Ухвала суду № 5040934, 13.10.2009, Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 11-а-633 2009р. Головуючий в суді І-ї інстанції - Петров Р.І.

Категорія - ст.368 ч.2 КК України Доповідач в суді ІІ-ї інстанції - Драний О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого: Драного О.П.

Суддів: Ремеза П.М., Лещенка Р.М.,

  з участю прокурора: Ахалшенішвілі Н.Є.,

захисника-адвоката: ОСОБА_1,

за участю засудженого: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_2 на вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2009 року, яким:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кіровограда, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працює заступником начальника Кіровоградського районного управління юстиції - начальником відділу державної виконавчої служби, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків в органах державної виконавчої служби строком на 2 роки та з конфіскацією Ѕ   частини належного на праві власності майна.

Вироком суду постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області судові витрати в розмірі 600 гривень 96 копійок за проведення судово-криміналістичних експертиз.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

Наказом начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області № 1938/02 від 10 жовтня 2007 року ОСОБА_2 переведено, за його згодою, на посаду заступника начальника Кіровоградського районного управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби з 10 жовтня 2007 року, як такого, що був зарахований до кадрового резерву на цю посаду. Вказана посада відноситься до шостої категорії посад державних службовців, тобто ОСОБА_2 являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Перебуваючи на даній посаді, являючись представником влади та виконуючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські обов'язки, ОСОБА_2, відповідно до положень посадової інструкції затвердженої 10 жовтня 2007 року начальником Кіровоградського районного управління юстиції, здійснював керівництво діяльністю відділу, організовував його роботу, ніс персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, розподіляв обов'язки між працівниками відділу, здійснював контроль за своєчасним, правильним, повним виконанням рішень державними виконавцями, проводив перевірку їх роботи, забезпечував дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни, вносив начальнику відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області подання про заохочення за успіхи у роботі або притягнення до відповідальності працівників відділу, у встановленому законом порядку координував роботу відділу з іншими підрозділами управління юстиції, правоохоронними органами, місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, іншими органами і установами, розглядав звернення громадян, забезпечував їх перевірку, проводив особистий прийом громадян, виконував рішення та здійснював інші дії відповідно до Закону України „Про виконавче провадження", розглядав скарги на дії державних виконавців, організовував навчання та підвищення кваліфікації державних виконавців, виконував інші функції відповідно до покладених на відділ завдань, ніс персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків відповідно до посадової інструкції.

Однак, ОСОБА_2, являючись заступником начальника Кіровоградського районного управління юстиції - начальником відділу державної виконавчої служби, використав своє службове становище в корисливих цілях, всупереч інтересам служби - для вимагання і одержання хабара.

Так, 17 липня 2008 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження відповідно до судового наказу Господарського суду Кіровоградської області № 2/234 від 24 жовтня 2007 року про примусове стягнення з селянсько-фермерського господарства „ОСОБА_4" (ЄДРПОК 20656441) с. Аджамка Кіровоградського району, вул. Комсомольська, 34, на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" боргу в сумі 252952,51 гривень.

Після цього, а саме 30 вересня 2008 року, ОСОБА_2, разом з державним виконавцем підпорядкованого йому відділу ОСОБА_3, з метою виконання передбачених чинним законодавством дій по виконавчому провадженню, виїхав до с. Аджамка Кіровоградського району на територію КСП „Маяк" за місцем розташування земельного паю 49,8 га, який належав СФГ „ОСОБА_4", де ними був складений акт про відсутність посівів соняшнику.

Після вказаних подій, ОСОБА_2, маючи на меті штучне створення умов, які б викликали у керівника СФГ „ОСОБА_4" ОСОБА_4 враження реальної загрози накладення арешту на належний його родині житловий будинок, який його підприємство СФГ „ОСОБА_4" використовувало для здійснення господарської діяльності, та на інше належне йому майно, достовірно знаючи, що вказаний будинок безпосередньо ОСОБА_4 не належить, 30 вересня 2008 року надав вказівку своєму підлеглому працівнику - державному виконавцю ОСОБА_3 скласти постанову про накладення арешту на цей житловий будинок, розташований в с. Аджамка по вул. Комсомольська, 34, та внести відповідний запис до електронної бази єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна.

30 вересня 2008 року державний виконавець ОСОБА_3, виконавши вказівку безпосереднього керівника - ОСОБА_2, винесла постанову, якою наклала арешт на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2, при цьому не перевіривши суб'єкта права власності вказаного нерухомого майна.

Після неодноразових попередніх зустрічей дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_5 із ОСОБА_2, при яких останній наголошував на необхідності особистої зустрічі з її чоловіком, в разі наявності у них зацікавленості у не накладенні арешту на належне їм та їх родині майно, ОСОБА_4 погодився на зустріч з ОСОБА_2 Погодившись на зустріч з ОСОБА_2, 12 жовтня 2008 року ОСОБА_4 прибув у домовлений час до кафе „Плутос", що розташоване по провулку Центральному З, м. Кіровограда, де вона і відбулась. Під час спільної розмови з ОСОБА_4, яка відбулась в приміщенні кафе „Плутос", ОСОБА_2 стало відомо про матеріальний стан ОСОБА_4, який дозволяв останньому віднайти певні кошти для вирішення питання, щодо не накладення арешту на належне йому та його родині майно. Врахувавши вказані обставини, ОСОБА_2 вирішив використати їх та своє службове становище для вимагання хабара від ОСОБА_4

Достовірно знаючи, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції ОСОБА_3 30 вересня 2008 року винесено постанову про накладення арешту на житловий будинок, розташований в с.Аджамка по АДРЕСА_2, і внесено відповідний запис до електронної бази єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 вирішив використати вказані обставини для вимагання та отримання хабара.

Прагнучи убезпечити себе від викриття працівниками правоохоронних органів своїх злочинних намірів, ОСОБА_2 вирішив змінити місце розмови та запропонував продовжити її поза приміщенням кафе. Вийшовши з кафе, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що має намір накласти арешт на все належне ОСОБА_4 та його родині майно в разі не передачі ним йому хабара в розмірі 2500 доларів США до 14 жовтня 2008 року.

Після того, як 14 жовтня 2008 року ОСОБА_4 не приїхав на зустріч з ОСОБА_2 без пояснення причин, останній вирішив вжити більш дієвих заходів, які б схилили ОСОБА_4 до давання хабара.

Діючи на виконання свого злочинного плану та досягнення бажаного ним результату, який передбачав спонукання ОСОБА_4 до дачі йому хабара за не накладення арешту, 20 жовтня 2008 року ОСОБА_2 знову приїхав на АДРЕСА_2, де було зареєстровано СФГ „ОСОБА_4", та став удавати вчинення ним виконавчих дій по накладенню арешту на майно, таким чином намагаючись скоротити час прийняття ОСОБА_4 остаточного рішення щодо необхідності передачі йому хабара у визначеному ним розмірі.

ОСОБА_4 дізнавшись, що ОСОБА_2 наклав арешт на житловий будинок в с.Аджамка та остаточно впевнившись в можливості втратити право розпоряджатися його майном та майном родини, приблизно 29-30 жовтня 2008 року приїхав до приміщення ВДВС Кіровоградського РУЮ з метою зустрічі з ОСОБА_2 та обговорення питання щодо накладення ОСОБА_2 арешту на житловий будинок в с.Аджамка по АДРЕСА_2. Під час даної зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_2 в його службовому кабінеті, останній запевнив ОСОБА_4, що в разі, якщо ОСОБА_4 не дасть йому хабара, він не зніме арешту з житлового будинку та в подальшому накладе арешт на інше майно, про яке він дізнається, а в разі якщо ОСОБА_4 погодиться дати хабар у сумі 2500 доларів США, ОСОБА_2 скасує накладений арешт на будинок та в подальшому не буде виконувати ніяких дій щодо накладення арешту на інше майно боржника. Після цього, ОСОБА_4, остаточно впевнившись у реальності погроз ОСОБА_2, та не бажаючи можливого настання для себе негативних наслідків у вигляді накладеного арешту на житловий будинок та ймовірного арешту іншого майна, змушений був погодитись на давання хабара ОСОБА_2, але попрохав зменшити суму хабара на 2000 доларів США, мотивуючи тим, що має дуже поганий матеріальний стан, на що ОСОБА_2 погодився і за інструкцією останнього зустріч була призначена на вихідний день, при цьому точну дату передачі хабара ОСОБА_2 наказав обумовити в телефонному режимі.

8 листопада 2008 року, о 11 год. 30 хв., ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання та одержання хабара від ОСОБА_4, зустрівся з останнім в приміщенні кафе „Плутос", що розташоване по провулку Центральному 3, м.Кіровограда, однак побоюючись викриття правоохоронними органами факту одержання ним хабара, вирішив змінити місце зустрічі та запропонував переїхати на вул. Темірязева м.Кіровограда. Після чого, ОСОБА_2 на власному автомобілі поїхав у бік вул.Темірязева м. Кіровограда, наказавши ОСОБА_4 слідувати за ним на своєму автомобілі.

Зупинившись на узбіччі проїзної частини АДРЕСА_3, ОСОБА_2, під час розмови з ОСОБА_4, повідомив останньому, що грошові кошти в розмірі 2000 доларів США (11597 гривень) той повинен покласти в розгорнуту книжку „Правила дорожнього руху України", яку ОСОБА_2 особисто дістав з заднього сидіння свого автомобіля та власноручно поклав до багажника.

Виконуючи вказівки ОСОБА_2, ОСОБА_4 поклав хабар в розмірі 2000 доларів США (11597 гривень), який від нього вимагав ОСОБА_2 за зняття арешту з житлового будинку по АДРЕСА_2 в с. Аджамка Кіровоградського району та не накладення арешту на інше майно останнього, у розгорнуту книжку „Правила дорожнього руху України", тобто в такий спосіб передачі хабара і в те місце, яке вказав ОСОБА_2 Після отримання хабара, ОСОБА_2 з одержаними від ОСОБА_4 грошима в сумі 2000 доларів США (11597 грн.), на узбіччі проїзної частини АДРЕСА_3, близько 12 год. 30 хв., був затриманий працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області, де в присутності понятих в багажнику його автомобіля Suzuki „Grand Vitara" було виявлено 2000 доларів США, 20 купюр номіналом по 100 доларів США, які отримані ним в якості хабара від ОСОБА_4

В апеляціях:

- прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_2 у вчиненому злочині просить вирок суду першої інстанції скасувати, як незаконний через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ст.368 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків в органах державної виконавчої служби строком на 3 роки та з конфіскацією Ѕ   частини належного на праві власності майна;

- засуджений ОСОБА_2 просить вирок районного суду скасувати, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.368 КК України на ч.2 ст.190 КК України та застосувати до нього Закон України «Про амністію», оскільки обставини викладені у вироку районного суду не повністю відповідають фактичним матеріалам справи, а його дії неправильно кваліфіковані за ст.368 ч.2 КК України, так як хабар він у ОСОБА_4 не вимагав, останній сам прийшов до нього з проханням не накладати арешт на майно та пропонував 2000 доларів США. Крім того, вважає, що суд при призначенні йому покарання неправильно дійшов висновку про відсутність обставин, які пом'якшують покарання, оскільки він раніше до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, на диспансерному обліку з приводу зловживання наркотичними засобами не знаходиться, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, хворіє, знаходиться на обліку в поліклініці за місцем проживання, одружений, має на утриманні малолітнього сина Олександра, 24.08.2006 року народження, дружина не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, батьки похилого віку, мати інвалід ІІ групи, постійно потребують уваги та матеріальної допомоги, тому вважає, що йому можливо призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та просив вирок районного суду скасувати, постановити новий вирок, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію засудженого та просили вирок суду скасувати, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, а вирок суду підлягає залишенню без зміни.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну, повну та об'єктивну оцінку, правильно кваліфікувавши дії засудженого за ст.368 ч.2 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданого службового становища, поєднане з вимаганням хабара.

В ина ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який він засуджений підтверджується його власними показаннями, даними під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, у яких він пояснив, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції перебувало виконавче провадження відповідно до судового наказу Господарського суду Кіровоградської області про примусове стягнення з СФГ „ОСОБА_4" АДРЕСА_2, на користь ВАТ НАК „Украгролізинг" боргу в сумі близько 300 тисяч гривень. Виконавче провадження перебувало на виконанні у державного виконавця ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції ОСОБА_3 У зв'язку з проведенням виконавчих дій по примусовому виконанню вищевказаного судового наказу, виконавчою службою було накладено арешт на все майно, техніку, рахунки в банківських установах СФГ „ОСОБА_4". Так як у боржника не виявилось активів, виконавчою службою був складений відповідний акт, а наказ суду повернуто стягувачу без виконання. Оскільки згаданий судовий наказ видано за заявою прокуратури Кіровоградської області, то хід виконавчого провадження контролювався даною установою. У вересні 2008 року від ВАТ НАК „Украгролізинг" надійшла заява про те, що засновник СФГ „ОСОБА_4" ОСОБА_4 має майнові права на житловий будинок по АДРЕСА_2 в с. Аджамка. На підставі цієї заяви, 30 вересня 2008 року державний виконавець ОСОБА_3 винесла постанову, якою наклала арешт на житловий будинок, розташований в с. Аджамка по АДРЕСА_2. До накладення арешту на житловий будинок йому було відомо, що ОСОБА_4 не є власником даного будинку, а постанова про накладення арешту була винесена на підставі інформації, викладеній в заяві ВАТ НАК „Украгролізинг". Копія постанови про накладення арешту на житловий будинок була направлена всім учасникам виконавчого провадження і скарг від жодної особи щодо неправомірності виконавчих дій до відділу виконавчої служби не надходило. Ще в липні місяці 2008 року до відділу виконавчої служби надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, з якого вбачалось, що в СФГ „ОСОБА_4" відбулась заміна засновника господарства, а саме з голови господарства ОСОБА_4 на ОСОБА_6, при цьому арешт на майно ОСОБА_4 все ж був накладений, так як він рахувався засновником СФГ в інших установах, зокрема податковій інспекції. В подальшому, точної дати він не пам'ятає, у нього відбулась зустріч з ОСОБА_4, під час якої останній просив надати роз'яснення з приводу наказу Господарського суду щодо стягнення грошових коштів з СФГ „ОСОБА_4" та повідомив, що він не має корпоративних прав по відношенню до вказаного фермерського господарства. Ним було надано роз'яснення з цього приводу та повідомлено ОСОБА_4 про необхідність надання підтверджуючих його доводи документів. У жовтні 2008 року він та державний виконавець ОСОБА_3 приїздили на АДРЕСА_2, де було зареєстровано СФГ „ОСОБА_4" з метою виявлення та подальшого опису і арешту майна, що належить ОСОБА_4 Там він зустрівся з ОСОБА_4 і у них відбулась напружена розмова, під час якої він пояснив ОСОБА_4, що треба надати документи про зміну засновника СФГ і справа буде закрита. Після цієї розмови він ОСОБА_4 десь місяць не бачив. Приблизно 30 жовтня 2008 року ОСОБА_4 приїхав до приміщення ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції, де у них відбулась розмова, під час якої ОСОБА_4 просив допомоги у вирішенні його справи щодо арешту майна. Він відповів, що немає чим тут допомагати, оскільки якщо є підтверджуючі документи з приводу того, що ОСОБА_4 не має ніякого відношення до боргів селянсько-фермерського господарства „ОСОБА_4", то справа сама-по-собі буде вирішена. ОСОБА_4 пропонував грошову винагороду за вирішення його питання, але він сказав, що нічого йому не потрібно. На цьому їх розмова закінчилась. 8 листопада 2008 року він зустрівся з ОСОБА_4 в приміщенні кафе „Плутос", що розташоване по провулку Центральному 3, м. Кіровограда. Зустрітись запропонував сам ОСОБА_4 Це був вихідний день, а тому він погодився на зустріч. Під час зустрічі в кафе вони розмовляли „ні про що", а потім вийшли з приміщення кафе та присіли у нього в автомобілі. В цей час ОСОБА_4 почав пропонувати йому гроші як винагороду за вирішення його питання, при цьому яку суму коштів пропонує не казав. Він сказав ОСОБА_4, що вважає його дії провокаційною акцією, але останній наполягав на одержанні від нього грошей та вказав, що він не провокатор і в цій ситуації все гаразд. Потім ОСОБА_4 сказав, що „якщо боїшся отримати кошти тут, то давай від'їдемо в інше місце". Він погодився і сказав ОСОБА_4, щоб останній рухався за ним на своєму автомобілі. Після чого він зупинив власний автомобіль на узбіччі дороги по вулиці Темірязева м. Кіровограда і вийшов з автомобіля. Автомобіль ОСОБА_4 зупинився позаду. З автомобіля вийшов ОСОБА_4 і вони продовжили спільну розмову, під час якої ОСОБА_4, відкривши багажник його автомобіля, поклав у розгорнуту книгу „Правила дорожнього руху України" грошові кошти у невідомому йому на той час розмірі, пояснивши, що ці кошти є винагородою за його роз'яснювальну роботу. Він погодився на одержання цих коштів, оскільки вважав це лише подякою за консультативні послуги надані ним ОСОБА_4 Через нетривалий час вони з ОСОБА_4 роз'їхались і одразу він був затриманий працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області, де в присутності понятих в багажнику його автомобіля Suzuki „Grand Vitara", було виявлено 2000 доларів США, 20 купюр номіналом по 100 доларів США.

Незважаючи на невизнання засудженим ОСОБА_2 своєї вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, його вина підтверджується наступними доказами:

показаннями потерпілого ОСОБА_4, який показав, що в 1995 році ним було засноване СФГ „ОСОБА_4", головою якого також був він. В квітні місяці 2007 році він з власних переконань продав свої корпоративні права на власне господарство громадянину ОСОБА_6, оформивши правочин в нотаріальній конторі. Під час продажу було складено акт прийому-передачі, відповідно до якого він передав ОСОБА_6 посіви на полях, печатки, документи на господарство, бухгалтерські документи, а також було записано, що всі зобов'язання по договорам та кредитним договорах, всі борги, які мало господарство, переходять новому власнику, тобто ОСОБА_6 Після цього він вже був точно впевнений, що не несе ніяких зобов'язань по СФГ „ОСОБА_4", оскільки у нього був новий власник і всі борги лежали на ньому. Як ОСОБА_6 вів свою господарську діяльність йому не відомо, він цим питанням не цікавився. СФГ „ОСОБА_4" було зареєстровано у АДРЕСА_2. На даний час за вказаною адресою мешкає брат його колишньої дружини із сім'єю. Ні йому, ні СФГ „ОСОБА_4" вказане вище домоволодіння не належало і не належить. Власниками цього домоволодіння рахуються його померлі батьки. За вказаною адресою 6-7 або 9-10 жовтня 2008 року, приїхав начальник ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції ОСОБА_2 разом з іншими особами. На той момент його не було за вказаною адресою, він перебував у своїх справах. Він вже давно там не мешкає. ОСОБА_2 повідомив дружині брата його колишньої дружини ОСОБА_7, що буде накладати арешт на будинок по АДРЕСА_2 та інше його майно, а саме на автомобіль „Таврія". Більше нічого він не повідомив та поїхав. Через два дні, а саме як він пригадує 12 жовтня 2008 року, він зателефонував ОСОБА_2 з свого мобільного телефону та домовився про зустріч в кафе „Плутос" по провулку Центральному, 3 у м.Кіровограді. Спочатку під час зустрічі вони розмовляли на різні теми, які не відносилися до арешту майна. Потім ОСОБА_2 запропонував йому вийти на вулицю та продовжити розмову по його питанню. Коли вони стояли на вулиці ОСОБА_2 повідомив, що має намір накласти арешт на будинок в с. Аджамка. Також повідомив йому, що докладе максимум зусиль щодо накладення арешту на його „кредитну" Таврію. Він почав його питати про підстави таких дій. ОСОБА_2 повідомив, що підстави він знайде. ОСОБА_2 повідомив йому, що СФГ „ОСОБА_4" придбало у ТОВ „Агросфера" гербіцидів і не розрахувалося. ТОВ „Агросфера" звернулася до Господарського суду та суд вирішив стягнути з СФГ „ОСОБА_4" грошові кошти на користь ТОВ „Агросфера". Він попрохав ОСОБА_2 надати підтверджуючі документи того, що він винен кошти підприємству чи якість інші документи, які б свідчили про наявність виконавчого провадження. ОСОБА_2 категорично відмовився надавати йому на ознайомлення такі документи та сказав: „Повір мені, все це є!". Що стосується автомобіля „Таврія", то пояснив, що він був придбаний у кредит, який оформлювався в банку „Аваль", і термін дії договору вже буде скоро закінчено. ОСОБА_2 сказав, що йому відомо про його стосунки з кредитною спілкою „Шанс" в якій він отримав позику в розмірі 15000 гривень. Частину позики він погасив, не погашена частка складає 7000 гривень зі штрафними санкціями. ОСОБА_2 пояснив, що кредитна спілка звернулася до суду та є рішення суду, відповідно до якого він має право накласти арешт на його майно. ОСОБА_2 сказав, що якщо він хоче вирішити це питання, то повинен дати 2500 доларів США. За собою ОСОБА_2 залишив зобов'язання не накладати арешт на будинок в с. Аджамка та автомобіль „Таврія". Вони домовилися з ОСОБА_2 про те, що 14 жовтня, він повинен привезти грошові кошти та передати йому, щоб ОСОБА_2 не накладав арешт на майно. 14 жовтня 2008 року на зустріч з ОСОБА_2 він не приїхав, оскільки був зайнятий своїми справами. Після цього ОСОБА_2 20 жовтня 2008 року знову приїхав до с. Аджамка, де мешкає брат його колишньої дружини, ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_7, повідомив, що буде накладати арешт на будинок та автомобіль „Таврію", який в той час перебував у подвір'ї домоволодіння. Він сам особисто не був присутній при цих подіях, це йому розповіли родичі. Коли йому зателефонувала бувша дружина ОСОБА_5, він через 20 хвилин приїхав на зустріч з ОСОБА_2 Зустріч відбувалася біля магазину „Вікторія" в с. Аджамка. Розмова у них проходила на підвищених тонах. Він сказав ОСОБА_2, що не хоче мати з ОСОБА_2 ніяких справ, боргу в нього ніякого не має. Після вказаних подій він декілька разів дзвонив по телефону ОСОБА_2 та намагався залагодити ситуацію, але ОСОБА_2 настоював на своєму і єдиний вихід залишився - це передати кошти. Приблизно 29-30 жовтня 2008 року він приїхав на зустріч до ОСОБА_2 в його службовий кабінет до ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції. З собою він взяв свій особистий диктофон, за допомогою якого в подальшому записав розмову з ОСОБА_2 Під час розмови він вже знав, що арешт на будинок по АДРЕСА_2 в с. Аджамка накладено. Під час розмови з ОСОБА_2 він запитав у нього, чи зніме ОСОБА_2 арешт з будинку, якщо він принесе гроші. ОСОБА_2 сказав, що все буде гаразд. Також під час розмови суму було зменшено до 2000 доларів США. При цьому вони домовилися, що 7-8 листопада 2008 року вони в телефонному режимі домовляться про зустріч. ОСОБА_2 погодився. Одразу після вказаних подій він звернувся до керівництва УБОЗ УМВС України в області та подав заяву про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, де зазначив, що останній вимагає в нього хабар за не накладення арешту на майно. 8 листопада 2008 року він, перебуваючи в службовому кабінеті працівників УБОЗ УМВС України в області, з свого мобільного телефону подзвонив ОСОБА_2 та повідомив, що кошти в розмірі 2000 доларів США у нього в наявності і він готовий зустрітись. ОСОБА_2 сказав, що зустріч переноситься з 11 години на інший час. Приблизно о 11 годині 15 хвилин ОСОБА_2 передзвонив та сказав, що зустріч відбудеться там де зустрічалися останній раз, тобто в кафе „Плутос". ОСОБА_2 приїхав на своєму автомобілі марки „Сузукі Гранд Вітара" чорного кольору пізніше, а саме приблизно о 11 годині 30 хвилин, і одразу передзвонив йому та попрохав вийти на вулицю. Він вийшов, сів на переднє пасажирське сидіння. В них почалася розмова щодо вирішення питання про не накладення арешту на його майно. ОСОБА_2 сказав, що все буде гаразд, він вирішить всі-питання щодо цього. Він також запитав про документи підтверджуючі те, що не буде накладено арешту на майно. Потім він запропонував пройти до кафе та випити кави, ОСОБА_2 погодився. Під час перебування в приміщені вони розмовляли на різні теми, основного питання вони не торкалися. Потім вони разом вийшли на вулицю, де ОСОБА_2 почав себе дуже насторожено поводити. Він завів розмову щодо передачі коштів, але ОСОБА_2 запропонував змінити місце бесіди. Вони поїхали по АДРЕСА_3 на дорозі. Він вийшов з машини, ОСОБА_2 теж вийшов з власної машини і відчинив багажник свого авто, подивився та сказав: „тут даже нечего почитать". ОСОБА_2 відчинив задні дверцята зліва свого авто, дістав книжку „Правила дорожнього руху України", переклав її до багажнику, відкрив її та сказав: „Клади сюди", вказуючи на книжку „Правила дорожнього руху України". Він дістав гроші в розмірі 2000 доларів США, номіналом по 100 доларів, загальною кількістю 20 купюр, та поклав до вказаної книжки. Він був вимушений передати вказані грошові кошти, оскільки чітко розумів, що вразі, якщо такі гроші не будуть передані ОСОБА_2 він накладе арешт на його майно, чим спричинить великі складнощі;

- показаннями свідка ОСОБА_3, яка показала, що вона працює на посаді державного виконавця ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції. 14 липня 2008 року до ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції надійшла заява директора ВАТ НАК „Украгролізінг" про повторне прийняття до виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2007 року у справі щодо стягнення з СФГ „ОСОБА_4" на користь ВАТ НАК „Украгролізінг" боргу в розмірі 252952,51 гривень. Відповідно до резолюції начальника ВДВС ОСОБА_2 дана заява була передана їй для виконання. Дана заява була повторною, оскільки ще в 2007 році аналогічна заява надходила до ВДВС, але в ході проведення виконавчих дій не виявилося можливим встановити місце знаходження боржника та його майна, а саме не було знайдено ОСОБА_4 та його майна. Постанова про повернення виконавчого провадження була нею винесена на початку 2008 року. 17 липня 2008 року нею було відкрито нове виконавче провадження за заявою ВАТ НАК „Украгролізінг". 26 вересня 2008 року за підписом начальника ВДВС ОСОБА_2 було направлено повідомлення всім сторонам виконавчого провадження, а саме боржнику та стягувачу, про те, що 30 вересня 2008 року будуть проводитися виконавчі дії за фактичною адресою реєстрації боржника. Нею було встановлено, що за ОСОБА_4 було зареєстровано земельний пай площею 49,8 га. в с.Аджамка. Приблизно в серпні місяці 2008 року, 26-28 числа, точно сказати не може, вона вже виїжджала до с. Аджамка Кіровоградського району для встановлення фактичного місця реєстрації боржника. Під час виїзду нею було встановлено, що боржник СФГ „ОСОБА_4" за зазначеною адресою не перебував. Ніяких документів з цього приводу вона не складала. 30 вересня 2008 року вона разом з ОСОБА_9, ОСОБА_10 в якості понятих, землевпорядником ОСОБА_11 та дільничним інспектором міліції ОСОБА_12, а також ОСОБА_2 виїхала до с. Аджамка Кіровоградського району на територію земельного паю, який належав СФГ „ОСОБА_4" для ведення фермерського господарства. Вони одразу поїхали на земельний пай, впевнилися, що врожай сояшнику 2008 року був зібраний, і після цього поїхали до АДРЕСА_2 вони тоді не заїжджали. ОСОБА_2 нікуди не відлучався, постійно був з ними, ніхто йому по телефону не дзвонив. 30 вересня 2008 року нею було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме накладено арешт на житловий будинок за адресою вул. Комсомольська, 34 в с. Аджамка Кіровоградського району в межах суми боргу. Вказана постанова була нею винесена 26 вересня 2008 року, а потім пізніше дата була виправлена на 30 вересня 2008 року, оскільки пізно прийшов лист з ВАТ НАК „Украгролізінг" щодо того як їм стало відомо, що ОСОБА_4 має намір вступити в спадщину на будинок. Як потім вона дізналася, ОСОБА_4 так в спадщину і не вступив. На момент винесення постанови вона чітко знала, що по бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4 не значиться ніякого нерухомого майна. Вона розуміла, що цього не можна було робити, але їй наказав накласти арешт ОСОБА_2 як начальник. Вона намагалася пояснити, що цього не можна робити, але ОСОБА_2 в наказному порядку сказав накласти арешт на вказаний будинок. За вказівкою ОСОБА_2 копії постанов вона нікуди не направляла. Нею було внесено запис до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Вона це робила сама, тому що у кожного виконавця існує своя програма і він заходить під своїм іменем. Вказані дії вона робила лише виключно за вказівкою ОСОБА_2 як начальника ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції. На той момент вона чітко знала, що це незаконні дії, але враховуючи посаду ОСОБА_2 та те, що вона там працювала, в неї не було іншого вибору. По виконавчому провадженню вона була в с. Аджамка чотири рази, а саме три рази разом з ОСОБА_2 і один раз сама, коли встановлювала місце знаходження ОСОБА_4 Разом з ОСОБА_2 вона була 30 вересня 2008 року. Під час цього виїзду вони засвідчили факт відсутності врожаю 2008 року на території земельного паю ОСОБА_4 6 жовтня 2008 року вона разом з ОСОБА_2 виїхала до АДРЕСА_2. Ініціатором поїздки був ОСОБА_2, який повідомив їй, що треба виїхати та „будемо шукати якесь майно ОСОБА_4" Приїхавши на місце, ОСОБА_2 повідомив, що в ОСОБА_4 є борги, а потім сказав, що накладе арешт на будинок по АДРЕСА_2 та все інше майно, хоча на той момент арешт вже було накладено нею за вказівкою ОСОБА_2 Потім ОСОБА_2 побачив на подвір'ї будинку автомобіль „Таврія", запитавши чиє авто. ОСОБА_7 повідомила, що це автомобіль колишньої дружини ОСОБА_4 Потім ОСОБА_7 зателефонувала дружині ОСОБА_4 і ОСОБА_2 розмовляв з нею по домашньому телефону. Про що розмовляв ОСОБА_2 вона не знає, оскільки залишилася на вулиці. ОСОБА_2 після розмови вийшов з будинку та повідомив, що колишня дружина ОСОБА_4 повинна завтра приїхати. Чи приїжджала вона їй не відомо. 20 жовтня 2008 року вони знову поїхали до АДРЕСА_2. З ними був ОСОБА_2, ОСОБА_13 і водій ОСОБА_14 На меті було накласти арешт на автомобіль „Таврія" та в подальшому її забрати. Розпорядження про такі дії усно надав ОСОБА_2 ОСОБА_13 їхала в якості групи підтримки. Водія вони спеціально взяли для того, щоб перегнати автомобіль. Вона запитувала ОСОБА_2 яким саме шляхом вони заберуть автомобіль, так як у них не має ключів від нього, але ОСОБА_2 сказав, що навіть якщо не вдасться автомобіль відчинити вони зможуть його опечатати. Постанову про накладення арешту ніхто не виносив, на той момент ніяких документів на автомобіль не було, а тому навіть якщо б вони і захотіли це зробити, не змогли б. Приїхавши на місце, ОСОБА_2 подзвонив по телефону з свого мобільного ОСОБА_4. З розмови вона зрозуміла, що ОСОБА_4 зараз приїде, приїхавши останній розмовляв з ОСОБА_2, про що саме йшла бесіда вона не чула, але точно може сказати, що не все ладналося, тому що бесіда була на підвищених тонах. Вона лише змогла почути, що ОСОБА_4 сказав ОСОБА_2: „Навіщо приїхали, Ви нікуди не потрапите". ОСОБА_4 сів до свого автомобіля червоного кольору та поїхав. Вони теж сіли до авто та поїхали. Коли сіли до автомобілю ОСОБА_2 був дуже збуджений. На даний час по виконавчому провадженню боржник не змінений, їм залишається ОСОБА_4, а постанова про зміну боржника не була винесена, ОСОБА_2 таку постанову не підписав. Ще в кінці 2007 року до ВДВС прийшов витяг з єдиного державного реєстру про зміну власника СФГ „ОСОБА_4", їм став ОСОБА_6 В разі, якщо б ОСОБА_4 надав до виконавчої служби документи підтверджуючі те, що він відповідно до актів прийому-передачі передав ОСОБА_6 всі свої зобов'язання по боргах, чи ВДВС, чи стягувачі повинні були звернутися до суду для зміни сторони у виконавчому провадженні. Цього не було зроблено, оскільки таке питання не ставилося;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_15;

- показаннями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що по АДРЕСА_2 проживає її рідний брат ОСОБА_8 з дружиною ОСОБА_7 та дітьми. Також з ними проживає мати ОСОБА_7 - ОСОБА_16 6 жовтня 2008 року їй зателефонував її брат ОСОБА_8 та повідомив, що за адресою по АДРЕСА_2 приїхав хтось з виконавчої служби та повідомив, що на будинок накладено арешт. Вона попрохала ОСОБА_7 передати слухавку комусь з цих осіб. Трубку взяв чоловік, на її прохання представитися той відмовився і сказав, що їй необхідно приїхати на 14.00 годин до Кіровоградської районної виконавчої служби, до кого саме не казав. Вона приїхала о 14.00 годині 6 жовтня 2008 року до приміщення ВДВС Кіровоградського районного управління юстиції і зайшла до кабінету начальника ВДВС ОСОБА_2 Вона представилась і запитала у ОСОБА_2 з приводу арешту на будинок. Розповіла йому про те, що ОСОБА_4 не має ніякого відношення до будинку по АДРЕСА_2 с. Аджамка. ОСОБА_2 їй повідомив, що при всіх обставинах він знайде варіант та накладе арешт навіть на частку. Також ОСОБА_2 розпитував її про автомобіль „Таврія". Вона розповіла, що останній час вона сама особисто виплачувала кредит в банку „Аваль". ОСОБА_2 сказав, щоб ОСОБА_4 зв'язався з ним. Після того, як вона вийшла з кабінету, одразу зателефонувала ОСОБА_4 і розповіла йому про всі деталі бесіди. ОСОБА_4 сказав їй, що в суботу приїде до ОСОБА_2 та буде розмовляти. З бесіди з ОСОБА_2 вона так і не зрозуміла чи накладено вже арешт на будинок, чи ще тільки планується. 20 жовтня 2008 року, приблизно об 11.00 годині, до неї додому в АДРЕСА_4 приїхав ОСОБА_2 Хто був з ним їй не відомо, оскільки на вулицю вона не виходила. Зайшовши до будинку, ОСОБА_2 запитав де ОСОБА_4 Вона повідомила, що ОСОБА_4 зараз приїде. Потім ОСОБА_2 сказав, що накладе арешт на автомобіль „Таврія" та забере за борги. Вона запила як таке може бути, оскільки автомобіль в кредиті і вона виплачує по кредиту. ОСОБА_2 сказав, що він домовиться з банком і забере машину. ОСОБА_2 вийшов з будинку та проїхав до магазину „Вікторія" і там зупинився, вона так зрозуміла, що він чекав на ОСОБА_4 Після вказаних подій вона ОСОБА_2 більше не бачила, ніхто з виконавчої служби не приїздив;

аналогічними показаннями свідка ОСОБА_7;

заявою ОСОБА_4 від 7 листопада 2008 року про притягнення до

кримінальної відповідальності ОСОБА_2, яка подана ОСОБА_4 до УБОЗ

УМВС України в Кіровоградській області (а.с.6);с

стенограмою та безпосереднім записом на диктофон „Олімпус" розмови

ОСОБА_4 з ОСОБА_2, яка відбулась 30 жовтня 2008 року в службовому

кабінеті ОСОБА_2, з яких вбачається, що ОСОБА_4 намагається

зменшити з дозволу ОСОБА_2 суму хабара з 2500 доларів США на 2000 доларів

США, при цьому ОСОБА_2 погоджується на зменшення розміру хабара (а.с.9-12);

стенограмою та безпосереднім записом на носії інформації (СD-диск „КАКТUZ",

міні-відеокасету ТDК Е-НG90, аудіокасету ВАSF) зустрічі і розмови ОСОБА_2 з

ОСОБА_4 8 листопада 2008 року в кафе „Плутос" по провулку Центральному, 3 у

м. Кіровограді та розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_4 на вул. Темірязева в

м. Кіровограді, а саме біля будинку № 109, на яких зафіксовано момент отримання ОСОБА_2 хабара від ОСОБА_4 при обставинах, викладених в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_4 (а.с.231-241, 242-259, 260-264);

протоколом застосування спеціальних хімічних засобів від 8 листопада 2008 року,

відповідно до якого працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області в ході

проведення оперативних заходів по перевірці заяви ОСОБА_4 щодо вимагання

хабара ОСОБА_2, в присутності понятих, було застосовано спеціальні хімічні

засоби - намічено спеціальним люмінофорним складом 20 грошових купюр номіналом по

100 доларів США кожна, на загальну суму 2000 доларів США, банкноти мали серії і

номери: 1) 100 доларів США НВ 37498727 Н; 2) 100 доларів США НВ 37498728 Н; 3) 100

доларів США НВ 37498725 Н; 4) 100 доларів США НВ 37498723 Н; 5) 100 доларів США

НВ 37498724 Н; 6) 100 доларів США НВ 37498722 Н; 7) 100 доларів США НА 08144801

А; 8) 100 доларів США HJ 10865460 А; 9) 100 доларів США DF 39614363 В; 10) 100

доларів США НВ 07209572 А; 11) 100 доларів США НВ 37498732 Н; 12) 100 доларів

США НВ 37498734 Н; 13) 100 доларів США НВ 37498733 Н; 14) 100 доларів США НВ

37498735 Н; 15) 100 доларів США НВ 37498736 Н; 16) 100 доларів США НВ 37498737 Н;

17) 100 доларів США НВ 37498331 Н; 18) 100 доларів США НВ 37498730 Н; 19) 100

доларів США НВ 37498726 Н; 20) 100 доларів США НВ 37498729 Н (а.c.13);

протоколом вручення грошових коштів від 8 листопада 2008 року, відповідно до

якого працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області, в присутності

понятих, вручені ОСОБА_4 20 грошових купюр номіналом по 100 доларів США

кожна, на загальну суму 2000 доларів США, банкноти мали серії і номери: 1) 100 доларів США НВ 37498727 Н; 2) 100 доларів США НВ 37498728 Н; 3) 100

доларів США НВ 37498725 Н; 4) 100 доларів США НВ 37498723 Н; 5) 100 доларів США

НВ 37498724 Н; 6) 100 доларів США НВ 37498722 Н; 7) 100 доларів США НА 08144801

А; 8) 100 доларів США HJ 10865460 А; 9) 100 доларів США DF 39614363 В; 10) 100

доларів США НВ 07209572 А; 11) 100 доларів США НВ 37498732 Н; 12) 100 доларів

США НВ 37498734 Н; 13) 100 доларів США НВ 37498733 Н; 14) 100 доларів США НВ

37498735 Н; 15) 100 доларів США НВ 37498736 Н; 16) 100 доларів США НВ 37498737 Н;

17) 100 доларів США НВ 37498331 Н; 18) 100 доларів США НВ 37498730 Н; 19) 100

доларів США НВ 37498726 Н; 20) 100 доларів США НВ 37498729 Н (а.c.14);

протоколом огляду місця події, який був проведений слідчим прокуратури

Кіровоградської області 8 листопада 2008 року біля будинку № 109 по вул. Темірязева в

м. Кіровограді, під час якого виявлено в багажнику автомобіля Suzuki „Grand Vitara",

який належить ОСОБА_2, 20 грошових купюр номіналом по 100 доларів США

кожна, на загальну суму 2000 доларів США, банкноти мали серії і номери: 1) 100 доларів США НВ 37498727 Н; 2) 100 доларів США НВ 37498728 Н; 3) 100

доларів США НВ 37498725 Н; 4) 100 доларів США НВ 37498723 Н; 5) 100 доларів США

НВ 37498724 Н; 6) 100 доларів США НВ 37498722 Н; 7) 100 доларів США НА 08144801

А; 8) 100 доларів США HJ 10865460 А; 9) 100 доларів США DF 39614363 В; 10) 100

доларів США НВ 07209572 А; 11) 100 доларів США НВ 37498732 Н; 12) 100 доларів

США НВ 37498734 Н; 13) 100 доларів США НВ 37498733 Н; 14) 100 доларів США НВ

37498735 Н; 15) 100 доларів США НВ 37498736 Н; 16) 100 доларів США НВ 37498737 Н;

17) 100 доларів США НВ 37498331 Н; 18) 100 доларів США НВ 37498730 Н; 19) 100

доларів США НВ 37498726 Н; 20) 100 доларів США НВ 37498729 Н (а.c.15-19);

висновками судово-криміналістичної експертизи № 360 від 18 листопада 2008

року та № 1410 від 19 листопада 2008 року, відповідно до яких грошові кошти в розмірі

2000 доларів США, які були вилучені 8 листопада 2008 року в багажнику автомобіля

ОСОБА_2, виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових знаків для

Федеральної резервної системи США, та мають рукописні написи „хабар УБОЗ", які

виконані спеціальною хімічною речовиною (а.с.144-151, 157);

протоколом огляду місця події, який був проведений слідчим прокуратури Кіровоградської області 12 листопада 2008 року в службовому кабінеті ОСОБА_2, під час якого вилучено факс з відділу ДАІ з обслуговування міста Кіровограда про те, що за ОСОБА_4 зареєстровано автомобіль ЗАЗ 110207 „Таврія";

протоколами про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів, з яких

вбачається, що працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області на підставі

дозволу заступника голови апеляційного суду Кіровоградської області від 7 листопада

2008 року проводились оперативно-розшукові заходи по документуванню злочинної

діяльності ОСОБА_2, її фіксації технічними засобами. В процесі даних заходів було

зафіксовано на носії інформації (міні-відеокасету ТDК Е-НG90, аудіокасету ВАSF) зустріч і розмова ОСОБА_2 з ОСОБА_4 8 листопада 2008 року в кафе

„Плутос" по провулку Центральному, 3 у м. Кіровограді та розмова ОСОБА_2 з

ОСОБА_4 на АДРЕСА_3, та

момент отримання ОСОБА_2 хабара від ОСОБА_4 (а.с.196, 204);

протоколом відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_4

розповів та показав, як ОСОБА_2 отримав хабар (а.с.300-308);

оригіналами виконавчих проваджень щодо стягнення боргу з СФГ „ОСОБА_4" на

користь ВАТ НАК „Украгролізінг" (а.с.164-187);

протоколами виїмки, огляду речових доказів.

Доводи апелянта з приводу того, що його дії необхідно перекваліфікувати зі ст.368 ч.2 КК України на ст.190 ч.2 КК України є безпідставними, оскільки його дії за ст.368 ч.2 КК України судом першої інстанції кваліфіковано правильно та повністю підтверджується вищезазначеними доказами, дослідженими та перевіреними судом.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, що відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, із урахуванням всіх обставин справи, обґрунтовано призначив засудженому покарання в межах санкції ст.368 ч.2 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляцію без задоволення, оскільки вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09 липня 2009 щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Судді: