Ухвала суду № 50442832, 08.09.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 668/3119/15-ц Головуючий в 1 інстанції Зубов О.С.

Номер провадження 22-ц/791/2376/15 Доповідач Орловська Н.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року вересня місяця 08 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого : Орловської Н.В.

Суддів: Майданіка В.В. Кутурланової О.В.

при секретарі: Павловській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

11 березня 2015 року представник публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (надалі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що 24 грудня 2007 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за умовами якого останній отримав строковий кредит у сумі 59700 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 відсотків річних, з кінцевим терміном погашення 24.12.2027 року.

Вказане кредитне зобов`язання забезпечене порукою ОСОБА_3 у відповідності до умов договору поруки від 24.12.2007р.

Оскільки позичальник порушив зобов'язання, станом на 02.03.2015 року має заборгованість у розмірі 98797,21 доларів США, що еквівалентно 2742918,80 грн., в тому числі заборгованість по відсотках 27317,92 доларів США, еквівалентних 758430,69 грн., пеня - 71479,29 доларів США, еквівалентних 1984488,11 грн. за порушення строків повернення кредиту та відсотків, які просив стягнути солідарно із відповідачів та стягнути пропорційно із відповідачів судові витрати в сумі 3654 грн.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 травня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» із ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 63057,56 доларів США, еквівалентних 1300877,56 грн., судові витрати в сумі 3654 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про їх задоволення у повному розмірі, оскільки суд помилково визнав припиненим договір поруки із ОСОБА_3, оскільки початок шестимісячного строку для звернення із позовом до поручителя слід вираховувати в порядку п.9.2 Кредитного договору, від дня отримання ним вимоги Банку від 10.11.2014р. про усунення порушень боржника, яку поручитель отримала 12.11.2014р. та повинна була виконати зобов'язання протягом 60 днів. Вважав, що позов поданий 11.03.2015р. в межах 6-ти місяців від дня невиконання поручителем вказаної вимоги банку, а тому договір поруки не є припиненим.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і вбачається із матеріалів справи, що на підставі укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 кредитного договору від 24 грудня 2007 року, останній отримав строковий кредит у сумі 59700 доларів США, зі сплатою за користування кредитом 13 відсотків річних, з кінцевим терміном погашення 24.12.2027 року.

Умовами п.1.3.2 кредитного договору встановлений порядок погашення кредиту шляхом сплати позичальником 24 числа кожного місяця однакових за розміром платежів в сумі 700 доларів США, розрахованих за формулою, визначеною п.7.1 -7.2 цього договору у відповідності до графіку погодженого сторонами згідно додатку №2 до цього договору (а.с. 9, 14-16).

Кредитне зобов'язання забезпечене порукою згідно договору поруки від 24.12.2007р., укладеному із ОСОБА_3 та іпотекою на підставі договору іпотеки від 27.12.2007р., укладеного із ОСОБА_2

Впродовж дії кредитного договору позичальник допустив порушення виконання умов договору щодо своєчасної сплати коштів у відповідності до встановленого графіку щомісячних платежів.

У відповідності до п.9.2 кредитного договору, за вимогою кредитора, звернуто стягнення на предмет іпотеки 20/100 житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Херсоні на підставі виконавчого напису нотаріуса від 21.12.2009р. для задоволення вимоги Банку про дострокове стягнення кредитної заборгованості розрахованої станом на 09.12.2009р. в розмірі 65923,69 доларів США (526 367,67 грн.), із яких : борг за кредитом -63756,55 доларів США (509064,17 грн.). борг по відсотках 1200 доларів США (9581,40 грн.) , пеня - 967,13 доларів США (7722,10 грн.) (а.с.22).

Предмет іпотеки реалізовано із прилюдних торгів згідно протоколу від 17.09.2012р. (а.с.24)

Виконавчий напис повернутий 28.09.2012р. з підстав фактичного виконання згідно п.8 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час проведення виконавчих дій) із залишком боргу в розмірі 386180,87 грн. (а.с.22).

11.03.2015р. позивач звернувся до суду із позовом до позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 про солідарне стягнення кредитної заборгованості яка за розрахунком Банку встановлена станом на 02.03.2015р. та складається із заборгованості по сплаті відсотків в сумі 27317,92 доларів США , а також пені - 71479,29 доларів США.

Суд встановив факт порушення позичальником кредитного зобов'язання та наявність кредитного боргу станом на 02.03.2015 року у розмірі 98797,21 доларів США, що еквівалентно 2742918,80 грн.

Крім того, суд встановив, що пеня у розмірі 71479,29 доларів США, еквівалентних 1984488,11 грн. значно перевищує розмір збитків, зокрема, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 27317,92 доларів США, еквівалентних 758430,69 грн. і врахував підвищення курсу долару США до національної валюти у 2014 та 2015р.р., а тому, згідно ч.3 ст. 551 ЦК України визначений позивачем розмір пені зменшив на 50 відсотків.

Висновок суду щодо наявності підстав для зменшення розміру пені доводами апеляційної скарги не заперечено.

В ході апеляційного розгляду справи представник Банку уточнив обсяг оскарженого рішення суду та вказав, що рішення по зменшенню розміру пені не оскаржує.

Отже, рішення суду в частині стягнення визначених судом розміру заборгованих сум, що підлягають стягненню із позичальника ОСОБА_2 не оскаржене, а тому в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованих сум із поручителя ОСОБА_3

Пунктом 9.2 кредитного договору від 24.12.2007 року передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у разі невиконання позичальником умов цього договору за умови попереднього (за тридцять днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.

Згідно з п. 1.3, п.3.1 договору поруки від 24.12.2007 року в разі невиконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій на підставі статті 554 ЦК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У п.1.1.6 та п. 1.1.7 кредитного договору сторони визначили строк дії основного зобов`язання 240 місяців з датою остаточного погашення кредиту 24.12.2027р. (а.с.9)

За умовами укладеного між позивачем і ОСОБА_3 договору поруки від 24.12.2007р. в п. 5.1 зазначено, що порука припиняється належним виконанням позичальником взятих кредитних зобов`язань чи виконання поручителем цих же зобов`язань згідно умов цього договору. (а.с.27-29).

Умова договору поруки про його дію до повного виконання позичальником зобов`язання перед Банком або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов`язань не може розглядатись як встановлення строку дії поруки, як таке, що суперечить вимогам ст. 252 ЦК України. Вказаною нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями чи годинами. Термін визначається календарною датою або подією, яка має обов`язково настати.

Довором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

Крім того, у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором Банк, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, згідно положень п. 9.1, 9.2, 9.3 Кредитного договору, використав право достроково стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором, надіславши 5 листопада 2009р. вимогу позичальнику ОСОБА_2 про дострокове погашення кредиту у повному розмірі в сумі 64333,93 доларів США протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги, а саме до 06 грудня 2009р. Вказана вимога отримана боржником 09.09.2009р., але залишена без задоволення останнім.

18.12.2009р. Банком подана заява про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку із чим вчинено виконавчий напис нотаріуса від 21.12.2009р., яким звернуто стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Херсоні, належний іпотекодавцеві.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, позивач змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. (Постанова Верховного Суду України від 21.01.2015р. у справі №190цс14).

Враховуючи, що з часу настання строку дострокового повернення кредиту, 06.12.2009р., позивач звернувся із позовом до поручителя лише 11.03.2015р., поза межами шестимісячного строку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про припинення договору поруки та обґрунтовано відмовив у стягненні із поручителя залишку боргу у визначеному позивачем розмірі.

Оскільки рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з дотримання норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, відсутні підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з часу проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: