Єдиний унікальний номер 226/1405/15-ц Номер провадження 22-ц/775/536/2015
Головуючий у 1 інстанції - Клепка Л.І.
Доповідач - Агєєв О.В.
Категорія 26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2015 року м.Артемівськ
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів Гапонова А.В., Мальованого Ю.М.
при секретарі Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 12 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до «Шахтоуправління «Покровське», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 12 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на його користь у відшкодування моральної шкоди 16 000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що рішення суду ухвалене в порушення вимог матеріального та процесуального права. Зазначає, що Фонд соціального страхування виплатив позивачу одноразову допомогу та провадить щомісячні страхові виплати, що компенсують позивачу втрачений заробіток. Судом не врахований висновок комісії розслідування нещасного випадку на виробництві про те, що причинами нещасного випадку є також порушення позивачем п.1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечного виконання робіт і поводження в шахті гірника очисного вибою» та ст. 14 ЗУ «Про охорону праці». Факт наявності моральної шкоди не встановлено висновком МСЕК. Розмір моральної шкоди не відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, були належним повідомлені про час та місце розгляду справи в апеляційній інстанції.
Від ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника підприємства.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 04 березня 2013 року по 27 березня 2014 року (а.с.7-8).
22 грудня 2013 року під час виконання трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав ушкодження здоров'я, а саме закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, забій шийного відділу хребта, що підтверджується актами форми Н-5 та Н-1 (а.с.10-13, 14-16). Причинами нещасного випадку визнано порушення працівниками, зокрема і позивачем, технологічного процесу при виконанні змінного завдання, порушення п.1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечного виконання робіт і поводження в шахті гірника очисного вибою», ст.14 ЗУ «Про охорону праці», п.2.11 «Колективного договору підприємства на 2013-2015 роки. Висновки актів сторонами не оскаржені.
Висновком МСЕК від 27 березня 2014 року позивачу вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом (а.с.20).
При повторному огляді у МСЕК 02 квітня 2015 року позивачу підтверджено 50 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом та третю групу інвалідності (а.с.21).
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженими ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Наявність небезпечних і шкідливих умов праці позивача у ПАТ «ШУ «Покровське» встановлена Актом розслідування нещасного випадку від 26 грудня 2013 року та Актом №94 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 26 грудня 2013 року (а.с.10-13, 14-15).
Ці обставини відповідачем не спростовані.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що по справі ПАТ «ШУ «Покровське» є належним відповідачем та з нього підлягає стягненню моральна шкода у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, заподіяного трудовим каліцтвом.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві виплатив позивачу одноразову допомогу та провадить щомісячну страхову виплату у зв'язку з втратою працездатності, оскільки згідно діючого законодавства відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, що отримує позивач, не позбавляє його права на отримання відшкодування моральної шкоди, завдану ушкодженням здоров'я.
Доводи скарги відповідача про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК, безпідставні і не ґрунтуються на законі, який не передбачає обов'язковість висновків МСЕК в даному випадку. Сам факт ушкодження здоров'я свідчить про заподіяння моральної шкоди.
Довід апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано доказів спричинення йому моральної шкоди спростовується наданими позивачем медичними документами щодо важкості отриманої ним травми під час виконання ним трудових обов'язків та тривалий період реабілітації, які були предметом розгляду судом першої інстанції і яким суд дав вірну правову оцінку.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та настанням нещасного випадку, оскільки Актом розслідування нещасного випадку від 26 грудня 2013 року та Актом №94 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 26 грудня 2013 року встановлено такий факт (а.с.10-13, 14-15).
Визначений судом розмір моральної шкоди 16000грн. відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини справи.
Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» відхилити.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 12 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 50385034, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут) було прийнято 10.09.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 226/1405/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: