Ухвала суду № 50434594, 08.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер 754/17750/14-ц Головуючий у 1 ін. - Ярошенко С.В. Апел.провадження 22-ц/796/7333/2015 Суддя - доповідач - Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду у цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Слободянюк С.В.,

суддів: Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.,

при секретарі: Трофименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариств (далі ПАТ ) «Альфа-Банк» звернулись в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 08 серпня 2007 року і просили суд стягнути з відповідачки виниклу заборгованість, яка станом на 28 вересня 2014 року становить на загальну суму 18240,38 грн.. та судовий збір в сумі 243,60 грн. .

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 15 квітня 2015 року у позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 4 430,65 грн. і судовий збір в сумі 243,60 грн.

На рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового - про відмову і позові, стягненні з ПАТ «Альфа-Банк» на її користь витрати, пов*язанних з наданням правової допомоги у розмірі 9990,00 або 7425,00 (від пропорційно задоволених позовних вимог).

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу, представник ПАТ «Альфа-Банк» позивачки - Литвиненко Я.В. (а.с.32) скаргу не визнав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги за таких обставин.

В судовому засіданні встановлено, 07 серпня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір про № 490044965 про надання кредиту терміном до 07 серпня 2010 року на суму 15 113,86 доларів США зі сплатою 11,5 % річних. Договором про внесення змін і доповнень №1 від 02 червня 2010 року дату остаточного повернення кредиту змінено на 07 серпня 2013 року.

Договором про внесення змін і доповнень № 1 до кредитний договір про № 490044965 від 07 серпня 2007 року від 02 червня 2010 року, строк повернення кредити сторони узгодили до 07 серпня 2010 року (а.с.13).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов*язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов*язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов*язання не допускається.

Станом на 28 вересня 2014 року за відповідачем існує заборгованість у сумі 18 240,38 грн., з яких: 3 533,65 грн. - заборгованість за кредитом, 397 грн. - заборгованість за відсотками та 14 309,66 грн. - пеня.

Відповідно ст. 459 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченого зобов'язання.

На підставі ст. 551 ЦК України, враховуючи, що розмір неустойки, що дорівнює 14 309,66 грн., значно перевищує розмір заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 500 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання за договором кредиту.

Згідно вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції правильно зазначав, що відповідачкою не надано належних доказів на підтвердження доводів щодо неправомірність нарахувань заборгованості.

Судом встановлено, що умови кредитного договору в повному обсязі відповідачкою не виконано.

Відповідно до кредитного договору, графіку платежів щомісячний платіж вноситься до 07 числа кожного місяця.

З наданих за матеріалами даних з вересня 2008 року (а.с.77-98) і до березня 2010 року кошти внеслись після 07 числа тобто з порушенням умов кредитного договору Здійснювалась оплата кредити з порушеннями протягом 2011-2013 років (а.с.66-70,72,75). За квітень 2010 року кошти не вносились.

За порушення умов договору нараховувалась пеня 1% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення місяця (п.3.4 частина 2 договору).

Правильним є висновок суду про відмову у застосуванні строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності заборгованості за кредитним договором не підтверджується матеріалами справи. Належних та допустимих доказів щодо порушення позивачем, як зазначає апелянт, порядку приймання готівки для подальшого її переказу не надано.

Враховуючи наведено, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, залишення без змін оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги правильність висновку суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.303,307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: