Справа №2-432/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2007 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Подсуха С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ фірма „Консоль ЛТД" про зобов'язання виконати зобов'язання за договором, стягнення неустойки та моральної шкоди, -
Встановив:
ОСОБА_1. звернулася до суду з даним позовом до ТОВ фірма „Консоль ЛТД" Одеської філії ТОВ фірма „Консоль ЛТД", в якій просила зобов'язати відповідачів виконати зобов'язання по оформленню права власності позивачки на квартиру АДРЕСА_1. для чого передати в ОМБТІтаРОН повний пакет документів, зобов'язати сплатити неустойку в розмірі 20% від суми договору та моральну шкоду в сумі 51000 грн., спричинену неусуненням небезпеки майну та зниженням його цінності.
В ході розгляду справи позивачка зменшила свої вимоги в частині сплати неустойки та просила стягнути неустойку в розмірі 3% від суми договору за 10 днів прострочки передачі квартири. В іншій частині вимог ОСОБА_1. позов підтримала та просила його задовольнити. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 22.10.2003р. вона уклала з ТОВ фірма „Консоль ЛТД" договір про сумісну діяльність № 2666/299-2р, який передбачає дольову участь в будівництві 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_2. Лише в другому кварталі 2006 року, з запізненням на 2 роки, будинок було прийнято в експлуатацію. Однак до даного часу відповідач не передав до ОМБТІтаРОН пакет документів для оформлення на ім"я позивачки права власності на вказану вище квартиру. Крім того, будинок прийнято з численними недоліками внутрі квартири позивачки, які були зазначені в надісланій на адресу відповідача 05.08.2006р. рекламації. Посилаючись на п.1, 2ст.549, п.1 ст.550, п.3, 4 ст.611 ЦК України, п.2 ст.48 Закону України „Про власність", ст.16 Закону України „Про захист прав споживачів", позивачка просила стягнути з відповідача неустойку в розмірі 3% за 10 днів прострочення зобов"язання та моральну шкоду в сумі 51000 грн. В обгрунтування моральної шкоди позивачка посилалася на те, що діями відповідача було знижено цінність її майна, а також не усунена загроза безпеці її майна. Так, в квартирі занижена висота приміщень, штукатурка стін виконана з порушенням технологічних вимог, стяжка підлоги виконана не „чистовою", зовнішня огорожа лоджії недостатньо утеплена, металопластикові вікна негарметічні, внутрішні перегородки між житловими кімнатами виконані з гіпсокартону, конструкції та геометричні розміри перегородок викривлені, електропроводка в порушення технології схована в пустоти панелей перекрить, ліфтове господарство не працює, локальна котельна станом на 6.11.06р. не готова до експлуатації в зимовий період.
Оскільки Одеська філія ТОВ фірма „Консоль ЛТД", згідно пояснень представника ТОВ фірма „Консоль ЛТД", не існує, і враховуючи, що філія не є самостійною
юридичною особою, суд за згодою позивача виключив Одеську філію ТОВ фірма „Консоль ЛТД" з кола осіб, які беруть участь у справі.
Представник відповідача ТОВ фірма „Консоль ЛТД" позов не визнав, надав суду письмові заперечення, згідно з якими за договором про сумісну діяльність позивачка не є та ніколи не була споживачем, тобто особою, яка придбала або мала намір придбати товар або послугу, або замовити роботи, а відповідач не є виконавчем робіт чи послуг, абовиробником чи продавцем товарів. Тому відносини між сторонами договору про сумісну діяльність не регулюються Законом України „Про захист прав споживачів". Крім того, відповідач зазначав, що договором між стронами не передбачено сплати позивачу неустойки або моральної шкоди, тим більше. Що позивач посилається на ст.1167 ЦК України, яка регулює недоговірні відносини. До того ж, вказує відповідач, будівництво житлового будинку по вул.Ковалевського в м.Одесі здійснено відповідно до проекту та існуючих державних будівельних норм та правил, без будь-яких недоліків, що підтверджується актом державної приймальної комісії з прийомки об'єкта до експлуатації.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22.10.2003 року ОСОБА_1. (Пайщик) і ТОВ фірма „Консоль ЛТД" (Фірма) уклали договір про сумісну діяльеість по дольовій участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2. Згідно п.1.1 договору його предметом є спільні дії сторін для досягнення спільної господарської мети: будівництво багатоквартирного житлового будинку за вказаною вище адресою. Відповідно до п.2.1 договору Пайщик зобов'язується внести грошовий внесок в сумі еквівалентній 27025 доларів США за курсом НБУ на день платежу. А Фірма згідно п.2.2 договору зобов'язується власними силами та коштами завершити будівництво багатоквартирного житлового будинку відповідно до проекту та вимог будівельних норм та правил і передати Пайщику в натурі двокімнатну квартиру будівельний НОМЕР_1 на шостому поверсі в строк до 30.11.2004 року.
Додатковою угодою між сторонами від 12.01.2006 року було встановлено новий строк здачі будинку в експлуатацію і передачі його Пайщику в натурі - не пізніше 2-го кварталу 2006р. (п.1 додаткової угоди), а також визначено нові строки сплати пайових внесків - 8100 доларів США до 12.01.2006р., а 18925 доларів США до 10.03.2006р.
Як встановлено в рішенні Апеляційного суду Одеської області від 27.10.2005 року, яке набрало законної сили, по справі, сторонами в якій були ТОВ фірма „Консоль ЛТД" і ОСОБА_1., по суті договору від 22.10.2003р. ОСОБА_1. фактично отримала право та можливість купівлі квартири у будинку, який ще будується з відстроченим платежем на протязі всього часу будівництва. Також судом зазначено про невідповідність договору вимогам закону, оскільки згідно ст.430 ЦК УРСР (1963р.), який діяв на момент укладення договору між сторонами, договори про сумісну діяльність між громадянами і організаціями не допускаються.
Крім того, ОСОБА_1. фактично придбавала квартиру в будинку, що будується, для власних побутових потреб, а не для досягнення спільної господарської мети, як зазначено в договорі, оскільки вона не укладала договір, як суб'єкт господарської діяльності, з метою отримання прибутку.
Таким чином, викладені обставини спростовують твердження відповідача, що відносини між ТОВ фірма „Консоль ЛТД" і ОСОБА_1 не регулюються Законом „Про захист прав споживачів", і суд вважає, що ОСОБА_1., укладаючи договір від 22.10.2003р., виступала саме як споживач, в розумінні Закону України „Про захист прав споживачів", а тому положення вказаного Закону поширююються на правовідносини між сторонами договору від 22.10.2003р.
Відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів", у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Таким чином, вимога позивачки про стягнення з відповідача неустойки в розмірі трьої відсотків від суми договору є обгрунтованою і підлягає задоволенню. Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, суд, не виходячи за межі заявлених ОСОБА_1 вимог, стягує неустойку лише за 10 днів прострочення зобов'язання за договором, оскільки умови договору, з урахуваням п.1 додаткової угоди від 12.01.2006р. в частині передачі позивачці квартири в натурі не пізніше 2-го кварталу 2006 року, станом на момент пред"явлення позову (листопад 2006 року) відповідачем (Фірмою) не виконані, квартира у власність позивачки (в натурі) не передана.
Загальна сума договору складає 27025 доларів США по курсу НБУ 505 грн. за 100 доларів США - 136476, 25 грн. Три відсотки від даної суми складають: 136476, 25 * 3% = 4094, 29 грн. Сума неустойки за 10 днів складає: 4094, 29 грн. * 10 днів = 40942, 90 грн.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів", при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Як вбачається з листа Інспекції ДАБК Управління архітектури та містобудування Одеської міської Ради від 19.09.2006р. за № 2232/исх., Інспекція підтвердила улаштування відповідачем перегородок із гіпсокартону замість гіспобетону згідно проекту, а також підтвердила наявність порушень будівельних норм при улаштуванні підлог, штукатурки стін та монтажу електропроводки. Крім того, актом від 02.10.2006 року, складено власниками квартир будинку АДРЕСА_2 зафіксовано негерметичність металопластикових вікон, що впливає на санітарний стан приміщень квартир. Вказані недоліки є істотними, створюють небезпеку для майна позивачки. Наявність таких недоліків, грубе порушення відповідачем умов договору призвели до моральних страждань позивачки, пов'язаних з необхідністю усунення цих недоліків, витрачанням власних коштів та часу на їх усунення.
Виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що підлягає відшкодуванню завдана позивачці моральна шкода в сумі 40000 грн.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати ТОВ фірма „Консоль ЛТД" (АР Крим, М.Симферополь, код 20676633) виконати зобов'язання за договором № 2660/299-2(р) від 22.10.2003р. (пункт 6.3 договору) шляхом передачі в КП „ОМБТІтаРОН" повного пакету документів для оформлення ОСОБА_1 право власності на квартиру будівельний НОМЕР_1 в будинку по АДРЕСА_2.
Стягнути з ТОВ фірма „Консоль ЛТД" (АР Крим, М.Симферополь, вул.Бородіна, 16, р/р 26004301320616 в Кримському регіональному управлінні Промінвестбанку України М.Симферополя, МФО 324430, код ОКПО 20676633) на користь ОСОБА_1 неустойку за десять днів прострочення зобов'язання в сумі 40942 грн. 90 коп., моральну шкоду в сумі 40000 грн., судові витрати по справі сумі 30 грн., а всього стягнути - 80972 (вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 90 коп.
Стягнути з ТОВ фірма „Консоль ЛТД" (АР Крим, М.Симферополь, вул.Бородіна, 16, р/р 26004301320616 в Кримському регіональному управлінні Промінвестбанку України М.Симферополя, МФО 324430, код ОКПО 20676633) на користь держави судовий збір у сумі 809 (вісімсот дев'ять) грн. 43 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Судове рішення № 5039753, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 23.07.2007. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-432/07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: