до вимог, що пов'язані з неустойкою, зазначеною у цьому пункті, та строк її нарахування становить 3 роки.

Згідно із п. 10.2 після настання Випадку невиконання (в т.ч. якщо Позичальник не сплачує юєчасно будь-яку суму, яку він повинен сплатити за Фінансовим документом (Кредитним договором, заявами, страховими договорами тощо) в строки, що визначені Кредитним договором - п.1.1 Кредитного договору) Банк може вимагати виправити порушення протягом строку, визначеного банком,направивши письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням цього строку.

Додатковою угодою №14 від 30.01.2015 до Кредитного договору Термін фінансування (згідно із значеннями термінів, погодженими сторонами у Кредитному договорі, Термін фінансування назначає дату, не пізніше настання якої (включно) Загальна сума фінансування повинна бути вернута Позичальником, на яка зазначена в п.1.1 цього Договору) за Кредитним договором було продовжено до 28.02.2015 р.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 ст. 509 ЦК зазначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов говору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. 610 ЦК зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як визначено у ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання 5ов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за можливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 1049 ЦК визначає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого мого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

06 вересня 2010 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (далі - Поручитель/Відповідач) був укладений Договір поруки №126-СВ/SUR-1 (далі - Договір поруки).

Згідно із п.1.1 Договору поруки Поручитель, як солідарний боржник зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Банку за його першою вимогою, всі необхідні платежі за кредитним договором, в тому числі і погасити Кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.2 Договору поруки Поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені п.1.1 Договору поруки, якщо йому надіслана Банком письмова вимога протягом 2 робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені Поручителем на рахунки Банку, вказані у вимозі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за рушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст. 554 ЦК України).

11 червня 2015 року Позивачем на адресу Позичальника була направлена вимога №08.42-186/67-11706 від 11 червня 2015 року про виконання порушеного зобов'язання, в якій Банк просив протягом 2 робочих днів виконати порушене зобов'язання та погасити заборгованість за Кредитним договором.

Ця вимога була отримана Позичальником та Відповідачем 16 червня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заборгованість за Кредитним договором не була погашена.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача (за первісним позовом) щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 39 837 723,50 грн. (з яких: 35 728 900,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 4 108 823,50 грн. сума заборгованості за відсотками) та 1 570 766,01 доларів США (з яких: 1 480 622,13 доларів США сума заборгованості за кредитом, 90 143,88 доларів США сума заборгованості за відсотками) підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.6 договору встановлено, що у разі несплати позичальником в належний термін будь-якої суми за цим договором, позичальник сплачує неустойку за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з подвійної облікової ставки Національного банку. Неустойка за несплату позичальником в належний термін будь-якої суми в євро або доларах США за цим договором сплачується позичальником у гривневому еквіваленті. Сторони погодилися, що строк позовної давності до вимог, що пов'язані з неустойкою, зазначеною у цьому пункті, та строк її нарахування становить 3 роки.

У зв'язку з тим, що відповідач (за первісним позовом) прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем (за первісним позовом) нараховано неустойку за несвоєчасне повернення кредиту за період з 30.10.2014 по 13.07.2015 у розмірі 22 112 649,68 грн. та неустойку за несвоєчасне повернення відсотків за період з 30.10.2014 по 13.07.2015 у розмірі 997 083,98 грн.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, судом встановлено, що вимоги позивача (за первісним позовом) щодо стягнення з відповідача (за первісним позовом) неустойки за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 22 112 649,68 грн. та неустойки за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 997 083,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем (за первісним позовом) нараховано інфляційні втрати за кредитом за період жовтень 2014 - червень 2015 у розмірі 15 399 155,90 грн. та інфляційні втрати за відсотками за період жовтень 2014 - червень 2015 у розмірі 639 218,53 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, судом встановлено, що вимоги позивача (за первісним позовом) щодо стягнення з відповідача (за первісним позовом) інфляційних втрат за кредитом у розмірі 15 399 155,90 грн. та інфляційних втрат за відсотками у розмірі 639 218,53 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом господарський суд зазначає наступне.

Позивач (за зустрічним позовом) просить суд визнати недійсним договір поруки № 126-СВ/SUR-1 від 06/09/2010, посилаючись на недотримання при його укладенні ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України. Водночас, позивач (за первісним позовом) ґрунтує свої вимоги на цьому кредитному договорі, тому суд перш за все повинен встановити чи відповідає спірний договір вимогам чинного законодавства та чи підлягає задоволенню зустрічний позов.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що позивач (за зустрічним позовом) вважає, що кредитний договір був підписаний представником позивача (за зустрічним позовом) за відсутності повноважень на його підписання, а саме без отримання попередньої згоди Загальних зборів учасників ТОВ "Компанія "АГРО-СОЮЗ".

Відповідно до абз. 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно з частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з пунктом 6.9 Статуту ТОВ "Компанія "АГРО-СОЮЗ" директор підприємства діє без довіреності від імені Товариства, а також укладає угоди, договори (контракти) та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 6.1 Статуту ТОВ "Компанія "АГРО-СОЮЗ" вищим органом управління Товариства є Загальні збори його учасників.

Згідно з пунктом 6.2.15 Статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, укладання одного чи декількох кредитних договорів (позик) або взяття на себе будь-яких інших зобов'язань Товариства та/або дочірніх підприємств, на суму, що перевищує або у сукупності призводить до перевищення 15% передбачених бюджетом кредитів (позик) та інших зобов'язань товариства.

Відповідно до пункту 6.9 Статуту у разі необхідності вчинення будь яких правочинів (надання повноважень на їх вчинення), чи інших дій, рішення щодо яких віднесені законодавством та/або Статутом до виключної компетенції Зборів, директор має право їх вчиняти (здійснювати) лише після прийняття відповідного рішення Зборів.

Згідно Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Компаня"АГРО-СОЮЗ" №16 від 01.09.2010 року (100% голосів учасників) було постановлено, зокрема, наступне:

- Підписати Кредитний договір з ВАТ "УніКредит Банк" з терміном кредитування до 03.09.2011, з лімітом 4 400 000,00 доларів США, з терміном кредиту до 03.09.2011 року;

- Надати повноваження директору ТОВ "Компанія "АГРО-СОЮЗ" або за довіреністю заступнику директора з фінансів АмелінійЛ.Д., на підписання всіх необхідних договорів та додаткових угод до договорів, вказаних вище, та на здійснення інших дій, пов'язаних з підписанням них угод та договорів

В подальшому всі договори (додаткові угоди) про внесення змін та доповнень до договору поруки №126-СВ/SUR-1 від 06.09.2010 перед їх підписанням схвалювались та затверджувались протоколами Загальних зборів учасників ТОВ «Компанія «АГРО-СОЮЗ»

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені первісного позову судові витрати у справі покладаються на відповідача за первісним позовом.

Згідно з п.3.3. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в зустрічному позові судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом, враховуючи те, що господарський суд розглянув зустрічні позовні вимоги по суті та відмовив в їх задоволенні.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"АГРО-СОЮЗ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) - 35 728 900,00 грн. суму заборгованості за кредитом, 4 108 823,50 грн. суму заборгованості за відсотками, 22 112 649,68 грн. неустойки за несвоєчасне повернення кредиту, 997 083,98 грн. неустойки за несвоєчасне повернення відсотків, 15 399 155,90 грн. інфляційних втрат за кредитом, 639 218,53 грн. інфляційних втрат за відсотками, 1 480 622,13 доларів США сума заборгованості за кредитом, 90 143,88 доларів США суму заборгованості за відсотками, 73 080,00 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"АГРО-СОЮЗ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) - 1 218,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.09.2015 року.

Суддя С.В. Мартинюк