Ухвала суду № 50397096, 10.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/830/15-ц Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/5436/15 Турбіна Т.Ф.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Воробйової І.А.

Онищенко Е.А.

При секретарі: Книш С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - Давиденко Олега Леонідовича на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 6 грудня 2013 року рухаючись по вул. Чуйкова, водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1, не надав перевагу та допустив зіткнення з автомобілем «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_2, під її керуванням, чим порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху України.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2013 року, водія ОСОБА_5 визнано винним у зазначеному ДТП та накладено на нього штраф у розмірі 340 грн.

Цивільна відповідальність ОСОБА_5 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія» 9.12.2013 року до якої була надана заява та всі необхідні документи для відшкодування шкоди.

13.12.2013 року експертом у присутності ОСОБА_5 було здійснено огляд її автомобіля та складено відповідний протокол.

14.07.2014 року судовим експертом було здійснено автотоварознавче дослідження, згідно якого визначено вартість матеріальної шкоди, яка складає 34872 грн. 89 коп., вартість оцінювання складає 700 грн., який було надіслано страховій компанії 16.07.2014 року.

В січні 2015 року нею було отримано повідомлення від страхової компанії про прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування у розмірі 13036 грн. 29 коп., яка на час подання позову не сплачена.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд стягнути з відповідача на її користь витрати за ремонт автомобіля 34872 грн. 89 коп., з урахуванням франшизи 1000 грн., інфляційні витрати у розмірі 8087 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 913 грн. 17 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування у розмірі 33872 грн. 89 коп., інфляційні витрати у сумі 8087 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 913 грн. 17 коп., витрати на проведення експертизи у сумі 700 грн., а всього 43573 грн. 90 коп. та судовий збір у сумі 435 грн. 74 коп.

У апеляційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - Давиденко О.Л. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 6 грудня 2013 року рухаючись по вул. Чуйкова, водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1, не надав перевагу та допустив зіткнення з автомобілем «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача, чим порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху України.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2013 року, водія ОСОБА_5 визнано винним у зазначеному ДТП та накладено на нього штраф у розмірі 340 грн.

Цивільна відповідальність ОСОБА_5 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія» 9.12.2013 року до якої була надана заява та всі необхідні документи для відшкодування шкоди.

13.12.2013 року експертом у присутності ОСОБА_5 було здійснено огляд автомобіля позивача та складено відповідний протокол.

14.07.2014 року судовим експертом було здійснено автотоварознавче дослідження, згідно якого визначено вартість матеріальної шкоди, яка складає 34872 грн. 89 коп., вартість оцінювання складає 700 грн., який було надіслано страховій компанії 16.07.2014 року.

В січні 2015 року позивачем було отримано повідомлення від страхової компанії про прийняття рішення щодо сплати страхового відшкодування у розмірі 13036 грн. 29 коп., яка на час подання позову не сплачена.

В зазначену вартість автотоварознавчого дослідження від 14.07.2014 року не включено вартість втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля позивача, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає вартість відновленого ремонту автомобіля за виключенням франшизи у сумі 1000 грн.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують, а містять лише посилання на те, що позивачем не надано доказів, які кошти були витрачені на ремонт пошкодженого автомобіля.

Суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати, що відповідає вимогам ст. 625 ЦК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» - Давиденко Олега Леонідовича відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: