Ухвала суду № 50434602, 09.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/1220/2015 Головуючий у першій інстанції - Швиденко В.А.

Доповідач - Стрижко С.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

- головуючого судді Стрижко С.І.

- суддів Журавля О.О.

Тютюн Т.М.

- при секретарі Ковбі А.В.

- з участю прокурора Ковальчука О.С.

- захисника обвинуваченого ОСОБА_3

- обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_5 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року, згідно з яким:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, з вищою освітою, одружений, який має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимий, -

- визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 1 ст. 366 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 2 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 366 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 3 ст. 358 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 3 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 України, та йому призначено покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить шістсот вісімдесят гривень, із звільненням його від призначеного за ч. 1 ст. 358 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Кримінального кодексу України станом на час вчинення злочину) у виді обмеження волі строком один рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на один рік, із звільненням його від призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку закінченням строків давності;

- за ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісім тисяч п'ятсот гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на один рік, із звільненням його від призначеного за ч. 1 ст. 222 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч. 2 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ятдесят одну тисячу гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на один рік шість місяців;

- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятдесят гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на один рік два місяці, із звільненням його від призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності;

- за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) у виді штрафу в розмірі тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ятсот дев'яносто п'ять гривень, із звільненням його від призначеного за ч. 3 ст. 358 КК України покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку закінченням строків давності;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді двох років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на всіх підприємствах, установах, організацій незалежно від форм власності строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає, покладені нього обов'язки, передбачені п. п. 2-4 ст. 76 КК України.

Крім того, зазначеним вироком був задоволений заявлений ОСОБА_5 цивільний позов, з ОСОБА_4 на користь потерпілої стягнуто 215.643,60 грн., а також у доход держави судові витрати по справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні декількох умисних злочинів, а саме:

Так, ОСОБА_4, будучи зареєстрованим 26 жовтня 2006 року фізичною особою-підприємцем (код НОМЕР_1), у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці, приблизно в кінці 2006 року, із метою використання завідомо підробленого документу іншою особою, склав довідку про доходи №14 від 26 грудня 2006 року, (яка є офіційним документом, оскільки нею зафіксовано інформацію, яка посвідчує факти, здатні спричинити певні наслідки правового характеру, складена з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити) в яку вніс завідомо неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_7, працюючи заступником директора СПД ФОП ОСОБА_4, отримала за останні 6 місяців дохід - 23.761 гривну 40 копійок, що не відповідало дійсності.

Згідно із висновком експерта № 435 від 31 серпня 2010 року, підпис від імені керівника ОСОБА_4 у довідці про доходи №14 від 26 грудня 2006 року, виконаний ОСОБА_4

Крім того, відповідно до рішення №1 від 26 жовтня 2006 року засновника приватного підприємства «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414) - ОСОБА_4 (код НОМЕР_1), ОСОБА_4 став засновником та директором вказаного підприємству з моменту реєстрації, тобто з 31 жовтня 2006 року.

Згідно з положеннями статуту приватного підприємства «Атлант Транс», підприємство є юридичною особою і має власне найменування, самостійний баланс, емблему, торгову марку, а також печатку і штампи із своїм найменуванням (ст. 2.1), та набуває права юридичної особи з дати її державної реєстрації (ст. 2.2). Для керівництва поточною діяльністю підприємства створюється виконавчий орган: одноособовий директор (ст. 4.1). Директор вирішує усі питання, в тому числі фінансово господарської діяльності підприємства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції засновника. Засновник може винести рішення про передачу частини своїх повноважень у компетенцію директора. Директор контролює ведення бухгалтерського обліку результатів діяльності, що організовується бухгалтером, організує ведення статистичної звітності та представляє її у встановленому обсязі відповідним державним органам. Відповідальність за фінансово-господарську діяльність підприємства та правильність звітності несуть посадові особи підприємства (ст. 4.2). Директор підзвітний засновнику і організує виконання його рішень. Директор не має права приймати рішення, що входять до компетенції засновника (ст. 4.3). Директор діє від імені засновника у межах встановлених чинним законодавством, установочними документами та рішеннями засновника (ст. 4 .4).

Відповідно вимог ст. 4.4.1 Статуту ПП «Атлант Транс», до виняткової компетенції засновника належить ухвалення таких питань:

1. Визначення основних напрямків діяльності, затвердження планів та звітів про їх виконання;

2. Внесення змін і доповнень до статуту, збільшення та зменшення статутного фонду;

3. Обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

4. Затвердження різних результатів діяльності, включаючи дочірні підприємства, філії, представництва; затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку; визначення порядку покриття збитків;

5. Винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб:

6. Затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів; і

7. Прийняття рішення про припинення діяльності, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Таким чином, ОСОБА_4, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому був службовою особою.

У ОСОБА_4, який, будучи засновником ПП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), зареєстрованого 31 жовтня 2006 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуваючи відповідно до рішення №1 від 26 жовтня 2006 року на посаді директора зазначеного підприємства, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто службовою особою, у невстановлений органом досудового розслідування час та у невстановленому місці, виник умисел, спрямований на вчинення службового підроблення офіційних документів щодо його доходів з метою використання їх для отримання кредиту.

Реалізуючи свій злочинний намір, у невстановленому органом досудового розслідування місці та невстановлений час ОСОБА_4 склав, підписав та завірив печаткою ПП «Атлант Транс» довідку про доходи №7 від 30 листопада 2006 року на своє ім'я, яка містила завідомо неправдиві відомості щодо розміру доходу, отриманого за період з травня по жовтень 2006 року, та строку роботи на підприємстві з метою подальшого її використання.

Згідно із зазначеною довідкою, ОСОБА_4 на посаді керівника ПП «Атлант Транс» постійно працював з 04 листопада 2004 року та протягом періоду часу травень - жовтень 2006 року отримав дохід у сумі 41.400 гривень, хоча фактично ОСОБА_4 на посаді керівника ПП «Атлант Транс» перебував лише із 26 жовтня 2006 року і доходів у зазначеному підприємстві протягом травня - жовтня 2006 року взагалі не отримував, що підтверджується інформацією з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.

30 листопада 2006 року ОСОБА_4, будучи службовою особою суб'єкта господарської діяльності, вчинивши службове підроблення офіційного документу, яким є довідка про доходи №7 від 30 листопада 2006 року, діючи з прямим умислом, направленим на її використання, з метою одержання кредиту, надав її разом з іншими документами до 18-го відділення АТ «Індустріально-Експортний Банк», розташованого по вул. В. Порика, 9 в м. Києві, тобто надав завідомо неправдиву інформацію банку при відсутності ознак злочину проти власності.

За результатами розгляду поданих ОСОБА_4 документів, зокрема і підробленої довідки №7 від 30 листопада 2006 року, між АТ «Індустріально-Експортний Банк» та останнім укладено кредитний договір № 52/710052 від 22 лютого 2007 року, відповідно до якого банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 10.000 гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_4, перебуваючи відповідно до рішення №1 від 26 жовтня 2006 року на посаді директора ПП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), зареєстрованого 31 жовтня 2006 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, будучи службовою особою, повторно, у невстановленому органом досудового розслідування місці та у невстановлений час, склав, підписав та завірив печаткою ПП «Атлант Транс» довідку про доходи №3 від 05 січня 2007 року на своє ім'я, яка містила завідомо неправдиву інформацію щодо розміру доходу, отриманого за період з серпня 2006 року по січень 2007 року та строку роботи на підприємстві.

Згідно із зазначеною довідкою ОСОБА_4 на посаді керівника ПП «Атлант Трансі» постійно працював з 04 листопада 2004 року та протягом серпня 2006 року - січня 2007 року отримав дохід у сумі 46.606 гривень 50 копійок, хоча фактично ОСОБА_4 на посаді керівника ПП «Атлант Транс» перебував лише з 26 жовтня 2006 року і доходів у зазначеному підприємстві протягом серпня 2006 року - січня 2007 року взагалі не отримував.

06 лютого 2007 року ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, направленим на надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, достовірно-знаючи про те, що довідка про доходи №3 від 05 січня 2007 року містить неправдиву інформацію, з корисливих мотивів, з метою отримання кредиту, надав разом з іншими документами зазначену довідку про доходи до 18-го відділення АТ «Індустріально-Експортний Банк», розташованого по вул. В. Порика, 9 в м. Києві.

За результатами розгляду поданих ОСОБА_4 документів, зокрема і підробленої довідки №3 від 05 січня 2007 року, між АТ «Індустріально-Експортний Банк» та останнім 06 лютого 2007 року укладено кредитний договір №47/710047, відповідно до якого АТ «Індустріально-Експортний Банк» перерахувало у безготівковій формі грошові кошти з позичкового рахунку ОСОБА_4 у розмірі 59.400 гривень на розрахунковий рахунок продавця автомобіля - товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАвтоЗАЗ-Сервіс».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_4, будучи засновником ПП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), зареєстрованого 31 жовтня 2006 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуваючи відповідно до рішення №1 від 26 жовтня 2006 року на посаді директора зазначеного підприємства, будучи службовою особою, повторно, у невстановлений органом досудового розслідування час у невстановленому місці склав, підписав та завірив печаткою ПП «Атлант Транс» довідку про доходи №14 від 14 червня 2007 року на своє ім'я, яка містила завідомо неправдиві відомості щодо розміру доходу, отриманого за період з грудня 2006 року по травень 2007 року та строку роботи на підприємстві.

Згідно із зазначеною довідкою, ОСОБА_4 на посаді керівника ПП «Атлант Транс» постійно працював із 04 листопада 2004 року та протягом грудня 2006 року - травня 2007 року отримав дохід у сумі 52.152 гривень, хоча фактично ОСОБА_4 на посаді керівника ПП «Атлант Транс» перебував лише із 26 жовтня 2006 року і доходів у зазначеному підприємстві протягом грудня 2006 року - травня 2007 року взагалі не отримував, що підтверджується інформацією з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.

20 червня 2007 року ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, направленим на використання зазначеної довідки про доходи, що містила завідомо неправдиву інформацію, з метою одержання кредиту, надав її разом з іншими документами до 18-го відділення АТ «Індустріально-Експортний Банк», розташованого по вул. В. Порика, 9 в м. Києві, тобто видав її.

Також, у невстановлений час та у невстановленому місці у ОСОБА_4, який був засновником ПП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), зареєстрованого 31 жовтня 2006 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, та перебуваючи відповідно до Рішення №1 від 26 жовтня 2006 року на посаді директора зазначеного підприємства, будучи службовою особою, з корисливих мотивів, виник умисел спрямований на заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами банку.

З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_4 вирішив вчинити службове підроблення документів про доходи деяких громадян України, а в подальшому отримати на них кредити, про наявність яких останні не будуть обізнані, і заволодіти таким чином грошовими коштами банку.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 06 серпня 2007 року у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці з метою використання завідомо підробленого документу для заволодіння грошовими коштами банку, з корисливих мотивів, повторно, склав завідомо неправдивий офіційний документ, яким є довідка про доходи №6 від 06 серпня 2007 року, внісши до нього завідомо неправдиві відомості, згідно з якими ОСОБА_8, працюючи на ПП «Атлант Гране» на посаді помічника бухгалтера, отримав за останні 6 місяців дохід - 23.100 гривень, що не відповідало дійсності. Згідно із висновком №435 від 31 серпня 2010 року, підпис від імені керівника ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 у довідці про доходи №6 від 06 серпня 2007 року, виконаний ОСОБА_4

Крім того, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, будучи відповідно до рішення №1 від 26 жовтня 2006 року єдиним засновником та директором ПП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), 03 вересня 2007 року у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці з метою використання завідомо підробленого документу для заволодіння грошовими коштами банку, з корисливих мотивів, повторно, склав завідомо неправдивий офіційний документ, яким є довідка про доходи №1 від 03 вересня 2007 року, внісши до нього завідомо неправдиві відомості, згідно з якими ОСОБА_9, працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді головного механіка, отримав за останні 6 місяців дохід - 14.233 гривень 50 копійок, що не відповідало дійсності. Згідно із висновком №435 від 31 серпня 2010 року, підпис від імені керівника ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 у довідці про доходи №1 від 03 вересня 2007 року, виконаний ОСОБА_4

ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, будучи відповідно до рішення №1 від 26 жовтня 2006 року єдиним засновником та директором ПП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), 11 вересня 2007 року у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці з метою використання завідомо підробленого документу для заволодіння грошовими коштами банку, з корисливих мотивів, повторно, склав завідомо неправдивий офіційний документ, яким є довідка про доходи №10 від 11 вересня 2007 року, внісши до нього завідомо неправдиві відомості, згідно з якими ОСОБА_10, працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді помічника бухгалтера, отримала за останні 6 місяців дохід - 21.000 гривень, що не відповідало дійсності. Згідно із висновком №435 від 31 серпня 2010 року, підпис від імені керівника ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 у довідці про доходи №10 від 11 вересня 2007 року, виконаний ОСОБА_4

Крім того, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, будучи відповідно до рішення 1 від 26 жовтня 2006 року єдиним засновником та директором ПП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), 17 вересня 2007 року у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці з метою використання завідомо підробленого документу для заволодіння грошовими коштами банку, з корисливих мотивів, повторно, склав завідомо неправдивий офіційний документ, яким є довідка про доходи №3 від 17 вересня 2007 року, внісши до нього завідомо неправдиві відомості, згідно з якими ОСОБА_11, працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді головного механіка, отримав за останні 6 місяців дохід - 39.139 гривень 56 копійок, що не відповідало дійсності. Згідно із висновком № 435 від 31 серпня 2010 року, підпис від імені керівника ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 у довідці про доходи №3 від 17 вересня 2007 року, виконаний ОСОБА_4

ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, будучи відповідно до рішення №1 від 26 жовтня 2006 року єдиним засновником та директором ГІП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), 01 жовтня 2007 року у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці, з метою використання завідомо підробленого документу для заволодіння грошовими коштами банку, з корисливих мотивів, повторно, склав завідомо неправдивий офіційний документ, яким є довідка про доходи №1 від 01 жовтня 2007 року, внісши до нього завідомо неправдиві відомості, згідно з якими ОСОБА_12., працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді помічника бухгалтера, отримала за останні 6 місяців дохід - 21.420 гривень, що не відповідало дійсності. Згідно із висновком №435 від 31 серпня 2010 року, підпис від імені керівника ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 у довідці про доходи №1 від 01 жовтня 2007 року, виконаний ОСОБА_4

Крім того, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, будучи відповідно до рішення №1 від 26 жовтня 2006 року єдиним засновником та директором ПП «Атлант Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), 08 жовтня 2007 року у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці з метою використання завідомо підробленого документу для заволодіння грошовими коштами банку, з корисливих мотивів, повторно, склав завідомо неправдивий офіційний документ, яким є довідка про доходи №08/10-1 від 08 жовтня 2007 року, внісши до нього завідомо неправдиві відомості, згідно з якими ОСОБА_7, працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді заступника директора, отримала за останні 6 місяців дохід - 45.198 гривень 24 копійки, що не відповідало дійсності. Згідно з висновком №435 від 31 серпня 2010 року, підпис від імені керівника ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 у довідці про доходи №08/10-1 від 08 жовтня 2007 року, виконаний ОСОБА_4

26 жовтня 2007 року ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, направленим на надання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, вчинивши службове підроблення офіційного документу, яким є довідка про доходи №14 від 14 червня 2007 року, достовірно знаючи про те, що вказаний документ містить неправдиву інформацію, повторно, з метою одержання кредиту надав разом з іншими документами зазначену довідку про доходи до 18-го відділення АТ «Індустріально-Експортний Банк», розташованого по вул. В. Порика, 9 в м. Києві.

За результатами розгляду поданих ОСОБА_4 документів, зокрема і підробленої довідки №14 від 14 червня 2007 року, між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк» та останнім укладено договір про відкриття карткового рахунку, видачу платіжної картки та їх обслуговування, з встановленою відновлювальною лінією №29137 від 20 червня 2007 року, відповідно до якого АТ «Індустріально Експортний Банк» відкрило ОСОБА_4 картковий рахунок у гривні із встановленою відновлювальною кредитною лінією у розмірі 3.800 гривень та надало у користування міжнародну банківську платіжну карту.

Крім того, у невстановлений час та місці у ОСОБА_4, який був директором ПП «Атлант-Транс» (код ЄДРПОУ 34716414), зареєстрованого 31 жовтня 2006 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуваючи відповідно до Рішення №1 від 26 жовтня 2006 року на посаді директора зазначеного підприємства, тобто будучи службовою особою, з корисливих мотивів, виник умисел на заволодіння майном (грошовими коштами) банку шляхом зловживання своїм службовим становищем, використання завідомо підробленого документа та на вчинення пособництва при службовому підробленні працівниками банку офіційних документів, а саме кредитних договорів від імені ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_9, яке полягало у усуненні перешкод шляхом підписання договору від імені відсутньої справжньої особи, яка нібито отримує кредит, при наступних обставинах.

У невстановлений органом досудового розслідування час, приблизно на початку серпня 2007 року, до ОСОБА_15, яка відповідно до наказу №560 к від 14 вересня 2006 року була призначена на посаду головного спеціаліста відділення №18 департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк» та яка знаходилась на своєму робочому місці у приміщенні 18-го відділення департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 9, звернувся директор ПП «Атлант-Транс» ОСОБА_4 з приводу можливості оформлення кредитів на працівників ПП «Атлант-Транс» без їх присутності, при цьому, запевнив її в тому, що всі кредити та відсотки за їх користування будуть сплачуватись вчасно, без затримок та ніяких проблем у банку з приводу виданих кредитів не буде. При цьому, ОСОБА_4 про дійсні свої наміри заволодіти коштами банку ОСОБА_15 не повідомляв.

ОСОБА_15, яка не була обізнана з приводу справжніх намірів директора ПП «Атлант-Транс» ОСОБА_4 заволодіти грошовими коштами банку, доповіла своєму безпосередньому керівнику - виконувачу обов'язків начальника 18-го відділення департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк» ОСОБА_16, про те, що до неї звернувся директор ПП «Атлант-Транс» ОСОБА_4 з проханням надати кредити на працівників підприємства, без їх присутності та особистої ідентифікації в приміщенні банку, при цьому, останній запевнив в тому, що всі кредити та відсотки за їх користування будуть сплачуватись вчасно, без затримок та ніяких проблем у банку з приводу виданих кредитів не буде.

З урахуванням того, що директор ПП «Атлант-Транс» ОСОБА_4 тривалий час обслуговувався у банку та мав репутацію надійного клієнта, з мотивів необхідності підвищення статистичних показників роботи відділення банку, виконувач обов'язків начальника відділення № 18 департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк» ОСОБА_16, недбало виконуючи свої службові обов'язки, зокрема обов'язок щодо проведення переговорів з клієнтами - потенційними позичальниками, з метою отримання повної і достовірної інформації для проведення аналізу позичальника, через несумлінне ставлення до них, у формі злочинної самовпевненості, оскільки ОСОБА_16 могла передбачити та передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, у вигляді того, що клієнт, на якого оформлювалось кредитний продукт взагалі не був обізнаний про отримання кредиту та про подальшу його сплату, у зв'язку із чим у банка може виникнути заборгованість по виплаті вказаного кредиту, тобто будуть заподіяні збитки, легковажно розраховувала на їх відвернення, погодилась на отримання від директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 копій особистих документів на працівників його товариства, необхідних для видачі кредитного продукту.

Зокрема, 08 серпня 2007 року знаходячись на своєму робочому місці у 18-му відділенні департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 9, ОСОБА_15 отримала від директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 ксерокопії сторінок №1, №№ 2-3, №№4-5, №№10-11-12 паспорту громадянина України, серії НОМЕР_2, виданого Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 19 січня 2001 року на ім'я ОСОБА_8, та ксерокопії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ДПІ у Вишгородському районі на ім'я ОСОБА_8, кожну сторінку яких директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 завірив від імені ОСОБА_8 написом «копія вірна» та особистим підписом, при цьому, останній особисто установу банку не відвідував, а ОСОБА_15 ідентифікацію клієнта не провела та взагалі його не бачила.

Крім того, директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 надав головному спеціалісту банківської установи ОСОБА_15 заздалегідь підготовлену довідку про доходи №6 від 06 серпня 2007 року, видану ним як директором ПП «Атлант Транс», на ім'я ОСОБА_8, яка містила завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_8, працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді помічника бухгалтера, отримав за останні 6 місяців дохід - 23.100 гривень, що не відповідало дійсності.

Про те, що довідка про доходи підроблена, ОСОБА_15 обізнана не була та про справжні наміри директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 заволодіти грошовими коштами банку не знала.

ОСОБА_15, електрофотокопії особистих документів ОСОБА_8 переслала електронною поштою до відділу безпеки та кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», які погодили укладення кредитного договору 18-му відділенню АТ «Індустріально-Експортний банк».

Після отримання рішення кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк» щодо видачі кредиту, головний спеціаліст банку ОСОБА_15 підготувала проект заявки-анкети на отримання споживчого кредиту, кредитний договір, додаток до нього та надала їх директору ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 для підпису від імені позичальника ОСОБА_8 Після цього директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, розписавшись від імені ОСОБА_8 у заявці-анкеті на отримання споживчого кредиту від 08 серпня 2007 року, кредитному договорі №154/710154 від 08 серпня 2007 року, додатку №2 до Кредитного договору №154/710154 від 08 серпня 2007 року.

Того ж дня, виконуючий обов'язки керуючого 18-м відділенням АТ «Індустріально-Експортний банк» ОСОБА_16, яка відповідно до своїх функціональних обов'язків, була зобов'язана особисто перевірити позичальника для надання кредиту на ім'я особи ОСОБА_8, яка не має жодного відношення до укладення кредитного договору, не відвідувала установу банку, не пред'являла оригіналів своїх документів та не висловлювала бажання отримати кредит, але ОСОБА_16 через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, розуміючи, що ОСОБА_8 вона не бачила, та він установу банку не відвідував, особу його не встановлювала та оригінали документів не досліджувала, при цьому можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння передбачала, але легковажно розраховувала на їх відвернення розписалась як керівник відділення банківської установи у кредитному договорі №154/710154 від 08 серпня 2007 року, додатку №2 до кредитного договору №154/710154 від 08 серпня 2007 року, таким чином, фактично уклавши кредитний договір між установою банку та ОСОБА_8 про надання останньому кредиту на загальну суму 3.960 доларів США.

Після цього, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою з числа працівників банку, протягом періоду часу з 08 серпня 2007 року по 02 жовтня 2007 року, отримали у касі 18-го відділення АТ «Індустріально-Експортний банк» замість позичальника ОСОБА_8 кредитні кошти у сумі 3.960 доларів США, що згідно з курсом Національного Банку України на час вчинення кримінального правопорушення дорівнювало 5,5 гривень за один долар США, якими невстановлена особа разом з ОСОБА_4 розпорядились за власним розсудом, заподіявши АТ «Індустріально-Експортний банк», збиток на загальну суму 19.998 гривень, що більше ніж у 90 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення кримінального правопорушення дорівнював 200 гривень.

04 вересня 2007 року, знаходячись на своєму робочому місці у 18-му відділені департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 9, ОСОБА_15 отримала від директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 ксерокопії сторінок №1, №№2-3, №№4-5, №№10-11-12 паспорту громадянина України, серії НОМЕР_3, виданого Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 04 березня 1998 року на ім'я ОСОБА_9 та ксерокопії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ДПІ у Вишгородському районі на ім'я ОСОБА_9, кожну сторінку яких директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 завірив від імені ОСОБА_9 написом «копія вірна» та особистим підписом, при цьому останній особисто установу банку не відвідував, а ОСОБА_15 ідентифікацію клієнта не провела та взагалі його не бачила.

Крім того, директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 надав головному спеціалісту банківської установи ОСОБА_15 заздалегідь підготовлену довідку про доходи №1 від 03 вересня 2007 року, видану ним як директором ПП «Атлант Транс», на ім'я ОСОБА_9, яка містила завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_9, працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді головного механіка, отримав за останні 6 місяців дохід - 14.233 гривень 50 копійок, що не відповідало дійсності.

Про те, що довідка про доходи підроблена, ОСОБА_15 обізнана не була та про справжні наміри директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 заволодіти грошовими коштами банку не знала.

ОСОБА_15 електрофотокопії особистих документів ОСОБА_9 переслала електронною поштою до відділу безпеки та кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», які погодили укладення кредитного договору 18-му відділенню АТ «Індустріально-Експортний-банк».

Після отримання рішення кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк» щодо видачі кредитуй головний спеціаліст банку ОСОБА_15 підготувала проект заявки-анкети на отримання споживчого кредиту, кредитний договір, додаток до нього та надала їх директору ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 для підпису від імені позичальника ОСОБА_9 Після цього директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, розписавшись від імені ОСОБА_9 у заявці-анкеті на отримання споживчого кредиту від 04 вересня 2007 року, кредитному договорі №171/710171 від 04 вересня 2007 року, додатку №2 до Кредитного договору №171/710171 від 04 вересня 2007 року.

Того ж дня, виконуючий обов'язки керуючого 18-м відділенням АТ «Індустріально-Експортний банк» ОСОБА_16, яка відповідно до своїх функціональних обов'язків, була зобов'язана особисто перевірити позичальника для надання кредиту на ім'я особи ОСОБА_9, яка не має жодного відношення до укладення кредитного договору, не відвідувала установу банку, не пред'являла оригіналів своїх документів та не висловлювала бажання отримати кредит, але ОСОБА_16 через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, розуміючи, що ОСОБА_9 вона не бачила, та він установу банку не відвідував, особу його не встановлювала та оригінали документів не досліджувала, при цьому можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння передбачала, але легковажно розраховувала на їх відвернення розписалась як керівник відділення банківської установи у кредитному договорі №171/710171 від 04 вересня 2007 року, додатку №2 до кредитного договору №171/710171 від 04 вересня 2007 року, таким чином фактично уклавши кредитний договір між установою банку та ОСОБА_9 про надання останньому кредиту на загальну суму 3.960 доларів США.

Після цього, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою органом досудового розслідування особою з числа працівників банку, протягом періоду часу з 08 серпня 2007 року по 02 жовтня 2007 року, отримали у касі 18-го відділений АТ «Індустріально-Експортний банк» замість позичальника ОСОБА_9 кредитні кошти у сумі 3.960 доларів США, що згідно з курсом Національного Банку України на час вчинення кримінального правопорушення дорівнювало 5,05 гривень за один долар США, яким невстановлена особа разом з ОСОБА_4 розпорядились за власним розсудом, заподіявши АТ «Індустріально-Експортний банк» збиток на загальну суму 19.998 гривень, що більше ніж у 90 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення кримінального правопорушення дорівнював 200 гривень.

12 вересня 2007 року, знаходячись на своєму робочому місці у 18-му відділені департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», розташованому за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 9, ОСОБА_15 отримала від директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 ксерокопії сторінок № 1, №№ 2-3, №№ 4-5, №№ 10-11-12 паспорту громадянина України НОМЕР_4, виданого Вишгородським РВ ГУМВС України в Київській області 03 липня 2006 року на ім'я ОСОБА_10, ксерокопії дублікату картки фізичної особи - платника податків ДПІ у Вишгородському районі на ім'я ОСОБА_10, кожну сторінку яких директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 завірив від імені ОСОБА_10 написом «копія вірна» та особистим підписом, при цьому особисто ідентифікацію клієнта не провела.

Крім того, директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 надав головному Спеціалісту банківської установи ОСОБА_15 заздалегідь підготовлену довідку про доходи № 10 від 11 вересня 2007 року, видану ним, як директором ПП «Атлант Транс», на ім'я ОСОБА_10. яка містила завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_10, працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді помічника бухгалтера, отримала за останні 6 місяців дохід - 23 100 гривень, що не відповідало дійсності.

Про те, що довідка про доходи підроблена, ОСОБА_15 обізнана не була та про справжні наміри директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 заволодіти грошовими коштами банку не знала.

ОСОБА_15 електрофотокопії особистих документів ОСОБА_10 переслала електронною поштою до відділу безпеки та кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», які погодили укладення кредитного договору 18-му відділенню АТ «Індустріально-Експортний банк».

Після отримання рішення кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк» щодо видачі кредиту, головний спеціаліст банку ОСОБА_15 підготувала проект заявки-анкети на отримання споживчого кредиту, кредитний договір, додаток до нього та надала їх директору ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 для підпису від імені позичальника ОСОБА_10 Після чого, директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, розписавшись від імені ОСОБА_10 у заявці-анкеті на отримання споживчого кредиту від 13 вересня 2007 року, кредитному договорі № 176/710176 від 13 вересня 2007 року, додатку №2 до кредитного договору № 176/710176 від 13 вересня 2007 року.

Того ж дня, виконуючий обов'язки керуючого 18-м відділенням «Індустріально-Експортний банк» ОСОБА_16, яка відповідно до своїх функціональних обов'язків, була зобов'язана особисто перевірити позичальника для надання кредиту на ім'я особи ОСОБА_10, яка не має жодного відношення до укладення кредитного договору, не відвідувала установу банку, не пред'являла оригіналів своїх документів та не висловлювала бажання отримати кредит, але ОСОБА_16 через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, розуміючи, що ОСОБА_10 вона не бачила та він установу банку не відвідував, особу його не встановлювала та оригінали документів не досліджувала, при цьому можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння передбачала, але легковажно розраховувала на їх відвернення, розписалась як керівник відділення банківської установи у кредитному договорі №176/710176 від 13 вересня 2007 року, додатку №2 до кредитного договору №176/710176 від 13 вересня 2007 року, таким чином фактично уклавши кредитний договір між установою банку та ОСОБА_10 про надання останній кредиту на загальну суму 20.000 гривень.

Після цього, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою з числа працівників банку, протягом періоду часу з 08 серпня 2007 року по 02 жовтня 2007 року, отримали у касі 18-го відділення АТ «Індустріально-Експортний банк» замість позичальника ОСОБА_10 кредитні кошти у сумі 20.000 гривень, якими невстановлена особа разом з ОСОБА_4 розпорядились за власним розсудом, заподіявши АТ «Індустріально-Експортний банк», збиток на загальну суму 20.000 гривень, що в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення кримінального правопорушення дорівнював 200 гривень, та є значною шкодою.

20 вересня 2007 року у першій половині дня головний спеціаліст ОСОБА_15, яка знаходилась на своєму робочому місці у 18-му відділені департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», розташованому за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 9, отримала від директора ГІП «Атлант Транс» ОСОБА_4 ксерокопії сторінок №1, №№2-3, №№4-5, №№10-11-12 паспорту громадянина України серії НОМЕР_5, виданого Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 25 лютого 1999 року на ім'я ОСОБА_11, ксерокопії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на ім'я ОСОБА_11, кожну сторінку яких директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 завірив від імені ОСОБА_11 написом «копія вірна» та особистим підписом, при цьому особисто ідентифікацію клієнта не провела.

Крім того, директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 надав головному спеціалісту банківської установи ОСОБА_15 заздалегідь підготовлену довідку про доходи №3 від 17 вересня 2007 року, видану ним як директором ПП «Атлант Транс», на ім'я ОСОБА_11, яка містила завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_11, працюючи на ПП «Атлант Гране» на посаді головного механіка, отримав за останні 6 місяців дохід - 39.139 гривень 56 копійок, що не відповідало дійсності.

Про те, що довідка про доходи підроблена, ОСОБА_15 обізнана не була та про справжні наміри директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 заволодіти грошовими коштами банку не знала.

ОСОБА_15 електрофотокопії особистих документів ОСОБА_11 переслала електронною поштою до відділу безпеки та кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», які погодили укладення кредитного договору 18-му відділенню АТ «Індустріально-Експортний банк».

Після отримання рішення кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк» щодо видачі кредиту, головний спеціаліст банку ОСОБА_15 підготувала проект заявки-анкети на отримання споживчого кредиту, кредитний договір, додаток до нього та надала їх директору ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 для підпису від імені позичальника ОСОБА_11 Після цього директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, розписавшись від імені ОСОБА_11 у заявці-анкеті на отримання споживчого кредиту від 20 вересня 2007 року, кредитному договорі №183/710183 від 20 вересня 2007 року і додатку №2 до кредитного договору №183/710183 від 20 вересня 2007 року.

Того ж дня, виконуючий обов'язки керуючого 18-м відділенням АТ «Індустріально-Експортний банк» ОСОБА_16, яка відповідно до своїх функціональну обов'язків, була зобов'язана особисто перевірити позичальника для надання кредиту на ім'я особи ОСОБА_11, яка не має жодного відношення до укладення кредитного договору, не відвідувала установу банку, не пред'являла оригіналів своїх документів та не висловлювала бажання отримати кредит, але ОСОБА_16 через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, розуміючи, що ОСОБА_11 вона не бачила та він установи банку не відвідував, особу його не встановлювала та оригінали документів не досліджувала, при цьому можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння передбачала, але легковажно розраховувала на їх відвернення, розписалась як керівник відділення банківської установи у кредитному договорі №183/710183 від 20 вересня 2007 року, додатку №2 до кредитного договору №183/710183 від 20 вересня 2007 року, таким чином фактично уклавши кредитний договір між установою банку та ОСОБА_11 про надання останньому кредиту на загальну суму 3.960 доларів США.

Після цього, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою з числа працівників банку, протягом періоду часу з 08 серпня 2007 року по 02 жовтня 2007 року, отримали у касі 18-го відділення АТ «Індустріально-Експортний банк» замість позичальника ОСОБА_11 кредитні кошти у сумі 3.960 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України на час вчинення кримінального правопорушення дорівнювало 5,05 гривень за один долар США, якими невстановлена особа разом з ОСОБА_4 розпорядились за власним розсудом, заподіявши АТ «Індустріально-Експортний банк», збиток на загальну суму 19.998 гривень, що більше ніж у 90 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення кримінального правопорушення дорівнював 200 гривень.

02 жовтня 2007 року у першій половині дня головний спеціаліст ОСОБА_15, яка знаходилась на своєму робочому місці у 18-му відділені департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», розташованому за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 9, отримала від директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 ксерокопії сторінок №1, №№2-3, №№4-5, №№10-11-12 паспорту громадянина України, серії СО №398739, виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м, Києві 01 червня 2000 року на ім'я ОСОБА_12, ксерокопію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на ім'я ОСОБА_12, кожну сторінку яких директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 завірив від імені ОСОБА_12 написом «копія вірна» та особистим підписом, при цьому особисто ідентифікацію клієнта не провела.

Крім того директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 надав головному спеціалісту банківської установи ОСОБА_15 заздалегідь підготовлену довідку про доходи №1 від 01 жовтня 2007 року, видану ним як директором ПП «Атлант Транс» на ім'я ОСОБА_12, яка містила завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_12, працюючи на ПП «Атлант Транс» на посаді помічника бухгалтера, отримала за останні 6 місяців дохід - 21.420 гривень, що не відповідало дійсності.

Про те, що довідка про доходи підроблена, ОСОБА_15 обізнана не була про справжні наміри директора ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 заволодіти грошовими коштами банку не знала.

ОСОБА_15, електрофотокопії особистих документів ОСОБА_19 переслала електронною поштою до відділу безпеки та кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк», які погодили укладання кредитного договору 18-му відділенню АТ «Індустріально-Експортний банк».

Після отримання рішення кредитної комісії департаменту Київського регіонального управління АТ «Індустріально-Експортний банк» щодо видачі кредиту, головний спеціаліст банку ОСОБА_15 підготувала проект заявки-анкети на отримання споживчого кредиту, кредитний договір, додаток до нього та надала їх директору ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 для підпису від імені позичальника ОСОБА_12. Після цього директор ПП «Атлант Транс» ОСОБА_4 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, розписавшись від імені ОСОБА_12. у заявці-анкеті на отримання споживчого кредиту від 03 жовтня 2007 року кредитному договорі №195/710195 від 03 жовтня 2007 року, додатку №2 до кредитного договору №195/710195 від 03 жовтня 2007 року.

Того ж дня, виконуючий обов'язки керуючого 18-м відділенням АТ «Індустріально-Експортний банк» ОСОБА_16, яка відповідно до своїх функціональних обов'язків, була зобов'язана особисто перевірити позичальника для надання кредиту ім'я особи ОСОБА_12., яка не має жодного відношення до укладення кредитного договору, не відвідувала установу банку, не пред'являла оригіналів своїх документів та не висловлювала бажання отримати кредит, але ОСОБА_16 через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, розуміючи, що ОСОБА_12. вона не бачила та він установу банку не відвідував, особу його не встановлювала та оригінали документів не досліджувала, при цьому можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння передбачала, але легковажно розраховувала на їх відвернення, розписалась як керівник відділення банківської установи у кредитному договорі №195/710195 від 03 жовтня 2007 року, додатку №2 до кредитного договору №195/710195 від 03 жовтня 2007 року, таким чином фактично уклавши кредитний договір між установою банку та ОСОБА_12. про надання останньому кредиту на загальну суму 15.000 гривень.

Після цього, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою із числа працівників банку, протягом періоду часу з 08 серпня 2007 року по 02 жовтня 2007 року, отримали у касі 18-го відділення АТ «Індустріально-Експортний банк» замість позичальника ОСОБА_12. кредитні кошти у сумі 15.000 гривень, якими невстановлена особа разом з ОСОБА_4 розпорядились за власним розсудом, заподіявши АТ «Індустріально-Експортний банк», збиток на загальну суму 15.000 гривень, що більше ніж у 70 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на час вчинення кримінального правопорушення дорівнював 200 гривень.

03 жовтня 2007 року, знаходячись у вказаному місці, у невстановлений органом досудового розслідування час ОСОБА_15, усунувши перешкоди шляхом погодження видачі кредиту в службі безпеки банку, виготовлення проекту кредитного договору, та долучивши копії завірених директором ПП «Атлант-Транс» ОСОБА_4 особистих документів позичальника ОСОБА_12., надала вказаний підроблений кредитний Договір №192/710192 виконуючому обов'язки керуючого 18-м відділенням АТ «Індустріально-Експортний банк» ОСОБА_16, для підпису, який остання достовірно знаючи, про те, що ОСОБА_12. не відвідував відділення банку, його особиста ідентифікація не проводилась та він не підписував кредитний договір, підписала його, повторно, завершивши таким чином вчинення службового підроблення, надавши кредитному договору статусу офіційного документу.

Крім того у червні 2010 року в ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_20 шляхом обману (шахрайство) піл приводом посередництва у придбанні транспортного засобу «Volkswagen Passat».

06 липня 2010 року у другій половині дня ОСОБА_4, діючи повторно, із корисливих мотивів, зустрівся у офісному приміщенні відділення №4 ПАТ «Банк Кіпру», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 127 із ОСОБА_20, якому повідомив завідомо неправдиві дані щодо можливості надання послуг із придбання на території Федеративної Республіки Німеччини транспортного засобу «Volkswagen Passat», його ввезення на митну територію України, митного оформлення, після чого запропонував вказані послуги ОСОБА_20, обманувши його, при цьому не маючи наміру їх виконувати.

У свою чергу, ОСОБА_20, не усвідомлюючи протиправні наміри ОСОБА_4 та помилково вважаючи його дії правомірними, добровільно передав йому грошові кошти 13.500 доларів США, про що ОСОБА_4 у присутності двох свідків власноручно написав розписку, у якій зафіксував суму, мету отримання коштів, зміст зобов'язань та терміни їх виконання, які складали 20 робочих днів із 07 липня 2010 року по 26 липня 2010 року.

В подальшому, ОСОБА_4 взяті перед ОСОБА_20 зобов'язання щодо ввезення на митну територію України митного оформлення транспортного засобу «Volkswagen Passat» не виконав, транспортний засіб не передав, кошти не повернув, а обернув на свою користь, розпорядившись за власним розсудом, чим завдав матеріального збитку на загальну суму 106.926,75 гривень, що є еквівалентом 13.500 доларів США по курсу НБУ (7.9205) станом на 06 липня 2010 року, що в 123 рази перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, та є значною шкодою.

Крім того, у першій половині лютого 2012 року в ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом обману (шахрайство) під приводом посередництва у придбанні транспортного засобу «Роrsche Panamera».

Протягом лютого 2012 року ОСОБА_4, діючи повторно, із корисливих мотивів, неодноразово зустрічався із ОСОБА_5 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1, якій повідомляв завідомо неправдиві дані щодо можливості надання послуг із придбання на території Сполучених Штатів Америки транспортного засобу «Роrsche Panamera», його ввезення на митну територію України, митного оформлення, схиляючи ОСОБА_5 до передачі йому грошових коштів.

27 лютого 2012 року об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_4 з метою надання своїм діям правомірного вигляду, за адресою: АДРЕСА_1, уклав із ОСОБА_5 письмовий договір про надання послуг, за яким зобов'язався придбати автотранспорт, провести необхідну процедуру митного оформлення та постановки на облік, перевезення автомобіля із місця придбання до місця передачі, які мав виконати до 27 березня 2012 року. При цьому вже на момент укладення договору ОСОБА_4 не мав наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, а уклав договір лише для того, щоб ввести в оману ОСОБА_5

27 лютого 2012 року о 13 годині ОСОБА_5, не усвідомлюючи протиправні наміри ОСОБА_4, помилково вважаючи його дії правомірними, за адресою: АДРЕСА_2 добровільно передала йому грошові кошти 27.000 доларів США, про що ОСОБА_4 написав розписку на договорі про надання послуг.

В подальшому, ОСОБА_4 взяті перед ОСОБА_5 зобов'язання щодо ввезення на митну територію України, митного оформлення транспортного засобу «Роrsche Panamera», не виконав, транспортний засіб не передав, кошти не повернув, а обернув на свою користь, розпорядившись за власним розсудом, чим завдав матеріального збитку на загальну суму 215.643,60 гривень, що є еквівалентом 27.000 доларів США, що по курсу НБУ (7,9868) на 27 лютого 2012 року в 401 раз перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, та є великим розміром.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, вважаючи вирок Подільського районного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року необґрунтованим у зв'язку з тим, що завдана злочином шкода не відшкодована потерпілій в повному обсязі, потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про зміну вироку суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову, а саме, просила стягнути на її користь з ОСОБА_4 кошти у сумі 617.814 грн., що відповідає 27.000 доларів США, виходячи з курсу, який є на даний час.

В обґрунтування своїх доводів потерпіла (цивільний позивач) посилається на те, що завдана злочином шкода потерпілій мала бути відшкодована за курсом НБУ на момент розгляду питання щодо задоволення цивільного позову судом, тобто станом на день ухвалення вироку суду 14 квітня 2014 року. При цьому апелянт зазначає, що передані нею ОСОБА_4 кошти в сумі 27.000 доларів США є її майном, а тому, на підставі ст. 1192 ЦК України розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню має визначатися відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Оскільки станом на 14 квітня 2015 року курс НБУ становив 22,8820 грн. за 1 долар США, вважає, що розмір завданої злочином потерпілій шкоди становить 617.814 грн., а не 215 643, 60 грн.

Іншими учасниками судового процесу вирок Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року, не оскаржений.

Розглянувши кримінальне провадження в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги потерпілої, вважали її безпідставною та просили залишити її без задоволення; провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої (цивільного позивача) задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 1 ст. 366 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину) , ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 2 ст. 222 КК України (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 366 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 3 ст. 358 (в редакції КК України станом на час вчинення злочину), ч. 3 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 України, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені наявними у справі доказами, які досліджувались за згодою усіх учасників провадження, у тому числі і ОСОБА_4, в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

При цьому, суд першої інстанції, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками провадження змісту фактичних обставин справи за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, в тому числі і обвинуваченого, який повністю визнав себе винуватим у інкримінованих йому правопорушеннях, роз'яснив всім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини.

Будь-яких порушень при вирішенні судом першої інстанції цих питань колегією суддів не встановлено, а тому фактичні обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та юридична кваліфікація його дій не є предметом апеляційного розгляду, оскільки будь-ким із учасників процесу, у тому числі і обвинуваченим та потерпілою, не оспорюється.

Відтак суд не проводить їх детальний аналіз та відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

Що стосується судового рішення в частині цивільного позову, то його можна визнати законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги про незаконність вироку суду в частині задоволеного позову не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 07.11.2012 року потерпіла ОСОБА_5 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з цивільним позовом у кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, а саме просила стягнути із ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду в сумі 215.643,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилалася на те, що ОСОБА_4, діючи шахрайським способом, шляхом обману та зловживання її довірою, заволодів та розпорядився на власний розсуд належними їй грошовими коштами в сумі 27.000 доларів США, що по курсу НБУ (7,9868) станом на 27.02.2012 складало 215.643,60 грн.

При цьому відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленою про день та час проведення судових засідань та розгляду справи, на що вказують особисті розписки потерпілої та дані про її сповіщення за допомогою засобів зв'язку, до суду не з'являлась та, маючи реальну можливість змінити чи уточнити свої позовні вимоги, таким правом не скористалась. Більш того, представник ОСОБА_5 фактично був присутній у суді та також був достовірно обізнаний про хід судового розгляду.

За таких обставин доводи апелянта про порушення її процесуальних прав, як потерпілої, під час розгляду справи судом першої інстанції, є неспроможними та необґрунтованими.

Від так, суд першої інстанції, ухвалюючи по справі вирок щодо ОСОБА_4 в порядку ч. 1 ст. 326 КПК України у відсутність позивача, за умови, що обвинувачений визнав цивільний позов потерпілої ОСОБА_5, задовольнив його в повному обсязі згідно із заявленими вимогами та розміру заподіяної шкоди станом на 27.02.2012 року, який було визначено як органом досудового розслідування, так і потерпілою.

Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 303 ЦПК України, за якими під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не тільки в межах доводів апеляційної скарги, а й вимог, заявлених у суді першої інстанції, а також п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України, колегія суддів не вправі вирішувати питання, які не були заявлені під час судового розгляду у суді першої інстанції.

А тому підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілої та зміни вироку суду щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_5 шляхом збільшення його суми до 617.814 грн. колегія суддів не вбачає.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року щодо ОСОБА_4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Головуючий: Стрижко С.І.

Судді: Журавель О.О.

Тютюн Т.М.