Ухвала суду № 50397224, 16.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 333/8633/14-ц Головуючий у 1-й інстанції: Стоматов Е.Г.

Номер провадження 22-ц/778/4460/15 Суддя-доповідач: Кухар С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, судді:Осоцького І.І.суддів:Панкеєва О.В. Кухаря С.В.при секретаріКниш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2015 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення 799,65грн. за спожиту електричну енергію.

Свої вимоги мотивує наступним. ОСОБА_5 проживає в житловому приміщенні в будинку, обладнаному електропроводкою, підключеною до електричної мережі енергопостачальника, за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем електроенергії про що 25.02.2013 року укладено договір про користування електричною енергією №551331047.

Відповідач на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 02.02.2010 року вселився до будинку АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі. Відповідно до вказаного договору ВАТ «Запоріжжяобленерго» зобов'язується постачати відповідачу електричну енергію. Відповідач в свою чергу, зобов'язується оплачувати вартість одержаної електричної енергії за обумовленими тарифами у терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п.19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999р. №1357 (далі по тексту ПКЕЕН) розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. Згідно п.20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електроенергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Відповідно до п.42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідачем порушуються строки оплати, у зв'язку з чим за період з 18.08.2011 року по 22.02.2013 року нею було спожито 2266 кВт.год. та виникла заборгованість за спожиту електричну енергію на суму 799,65 грн. Добровільно відшкодувати збитки відповідач відмовився. В зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 799,65 грн. за спожиту електричну енергію та судовий збір в розмірі 243,60грн

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» 799,65грн. за спожиту електроенергію, та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що відповідач на підставі договору дарування від 23.11.2001 року є власником 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Відповідач на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 02.02.2010 року вселився до будинку АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Відповідачем порушуються строки оплати послуг, що призвело до утворення заборгованості, за період з 18.08.2011 року показів електролічильника 3544 по 22.02.2013 року по покази 5810 у розмірі 799,65 грн.

Суд вірно зазначив, що правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).

Відповідно до п.19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Згідно п.20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електроенергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до п.42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Таким чином, встановивши вказані обставини суд задовольнив позов.

Посилання апелянта на те. що у її помешканні проживала інша особа, що особовий рахунок був відкритий іншу особу, яка померла, на те, що вона лише 25.02.2013 року уклала договір з позивачем, а тому лише з цього часу у неї виникли обов'язки щодо сплати за користування електричною енергією є безпідставними.

Так, відповідач на підставі договору дарування від 23.11.2001 року є власником 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі, реєстрація права власності відбулась 23.11.2001 року (а.с. 8).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

Тому відповідач, як власник нерухомого майна несе всі витрати пов'язані з його утриманням та користуванням в тому числі і за користування електричною енергією, незалежно від факту його проживання чи реєстрації в цьому помешканні. При цьому власник повинен сплачувати за надану електричну енергію незалежно від факту укладення договору, оскільки вказані послуги надавались і до його укладення, і цей факт не спростовувався.

Питання щодо компенсації витрат за користування помешканням в тому числі і послугами які до нього надаються поза волею власника іншими особами повинні вирішуватись між власником і цими особами.

Згідно розрахунку програми Побут за особовим рахунком НОМЕР_1 ОСОБА_5 оплата заборгованості з 18.08.2011 року по 22.02.2013 року не проводилась.

Таким чином, висновок суду про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 18.08.2011 року по 22.02.2013 року в розмірі 799,65 грн. є вірним.

Отже висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія судів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: