Ухвала суду № 50383250, 20.05.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3004/15-к

Провадження № 1-кс/265/532/15

У Х В А Л А

20 травня 2015 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 О. В., при секретарі Бабенко Г.Г., розглянувши клопотання старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2015 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання старшого слідчого 2-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3, в якому слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме, зазначене в клопотанні майно та документи, які були тимчасово вилучені 14-15 травня 2015 року при проведенні огляду місця події за адресою: Донецька область, Марїнський район, місто Курахове, вулиця Грушева 1.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015050000000036 від 15 травня 2015 року за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Востокстройресурс», ТОВ «Фіто-Лек» та ТОВ «Томаш» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13 травня 2015 року поблизу села Побєда Марїнського району Донецької області зведеною групою співробітників оперативно-військового відділу «В.Новосілка» Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, СБ України та відділу захисту безпеки та охорони управління оперативного забезпечення на окремих територіях зони АТО ГУ ДФС у Донецькій області було затримано вантажні тентовані автомобілі, а саме: БАЗ Т713.22 (загальний вантажний бортовий тентований), д/н НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_4; ТАТА LPT 613 (загальний вантажний бортовий тентований), д/н НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_5; ISUZU NQR 71R, д/н BB 0617 CA під управлінням водія ОСОБА_6; ТАТА LPT 613 (загальний вантажний бортовий) д/н НОМЕР_3 під управлінням водія ОСОБА_7, при попередньому огляді яких в вантажній частині автомобілів було встановлено наявність лікарських засобів, супровідні документи на які викликали сумнів в їх достовірності, що може свідчити про умисне ухилення від сплати податків.

Вказані автомобілі було супроводжено до майданчика за адресою Донецька область, Марїнський район, місто Курахове, вулиця Грушева, №1.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.212 КК України.

14-15 травня 2015 року в ході огляду місця події у зазначених вантажних автомобілях було відшукано та вилучено лікарських засобів та пять глибинних насосів згідно товарно-транспортних накладних на загальну суму 2784 545 гривень. У вказаних автомобілях вилучено товарно-транспортні накладні на вантаж на адресу ТОВ «Востокстройресурс» (ЄДРПОУ 39415142) з вказівкою пункту розвантаження місто Маріуполь вулиця Полтавська, 7. При цьому, також були вилучені видаткові накладні на вантаж на поставку лікарських засобів від ТОВ «Фіто-Лек» (ЄДРПОУ 21194014) та ТОВ «Томаш» (ЄДРПОУ 25184975) на ТОВ «Ліка Плюс».

Даний факт, враховуючи невідповідність товарно-супровідних документів видатковим накладним, свідчить про те, що службові особи ТОВ «Востокстройресурс», ТОВ «Фіто-Лек» та ТОВ «Томаш», які причетні до транспортування зазначених вище товарно-матеріальних цінностей, приховали зазначені операції з реалізації лікарських засобів та глибинних насосів від оподаткування та умисно ухилилися від сплати податків в значних розмірах.

Під час проведення зазначеного огляду відшукано та тимчасово вилучено пять глибинних насосів, медичні препарати, супутні медичні товари, на загальну суму 2784 545 гривень та документи, які на даний час вважаються тимчасово вилученим майном.

У звязку з тим, що на теперішній час документів, підтверджуючих законність закупівлі та транспортування ТМЦ (глибинних насосів, медичних препаратів, супутних медичних товарів на загальну суму 2784 545 гривень) не встановлено, тимчасово вилучені ТМЦ та документи, які надані водіями вищенаведених транспортних засобів є предметом кримінального правопорушення, а тому, на думку слідчого та прокурора виникла необхідність у арешті вищезазначених документів та предметів.

Слідчий та прокурор до судового засідання не зявилися, про час та місце розгляду клопотання були сповіщені належним чином.

Представник ТОВ «ОСОБА_2 плюс» ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання про арешт вилучених 14-15 травня 2015 року лікарських засобів та пяти глибинних насосів. Зазначив, що він є працівником ТОВ « Востокстройресурс». Між ТОВ «ОСОБА_2 плюс» (замовник) та ТОВ «Востокстройресурс» (виконавець) 24 квітня 2015 року був укладений договір про надання послуг по організації перевезення вантажу, за яким виконавець здійснював послуги щодо транспортування товару з міста Харків до міста Маріуполь. З метою зберігання перевезених до міста Маріуполь товарно-матеріальних цінностей, ТОВ «Востокстройресурс» орендувало у фізичної особи ОСОБА_9 складські приміщення (договір від 27 квітня 2015 року). У місті Маріуполі вантаж мав прийняти він особисто з представником замовника ТОВ «ОСОБА_2 плюс». З невідомих причин, без будь-яких пояснень у місті Курахове вантаж був затриманий та доставлений в місто Маріуполь. Тільки через декілька днів ТОВ «ОСОБА_2 плюс» та ТОВ «Востокстройресурс» власними зусиллями дізналися про долю вантажу. Орган досудового розслідування ніякі повідомлення не надсилав. Представник також звернув увагу суду на той факт, що частина вантажу, а саме дороговартісні лікарські засоби потребують особливі умови зберігання, які орган досудового розслідування не забезпечує. Такі діє можуть призвести до значних збитків.

Вислухавши представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому за ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На підставі ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Тому, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Така сама позиція викладена в Узагальненнях Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження».

При цьому Вищий Спеціалізований Суд України зазначив, що навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Розглядом даного клопотання встановлено, що 14-15 травня 2015 року в ході огляду місця події у зазначених в клопотанні вантажних автомобілях було відшукано та вилучено лікарських засобів та пять глибинних насосів згідно товарно-транспортних накладних на загальну суму 2784 545 гривень. У вказаних автомобілях вилучено товарно-транспортні накладні на вантаж на адресу ТОВ «Востокстройресурс» (ЄДРПОУ 39415142) з вказівкою пункту розвантаження місто Маріуполь вулиця Полтавська, 7. При цьому, також були вилучені видаткові накладні на вантаж на поставку лікарських засобів від ТОВ «Фіто-Лек» (ЄДРПОУ 21194014) та ТОВ «Томаш» (ЄДРПОУ 25184975) на ТОВ «Ліка Плюс».

Вказані дані були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 212 КК України. Як обєктивна сторона цього кримінального правопорушення вказано, що невідповідність товарно-супровідних документів видатковим накладним свідчить, що службові особи ТОВ «Востокстройресурс», ТОВ «Фіто-Лек» та ТОВ «Томаш», які причетні до транспортування зазначених вище товарно-матеріальних цінностей, приховали зазначені операції з реалізації лікарських засобів та глибинних насосів від оподаткування та умисно ухилилися від сплати податків в значних розмірах.

Диспозиція ст. 212 КК України визначає злочинними зовсім інші дії службових осіб платників податків. Більш того, цей злочин за законом вважається закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

З матеріалів клопотання вбачається, що орган досудового розслідування тільки має намір встановлювати реальність відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку підприємств та можливих фактів несплати податків; податкова перевірка не проводилась, що свідчить про те, що ухилення від сплати податків ще не відбулося, а негативні наслідки від дій невстановлених службових осіб, які причетні до транспортування зазначених в клопотання товарно-матеріальних цінностей ще не настали. На момент затримання вантажу ТОВ «Востокстройресурс» лише перевозило зазначену продукцію, не реалізовувало її, тому не могло поповнити дохідну частину бюджетів різних рівнів.

Таким чином, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що службовими особами ТОВ «Востокстройресурс», ТОВ «Фіто-Лек» та ТОВ «Томаш», які причетні до транспортування зазначених вище товарно-матеріальних цінностей, було порушено податкове законодавство слідчому судді не надано.

Більш того, представником ТОВ «Востокстройресурс» та ТОВ «ОСОБА_2 плюс» надані документи, які підтверджують факт наявності договірних відносин між субєктами господарювання.

Також слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що видаткові накладні містять інформацію про постачальника товару (ТОВ «Томаш» та ТОВ «Фіто-Лек») та одержувача (ТОВ «ОСОБА_2 плюс»), а товарно-транспортні накладні містять інформацію про перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача (ТОВ «Востокстройресурс»).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчому судді під час розгляду клопотання про арешт майна не надано доказів можливості настання вказаних наслідків.

Також у клопотанні зазначено, що вилучені предмети та документи можуть бути використані у якості доказів у кримінальному провадженні, однак, не вказано, яким доказом, з огляду на положення кримінально-процесуального закону, може бути майно (у даному випадку лікарські засоби) у кримінальному провадженні щодо ухилення від сплати податків.

Також слідчий вважає необхідним накладення арешту на таке майно, як видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

З цього приводу слідчий суддя приймає до уваги, що ці предмети є документами і не є майном урозумінні положення ст. 190 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в (Протоколі №1) кожна фізична особа або юридична особа має права мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином слідчий суддя дійшов того, що за наслідками розгляду клопотання про арешт майна було встановлено, що жодній особі, яке має відношення до ТОВ «Востокстройресурс», ТОВ «Фіто-Лек» та ТОВ «Томаш» не було повідомлено про підозру по кримінальному провадженню № 32015050000000036, повідомлення про підозру по даному кримінальному провадженню за ознаками злочину, передбаченому ч.1 ст.212, КК України взагалі не складалось, а тому накладення арешту на тимчасово вилучені лікарські засоби, а також інші предмети, що зазначені в клопотанні про арешт майна є передчасним.

Також слідчому судді під час вирішення питання про накладення арешту на майно слідчими органами не зазначений розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не заявлено цивільний позов, а також відсутнє посилання на можливість спеціальної конфіскації майна, не зазначено про наслідки арешту майна для інших осіб. Також слід зазначити, що конфіскація майна є додатковим видом покарання щодо особи, яка є субєктом злочину, юридична особа взагалі не є субєктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 УК України. Крім того, санкція ч.1 ст.212 КК України не передбачає конфіскації майна, злочин передбачений ст.212 КК України вважається закінченим з моменту ненадходження грошових коштів до бюджету чи до державних цільових фондів.

На підставі переліченого відсутні й підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України, бо слідчими органами суду не було доведено, що тимчасово вилучені лікарські засоби та глибинні насоси, про які є посилання в клопотанні про арешт майна, використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину або зберегли на собі його сліди, а також, що вони є предметом злочину, в тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.

За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна не підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає необхідним звернути увагу на форму клопотання про арешт майна. Так, слідчим до самого тексту включені ксерокопії 222-х видаткових накладних, які необхідно читати як текст клопотання. Тобто, органом досудового розслідування у клопотанні навіть не перелічене майно, на яке, на думку слідчого, слідчому судді слід накласти арешт.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області ОСОБА_3, про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя