Рішення № 50401849, 15.09.2015, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9767/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючої судді Зими І.Є.

при секретарі Шутяк З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

установив:

20.12.13 р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив стягнути на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 56912,78грн.; судовий збір в розмірі 56912,78 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013року становить 454903,85гривень, судовий збір в розмірі 3441,00гривень.

В подальшому позивач, не змінюючи підстав та предмету позову, уточнив позовні вимоги та просив стягнути на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1, ОСОБА_3 суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11400975000 від 03.10.08 р. у розмірі 70091, 74 дол. США та 347813 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11400975000 від 03.10.08 р. у розмірі 70091, 74 дол. США та 347 813 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом; стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в користь ПАТ» УкрСиббанк» судові витрати у розмірі 3441,00 грн.

В обґрунтування вимог покликається на те, що 03.10.08 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту за №11400975000, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 150000,00доларів США. В свою чергу позичальник зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 3 жовтня 2029 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, проценти за користування кредитом у розмірі 14,50%річних. Крім того сторони договору обумовили, що по закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Кредитного договору. У випадку, якщо Банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку передбаченому Кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці. Також сторони домовились, що за умовами Кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь - якої з обставин, передбачених договором. Сторони досягли також згоди, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки визначеної за користування кредитом (п. 1.3.1. Правил).

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 зобовязався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 1905,00 дол. США 00 цен. День сплати ануїтетного платежу 03 число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору.

19 травня 2010 року сторонами було підписано додаткову угоду за № 1 , згідно до умов якої було обумовлено, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні ( №11400975000 ), так і його реєстраційний номер в системі обліку Банку ( №№11400975001). Було обумовлено зміну схеми погашення кредиту, а саме позичальник зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі у терміни встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Додаткової угоди№1); погашення нарахованих процентів має відбуватися з 01 по 03 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти; зазначено про змінення кінцевого терміну повернення кредиту, а саме: позичальник зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 15.05.2017 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, а тому станом на 29.05.2015року заборгував перед позивачем кошти по кредитному договору в загальній сумі 70091,74доларів США та пеню в розмірі 347813,91гривень.

03.10.08 р. з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобовязань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за №232609 . Крім того аналогічний договір поруки було укладено і між позивачем та ОСОБА_3 ( договір № №232608 від 03.10.2008 року. )

Відповідно до умов вказаних договорів поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобовязалися відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобовязань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність за вказаними договорами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарною.

19.05.2010 року між Банком та вказаними поручителями було укладено Додаткові за №1 угоди до Договору поруки-1,-2, якими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надали згоду забезпечувати змінене основне зобовязання за Додатковою угодою №1 від 19.05.2010 року до Договору про надання споживчого кредиту №11400975000 від 03.10.2008 р.. Оскільки між сторонами існують договірні відносини, умови виконання яких порушені відповідачами, позивач просив задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 пояснив, що кошти з банку були фактично отримані не ним, а його знайомим, який запевнив його сім»ю та ОСОБА_2 , що буде вчасно вносити кошти на погашення кредиту. Проте він допустив заборгованість по кредиту та виїхав за межі України. На даний час його сім»я змушена розраховуватись по кредиту, якого не отримувала. В погашення боргу вже була реалізована квартира, що була куплена за кредитні кошти. Він запропонував банку в погашення боргу передати і наявну у нього земельну ділянку. Заперечив проти позову та в подальшому відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Аналогічні по змісту в судовому засіданні були надані пояснення і ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав , наведених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечила проти позову та пояснила, що між позивачем та ПАТ» Дельта Банк»»08.12.2011 р. було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами . Відтак вона вважає, що позивач на даний час не має права вимоги по договорах, які було підписано з відповідачами. Крім того позивачем пропущено строк звернення з вимогою до поручителів. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03.10.08 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту за №11400975000, відповідно до умов якого останньому було надано кредит в сумі 150000,00 дол. США, а ОСОБА_1 зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 3 жовтня 2029року та сплачувати протягом 30 календарних днів проценти за користування кредитом у розмірі 14,50%річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця, кредитування процентна ставка підлягала перегляду відповідно до умов Кредитного договору. Сторони обумовили, що у випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку передбаченому Кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці. Також, сторони домовились, що за умовами Кредитного договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь - якої з обставин, передбачених Договором. Сторони досягли згоди, що за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк, Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки визначеної за користування кредитом (п. 1.3.1. Правил).

За умовами договору ОСОБА_1 зобовязався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 1905,00 дол. США 00 цен. День сплати ануїтетного платежу 03 число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов Договору.

19 травня 2010 року сторонами було підписано додаткову угоду за № 1 , згідно до умов якої було обумовлено, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні ( №11400975000 ), так і його реєстраційний номер в системі обліку Банку ( №№11400975001). Було обумовлено зміну схеми погашення кредиту, а саме позичальник зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі у терміни встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Додаткової угоди№1); погашення нарахованих процентів має відбуватися з 01 по 03 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти; зазначено про змінення кінцевого терміну повернення кредиту, а саме: позичальник зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 15.05.2017 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

Безпідставними, на думку суду, є покликання представників відповідачів на те, що позивач не вправі ставити питання про стягнення заборгованості по договору в іноземній валюті.

Відповідно до п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості, а п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808 встановлює, що у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобовязані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобовязань за кредитним договором несе споживач. Така норма запроваджена на виконання Закону України "Про захист прав споживачів" і виконана банком перед укладенням зазначеного вище договору.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі Декрет КМУ).

Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5. 3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностям, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Позивачем було надано копії Ліцензії, Дозволу Національного Банку України та додатки до дозволу ( т. 1 а.с. 246-252) ; ( т. 2 а.с. 1-6 ) , відповідно до яких ПАТ» УкрСиббанк» має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.. Крім того, оскільки кредит видавався ОСОБА_1 в іноземній валюті, позивач правомірно ставить питання у позові про стягнення заборгованості у іноземній валюті.

В судовому засіданні встановлено, що банк взяті на себе зобов'язання згідно договору за № 11400975000 від 03.10.08 р. виконав в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1, в порушення умов договору станом на 29.05.2015року допустив заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, що становить 70 091,74доларів США та банком нарахована пеня в розмірі 347813,91гривень. Дана обставина стверджується роздруківкою нарахованої заборгованості. Відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того, що крім сум, вказаних у роздруківці, ними вносились інші кошти на погашення суми заборгованості.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у ст.610 ЦК України , порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України врегульовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В процесі розгляду справи не знайшли свого підтвердження покликання представника відповідача ОСОБА_5 на відсутність права вимоги у позивача. Так, жодних даних про те, що на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.11 р. ( т. 1 а.с. 116 ) ПАТ» «УкрСиббанк» передав будь-які права ПАТ»ДельтаБанк»» щодо кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 немає. В судовому засіданні представник позивача заперечив дану обставину. Відповідачами теж не надано жодних повідомлень , які вони б отримували щодо зміни кредитора чи вимог нового кредитора.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобовязань ОСОБА_1 за Кредитним договором, між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №232609 від 03.10.2008 року. Також, ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №232608 від 03.10.2008 року. Основним договором встановлено порядок дострокового повернення кредиту у зв»язку з невиконанням позичальником його умов. Правилами споживчого кредитування позичальників АКБ» Укрсиббанк» встановлено порядок дострокового повернення кредиту.

В силу дії ст. 559 ЦК України вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобовязання за договором повинно бути предявлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобовязання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобовязання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, вимога про погашення простроченої заборгованості була скерована відповідачам банком 11.10.13 р. ( т. 1 а.с. 43-50). Банком було належним чином дотримано процедуру повідомлення поручителя про наявність заборгованості за кредитним договором та дострокового стягнення кредиту, відсотків за користування останнім, з дотримання вимог . Відтак , враховуючи вимоги ст.ст. 559,1054 ЦК України, Правові позиції, висловлені Верховним Судом України у справі № 6-106цс14 від 24.09.14 р., у справі № 6-125цс14 від 17.09.14 р. суд вважає підставними вимоги, заявлені позивачем до поручителів.

Безпідставними, на думку суду є покликання представників відповідачів і на ту обставину, що позивач , закладаючи вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та в тій же сумі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично намагається стягнути вдвічі більшу від розміру фактичного боргу суму. Так, сума заборгованості по кредитному договору, укладеному між позивачем та ОСОБА_1 складає 70091, 74 дол. США та 347813 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом. Згідно договору поруки № 232609 від 03.10.2008 року ОСОБА_2 є солідарним боржником з ОСОБА_1 Відтак до стягнення з вказаних осіб підлягає сума заборгованості. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є солідарними боржниками за основним кредитним договором згідно договору поруки № 232608 від 03.10.2008 року . Тому підставною є вимога про стягнення суми заборгованості з них. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не перебували в жодних договірних відносинах , відтак не можуть бути солідарними боржниками між собою по стягненню заборгованості за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Окрім цього на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 61, 209 , 214 ЦПК України, ст.ст. 192, 525, 5265, 610, 612, 627, 559, 1048, 1050 ,1054 ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" , Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" , -

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ» УкрСиббанк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11400975000 від 03.10.08 р. у розмірі 70091, 74 дол. США та 347813 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ» УкрСиббанк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11400975000 від 03.10.08 р. у розмірі 70091, 74 дол. США та 347 813 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в користь ПАТ» УкрСиббанк» судові витрати у розмірі 3441 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_6