Рішення № 50442834, 09.09.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 667/9014/14-ц

Номер провадження: 22ц/791/1694/2015 Головуючий в І інстанції: Ігнатенко О.Й.

Категорія: 20 Доповідач: Базіль Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року вересня місяця 09 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Базіль Л.В.

Суддів: Іванової І.П.

Прокопчук Л.П.

при секретарі: Прушинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 який діє в інтересах ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 13 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції в місті Херсоні, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання права власності , визнання публічних торгів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні, третя особа по справі - Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний Банк України» про визнання права власності, визнання публічних торгів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що 08.08.1996 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на Херсонській товарній біржі «Альтер - Его» укладено договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_3 у м. Херсоні. Позивачі зазначають, що для придбання вказаного будинку ними продано квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2, ОСОБА_6 та малолітній на той час ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1/3 частині кожному. Однак ОСОБА_6 уклала біржевий договір купівлі - продажу від свого імені.

11 грудня 2008 року за рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона за ОСОБА_6 визнано право власності на вказаний будинок. Вказане рішення 16 жовтня 2014 року рішенням Апеляційного суду Херсонської області скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

В період дії вищезазначеного рішення спірний будинок реалізовано з прилюдних торгів, переможцем яких став ОСОБА_5

За таких обставин, на думку позивачів, майно вибуло з їх володіння не з їх волі, окрім того прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_3 в м. Херсоні проведено з порушенням чинного законодавства.

Зокрема, реалізація нерухомого майна відбулася за оцінкою, яка на час проведення торгів втратила чинність, та торги проведені за участю лише одного покупця.

Про зазначені обставини позивачам стало відомо в 2014 році, коли ОСОБА_5 ініціював в судовому порядку їх виселення із житлового будинку.

Посилаючись на викладені обставини позивачі просили суд визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_3 в м. Херсоні, укладений 08.08.1996 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнати за ними право власності по 1/3 частині вказаного будинку за кожним; визнати недійсними прилюдні торги з реалізації житлового будинку, які відбулися 25.09.2012 року та протокол і акт державного виконавця про їх проведення; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на їх користь по 1/3 частині житлового будинку.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково.

Судом визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності по 1/3 частині житлового будинку АДРЕСА_3 в м.Херсоні за кожним. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду в частині відмови у задоволенні їх позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, який діє від імені ОСОБА_5 просить рішення суду в частині визнання за позивачами права власності по 1/3 частині спірного житлового будинку за кожним скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 підлягає задоволенню, скарга ОСОБА_2,ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачів виходив з того, що спірний житловий будинок придбаний за рахунок спільних коштів ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому позивачі мають право по 1/3 частині кожний у цьому будинку, ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст.ст.22,28 КпШС, а ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.79 КпШС.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог позивачів суд виходив з їх необґрунтованості.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.07.1983 року до 01.02.2005 року (а.с.19-20). Від цього шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до довідки Херсонського БТІ від 10.10.2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 01.08.1996 року, виданого Фондом приватизації житла АТ «Херсоннафтопереробка», згідно розпорядження від 01.08.1996 року №62 (а.с.15).

09.08.1996 року рішенням виконкому Комсомольської районної ради народних депутатів м. Херсона №89, ОСОБА_6 надано дозвіл на продаж житла - квартири АДРЕСА_2 у зв'язку із наміром придбання будинку..

28.08.1996 року ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 продали належну їм квартиру.

08.08.1996 року за договором купівлі - продажу укладеному та зареєстрованому на Херсонській товарній біржі «Альтер - Его» за №1600 ОСОБА_7 передав у власність ОСОБА_6 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_4 в м. Херсоні. На підставі вказаного договору Херсонським БТІ зареєстровано право власності на придбаний житловий будинок за ОСОБА_6

11.12.2008 року рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона визнано дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_5 в м. Херсоні, укладений 08.08.1996 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнано за ОСОБА_6 право власності на вказаний житловий будинок.

16.10.2014 року рішенням Апеляційного суду Херсонської області рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11.12.2008 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

10.10.2012 року начальником відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, С.О.Корнієнко затверджено акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів з якого вбачається, що 25 вересня 2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме одноповерхового будинку АДРЕСА_5 в м. Херсоні, про що складено протокол №13/126/11/1-1 від 25.09.2012 року. Переможцем торгів визнано ОСОБА_5.

17 жовтня 2012 року державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори на підставі акта про проведені прилюдні торги, затвердженого начальником ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні 10 жовтня 2012 року видано свідоцтво, яким засвідчено, що ОСОБА_5 належить на праві власності житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами під АДРЕСА_5 в м. Херсоні.

10.02.2014 року ОСОБА_5 зареєстрував своє право власності на вказаний будинок, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

16.10.2014 року рішенням Апеляційного суду Херсонської області рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11.12.2008 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Відповідно до п.6 додатку №1 до Правил Державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року та зареєстровані 19.01.1996 році в Міністерстві юстиції України № 31/1056 (які діяли на час придбання ОСОБА_6 житлового будинку) договори купівлі - продажу, міни, зареєстровані біржею відносилися до правовстановлюючих документів, на підставі яких проводилася державна реєстрація об'єктів нерухомого майна.

З матеріалів інвентарної справи на житловий будинок АДРЕСА_5 в м. Херсоні вбачається, що в Херсонському бюро технічної інвентаризації по м. Херсону на праві приватної власності за ОСОБА_6 зареєстрований 15.10.1996 року зазначений вище будинок та записаний в реєстрову книгу за №56 за реєстровим №1050. ( інвентарна справа а.с.81-81)

Відповідно до ст.49 Закону України «Про власність» (діючого на час виникнення спірних правовідносин) володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки угода купівлі - продажу житлового будинку від 08.08.1996 року у передбаченому законом порядку з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася не дійсною, ОСОБА_6 на підставі ст.ст.128,153 ЦК УРСР і ст.49 Закону України «Про власність» набула право власності на спірний житловий будинок і правомірно ним володіла.

Позивачі просять визнати за ними право власності по 1/3 частині житлового будинку АДРЕСА_5 в м. Херсоні, посилаючись на те, що вони приймали участь у придбанні будинку власними коштами, отриманими від реалізації свого майна, однак вищезазначений договір в частині покупця не оспорюють.

Суд першої інстанції, вищезазначеного не врахував та дійшов хибного висновку про наявність правових підстав для задоволення цих вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_3 права власності по 1/3 частині житлового будинку АДРЕСА_3 в м. Херсоні за кожним підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Оскільки факт придбання ОСОБА_6 спірного будинку мав місце під час шлюбу з ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що останній відповідно до ст.ст.22, 28 КпШС (діючих на час спірних правовідносин) має право власності на частку в спільному сумісному майні подружжі та право на оскарження прилюдних торгів з реалізації цього майна.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч..1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

У ході розгляду справи в апеляційному суді, із наданих пояснень сторін та представника третьої особи по справі вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_5, у м. Херсоні є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 на забезпечення кредитних зобов'язань останньої.

ОСОБА_2 на підставі ст.65 Сімейного Кодексу України надав згоду ОСОБА_6 на укладення договору іпотеки, що підтверджується наданою представником третьої особи в апеляційному суді нотаріально завіреної заяви ОСОБА_2

Як вбачається із матеріалів справи, прилюдні торги з реалізації спірного житлового будинку, які відбулися 25 вересня 2012 року, проводилися на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державного ощадного банку України» заборгованості за кредитним договором.

Отже прилюдні торги повинні проводитися у відповідності до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (в редакції, яка була чинною на час проведення торгів).

Відповідно до п.4.2 зазначеного положення лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців.

Як вбачається із матеріалів справи, в протоколі №13/126/11/1-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, - одноповерхового будинку АДРЕСА_5 у м. Херсоні, зазначено тільки один учасник торгів ОСОБА_5, що свідчить про порушення встановленої законодавством України процедури проведення прилюдних торгів.

Відповідно до п.3.2 Тимчасового положення, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначаються початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою.

За положеннями ч.5 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

01 липня 2011 року директор Приватного підприємства «Профіт», Шевченко І.О. затвердив висновок оцінювача про вартість майна, а прилюдні торги відбулися 25 вересня 2012 року, тобто реалізація спірного майна відбулася за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, що є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах.

Така правова позиція щодо застосування статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», п.п.3.2,3.4 Тимчасового положення викладена у постановах від 01 жовтня 2014 року, 22 жовтня 2014 року та від 24 грудня 2014 року Верховного Суду України.

Суд першої інстанції вирішуючи спір вищезазначеного не врахував та дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів, протоколу та акту державного виконавця про їх проведення недійсними. При цьому посилання суду на наявність рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 07.08.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ВДВС Комсомольського РУЮ в м. Херсоні, приватного підприємства «СП Юстиція», ОСОБА_5 про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, визнання недійсними протоколу про проведення прилюдних торгів, акту державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, свідоцтва про право власності та зобов'язання ВДВС до дії, треті особи - ОСОБА_6, ВАТ «Державний ощадний банк України», яке набрало законної сили є безпідставним, оскільки вказане рішення не є тотожним до заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в цій частині, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цих вимог.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їх волі іншим шляхом.

Матеріалами справи підтверджено, що житловий будинок АДРЕСА_4 в м. Херсоні на час розгляду справи на праві власності належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва від 17.10.2012 року, виданого державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори на підставі акта про проведені прилюдні торги, затвердженого начальником ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні 10.10.2012 року.

Враховуючи, що вказане свідоцтво на час розгляду справи є чинним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для застосування положень ст.388 ЦК України не має.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення в цій частині відсутні.

Інші доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду в решті рішення не спростовують, підлягають відхиленню.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на те, що у відповідності до ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню факт участі ОСОБА_3 в придбанні спірного будинку, у зв'язку з тим, що даний факт визнається членами родини, як юридично неспроможні, оскільки зазначена норма права передбачає вичерпний перелік підстав звільнення від доказування серед яких вказаної апелянтами підстави не має.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_4 в м. Херсоні не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.

Керуючись ст.ст.303,307,308,309 ЦПК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 який діє в інтересах ОСОБА_5 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 13 травня 2015 року в частині визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_3 права власності по 1/3 частині за кожним житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами під АДРЕСА_4 в місті Херсоні скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3 в задоволенні цих вимог.

Цеж рішення суду в частині відмови ОСОБА_2 у визнанні публічних торгів недійсними, визнання недійсним протоколу та акту державного виконавця про проведення торгів скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого майна - житлового будинку з господарськими спорудами розташованого за адресою: місто Херсон, АДРЕСА_4, які відбулися 25.09.2012 року, протокол про проведення прилюдних торгів від 25.09.2012року та акт державного виконавця від 10.10.2012 року про реалізацію арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: